Архів:Копіпасти Учану

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Neander cher.jpg

Статтю руками не мацати! Архівний експонат!
Ця сторінка зберігає для нащадків якусь важливу інфу з минулого чи написана з тогочасної точки зору.

Основна стаття: Учан

Цей день змінив життя багатьох[ред.]

Пікча для позначення архіву на старій Драматиці

Цей день змінив життя багатьох. Бо я нарешті кастрував себе. На своє виправдання скажу, що я мав поважну причину. Я єврей, але мені не зробили кастрування в дитинстві. На той момент я ще не знав, що кастрування та обрізання — це різні речі. Зараз я знаю різницю, але щастя вже немає. Усе це почалося з події світового масштабу. Я необережно перднув у треді, це призвело до глобального катаклізму, тепер на землі не буде життя два мільйони років. Але життя продовжувалось глибоко під землею. Через мутації воно продовжилося настільки, що середня тривалість життя була 200 років. Але під землею не все просто було, бо зустрілася людська раса з ниртибулями — страшними гуманоїдними монстрами. Ниртибулі дуже полюбляли українських дівчат. Деколи розпусні українські шльондрочки самі були не проти смачних тентаклів м'язистих сексуальних ниртибулів. Ниртибулів треба пиздити. Для цього я вирішив виготовити зброю. Звісно, що квантові нанотєхналаґічні ядерно-струнні фіксатори доль. Але вони виявилися несправними. Тому я наточив сокиру. І поклав на плечі торбину наповнену жовтими продовгуватими буряками. Підійшла до мене солодка ельфійка та попрохала пару ПЖБ для утіх. Я подумав, що час кидати палити те, що я палю, бо є хто зна, що зараз продають немов воно тютюн. А потім я зустрів старого друга. Друг довго розповідав мені про переваги гомосексуалізму. Я помітив, що його обличчя має трохи підозрілий колір. Здається, він був козойобом. Або зомбі – одне з двох. Але виявилось, що він українець, просто давно вже не читав Шевченка. І я вирішив начитати йому вірша «Архімед і Галілей». Шкода, що я забув початок. «Сором мені і вічне прокляття!» сказав я собі у розпал догматичного самообурення. Потім до нас прийшов сусід і приніс дохлого кота, мішок цвяхів і гумовий член. Я прибив кота до хреста цвяхами, почав трахати його в анальний отвір гумовим членом, тендітно подрочуючи самому собі. Коли ж я натрахався з котом, то послав сосіда з другом, і вирішив пообідати. Ми не пообідали, бо вирішили забухати. Щоб перестати називати себе у множині. І раптом з неба падає буряк! І прямо на голову Табачнику, що проходив наподалік. Він помер. Ми зраділи, і множину вирішили не полишати, бо зрозуміли, що особа, чиї бажання отак здійснюються, має повне право називати себе на «ви».

Б[ред.]

Бачте: блискучий бардак, збудований бовдурами й безбожниками. Байстрюк, бандит і Бетмен, бойова борда батьківщини. Ба більше: поза банальністю й безглуздям, боротьбою з бузувірами, бешкетом та бабами стоїть братство. Братство, багатше на безстрашність, ніж на баняки, блазнюваті бійці з блідістю, бундючністю та багатослівною бездарністю. Бедлам для безлічі бажаючих. Та буде з мене базікати... Будь ласка, кличте мене /b/.

Про Нірвану і 16 років[ред.]

Та гаразд, Нірвана крута. Особливо коли тобі років 14-16. Ну ви уявіть собі: У тебе довгі, сальні патли. Ти зодягаєш картату сорочку (закочувати рукава щоб здаватися крутішим), чорні джинси і кеди за 20 гривень (так, та дешева підробка під низькі конверси). У школі тебе зневажають, вчителі вважають дурним і легковажним, товариші знають, що крім випивки і музики ти ні в чому абсолютно не розбираєшся, дівчатка так взагалі ігнорують як чоловіка, максимум попросять намочити ганчірку. Але вдома ти стаєш богом: врубаєм нірвану на повну, береш старий Урал у руки і, наслідуючи Курта, махаєш патлами і б'єш ногою старий диван (грати крім трьох блатних це, де, е ти нічого не вмієш, тому просто бряжчиш по струнах). Потім куриш на балконі, уявляючи, що вмазав Герич, виходиш на сцену до фанатів, граєш концерт, а потім зламавши апаратуру, посилаєш їх нахуй. «Я проти всіх!» Здохнути ти мрієш недоживши до 25, як Сід, хоча до Сіда-то ти ставишся з презирством за те що «ця шльондра Ненсі» зламала таку людину (насправді ти йому заздриш, тому що йому дівки давали, на відміну від тебе). А в іншому нірвана повністю смокче.

Перун любить мене[ред.]

Якось я з'їв чарівних грибів, і зрозумів, що Перун любить мене, потім прийшов Ярило і теж полюбив мене, потім був Дажбог, Ярополк і Святослав. Останнім був величний Святобобул. Коли я прокинувся то зрозумів, що заснув біля бару гомосексуалістів. Все це неспроста, язичництво має під собою глибоке підгрунтя, не змивайте його в унітаз, приютіть його, ласкайте.

Є одна тян...[ред.]

Привіт УАчан, Справа в тому, що є одна коза тян. Вона сказала мені, що всі кози дають в жопу, перед тим, як дати в пізду. Притом вони дають всім москалям-козоїбам. Чи правда це і чи варто мені приїжджати у сарайчік до моєї пухнастої втіхи?

Яєцка[ред.]

Кинь це гімно! справні учанівці обходятьтся без дівок,вони або їдуть у харків,або смокчуть собі яйця!смокчи собі яйця!смокчи !два рази на день!кожне яйце дбайливо облизуй і мий язичком,кожне яєцко повинне відчувати твою ласку і любов!не зважай на чих тупих гетерастів ,яйця набагато поживніжі,так ти просто сідай,спускай штани ,І смокчи яйця!аж до посеніння ,все заради яєць!

Бурякова сімейка[ред.]

Жили-були папа-буряк і мама-морква і народився у них синок-редька. Великі надії покладали буряк і морква на редьку, та не справдилось нічого - еволюціонував синок у дочку-капусту.

Справжня українська печаль[ред.]

