Українські комікси: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 110: Рядок 110:
Коти в.jpg|Крінжово
Коти в.jpg|Крінжово
Пес патрон комікс.jpg|Дитяче
Пес патрон комікс.jpg|Дитяче
Trachcomix.jpg|Трешових прикладів вистачає також
</gallery>
</gallery>


== А шо по <del>грошам</del> нагородам? ==
== А шо по <del>грошам</del> нагородам? ==
Рядок 139: Рядок 139:
Shkerebert.webp|Шкереберть
Shkerebert.webp|Шкереберть
Песопатронівськ.jpg|[[Пес Патрон|Песопатронівськ]]  
Песопатронівськ.jpg|[[Пес Патрон|Песопатронівськ]]  
Песпатрон 22.jpg|
</gallery>
</gallery>



Поточна версія на 20:42, 28 жовтня 2025

Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Їх вже немало. А це приклад добротного підліткового коміксу.

Українські комікси — мальописи, створені українцями, видані в Україні українською мовою (ваш Отаман Вочевидячки).

Історія

Газетні карикатури та стріпи 19-го століття, що були предками коміксів і розповсюдилися у Франції та Великій Британії, українців дуже мало торкалися, тому темі статті вони стосуються дуже опосередковано. Лубочні, народні, картинки того часу з простим гуморочком теж не дуже можна ліпити до теми коміксів.

Комікси в радянські часи.

Радянська влада комікси оголосила частиною ворожої буржуазної культури, яка тільки розбещує та одєбілює молодь тупими супергероями, детективами та пропагандистськими сюжетами. Тому у авторів в Радянській Україні була дуже вузька ніша для таких творів - це стріпи (Strips) (невеличкі 3-6-9 кадрові комікси) в тодішніх гумористичних або дитячих журналах та газетах. Уявити комікси як серйозний, окремий, вид мистецтва ніхто не міг і не хотів (на Заході, до речі аж до 1980-х теж ніхто не сприймав комікси як щось серйозне та вагоме для культури).

Дитячі журнали (Барвінок, Малятко) тоді, звісно, друкували комікси, але все це не виходило за рамки коротких і простих дитячих казок. Анатолій Василенко - один з авторів-карикатуристів, що активно створював для цих журналів дитячі комікси в величезних об'ємах до глибокої старості. [2]. Прикладами дитячих коміксів 1970-80-х є непогані "Пригоди Хрюші", що балансували на межі між, власне, коміксами та просто ілюстрованими книгами [3].

Флагман тодішнього друкованого гумору, журнал "Перець" в 60-80-х роках використовував формат коміксів, звісно, тільки як для смішнявок та плоскої сатири.

Основна стаття: Перець

Часи Кравчука та Кучми

З розвалом СРСР в 1990-ті деякі комікси стали доступні для читача, але зазвичай все обмежувалося на ринку або діснеївськими журналами Міккі Маус [4] [5] (що навіть деякий час друкувалися українською, поки не були задавлені російськомовним аналогом) або кривими піратськими, погано надрукованими копіями західних супергеройських коміксів (здогадайтеся, якою мовою були ці твори). Українські автори оригінального коміксового контенту були нечисельні, але їх перші спроби запиляти щось цікаве теж були.

Одразу напрошувалася тема козаків і перелицювання літературної класики, в першу чергу Гоголя з його Вієм, у форму коміксів. Чому саме це? Напевно, в перше десятиліття сучасної України, ці теми бачилися фундаментом, на основі якого можна одразу створити щось "національне", "справжньо-українське". При чому такі перелицювання класики робилися двомовними - українська в них сусідствувала з англійською (що шкодило художній частині твору, адже тексту ставало в два рази більше і він давив малюнок своєю масою) - така собі перша спроба долучити англомовного читача, що не призвела до чогось суттєвого. Дехто спробував вдаритися в тему брутального фентезі - "Новий Борисфен".

Буйвітер

Цікава спроба авторів 1990-х (в даному випадку Костянтина Сулими) запиляти щось епічне, патріотичне, про козаків, бусурманів та містику та ще й з деталізованою графікою. В ті роки це був тренд. Буйвітер поміж усіх виявився найбільш доступним для читачів в 1995-му році, з якісним друком. Якимось дивом вийшов солідним тиражем на гарному папері. Запам'ятався дітлахам тих часів мускулистим козаком-героєм Буйвітром, аля герой бойовика і фінальним-босом потворою. [6]

Даогопак

Ще один приклад запилювання козацької тематики в коміксах, але це вже більш пізня - 2012-16 років. Тритомник. Сюжет підлітковий.

