Тернопільський аніме-клуб «Міцурукі»

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розпочати цю історію доведеться з передісторії.

Передісторія[ред.]

Весною 2018 року я вийшов з ОТАку, а після видалив чат, бо підтримувати його та розвивати у мене не було часу. Потім десь кінець травня початок червня час від часу я бачився із Ігорем Панасюком. Через незрозумілі дії однієї із адмінш ОТАку (хамське та зарозуміле ставлення до мене, бо я був в опозиції (так і таке було, бо адмінів було дохуя, толку ніхуя)) Ігор на це звернув увагу і вирішив створити окрему спільноту. Гасло тієї спільноти було: Ternopil Anime Club - це місце для спокійного спілкування де немає "своїх" та "чужих" з повним переліком послуг замовлення ескорту. Іншими словами, та спільнота мала бути відкритою для всіх, незалежно від того з якого клубу учасники, чи які у них переконання та погляди.

Під кінець червня, здається це було 25 червня, Ігор подзвонив до мене, щодо заснування тернопільської філії аніме-клубу Міцурукі. Після короткої розмови я погодився, так і не обміркувавши все. Ще до цього Ігор час від часу піднімав тему щодо відкриття в Тернополі філії Міцурукі, але я про це говорив неохоче, бо не хотів займатися усією діяльністю із проведенням заходів та розвитком аніме-фендому в Тернополі. І так Ternopil Anime Club став Тернопілький аніме-клуб «Міцурукі».

Перший період[ред.]

А що тут розказувати? Тут нічого цікавого, тільки одна зрада, а клуб був мертвонароджений.

Першим офіційним заходом була Танабата 7-го липня. Було тільки 3-є учасників: Іван, Ігор, Марта. Тоді листівки повісили на смереку (яка цього року зсохла) і гуляли парком.

Анімка 14 липня відбулася також з трьох учасників: Іван, Ігор і ще одного чувака, який більше не приходив. Тоді ми прогулялися парком і зайшли у Файне Місто.

Анімка 15 липня відбулася спільно із ЛАК Міцурукі. Із ТАК було 3-4 учасника а із ЛАК’у було десь 10 учасників. Ранком Я зустрічав приїжджих зі Львова і йшли закуповуватися на пікнік. Розуміючі що ТАК у повній дупі з кількістю учасників, Камуй вирішив завітати на зібрання ОТАку, щоб запросити їх на пікнік. Тоді з ОТАку пішли двоє і так з ТАК’у вже було 4 учасника. Загалом у той день «йшов дощ», але час від часу прояснювалося. Зранку трішки промокли, а як йшли від центру до Дальнього пляжу змокли до нитки. Знаючи, як львівські проводять свої анімки (літри оковитої та багато пустих пляшок) вони і в Тернополі гуляли на повну. Шашлик готувався під дощем, але добре, що було накриття. Сам захід вже завершувався в 18-19 годині, бо львівським пора було їхати назад електричкою до Львова. Фото з цього заходу є.

А далі був тотальний застій аж до Великодня 2019 року. Після пікніка з львівськими Ігор більше не появлявся, в онлайні час від часу появлявся. Але менше з тим. Я не полишав діяльність і пробував проводити заходи, але владу вже втратив, тоді, коли Ігор назначив Олю адміном, яка після призначення на посаду адміна стала сепаратистом і через невиконання функцій клубу ТАК Міцурукі, бренд того чату не змінювали і всі прохання відхиляли.

Щодо анімок 4 -го серпня – нікого не було тільки Я був; 25-го серпня – було троє: Я + два новачка, які після тієї анімки не приходили, нічого цікавого не було, просто сиділи, спілкувалися та гуляли; 8-го вересня – був тільки Я; 20-го жовтня – зі Львова приїхав Камуй та ще з двом учасниками і Я та ще один прийшли та влаштували спільну анімку, а потім прийшли до ОТАку проводити з ними анімку; і анімка 30 грудня – з ТАК’у нікого не було. Анімки до 8 вересня проводилися під старим керівництвом, анімки з 20 жовтня 2018 року і до сьогодні проводяться під новим керівництвом. Ігор так і досі на зв’язок не виходить тому історія клубу минулого року встрата і можна хоронити і не згадувати.

Новий період: Наш час[ред.]

А цей період розпочався доволі цікаво. Розпочну із прелюдії.

