Мина Мазайло
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
"Мина Мазайло" - п'єса Миколи Куліша 1928-го року. Розовідає про їбанутих тьотушєк-ватніц з Курська, українізацію і малоросів. Принагідно демонструє всю абсурдність комплексу меншовартості у більшості його проявів в 20-х років 20-го століття.
Кілька слів про написання
Соціальний бекґраунд
Дійові особи
- Мина Мазайло - Харківський службовець, який, на фоні тотального комплексу меншовартості, вирішує змінити своє питомо-українське прізвище на помоскалену версію. Вважає, що його нещастя та невзгоди пов'язані з "хохляцьким" походженням, що не дає йому підійматися вгору кар'єрними щаблями. Саме прізвище, яке стає, на його думку, соціальним маркером його неповноцінності, скляною стіною блокує серйозне до нього ставлення. Характерними рисами є комічне намагання догодити проросійській системі і всіляко виправити свою "хохляцькість" на догоду різним Сирєнєвам, Розовам, Тюльпановам.
- Мокій -
- Тьотя Мотя -
- Дядько Тарас -
- Рина -
- Лина -
- Уля
Сюжет
Золотий фонд цитат
Реакція на твір та відображення в культурі
Мораль
Покликання
| ||||||||||||||||