Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Всеукраїнський_Фестиваль_Японської_Анімації).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.


Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації - один з небагатьох всеукраїнських аніме-фестивалів, Українського Аніме-фендому, присвяченій японській класичній і сучасній культурі і проявам її українських шанувальників - анімешників, косплей та отаку. Вперше був проведений у 2008-му році в Києві, останній раз у 2010-му році. Перед ним існував Київський Аніме-Фестиваль.

Організатори[ред.]

Оргкомітет фестивалю, досить велика група людей з різних міст і навіть країн. Це й організатори Всеросійського фестивалю японської анімації у Воронежі, і представники аніме-клубів України та Росії. Географія оргкомітету чимала: Київ, Харків, Сімферополь, Черкаси, Херсон, Вороніж, Ростов-на-Дону, Балаково, П'ятигірськ, Москва, Санкт-Петербург, Вальдкірх[1].

Історія[ред.]

Перший Київський Аніме-Фестиваль організував Роман Янковський у квітні 2006-го року. Буквально через півроку, у жовтні 2006-го, Роман організував Другий Київський Аніме-Фестиваль. У травні 2008-го Степану Шашкіну (Воронеж), продюсеру компанії «Реанімедіа» зателефонувала Єлизавета Плесконіс, тоді директор кінооб'єднання «Люксор». Вона розповіла, що про Всеросійський фестиваль японської анімації, що проходить у Воронежі, знають далеко за межами Росії, їй до вподоби, як його влаштовують, і вона хотіла б, щоб Степан привіз його у Київ. Степан відповів, що немає потреби привозити в Україну Воронезький фестиваль, але з використанням схеми Воронежа можна організувати фестиваль у Києві. Також він пообіцяв, що поговорить з оргкомітетом про можливість організації косплей-шоу в Києві. У червні 2008-го «Реанімедіа» отримала кілька цікавих пропозицій від українських компаній щодо співробітництва, і Степан поїхав до Києва, щоб зустрітися з усіма особисто і обговорити все на місці. Під час свого візиту Степан зустрівся з Єлизаветою Плесконіс і Павлом Горделадзе (заступником директора з репертуару кінотеатру «Жовтень») і розповів, як влаштовують Воронезький фестиваль. Тоді ж було обрано місця проведення майбутнього українського фестивалю — кінотеатр «Жовтень» і Києво-Могилянська академія. Відтак Степан зустрівся з Володимиром Панівко і Аркадієм Мєдвєдєвим (Anime Line Group), вони домовилися, що Володимир і Аркадій представлятимуть інтереси «Реанімедіа» в Україні. Степан запропонував їм приєднатися до організації фестивалю в якості представників «Реанімедіа», сказав, що пояснить, що і як потрібно зробити, і обіцяв координувати всі дії Anime Line Group. Також Степан зустрівся з Романом Янковським, який був радий існуванню людей, зацікавлених у подальшому розвитку фестивального руху у Києві і погодився всіляко сприяти організації майбутнього фестивалю. За повернення з Києва Степан одразу ж зв'язався з Усагі і рештою оргкомітету Воронезького фестивалю і обговорив можливість проведення косплей-шоу в Києві. Назву вирішили взяти сміливу і просту, і ось — «Перший всеукраїнський фестиваль японської анімації у Києві» почав шукати учасників і прихильників в Україні. Вся організація стосовно визначення дат та формату фестивалю, контенту сайту, роботи з учасниками, наповнення програми, домовленостей з російськими ліцензійними компаніями щодо легальних показів фільмів, програми семінарів лягла на плечі організаторів Всеросійського фестивалю у Воронежі; проведення вечірки, ігрового