Українці - найдепресивніша нація в світі. Ви подивіться на нашу історію - оповідь різноманітних розчарувань і гноблень. Ви подивіться на нашу класичну літературу - відчай у кожному слові, де автори розказують про прекрасних сільських дівчат, що стали повіями, сиріт, що стали розбійниками, селян, що мусили стати рабами бурлаками через свій протест і опір, залишивши свої сім'ї божеволіти, війни та суперечки між українцями, що розривають і без того замучений народ. Ви подивіться на сучасні політичні настрої - з одного боку злісні західники, що замість жалю до своїх понівечених імперіалізмом братів висловлюють ненависть і огиду, з іншого ж маємо москвофілів з комплексом меншовартості, що ненавидять свій власний народ за його пасивність і слабкість, не розуміючи, що якщо його ненавидіти та нічого не робити, то активніше та сильніше він ніколи не стане; натомість свойого й нема. Ви подивіться на наші іміджборди й анонімусів. Це майже безлюдні пустелі з поодинокими оазисами, що складаються з раку буряку, котрий не здатний до адекватної дискусії та до створення оригінального контенту через власну олігофренію чи банальні лінощі, ВВВ-шників, що не можуть поступитися своїм ідіотизмом через свою пиху. Посеред цього лайна - якась безглузда ненависть одне на одного, ніяк же люде зрозуміти не можуть, що всім байдуже, наші /b/раття-українці - навіть україномовні - сидять на зарубіжних іміджбордах, на здебільшого ненависних нам москальських "двачіках", дедалі більше асимільовуючись, і що потрібно свій спермотоксикоз вивільняти в напрямку повернення їх на "батьківщину", а не на безцільне протистояння 1,5 анонімусів з одного та іншого боків. ..я плачу, Учане, серйозно. Тяжкії думи гнітять мене, а виходу я не бачу. Як не бачу сенсу робити щось власноруч - кому це буде потрібне? Кого хвилюватиме доля України, як не самих українців? Слухаю наші найпрекрасніші в світі народні пісні, читаю нашу найволелюбнішу літературу - і усвідомлюю, що це все, України вже не буде далі.

Невдахи[ред.]

Ми з моїм другом пересічні невдахи. В школі ми навіть не входимо до кагорти ботанів, яких час від часу використовує в своїх корисливих цілях місцева іліта. На нас же звертають увагу, лиш тоді коли треба на комусь застосувати неприємний лулз. І тому ми прагнули зробити щось таке, щоб дозволило нам піднятися так високо, вище Лаврських дзвіниць, і дивитися на оточуючих, як на гівно. Ми з моїм другом створили терористичну організацію і вирішили захопити приміську електричку. Ретельна підготовка зайняла цілий день. Ми дивились тематичні фільми, вивчали розклад поїздів, розробляли план, я навіть застосовував техніку НЛП перед дзеркалом "Це ти мені сказав???". План А полягав в захваті електропоїзда та оголошення про це системою сигнал "машиніст-пасажир", план Б мав би розроблятись у випадку невдачі плану А по ситуації на місці. Ще був контр план В, на випадок провалу перших двох сценаріїв, розгортався аналогічно плану Б. Ще хотілося б сказати кілька слів про вибухівку, тобто про її відсутність, але ми й це продумали, так як доречно запаслися армійською димовою шашкою, що було гідною компенсацією. Як ти бачиш, аноне, ми все продумали до дрібниць, навіть взнали ціну квитка через оті ваші інтернети. Отож зранку ми відправились на приміський вокзал. Ми дещо не виспалися, так як всю ніч уявляли який піднімемо фурор, я подумки, навіть, фантазував як ловко присмиряю заручників. В 7:42 ми були вже всередині вагону, який поступово заповнювався бабками з кравчучками. 7:53 електричка рушила, ми викинули на пальцях, кому випаде честь проголосити вирішальні слова. Пощастило мені, я переборюючи свою скромність я натиснув кнопку і промовив, те що розігрував напередодні вночі в своїй голові. "Електропоїзд заміновано димовою шашкою, відтепер ви всі пасажири, включаючи обслуговуючий персонал - заручники. Якшо напрямок руху не буде змінено зі Жмеринки на Лас-Вегас, нам доведеться застосувати аргументи" Реакція була дещо відмінна від прогнозованої, вона нагадувала найвдаліший номер Петросяна, на нас дивилися так, як завжди на нас дивилися. Пахнуло повним фіаско плану А і ми вже хотіли поступово переходити до реалізації контр плану В, так як Б теж виявився неефективним. Проте перші цеглини посипалися, коли електричка не зробила запланованої зупинки. Хоча пасажири, що були на пероні виробили більшу кількість будматеріалів. А тим часом електричка набирала хід і налякані пасажири вже не дивилися ніяково один на одного, а відверто обдаровували оточуючих цегляними масами. Ми тішилися реалізацією свого хитрого плану, саме таким бачили його втілення. Але електричка вперто продовжувала набирати шаленого ходу, почалась така вібрація та гойдання, що здавалось ще трохи і вона перевернеться догори дригом. В нашому плані не було такого заповзятого машиніста, тому мимоволі ми приєдналися до вагонного цегляного синдикату. Це продовжувалось доти, поки хтось не здогадався натиснути стопкран. Коли ми й пасажири оговтувались від вільного падіння до вагону увірвалися менти.

«От він, момент слави» - подумав я, і вже почав уявляти як мене скручують на очах зачарованої публіки. «Обережніше, начальник!!!» - кажу ментові

«Так, ці хлопці були так близько від успіху» - чується мені десь ззаду від моїх колишніх заручників… Але правоохоронні органи не звернули на нас жодної уваги, почали вибивати ногами двері кабіни машиніста. Після метушні звідти витягли його скрученого в блакитній і забльованій сорочці, він голосно та невиразно щось репетував чи то співав не зрозуміло. Ми відчули жахливий дупобіль.

Як стало відомо згодом, того дня машиніста відвідала білочка і він самовіддано рятував пасажирів від погоні, хоча ми з моїм другом її не помітили.

Скажи аноне чи це справедливо: хитрий план розробляєш ти, а славу жне п’яний машиніст рухомого електроскладу???

Закарпатськії будні[ред.]

Привіт, Учане. Мені 16 років, я зі славного міста Ужгорода.