Забуті та закопані проекти

Грицько Срака - стьобний проект, наповнений помірною шароварщиною, що подавав надії в 2008-12 роках, про козака-характерника та його боротьбу зі злом, звісно. З якоїсь причини не вийшов. Автори забили прутня чи не знайшли фінансів на видання.


Найвідоміші представники з 2015-го року

Воля

Махно, німці, зомбі-більшовики і все, що ображає москальскі почуття
Біблія у формі коміксу (але її соромязливо назвали "в дії")

Спірний, срачогенеруючий український комікс. Звісно, антимоскальський і, звісно, від нього у московитів бомбить, а то навіщо ж ми про нього тут писали.

Трешачок про визвольні змагання (зі Скоропадським, Грушевським, Леніном та іншиими, куди ж без них) для українського літературного ринку виявився річчю несподіваною та свіжою. Хоч сюжет коміксу виявився середнячковим (ну а що ж ви хотіли від стім-панківскього бойовика з елементами зомбі та містики?), але як подія в культурі слід залишив помітний.

Власне 50 відсотків цінності В«о»лі в його срако-розпалювальному ефекті для Московії. Москалі та співчуваючі їм зробили велику частину піару цього коміксу, з болем у серцях розповідаючи як погані хохли знущаються у своїх коміксах над світлою пам'яттю Леніна, більшовиків і русскаго народа, виставляючи Расію в невигідному світлі. Франшиза і досі жива, намагається пиляти настільні ігри і далі продовжувати серію коміксів.

Твори Ігоря Баранька

По-хорошому упоротий автор, що почав в 90-х створювати комікси. Поїхав працювати на Захід, створив там купу цікавий творів і потім відправився в Східну Азію, працювати над монументальною графічною адаптацією індійського епосу - Махабхарати, бо поважні індійські бізнесмени вирішили фінансувати його на цьому довгому і важкому шляху.

Звісно, він не пройшов повз теми козаків. Наприклад "Максим Оса" - детективно-містичний комікс про козаків з непоганою інтригою і чорно-білим малюнком. По цьому коміксу довго та нудно намагалися запиляти фільм, який попри виробниче пекло вийшов у 2022 році. Від першо-комікса у фільми, як і очікувалося, не залишилося майже нічого.

Захар Беркут

Основна стаття: Захар Беркут

На хвилі хайпу фільму з "рідким" термінатором у ролі Захара (2019 рік) був запиляний невеличкий комікс, який до сюжету, власне повісті Франка, має опосередковане відношення. Фентезійне відгалуження від основної історії. Також в 2007 році був випущений більш канонічний до повісті Франка комікс, але з сумнівним та кривеньким графонієм.

Серед овець

На 2020-й - один з найуспішніших українських оригінальних коміксів. Брутальний та безжальний фуррі-совок. Серія застопорилася на 4-му випуску і невідомо чи буде завершена.

2022-й і далі...

Велика війна породила купу комікс-творів про ті чи інші військові події. І це були ДУЖЕ різні твори - від серйозних драматичних, документальних історій до всратої байрактарщини з найгіршими мемами військового часу.

А шо по грошам нагородам?

Так як з роками все ж кількість українських оригінальних творів зростала, то постало резонне питання - а як заохочувати та відзначати авторів та художників? Як завжди - ініціатива - це справа невеликої купки ентузіастів, яким не байдуже, шо там з коміксами твориться. Цією групою ентузіастів стала "Третя Паралель" - які на рубежі 2021-22-х років заснували відзнаку. А відзнаку назвали "Мальопис року". Справа, наразі, більше ніж жива, і залучає різних українських ютуб-діячів до популяризації вітчизняних коміксів. Доларів номінантам ніхто, на жаль, не дасть, але на іменну статуетку, повагу читачів та увагу критиків автори можуть розраховувати. Відзнака - значок котячої лапи.

В 2024-му році, вищезгаданий Ігор Баранько "зібрав кота" - отримавши чотири лапки за містично-козацьку "Вдовичку".

Мальопис року 2022
Мальопис року 2023


Галерея

Коміксова відеотека

Анатолій Василенко. Коміксист з 1960-х.
Про "Даогопак" О.Чебикіна
Про самодрук. 2023 року.


Див. також

Посилання