турніру і розважальної програми, які мали місце у кінотеатрі «Жовтень», взяла на себе креативна команда Nice Guys; за реєстрацію сайту, сувенірну продукцію, торгівлю і рекламну поліграфію фестивалю відповідала Anime Line Group; розкладом показів завідував кінотеатр «Жовтень». Компанія «Реанімедіа» взяла на себе 100%-у відповідальність по фінансовій частині. Аркадій Мєдвєдєв в якості представника «Реанімедіа» в Україні вийшов на керівництво Культурного центру Києво-Могилянської академії з пропозицією щодо проведення косплей-шоу. Але для успішного завершення переговорів був потрібен телефонний дзвінок від Степана із запевненнями, що «Реанімедіа» здійснить оплату оренди зали за тиждень до фестивалю. Приблизно за місяць до початку фестивалю з'ясувалося, що Аркадій проявив дещо більше ініціативи, ніж просив Степан, і домовився про заходи, які накладалися за часом на основну програму фестивалю. Довелося коригувати ці заходи, а також прибирати з програми безліцензійні покази, оскільки «Реанімедіа» не може брати участь у фестивалі, в якому немає ліцензійної чистоти. За тиждень до фестивалю Степан приїхав до Києва, разом з Аркадієм вони зустрілися з керівництвом Києво-Могилянської академії з приводу питань оренди, світла і звука, з Павлом з «Жовтня» і Єлизаветою з «Люксора» — щодо фінансових питань показів фільмів, розкладу фестивальних заходів, що проходитимуть в кінотеатрі, і наданню репетиційного приміщення для косплей-шоу. Незважаючи на коригування, у програмі лишалися додаткові заходи, організовані за ініціативи Аркадія, які накладалися на основні заходи фестивалю. Крім того за інформацією з різних джерел чимало українських косплеєрів не знали, що стати учасником шоу дуже просто, а навпаки були впевнені, що це майже неможливо через жорсткий відбір. Так як фестивалі такого формату проходили в Україні вперше, можливо, що анімешники не знали, що у косплей-шоу можуть брати участь усі, хто подав заявку і пройшов нескладний відбір, радше рекомендаційного, ніж виборного характеру. Тут проявили видатні організаційні здібності Усагі і команда оргкомітету з Ростова-на-Дону. Оскільки тема косплей-шоу була «Меланхолія Харухі Судзумії», Усаґі і Сям Пу, перевдягнувшись у костюми дівчат-кроликів, та Хотару у образі, що більш відповідає її героїні - Юкі, напередодні косплей-шоу поїхали на аніме-вечірку у клубі «Бінго». Там вони зустрічалися з косплеєрами, розповідали, що наступного дня буде косплей-шоу, починаючим поясняли, як воно проходить, і збирали контакти всіх бажаючих взяти участь. Це зацікавило більшість опитаних, і таким чином косплей-шоу збагатилось майже на 40 нових цікавих учасників! Всупереч дрібні негараздам, фестиваль і косплей-шоу в тому числі пройшли пречудово! Також було проведено першу в історії українського аніме-фендому святкову ходу учасників фестивалю вулицями міста. Судячи з численних відгуків учасникам і глядачам дуже сподобався фестиваль, і було вирішено проводити його і наступного року. Провідниками і першими помічниками фестивалю у Києві були Міака — перший косплеєр з України, що взяв участь у косплей-шоу у Воронежі в 2002 році, і Таосу — постійний відвідувач російських фестивалів та член команди ведучих на Всеросійському фестивалі у Воронежі у 2008 році, увійшовший також до команди ведучих на Першому всеукраїнському фестивалі. Значним було сприяння Володимира Панівко з Anime Line Group і креативної команди Nice Guys на чолі з Ліною і Сайбером.