Останнім часом я помічаю, що мені починають подобатися маленькі дівчатка. Не діти, але років так 11-12 — маленькі нявочки. Спочатку я намагався з цим у собі боротися, проте потім набридло та я змирився усе одно цнотливець нецілований і дівчини не передбачається Але сталася така специфічна ситуація. Я маю сестру 11 років, а вона має подружок. Одного разу до неї прийшла подружка, але сестри не було вдома. Я запропонував їй зайти почекати сестру, бо та мала невдовзі прийти. Вона погодилася, сіла в кімнаті сестри, я ввімкнув їй телевізор. Я був сів за комп, але тут на мене щось найшло: я почав фантазувати про мою гостю в еротичному плані, мій хуй затвердів, бо мене дуже приваблювала її юність і милість. Я підійшов до неї та запитав: --Не хочеш стати дорослою? Та відповіла, що хоче. Я, як хитрий звабник, переконав її, що для цього їй треба навчитися займатися коханням. І додав, що можу навчити її цьому, тільки вчитися треба старанно та слухатися мене в усьому. Після невеликих вагань вона погодилася, щоб я був її наставником. Не довго думаючи, я вивалив свою ереговану хуяку. Маленька була здивована, проте після моїх слів про те, що зараз буде перший урок, стала слухняна. Слухаючи мої вказівки, вона почала спочатку цілувати своїми тендітними губками мій хуй. Ви собі уявити не можете, яке я отримував задоволення. Потім вона старанно лизала мою голівку теплим мокрим язичком. І тут заковтнула мій хуй своїм маленьким ротиком і дбайливо почала смоктати. Робила це невміло, що й надихало мене. Згодом я вже не стримував себе і почав грубо трахати її в горлянку. Сексуальна напруга була така сильна, що лише за пару секунд я наповнив її ротову порожнину великою кількістю свого густого сім'я, змусивши її це все проковтнути. Провівши «урок» я сказав, що нам треба буде часто бачитися, щоб вона навчилася бути справжньою жінкою.

Планую наступного разу порвати її вузьку піхву. Згодом і до аналу дійде. Уже не можу дочекатися наступної зустрічі.

Бугурт тред[ред.]

1[ред.]

У ТЕБЕ ВДОМА ЖИВУТЬ СКОЛОПЕНДРИ, ОТРУЙНІ ЗМІЇ, ВАРАНИ, ПІТОНИ ТА ІНША НЯШНІСТЬ @ МАТИ, ЛИЧИНЕНКО ТА ТІТКА СРАКА ВЖЕ ДАВНО НЕ НАБЛИЖАЮТЬСЯ ДО ТВОЄЇ КВАРТИРИ @ ЄРОШЕНКО САМ ВІДДАЄ ТОБІ ГРОШІ ВІДТОДІ КОЛИ ПОБАЧИВ У ТЕБЕ ВДОМА ОТРУЙНИХ ЗМІЙ @ ТВІЙ БАТЬКО ПИШАЄТЬСЯ ТОБОЮ БО ТИ ВМІЄШ ЗБИРАТИ ТЕРАРІУМИ ЗІ СКЛА, ЛАЙНА ТА ГНИЛИХ ДОШОК @ СВІДКИ ЄГОВИ ТІКАЮТЬ КОЛИ ТИ ВІДЧИНЯЄШ ЇМ ДВЕРІ, ТРИМАЮЧИ В ЗАКРИВАВЛЕНИХ РУКАХ ДОХЛИХ ЩУРІВ @ САТАНІСТИ ВВАЖАЮТЬ ТЕБЕ СВОЄЮ ЛЮДИНОЮ, АЛЕ ТО ТАКЕ @ ВСІ СВОЇ ГРОШІ ТИ ВИТРАЧАЄШ НА ВИХОВАНЦІВ, АЛЕ МІВІНА - ЦЕ ТЕЖ СМАЧНО @ ЩОПРАВДА КОЛИ ТИ КУПИВ КОРОЛІВСЬКУ КОБРУ, ТО СЕРЙОЗНО ПОЧАВ ЗАДАВАТИСЬ ПИТАННЯМ, ЩО З ТОБОЮ НЕ ТАК, І ЧОМУ ТВОГО ДІДА ЗВУТЬ ГАНС ЙОЗЕФОВИЧ МЕНДЕЛЕ @ ТОМУ ЩО ТИ ПХАВ МЕРТВОГО ЩУРА В ТРУП ІНШОЇ ЗМІЇ, ЩОБИ КОРОЛІВСЬККА КОБРА, ЯКА НЕ ЇСТЬ ЩУРІВ, ПОСТУПОВО ЗВИКАЛА ДО ЇХНЬОГО М'ЯСА @ ЗВИЧАЙНИЙ РАНОК @ ТИ ПРОКИДАЄШСЯ ВІД ПАВУЧИХ ЛАП НА ТВОЄМУ ОБЛИЧЧІ - ЦЕ ПАВУК, ЯКОГО ТВОЯ МАТИ ВИКИНУЛА З БАЛКОНУ ТА ЯКИЙ ЗНАЙШОВ ТЕБЕ ЗНОВУ @ ПХАЄШ ЙОГО В ТЕРАРІУМ, ЙДЕШ ГОДУВАТИ ЗВІРІВ @ МАМБА ПЕРЕКОЧУЄТЬСЯ МІЖ СТЕЛАЖАМИ @ СКРУЧУЄШ ПАДЛО МОРСЬКИМ ВУЗЛОМ І ПХАЄШ У ТЕРАРІУМ @ ПОЧИНАЄШ ГОДУВАТИ ЗМІЙ @ ВІД СПОСТЕРІГАННЯ ЗА ДЕСЯТОЮ СПРОБОЮ ГАДЮКИ СПІЙМАТИ ЩУРА, ЯКИЙ ВІД ЖАХУ ЗАСРАВ УВЕСЬ ТЕРАРІУМ, ТЕБЕ ВІДВОЛІКАЄ ДЗВІНОК У ДВЕРІ @ ЦЕ ТВОЯ СУСІДКА, НА КУХНЮ ЯКОЇ ПРИЙШЛИ ТВОЇ П'ЯТИСАНТИМЕТРОВІ ТАРГАНИ ТА НАВЕРНУЛИ В РАБСТВО ЇЇ ВЛАСНИХ, МАЛЕНЬКИХ @ АЛЕ ПРОБЛЕМА НЕ В ТОМУ - ЇХ ТАМ ЗЖЕРЛА СКОЛОПЕНДРА, ЯКА ПІВРОКУ ТОМУ ПРИКИДАЛАСЬ ДОХЛОЮ ТАК УМІЛО, ЩО ВИКИНУВ ЇЇ В СМІТТЄПРОВІД @ ТИ СИДИШ І ЗАЗДРИШ УМІННЯМ ТВОЇХ УДАВІВ НЕ ЇСТИ ДВА МІСЯЦІ ПОСПІЛЬ. З ТВОЇМИ ФІНАНСАМИ ТАКЕ ВМІННЯ СТАЛО Б ТОБІ У НАГОДІ @ ТОБІ ТЕЛЕФОНУЄ ЄОТЕНКО, НА ЯКУ ТИ ВЖЕ ДРУГИЙ РІК ДУШИШ СВОГО ВЛАСНОГО УДАВА @ ПРИВІТ, БІТАРДЕНКО. Я ДО ТЕБЕ ЗАЙДУ КОНСПЕКТ ПЕРЕПИСАТИ, ДОБРЕ? @ РОЗУМІЄШ, ЩО ЦЕ ПИЗДЕЦЬ УСІХ СПОДІВАНЬ. ВОНА СМЕРТЕЛЬНО БОЇТЬСЯ ТВОЇХ ВИХОВАНЦІВ @ ВИТИСКАЄШ ІЗ СЕБЕ: "БУДУ РАДИЙ БАЧИТИ" І СТРІМКО РУШАЄШ ГОТУВАТИ ОСЕЛЮ ДО ЇЇ ПРИБУТТЯ @ ПАВУКІВ ПХАЄШ ПІД ОБІДОК УНІТАЗУ @ ЗМІЇ СТАЮТЬ БІЛИЗНЯНИМИ МОТУЗКАМИ НА БАЛКОНІ @ ТАРГАНІВ ВИРІШУЄШ ВИДАТИ ЗА ЗВИЧАЙНИХ @ ВАРАНА ЗА ДОПОМОГОЮ ШМАТКА МАТЕРИНОЇ ШУБИ ТА СКОТЧУ ПЕРЕТВОРЮЄШ НА КОТА @ ТИ НАВІТЬ ВІДМИВ РУКИ ВІД КРОВІ МЕРТВИХ ЩУРІВ ЗАРАДИ ТАКОГО @ ДЗВІНОК У ДВЕРІ, ЗАХОДИТЬ ЄОТЕНКО @ - БІТАРДЕНКО, РАДА ТЕБЕ БАЧИТИ! ЯКИЙ У ТЕБЕ МИЛИЙ КІТ! @ ЄОТЕНКО ТЯГНЕ РУКУ ВАРАНУ @ ТОЙ СТРИБАЄ, ЩОБ ВЧЕПИТИСЬ В ЇЇ РУКУ, АЛЕ ВІД ТВОГО КОПНЯКА ЛЕТИТЬ У ПРОТИЛЕЖНИЙ КІНЕЦЬ КІМНАТИ @ - ЩОСЬ ВІН НЕРВОВИЙ У МЕНЕ СТАВ. ТРЕБА ЙОГО КАСТРУВАТИ @

