Брекзит: відмінності між версіями
Рататуй (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MiskoGe (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:EU2020.png|міні|Так тепер виглядає карта Євросоюзу. Так, [[Тупа піхва|йолопе]], Ірландія вже 70 років як окрема країна.]] | [[Файл:EU2020.png|міні|Так тепер виглядає карта Євросоюзу. Так, [[Тупа піхва|йолопе]], Ірландія вже 70 років як окрема країна. Ні, йолопе, Північна Ірландія до Ірландії не належить.]] | ||
Британія + exit = '''Брекзит''', тобто вихід поки що Сполученого поки що Королівства із того [[Європа|Союзу]] в який Україна ще не ввійшла. | Британія + exit = '''Брекзит''', тобто вихід поки що Сполученого поки що Королівства із того [[Європа|Союзу]] в який Україна ще не ввійшла. | ||
Версія за 02:00, 28 лютого 2020
Британія + exit = Брекзит, тобто вихід поки що Сполученого поки що Королівства із того Союзу в який Україна ще не ввійшла.
Історія
Здавалося б, яка тут історія, — захотів вийти, то й вийшов! А ні, чотири роки була їбанина з цим виходом, декілька позачергових виборів в парламент, декілька прем’єр-міністрів змінилося, спроба провести другий референдум... І нарешті напочатку 2020 року всі піддані Єлізавети (та ні, не тої!) препинили бути також громадянами ЄС. До кінця 2020 року економічно нічого не змінилося, мають домовитися з ЄС що то буде з перевезенням товарів.
Підсумок
Так працює демократія. Не дуже зручно, не дуже справедливо (52 відсотки за вихід, 48 відсотків проти), не дуже передбачувано. Так чи інакше, це привід Україні придивитися до свого політичного життя та зрозуміти нарешті що на цей момент якщо яке досягнення тут і є, то це, схоже, та сама демократія. Хоча б й у зародку.
| ||||||||||||||||||||||
