За життя

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з ОПЗЖ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

За життя (Опозиційна платформа за життя, За жопу, За сміття, Окупаційна платформа – за смерть!, часто плутають з жопоблоком, що неправильно) — найзначніший пост-майданівський уламок Партії Ригивонів, який уже зовсім відверто виступає за саюс срасієй і політику крєпкіх хазяйствєннікав.

Контролює інтернет-канал Перший Незалежний(колишні 112, ZIK та NewsOne), НАШ, а також Інтер та сусідні.

Хто їх обирає?[ред.]

Ядерний бидло-електорат, як і електорат ідейних папірєдніків, знаходиться в поясі навколо Луганди і Домбабве, і складається з адептів совка (які хочуть назад в совок, але після заборони комуністів пристали до ідейно найближчих сил) та малоросів (які хочуть в рашку, бо варіант витягнути член з рота для них не варіант). Якщо подумати, то Путін зробив медвежу послугу всім проросійським силам в Україні, забравши Донбас і Крим. Тепер за них не 30-35%, а 10-13%.

Члени партії[ред.]

  • Віктор Медведчук (aka Мертвечук) — кум Хуйла, і цим усе сказано. Патентований українофоб і москволюб, у минулому — агент КДБ й «адвокат», що визнав провину Василя Стуса під час судилища влаштованого більшовицькими окупантами. Обожнює навідувати старого Кабаєва та штовхати спічі про мир і дружбу з кацапами, у чому переплюнув навіть Зеленського з його «у моєму мозку я закінчив війну». Деколи бавиться в миротворця й визволителя українських політв'язнів (заради свого рейтингу, звісно). Примітний тим що його батько під час Радяньсько-Німецької війни служив поліцаєм на мочив людей, за що після війни відсидів.
  • Вадим Рабінович — таки щирий українець, ой-вей, колишній зек котрий видавав себе за бождевільного аби відмазатись від зони (що в нього не так і не вийшло), професійний борець за все хороше й проти всього поганого.
  • Юрій Бойко — екс-регіонал, за часів Проффесора був міністром енергетики й відмивав чималі кошти (чого варті ті ж «вишки Бойка»), раніше був у Жопоблоці, поки його з Льовочкіним не виперли звідти в 2018 році. Риторика та сама, що й в інших членів ОПЗЖ — дружба з Московією й повернення до яникового «порядку».
  • Нестор Шуфрич — боксерська груша Верховної Ради вже не перше скликання (з 3-го по 9-те за винятком 5-го). Кучміст, риг, хохол-малорос, ватан і сепар. Багато (з кожним скликанням кількість наближається до безкінечності) разів за свої переконання отримував по макітрі, але не порозумнішав. Сумно. Несподівано очолив при Зє комітет з питань свободи слова у Раді.
  • Ілля Кива — людина-мем, коп і борець з наркоманами й ЛГБТ, який чомусь різко перейшов до москофільства та ностальгії за серсером. Полюбляє експресивно спілкуватися з журналістами, погрожуючи дати в пику або відірвати голову (няў!). Якось почухав свою киву в Раді.

Див. також[ред.]