    • ЧИТАЄШ НА МОРДІ ВАРАНА: "ЦЕ Я ТЕБЕ СЬОГОДНІ КАСТРУЮ"

@ АЖ ТУТ ВІТЕР ВИДИРАЄ КОНСПЕКТ З РУКИ ЄОТЕНКО ТА НЕСЕ ЙОГО НА БАЛКОН @ МЧИШ НА БАЛКОН, АЛЕ ЄОТЕНКО ВЖЕ ТАМ @ НЕ ВІДПОВІДАЄШ НА ЇЇ ПИТАННЯ, ЧОМУ БІЛИЗНЯНА МОТУЗКА ЖЕРЕ ГОЛУБА @ ПРОПОНУЄШ ЄОТЕНКО РАЗОМ ВИПИТИ КАВИ @ ОДИН ІЗ ПАВУКІВ, ЯКИХ ТИ ЗАЛИШИВ ПІД ОБІДКОМ УНІТАЗУ, ПОЧАВ СРАТИ ПІД ПІСНЮ "ЛЕНТА ЗА ЛЕНТОЮ НАБОЇ ПОДАВАЙ" @ ВИ ЛЮБ'ЯЗНО СПІЛКУЄТЕСЬ ІЗ ЄОТЕНКО @ ВОНА РАПТОВО ПРОПОНУЄ ВСТАНОВИТИ ЇЙ WINDOWS ПРОСТО ТУТ І ЗАРАЗ @ КЛАДЕШ ЇЇ ГОЛУ В ЛІЖКО, ДЕ ВОНА ПОЧИНАЄ ДУЖЕ ГОЛОСНО КРИЧАТИ ТА БИТИСЬ У КОНВУЛЬСІЯХ @ СПОЧАТКУ ТИ ДУМАЄШ, ЩО ВОНА ЗЛЯКАЛАСЬ ТВОГО МАЛЕНЬКОГО ПОТВОРНОГО ВУЖИКА І ХОЧЕ ВТЕКТИ, АЛЕ НІ @ ПЕРЕГОРНУВШИ ВЖЕ ЗАТИХЛУ ЄОТЕНКО НА ЖИВІТ, ПОМІЧАЄШ ОТРУЙНОГО СКОРПІОНА @ З ОБЛИЧЧЯМ ЗЕЛЕНОЇ ЖАБИ ДИВИШСЯ НА РОЗКІШНУ ГОЛУ СРАКУ І ДУМАЄШ: "МОЖЕ, З НАСТУПНОЮ ПОЩАСТИТЬ?"

2[ред.]