2008[ред.]

Наступного року на прохання Степана оргкомітет очолили Міака і Таосу (Київ), які взяли на себе майже всю фестивальну адміністративну роботу, паралельно встигаючи працювати з учасниками, організовувати кінопокази, лекції і семінари. Косплей-шоу координували Танка (Харків), Усагі і Міака, а Таосу забезпечував роботу сайта фестивалю і опікувався бухгалтерією. Nice Guys взялися за організацію аніме-паті. Anime Line Group організували крамницю аніме-продукції і відповідали за виготовлення рекламної продукції. «Реанімедіа» знову домовлялася з російськими ліцензійними компаніями щодо аніме-показів, взяла на себе фінансову відповідальність за фестиваль, а також організувала проїзд і проживання у Києві команди російського оргкомітету, який цього разу складався з 20 осіб. Через юридичні розбіжності і фінансову кризу «Реанімедіа» і Anime Line Group так і не змогли відкрити відділення «Реанімедіа» в Україні, щоб почати випуск її видань. Нажаль, під час другого фестивалю не вдалося уникнути деяких проблем та невідповідностей. Наприклад, прямо під час косплей-шоу координаторам довелося скорочувати программу через вимогу звільнити приміщення до 22:00, що надійшла від адміністрації Культурного центру Києво-Могилянської академії, хоча домовленність щодо часу була інша. В першу чергу з програми було виключено усі сюжетні інтермедії ведучих, але цього, нажаль, було недостатньо. Щоб дати усім косплеєрам можливість бути побаченими глядачами, ряд номерів дефіле довелося показувати у експрес-форматі (замінити підготовлені учасниками виходи стандартним проходом сценою). Найбільш постраждала сценка, що йшла за розкладом останньою. У зв'язку з жорсткими часовими обмеженнями її учасникам запропонували вийти на сцену у рамках дефіле, однак вони розраховували на повноцінний виступ та вирішили не виходити на сцену зовсім. Перший фестиваль радісно сколихнув український аніме-фендом, стрепенув наші серця незабутньою «Осінньою меланхолією Харухі», а головне — об’єднав анімешників України і Росії та подарував море яскравих вражень та емоцій усім учасникам. Тематика кожного фестивалю тісно пов’язана з певним аніме-фільмом, «Осіння меланхолія Харухі» - тема першого фестивалю.

2009[ред.]

Другий «Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації» проходив з 2 по 4 жовтня в Києві. Окрім самого аніме, що демонструвалось у кінотеатрі «Жовтень», особливої уваги заслуговували косплеєри (перевдягнуті в улюблених героїв люди). Ними можна було милуватися всі три дні фестивалю: на аніме-вечірці, косплей-шоу, фотосесії і навіть просто на вулицях міста[2]. Тематика другого фестивалю – це фантастичні пригоди у стилі меха «Гуррен Лаган».

2010[ред.]

Однак через певний час Anime Line Group висунула ультиматум «Реанімедіа», в якому заявила, що не бажає, щоб в організації брали участь Міака, Таосу і їх команда. На це «Реанімедіа» дала однозначну відповідь, що подальше існування фестивалю можливе лише у попередньому складі. Після цього Anime Line Group в однобічному порядку вирішили організувати власний фестиваль у тіж самі дати, про що решта оргкомітету дізналася, лише коли різко змінилися дизайн та наповнення сайту. Зі свого боку оргкомітет Київського фестивалю спільно з оргкомітетом Воронезького фестивалю та клубом «Р.Ан.Ма», компанією «Реанімедіа», креативною командою Nice Guys, клубом Yume no Moto і за підтримки Романа Янковського почали готуватися до проведення Третього всеукраїнського фестивалю японської анімації у Києві. Третій «Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації» проходив з 5 по 7 листопада, в кінотеатрі "Кінопанорама" та в клубі "Бінго". Готувався командою організаторів з Києва, Харкова, Воронежа, Ростова-на-Дону та інших міст[3]. Того року на відвідувачів чекало: три дні з насиченою, зручно сформованою програмою; кінопокази в найанімешнішому кінотеатрі Києва; запальне й яскраве косплей-шоу за участю ведучих всеросійського фестивалю; фотосесія, пізнавальні лекції, семінари та майстер-класи; традиційна «Ніч аніме»; вибухова аніме-вечірка у нічному клубі, конкурси та вікторини; безкоштовні квитки на косплей-шоу для всіх його учасників; святкова хода косплеєрів вулицями міста; атмосфера свята і веселощів від початку до кінця фестивалю![4] Третій фестиваль у 2010-му році був останнім "Всеукраїнським фестивалем"...

Див. також[ред.]

  • Київський Аніме-Фестиваль
  • Харківський аніме-фестиваль "Ханіфест"
  • Фестиваль NIHON TAISAI в Донецьку
  • Всеукраїнський фестиваль косплея «ОТОБЕ»
  • Одеський аніме-фестиваль "Natsu Nami"
  • Харківський Фестиваль японської анімації «Yorokonde»
  • Житомирський Аніме-фестиваль «Akari»

Посилання[ред.]