Ще до Великодньої анімки, коли клуб з кінця листопада 2018 року зосередився на Західну Україну, кількість учасників поступово росла, але цього було дуже мало і так ініціативи від тернопільської спільноти на проведення irl зустрічі не було. Тільки після того, як учасники почали долучати своїх знайомих і анонсу Великодньої анімки (18 квітня) бо вже від спільноти була ініціатива зустрітися irl, анімки заново відродилися.

Цьогорічна перша анімка відбулася 20 квітня, тоді вже активність спільноти зросла і вже була потреба в irl зустрічах. Загалом на анімці було 7 учасників усі новачки і деякі з них ще досі приходять на анімки по можливості. План проведення анімки був наступний: зібрання біля пам’ятника Івану Франку (це вже стало типове місце зустрічі), пішли на острів Чайку і там провели пару раундів в мафію і розіграли перший (бракований) том Атаки Титанів, потім пішли в ресторан їсти морозиво). Фото є.

Далі в травні провели анімки два дня підряд. Перша відбулася 4 травня на Співочому полі. Було 4 учасника (найменша кількість учасників за новий період) ця анімка була потім прозвана «сосисочна вечірка», бо всі учасники були хлопцями (фото нема). На другу анімку приїхали двоє зі Львова, а саме адмін ТО Міцурукі Тотяна та її подруга умляут. Загалом на анімці було було 7 учасників, 5-ро з яких були тернопільські. План проведення анімки був наступний: зустріли приїжджих зі Львова, в центрі біля Франка збиралися на анімку і рішили в сторону Козацького острову, далі з нього пішли гуляти в сторону острова Закоханих. Потім вже проводжали на поїзд Львівських і помалу розходилися (фото є).

На анімці 26 травня було приблизно 12 учасників. Спочатку від місця збору (пам’ятник Франку) пішли до анти-кафе Білий кролик грати в настолки а після пішли на Козацький острів. Фото нема. І так закінчився перший весняний сезон Нового періоду.

А літо стало ще більш плідним на події. Після анімки 26 травня виникла ідея провести аніме-показ, технічна можливість та приміщення дозволяло втілити цю ідею в реальність. Також у нас були гості із Чорткова. Але це трішки згодом.

Перша літня анімка відбулася 30-го червня, яка ледь не перетворилася на цукімі. Початок анімки було, як і завжди: збір на 13 годину біля пам’ятника Іванові Франку і чекали на двох нових учасників з Чорткова та на решту з Тернополя. Коли вже всі зібралися відправилися на Козацький острів для прогулянки та грати в мафію, а після відправилися гуляти парком Топільче і по набережній на острів Кохання і на пляж Циганку. На початку анімки було 12 учасників. З Циганки, а це вже був вечір, вирушили до центру, щоб перекусити (чи повечеряти), тоді нас вже лишилося 6-ро. В центрі пізнім вечером зустріли Знову Молоду і до ночі гуляли, а це вже була 12 година ночі. Фото є.

На Танабаті 7 липня 2019 року було семеро. Після місця зустрічі пішли на Козацький острів, щоб розвішати листів, цього разу розвішали на вербі (надіюся цього року вона не зсохне). Після розвішання листівок, грали в мафію на козацькому острові і пішли гуляти набережною. Фото є.

А тепер поки остання анімка-показ. Анімка-показ відбулася 28 липня. Через аварію на підстанції по всьому центру не було електрики, а в анти-кафе було в центрі і там також не було живлення. Спочатку довелося йти на Козацький острів і проводити стандартну анімку. Так і зробили, провели звичайну анімку на Козацькому острові з мафією, все як і має бути. Але десь в 16:30 живлення відновили і пішли назад в анти-кафе, щоб провести аніме-показ. Загалом на показі було десь 13 глядачів. Хтось під кінець фільму плакав, а хтось стримувався. Фотки просрали. Яке подальше майбутнє? Поки я це тримаю і пробую хоч час від часу проводити різні заходи. На черзі планується пікнік і в жовтні ще один аніме-показ. Щодо подальшого проведення анімок, то я шукаю спадкоємця, щоб усе це передати комусь і я спокійно міг би відійти від цього. Останнім часом, все як я і хотів перетворити, що спільнота вже сама починає організовуватися на анімки. Перші зародки самоврядування вже присутні, залишається лише це якось підштовхнути, щоб по організації усього цього дійства не стояв лише хтось один і спільнота сама вирішувала, що проводити де та як проводити. А поки за усім цим я буду спостерігати.

Далі буде…

Галерея[ред.]

Посилання[ред.]