ТИ - КІТ, ЯКИЙ ЖИВЕ В ПРИТУЛКУ @ ТИ НІЧОГО НЕ РОБИШ. ТІЛЬКИ ГРАЄШСЯ З ІНШИМИ КОТАМИ @ ЩОПРАВДА ГОДУЮТЬ ПОГАНО, АЛЕ ЦЕ КРАЩЕ НІЖ НІЧОГО @ ДО ВАС ПІДСЕЛЯЮТЬ КРАСИВУ ПУХНАСТУ КІШЕЧКУ @ КІЛЬКА ДНІВ І ТИ ВЖЕ ПОБУВАВ У НЕЇ ПІД ХВОСТОМ @ ТВОЄ ЖИТТЯ ОСТАТОЧНО СТАЛО РАЄМ НА ЗЕМЛІ @ ТИ СПОДОБАВСЯ РОДИНІ БІТАРДЕНКІВ @ ТЕБЕ СИЛОМІЦЬ ВІДТЯГУЮТЬ ВІД ТВОЄЇ КІШЕЧКИ @ ТИ ОБЕРТАЄШСЯ, ЩОБИ ВОСТАННЄ ПОДИВИТИСЬ НА НЕЇ @ ВОНА ВЖЕ ЛЯГАЄ ПІД МУРЧИКА @ -ОЙ, А В НАШОГО КОТА ЯКАСЬ ДУЖЕ ГАРЯЧА СРАКА. ЦЕ НОРМАЛЬНО? @ МАШИНА, В ЯКІЙ ВИ ЇХАЛИ ДО ТВОГО НОВОГО ДОМУ, ЗУПИНЯЄТЬСЯ БІЛЯ ВЕТЛІКАРНІ @ ТИ ЩИРО ВІРИШ, ЩО ЦЯ ТОВСТА БАБА НАРЕШТІ ПРИСПИТЬ МАЛОГО ЛИЧИНЕНКА @ ПІВГОДИНИ ПОТОМУ ТЕБЕ ВИНОСЯТЬ З ЛІКАРНІ. ТИ Б ЗАПЛАКАВ, АЛЕ Ж ТИ КІТ @ ВДОМА ТИ БАЧИШ ЩЕ ОДНОГО ЛИЧИНЕНКА ТА МОЛОДУ КУРВУ В ТРУСАХ ТА МАЙЦІ @ ВОНА МИТТЄВО ЗАБИРАЄ ТЕБЕ НА БАГАТОГОДИННУ ФОТОСЕСІЮ @ ЗВІЛЬНИВШИСЬ, ТИ БІЖИШ ШУКАТИ ЛОТОК, АЛЕ НЕ ВСТИГАЄШ @ ВСЯ РОДИНА ПИЗДИТЬ ТЕБЕ МОКРИМ ГАНЧІР'ЯМ @ ЛИЧИНЕНКИ ПОСТІЙНО НАСТУПАЮТЬ НА ХВОСТА @ КУРВА ЗНОВУ ХАПАЄ ТЕБЕ І ВЛАШТОВУЄ НЮ-ФОТОСЕСІЮ З КОТОМ @ БАТЬКО РОДИНИ ХОЧЕ ПЕРЕВІРИТИ, ЧИ ТИ НЕ ВБ'ЄШСЯ, УПАВШИ З ДЕВ'ЯТОГО ПОВЕРХА @ ТИ ВИРІШУЄШ НЕ ЧЕКАТИ @ УВАГА, ЧЛЕНІВ РОДИНИ БІТАРДЕНКІВ ЗАДУШИЛИ СОСИСКАМИ @ ПОЛІЦІЯ ПІДОЗРЮЄ ТЕБЕ І ПХАЄ В КЛІТКУ @ ТИ ПРОТИСКАЄШСЯ НАЗОВНІ @ КІТ-УБИВЦЯ ВТІК НА ВОЛЮ. БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ, МОЖЛИВО ВИ ПРИХИСТИЛИ КОТА-ВБИВЦЮ

Українці люблять борщ[ред.]

Я стояв у дверному прорізі та споглядав за своєю сестрою, яка поралася біля дзеркала. За декілька останні років ця маленька дівчинка непомітно налилася жіночої красою та привабливістю. Вона мала стрункий стан, стиглі груди підлітка, соковита м’якенька попка, які зараз прикривала тонка та коротка нічна сорочка, ноги ж були відкриті, даючи змогу насолодитися спогляданням тендітної оксамитової шкіри. Її довге чорне волосся обрамляло біле личенько, яке досить нагадувало анімешне: великі виразні карі очі з довгими густими віями, маленький акуратний носик, червоні трохи пухкенькі вуста, маленьке підборіддячко. Вона розчісувала волосся, перекидала його своїми маленькими, майже ще дитячими пальчиками то так, то сяк. Робила це трохи задирливо, з властивою жінкам каверзністю, крутилася коло дзеркала, неначе дзиґа. Награвшись удосталь зі своїм прекрасним волоссям, вона повернулася в мій бік і промовила: — Захаре, постав, будь ласка, борщ підігрітися. А я поки піду душ прийму, бо щось дуже спекотно сьогодні. — Гаразд, уже йду, — відповів я та попрямував до кухні.

Я стояв, помішуючи вариво в каструлі, а сам думав про свою сестру. Мої думки ставали все негідніше та негідніше. То я уявляв образи ймовірного майбутнього, як вона стала дорослою успішною жінкою, допомагаючи мені, невдасі, то навпаки – вона була на узбіччі, ставши шльондрою-наркоманшою, яка робить мінети за 5 баксів, а я її витягував із цього лайна. Але найкращі фантазії були про теперішнє — краса Оксани прямо-таки розквітла, запахнувши мільйонами солодких ароматів молодості та невинності. Тут я схопив себе на думці, що фантазії про неї починають приймати еротичний характер. Спершу це були просто оголені образи моєї сестри, проте інтенсивність сексуального спрямування наростало, аж допоки я не уявив, як мою сестру просто шпигують масивними членами безліч мужиків, особи яких геть не визначені, довбають її в усі дірки, люто, скажено, жорстоко та нещадно. Потім зосереджуються лише на одному з отворів, проникаючи двома чи трьомя міцними членами та рвучи ніжну молоденьку вагіну чи ще тісніший за неї анальний отвір, цей диявольський танець безглуздої хтивості ніяк не хоче припинятися. Мужики час від часу кінчають то прямо на Оксаночку, орошаючи її маленькі стиглі груди гарячим сім’ям, то до рота, даючи змогу насолодитися смаком чоловічого соку кохання, підживитися нектаром Ерота, то до вагіни чи попи, переповнюючи баки, що сперма аж бризкає з її солодких місць. Згодом це вже відбувається в моїй кімнаті, а я споглядаю за цим усім – і чи то знімаю на камеру, чи то просто фапаю, отримуючи нездорову насолоду від споглядання. Але окрім цього збочення, у мене почали проскакувати фантазії, де я починаю легко торкатися Оленки, гладити її ніжну бліду шкіру, прибирати неслухняні пасма з обличчя, цілувати вразливі до пестощів місця, і далі, далі, далі… Я не міг себе спинити, моє мислення поринуло в сприйняття сексуальної втіхи із власною сестрою.

«Стоп! – сказав я собі. – Стоп, Захаре! Ти клятий виродок – це ж твоя сестра!» Голос здорового глузду з усієї сили намагався показати перверсивність моїх думок і бажань, але, либонь, було вже пізно. Моє молоде, переповнене гормонами тіло вже тряслося від пристрасті, рівень хіті перевищував усі мислимі норми. М’язи наче зговорилися, щоби ніколи не розслаблятися, у штанях муляло, що аж хотілося закричати від такого перенапруження. Борщ уже кипів, на кухні стояла духота – я був увесь мокрий і збуджений. Я забувся — лише встиг вимкнути конфорку та підійти до дверей ванної кімнати. Вони були незамкнуті.

