Графоманія: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== В рідній неньці == | == В рідній неньці == | ||
Оскільки з | === Ріал графомани === | ||
Якщо хочете побачити справжніх українських графоманів, можете зайти на кацапоязикий [http://litnet.com litnet.com]. Ох, ці погладжування! | |||
=== Погані письменники === | |||
Оскільки з освітою, зокрема естетичною, в Україні туго, а головною передумовою успіху автора в [[літбіз]]і є <s>менеджерський скіл</s> моторчик у сраці, графомани цілком мають змогу стати зірковими письменниками [[сучукрліт]]. До того ж, не забуваймо, що завжди є редактор, який може зробити з лайна цукерку. | |||
Але загалом комерційно успішного автора не можна назвати графоманом. Він вже за означенням письменник. Можливо, поганий письменник. Але комерційний принцип організації літпроцесу не дивиться на якість, а дивиться на продажі. | |||
Здавалось би - хто читає цю гидоту, що вона весь час у топі українських видань? Проте, на жаль, у літбізі, як і в усякому бізнесі, керує не добрий смак, а маркетинг. Натовпи [[Ванільна пизда|екзальтованих дівчат]] (цільова авдиторія видавництв і книгарень - інфа соточка, від інсайдера) аж пищать затаритися черговою порцією графоманії, аби повиставляти на свої інстаграми "красіві" обкладинки - й показати, що вони не лише дохуя вумні, а й у тренді. До речі, читати їм зовсім не обов'язково. | Здавалось би - хто читає цю гидоту, що вона весь час у топі українських видань? Проте, на жаль, у літбізі, як і в усякому бізнесі, керує не добрий смак, а маркетинг. Натовпи [[Ванільна пизда|екзальтованих дівчат]] (цільова авдиторія видавництв і книгарень - інфа соточка, від інсайдера) аж пищать затаритися черговою порцією графоманії, аби повиставляти на свої інстаграми "красіві" обкладинки - й показати, що вони не лише дохуя вумні, а й у тренді. До речі, читати їм зовсім не обов'язково. | ||
Версія за 17:59, 5 грудня 2019
Графоманія - якщо коротко й просто - це коли людина пише, але писати не вміє й учитись не бажає. Ясна річ, що графоманів ніхто не читає. Їхня популяція виживає за рахунок кругового дуполизства, що стало робити особливо легко в інтернеті ("ти похвали мене - а я тебе" - читати пацієнта при цьому не обов'язково).
В рідній неньці
Ріал графомани
Якщо хочете побачити справжніх українських графоманів, можете зайти на кацапоязикий litnet.com. Ох, ці погладжування!
Погані письменники
Оскільки з освітою, зокрема естетичною, в Україні туго, а головною передумовою успіху автора в літбізі є менеджерський скіл моторчик у сраці, графомани цілком мають змогу стати зірковими письменниками сучукрліт. До того ж, не забуваймо, що завжди є редактор, який може зробити з лайна цукерку.
Але загалом комерційно успішного автора не можна назвати графоманом. Він вже за означенням письменник. Можливо, поганий письменник. Але комерційний принцип організації літпроцесу не дивиться на якість, а дивиться на продажі.
Здавалось би - хто читає цю гидоту, що вона весь час у топі українських видань? Проте, на жаль, у літбізі, як і в усякому бізнесі, керує не добрий смак, а маркетинг. Натовпи екзальтованих дівчат (цільова авдиторія видавництв і книгарень - інфа соточка, від інсайдера) аж пищать затаритися черговою порцією графоманії, аби повиставляти на свої інстаграми "красіві" обкладинки - й показати, що вони не лише дохуя вумні, а й у тренді. До речі, читати їм зовсім не обов'язково.
| ||||||||||||||||