Пристрасть горіла в мені. Я рішуче відчинив двері: за ширмою красувався її прекрасний жіночий силует. Бажання розгорілося ще з більшою силою, стаючи геть стихійним і нестримним. Я різко посунув ширму вбік – і вся краса Оксанчиного тіла одразу відкрилася мені. Я став монстром, що керується лишень інстинктами.

Спочатку в її очах я побачив острах, який зараз же змінився допитливістю, наче кажучи «чого це мій зайшов до ванної під час того, як я душ приймаю? – я ж гола!». А я миттю зірвав із себе труси, у які лише був одягнений. Мій член одразу випрямився від сили гарячої густої крові, що нестримним потоком прилила до нього. Не пройшло й секунди після того, як я заліз до ванни. Тремтячими руками я ніжно доторкнувся до її оксамитової шкіри. Оксана дивилася на мене невинними очима розгублено, але тіло її не виражало жодного протесту, тож я продовжував інтенсивніше пестити свою сестру, намагаючись вдовольнити свою хіть. Потім міцно обійняв її м’якеньке сексуальне тіло та поцілував у гарячі пухкенькі губки. Прохолодні краплі душу падали на нас, а ми стояли та цілувалися – палко, пристрасно, немовби востаннє. Оксана повністю віддалася на мій розсуд – не випускаючи її з обіймів, я почав осипати поцілунками, лизати, гризти, смоктати тверденькі смачненькі сосочки, що так приємно лоскотали мені груди під час поцілунку. Небесна амброзія – ніщо в порівнянні з такими ласощами, як циці моєї сестри. Я пожадливо мав їх, стискав, гриз, наче хотів відірвати. З’явилося таке відчуття, неначе вічний голод, бажання з’їсти Оксану, поласувати кожним малюсіньким шматочком її шкіри. І я, ненажерлива тварюка, жадав насититися нею. В одну мить я розвернув сестру до себе, нагнув, почав пхати свого твердого, як граніт, члена до її тендітної піхвочки. Я засовував акуратно, бо пролазило погано. Оксана скрикнула від болю, але прутень уже був у ній, я почав агресивно кохати її. Сестрина вагіна була дуже вузька – але це лише додавало мені гостроти відчуттів, я жадібно водив туди й сюди, міцно тримаючи її тіло. Іноді моя рука зривалася, щоби пожмакати її цицьку чи ляснути по м’якій апетитній сраці. Ми здригалися в екстазі раз за разом, неначе навіжені, немовби в нас вселився злий дух, що провокував на зацикленні на плотській насолоді. І насолода була – я просто потрапив до вирію. Вирію затишного, теплого, ледь не гарячого, вологого, безпечного, смачного, привабливого. Хвилі солодкої приємності все міцнішали й міцнішали, темп швидшав, сексуально здригалися філейні шматки її тіла – аж поки мене не накрило цунамі, коли в оргазмічному пориві я за волосся підтягнув миленьке дитяче лице сестри та кінчив на нього потужними запашними потоками. Мій член уперто не хотів падати, тому я погладив Оксанку по обличчю, розмазуючи своє густе сім’я. Якась збочена краса була в цій картині: моя маленька мила сестра стоїть переді мною навколішках, дивлячись на мене невинними очима, а на лиці в неї багато моєї густої сперми.

Вона була вдоволена та розслаблена. Я теж відчув, як хвиля приємної втому розноситься по моєму організму. Із мовчазної згоди ми прийняли разом душ, пестячи та цілуючи одне одного. Потім моя сестра пішла насипати нам смачного борщу, який уже, либонь, був готовий. Та й батьки невдовзі мають прийти. Їх теж треба нагодувати.

І тепер, коли це хтиве божевілля пройшло, я задумався – що ж я накоїв…

Суботній, похмурий день[ред.]

Деякі люди досягають такого рівня депресії, що просто врачають інтерес до спілкування. Такі люди не мають мотивації соцілізуватися. Спочатку ти втрачаєш так званих знайомих в реальному житті. По одному, по двох. Аж поки все твоє спілкування буде зводитися до "привіт-бувай". Потім потрохи зникає інтерес до онлайн спілкування. І ось так поступово, днем за днем ти стаєш привидом. Залишаєшся на узбіччі життя.

Ніколи і ні з ким не ділишся своєю радістю, спогадами, бажаннями, турботами. Навіщо? Просто немає причин робити все це.

Ти розумієш, що нікому це не цікаво. Нікого це не хвилює. Люди слухають вас лише для того, щоб потім почати розповідати самим. Ти розумієш, що немає ніякого резону комусь щось доводити, бо все одно до тебе ніхто не дослухається. Все одно ти нічого не зміниш.

Ти розумієш, що ти хочеш жити самотнім, мовчазним життям. Ти розумієш, що помреш один в якийсь суботній, похмурий день. Ти помреш і ніхто не зверне уваги, що тебе не стало. Ти помреш, а тебе знайдуть лише через кілька місяців.

Ти розумієш все. І вже не відчуваєш ні занепокоєння, ні злоби. Ти не відчуваєш ні щасття, ні любові. Ти хочеш лише щоб цей сьогодні скоріше закінчилося. Ти лише чекаєш той суботній, похмурий день.

Антимоскальська паста[ред.]

Новий статус російської мови[ред.]

Новини із північної Азії. Одна з мов слов'янської групи перейшла в новий статус. Російська мова була визнана світовою спільнотою офіційно хуйовою. Як повідомляє резолюція Комітету з вивчення проблем європейської лінгвістики, неможливо далі прикидатися, наче російська - нормальна мова. Коли хтось серйозно вимовляє "очень вкусная єда", люди повинні мати право послати нахуй довбойоба. "Я вивчаю російську мову вже дуже давно, більше 10 років. І я давно сягнув висновку, що вона дуже хуйова. Але з появою неологізма "чумачечий", вона вийшла на перше місце серед хуйових мов.

Рейтинг хуйовості мов:

  1. Російська
  2. Московський діалект російської
  3. Сільський діалект російської
  4. Англійська

Окрім того, визнання російської хуйовою активно підтримує навіть Біл Гейтс, засновник компанії Майкрософт: Це просто образливо, як мосКАЛі збочили Сімку.

Міжнародне визнання нового статусу російської підтримується і заявою японських мовознавців, в якому вони схвалюють дану ініціативу: Ми згодні з тим, що російська мова дуже хуйова. ДУЖЕ.

Таким чином російська у своєму новому статусі приєднують до вже офіційно хуйових англійської та московського діалекту російської.

Окрім того ця ситація має і небезпечну сторону, тому що така хуйова мова як російська заважає провадити офіційні переговори: нею не можна розмовляти про щось важливе. Саме тому влада Росії у діловому спілкуванні переходить на анал по-харківськи. Однак, виявляється, анал у їх виконанні теж виявляється хуйовим. Навіть з вазеліном. І за останніми відомостями, Росія подає ноту протесту в якій зазначається "Гослода нахуй, ми нахуй как мосКАЛі-дєбіли пизда, будєм нахуй возмущаться блядь". Далі зачитувати не має сенсу.


Українці - моральні виродки[ред.]

Українці - моральні виродки, жахливий народ! Я - россіянин - зроду не бачив гіршої культури. Коли спілкуєшся з ними, бачиш їх - це огидно. Як вони люблять свій ґрунт, як вони леліють його, мовляв гарний і родючий - Фе! Ні, аби просто, як ми, нормальні мужики, харкнути де-інде і відчути себе вищим за ту багнюку. З ними ж жити неможливо! Одного разу мене запросили в їхню "хату". І ви уявляєте як мені було обридливо, коли я побачив, що у куті попід стелею стояла ікона!!!??!! - Іще, фанатики, переконували мене, що хата має бути освячена. Наш патріарх сказав, що аби отримати доступ до благодаті потрібно лише жертвувати гроші на храм і він сам усе зробить - можна жити як забажаєш.

Українці - моральні виродки, жахливий народ! Нещодавно влаштувався працювати на одне підприємство. Працював з кількома такими "каклами" - вимкнули світло і ви уявляєте, перед ними бери не хочу дорогезні деталі, а вони стовбичать бовдури, наче дауни якісь. Я нахапав хвацько усього, що міг і побіг що є сили. Мабуть у цьому причина їхньої бідності. А як вони будують будинки! Мабуть вічно голодним на забора сімнадцятитриметрового не вистачає, так метровий тин ставлять - дебіли - аби усі сусіди заглядали. Іще й посміхаються один одному!

Українці - моральні виродки, жахливий народ! Як це можна, аби чоловік жінку дослухався! У нас порівняно донедавна вони в теремах слухняні сиділи. Зараз вже теж вякати почали. Так мужик россійський як вдарить - і не сунеться. Повна обрида! А ще себе європейцями звуть! Какли відсталі від цивілізації!

Та як добре, що таких, справжніх, українців-каклів в Україні залишилося не багато - більшість я вже гордо можу називати братами!

Батько[ред.]

Про Вадіка[ред.]

Доброго вечора користувачі форума, я батько Вадіка. Вадік останнім часом почав жалітись, що ви його називаєте поганими словами: довбойоб, невдаха, ідіот та іншими маловідомими в нашій інтелігентній сільській родині словами. Припиніть це, він розумний і гарний хлопець, і у нього справді є друзі: котик і песик (котик на жаль недавно помер від раку мозку), краще допомагайте йому боротись з барабасами, карабасів і обрізаних я візьму на себе. Також не забувайте про План №1. Щасти вам.

Про Довбойоба[ред.]

Доброго ранку користувачі форума, я батько Довбойоба. Довбойоб останнім часом почав жалітись, що ви його називаєте поганими словами: довбойоб, пустомеля, пустозвон та іншими маловідомими в нашій інтелігентній родині селюків-бомжів словами. Припиніть це, він розумний і гарний хлопець, і у нього справді є друзі: дебіл і деган (деган на жаль недавно помер від раку мозку), краще допомагайте йому боротися за його пустозвонства, меморію і нічан я візьму на себе. Також не забувайте, що "Учан - борда без аніми". Хоча що це, 2000, піду поріжу собі вени? Щасти вам.

Оце так мем[ред.]

Радехів[ред.]

РАДЕХІВ? Ти сказав РАДЕХІВ? ОЛОЛО РОФЛ, оце так мем, всім мемам мем! вуйки, дивіться, він сказав РАДЕХІВ! оце жартівник, оце гуморист, у мене аж живіт заболів, регочу наче скажений, хіба ж можна так на ніч кумів смішити. Аймалаца, цей мем обов’язково війде в історію!

Поява

Доставляючі пасти зявилися на україномовних іміджбордах у січні 2011р. Викликали жахливий дупобіль у присутніх. Відверте несприйняття почало добре підживлювати різні форси і РАДЕХІВ врешті решт трансформувався у символ дупоболю всіх неадекватно розвинених особин. Взагалі ж, по глибинному змісту, життєвій мудрості та майстерності володіння мовою радехівські пасти можна зрівняти лише з творами класиків справжньої української печалі.

На даний момент Радехів уособлює Радехів.

Тред, де виник мем.

Гімно[ред.]

ГІМНО? Ти сказав ГІМНО? ОЛОЛО РОФЛ, оце так мем, всім мемам мем! сеча, дивись, він сказав ГІМНО! оце жартівник, оце гуморист, у мене аж живіт заболів, регочу наче скажений, хіба ж можна так на ніч кумів смішити. Аймалаца, цей мем обов’язково війде в історію!

Поява

Доставляючі картинки зявилися на україномовних іміджбордах у січні 2012р. Викликали жахливий дупобіль у присутніх. Відверте несприйняття почало добре підживлювати різні форси і ГІМНО врешті решт трансформувався у символ дупоболю всіх неадекватно розвинених особин. Взагалі ж, по глибинному змісту, життєвій мудрості та майстерності володіння мовою картинки з гімном можна зрівняти лише з творами класиків гімнобложиків.

На даний момент ГІМНО уособлює гімно.

Тред, де виник мем.

Айдер[ред.]

АЙДЕР? Ти сказав АЙДЕР? ОЛОЛО РОФЛ, оце так мем, всім мемам мем! курка, дивись, він сказав АЙДЕР! оце жартівник, оце гуморист, у мене аж живіт заболів, регочу наче скажений, хіба ж можна так на ніч кумів смішити. Аймалаца, цей мем обов’язково війде в історію!

Поява

Доставляючий користувач з'явився на драматиці у якомусь році. Викликав жахливий дупобіль у присутніх. Відверте несприйняття почало добре підживлювати різні форси і АЙДЕР врешті решт трансформувався у символ дупоболю всіх неадекватно розвинених особин. Взагалі ж, по глибинному змісту, життєвій мудрості та майстерності володіння мовою айдера можна зрівняти лише з творами класиків.

На даний момент Айдер уособлює анальну модерацію куркоматики.

Тред, де виник мем.

План №1[ред.]

Порятунок України[ред.]

Ось приклад плану взяти владу і вивести країну з лайна. Як думаєш спрацює? Спрацює 100%!!!!!! Всі українці вступають в ВО "Свобода", роблять люстрацію в рядах партії, ідуть на вибори, голосують за себе красивих, перемагають - 72-ма% і будують собі Красиву Україну в законному руслі, з Людським Законом для всіх І зміниться тільки одне - Закон знищить бандитів, дуремарів, барабасів та підорасів України - тихо, без шума і пилі. Залишилося тільки Чорному та Барабасу дати на це добро. Що не хочеться під Люстрацію лягти?

Порятунок Драматики[ред.]

Ось приклад плану організувати Драматику і вивести її з лайна. Як думаєш спрацює? Спрацює 100%!!!!!! Всі українці реєструються на Драматиці, роблять антидовбойобську люстрацію в рядах безосібного, сідають писати статті, пишуть про себе красивих і свої красиві форси, у голосуванні на їх видалення перемагають проти - 72-ма% і будують собі Красиву Драматику в законному руслі, з Безосібним Законом для всіх. І зміниться тільки одне - Закон знищить довбойобів, куркойобів, вадіків та підорасів Драматики - тихо, без шума і пилі. Залишилося тільки Ясону та Курці дати на це добро.

Приказки про бордодійсність[ред.]

Гомонігрів боятися - в /b/ не ходити.

Ясонові закон не писаний.

Коли бітарди говорять — правда мовчить.

Не вір словам, а вір пруфам.

Пост-не горобець, вилетить-не впіймаєш.

Тред засемениш - бампліміт прискориш.

Проти бампу сагою не посиплеш.

Язик до бампліміту доведе.

Великий тред поволі росте.

Контакт троля годує, а Учан марнує.

Кожний анон має свій розум.

Один анон добре, а півтора ще краще!

Чого Анон не навчиться, того й Безос не буде знати.

Щоб часом дарма не блудить, чужого анона питайся.

Якби не сага, то б тред був довше.

Великій борді - великий вайп.

Краще один раз побачити макрос аніж сто разів почитати пасту.

Один безос у набігу не воїн.

Кого кохає, за тим і піхвостраждає.

ТП любить — тільки дні губить.

Хто бітарда полюбить, той вік собі згубить.

Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.

З красивої камхвори води не пити.

Тред ОПа величає.

Не бійтесь заглядати у Драматику. Це пишний яр а не сумне провалля.

Сім раз переглянь - один раз задвоїнь.

Підлизуй вконтактодрузям так як хочеш аби вони підлизували тобі.

З супом тянка усім гарна.

Анон однією рукою б'є, а другою гладить.

Безосібний скаже як зав'яже.

Всякій матері свої хіки милі.

На те воно й хейтер, щоб кожен тред засрає.

Жалів анон курку - доки всю обскуб.

Жартував ОП з аноном, та в сажі застряг.

Жалів анон курку - доки всю обскуб.

Добрий анон баче, де лулз скаче.

Береженого Бог береже, а анона – проксі.

Не все ж то хіка, що з дому не виходить.

Не вайпай тієї борди, на якій сидиш.

Непроханий гість гірше неймфага.

Хто мови своєї цурається, в того анус стискається.

Рідну борду зневажа тільки наволоч чужа.

Не за те рака б'ють, що він юний, а за те, що /b/ вбив.

Анус - не шкарпетка, порвеш-не залатають.

Борду раки держать.

Сім раз перевір, один раз надішли.

Любиш на борді сидіти — люби і треди бампати.

Голова без розуму, як борда без постів.

Гуртом і курку легше хейтити.

Або троль, або соснув.

Рак з борди - анону легше.

На борді не без довбойоба.

В тихому треді тролі водяться.

Потурнака іслам виправить.

Де два анона там три срачі.

Вайпу без сажі не буває.

Кожен форсер свій мем хвалить.

Бугурту всі віки покорні.

Бачили очі як uchan.to набирали, тепер дивіться, хоч повилазьте.

Інші копіпасти[ред.]

Основна стаття: Архів:Радехів-кум
Основна стаття: Архів:Вісник Учану

Бідло піво жід[ред.]

« Ключове слово "бідло". Бідло. Дивовижний, інтелектуально наповнений форс Учана. Викликає несамовитий біль в дупці бідла та його апологетів, імовірно один з яких бідло-модератор Учана та Драматики, так званий "Нуль" (що вже символізує). Передвістки форсу були за кілька днів до його початку: на текстовій дошці , в українському треді підтирача, в купі інших тредів учана, ідеологічно оформився в чаті учана під час спілкування з набіглим москалячим бідлом. Поштовхом для форсу став нестерпний дупобіль бідломода!труп Учана, власне його дупобіль можна буде спостерігати і в цій статті. Сподіваюсь на це. Бідло.

Бідло загалом добре було прийнято безосібним, бо він сам і є бідло та має почуття гумору. Але не все добре в нашому бідло-королівстві, знайшлась атеншинблядь і неймфажина з банхамером, яка вирішила розгнівити бога. Нічого, ти ще станеш у мене тру-бідлом, дегане.

 »

— Стаття запиляна Ясоном на ДР

« Добре, вмовили. Пояснюю одну із сутностей бідла.

Наші брати з якогось діва, вікорістовують букву і в дівних місцях: піво, жід, жізнь, жівот. Повбивав би. За цією логікою в слові бідло в російські мові теж має писати буква і, але чомусь не пишеться. Та якщо чесно мене просто пре від цього.

БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО БІДЛО

 »

— Форсер пояснює

« Програмні засади і передвиборча програма нашої партії.

Наші брати росіяни вікорістовують букву "і" у важливих для об'єднання наших народів словах: піво, жід, гліст т.д. За цією логікою в слові бідло в російській мові теж має писатись буква "і", але чомусь не пишеться. А воно особліво важліве для нашіх народів. Ми за введення букви "і" в слові "бідло" в російській та українській мовах! Бідло всіх країн єднайся!

Алілуя, харі крішна та аллахакбар!

 »

— Маніфест Бідла

« Їхав бідло через бідло,

Бачить бідло в бідлі бідло,

Сунув бідло бідло в бідло,

Бідло бідло бідло бідло.

Я, як тру-бідло, кладу хуй на всі аргументи і роблю те, що хочу. Бідло.

Наша троїна! Наша Свята Трійця! Бідло! Піво! Жід!

 »

— Ще паста


Примітки[ред.]