АІ

Штучний інтелект (він же ШІ, нейронка, АІ) — головний технологічний фетиш сучасності, який успішно продає все: від розумних унітазів до сумнівних курсів успішного успіху. У масовій свідомості це щось на кшталт всемогутнього джина, який от-от залишить усіх без роботи, захопить владу і відправить людство в біореактор. По факту ж, з точки зору пересічного розробника, це просто гігантський набір складної статистики, перемноження матриць та дуже просунутий Т9, який навчився складати слова у речення так, щоб це виглядало розумно.

ШІ став універсальною затичкою для будь-якої дірки в бізнес-плані. Якщо у тебе є збитковий проєкт, який нікому не потрібен, просто додай до нього слово AI-powered, і венчурні інвестори почнуть кидати в тебе грошима. Це явище настільки глибоко проникло в український ІТ-сектор, що сьогодні важко знайти аутсорс-компанію, яка б не намагалася впарити замовнику чергового непотрібного чат-бота за всі гроші світу.

ШІ за маячня?

Історія створення мислячих машин тягнеться ще з часів, коли комп'ютери займали цілі кімнати, а програмісти були бородатими фізиками. Довгий час сфера переживала так звані "зими ШІ" — періоди, коли гроші закінчувалися, а результати залишалися на рівні розпізнавання чорно-білих квадратів. Тоді заняття нейромережами було долею суто академічних фріків. Українське айті в ті часи тільки зароджувалося. Пам'ятаєш ті часи перших коворкінгів та знімних квартир гіківської тусовки, коли всі писали на PHP і мріяли про власні сервери? Тоді про нейромережі згадували хіба що після третього келиха пива під час перегляду Матриці.

Справжній вибух стався нещодавно. Коли крипта та метавсесвіти остаточно здохли, інвестори зрозуміли, що це був мертвонароджений хайп, і почали шукати нову іграшку. І тут на сцену вийшов ChatGPT від OpenAI. Це змінило правила гри. Якщо раніше нейронки генерували піксельних котів і смішні тексти про древніх богів, то тепер вони почали писати цілком робочий фронтенд і складати ділові листи, які не соромно відправити замовнику.

Як воно працює

З технічної точки зору, сучасні великі мовні моделі (LLM) — це монстри, вигодувані на всьому смітті, яке людство встигло згенерувати в інтернеті. Вони буквально як той анонімус, який прочитав всі форуми, книги, статті, пости та срачі в коментарях. Щоб натренувати таку модель, потрібні просто колосальні обчислювальні потужності. Уявіть собі ці монументальні гудучі конструкції у величезних дата-центрах десь у Каліфорнії, де тисячі відеокарт від Nvidia плавляться від напруги, споживаючи енергію невеличкого міста, аби ти міг згенерувати картинку капібари в костюмі космонавта.

Але тут є нюанс. Зумери, які активно вливаються в індустрію, швидко зрозуміли, що залежати від великих корпорацій — це крінж. Тому зараз шаленої популярності набирає рух за локальні, компактні моделі (SLM — Small Language Models), які можна запустити на домашньому ноуті. Як кажуть у певних колах, гігантоманія — це минуле, а от компактність та оптимізація — це база. Такі моделі не вміють писати симфонії, але їх достатньо, щоб автоматизувати рутину і не платити корпораціям за підписку.

Адже користуючись безкоштовними версіями великих моделей, ти стаєш продуктом. Кожен твій запит, кожна скопійована функція чи шматок коду ТЕОРЕТИЧНО стають частиною навчальної бази. Ти погоджуєшся платити власними даними, працюючи безкоштовним тестувальником, щоб корпорації могли покращувати свої алгоритми за твій рахунок.

Професія професійного підкажчика

З приходом ШІ український ІТ-ринок трясонуло. Спочатку всі кричали, що завтра 90% джунів звільнять, а сеньйори будуть тільки сидіти і пити смузі, поки машина пише код. На практиці ж ця "революція" нагадала гучний анонс з нульовим вихлопом — нікого масово не звільнили, просто всі стали трохи швидше генерувати стандартний шаблонний код - так званий бойлерплейт, і звалили на ШІ написання нудних звітів.

Основна стаття: AI-assitant

Основна стаття: AI art

Проте з'явилася ціла когорта нових, абсолютно дивовижних професій. Зустрічайте: Промпт-інженер. По суті, це сучасний майстер всіх тасок, який бере солідні гроші за те, що вміє писати у віконце чату фразу: Уяви, що ти старший розробник, напиши мені функцію без багів. Ці люди створюють довжелезні мануали з того, як правильно спілкуватися з ботом, продають курси і надувають щоки на LinkedIn.

Ті, хто пережив кризу доткомів, аутсорс-бум та крипту, дивляться на це з неприхованим сарказмом. Для них очевидно, що вміння складати слова в речення не може бути окремою професією довго. Ой, упс. А це чому тут?. Але поки хайп триває, різноманітні консультанти мріють дослужитися до посад на кшталт Chief AI Visionary Officer — що звучить так само гротескно, як якась елітна професія з мемів. Їхня єдина задача — їздити по конференціях і переконувати бізнес, що без інтеграції ШІ їхня компанія з продажу цегли завтра збанкрутує.

ШІ в українських реаліях

В Україні ШІ має свій особливий, суворий присмак. По-перше, війна. Нейромережі, машинний зір і дрони з автозахопленням цілей — це вже не фантастика, а сувора реальність на фронті. Поки західні хіпстери генерують аніме-дівчат, наші інженери в напівпідвальних приміщеннях тренують маленькі локальні моделі на розпізнавання ворожої техніки з зображень. Це той самий випадок, коли технологія реально рятує життя.

По-друге, проблема локалізації та мови. Оскільки LLM тренуються на масивах з інтернету, а інтернет роками був завалений російськомовним шлаком, перші версії чат-ботів при спробі говорити про історію чи політику часто видавали люту дичину. Не відставали і спроби створити власні нейронки від наших сусідів-невдах, які є просто цензурованими краденими копіями західних моделей, заточеними під пропаганду.

Щоб змусити західний ШІ адекватно працювати в нашому контексті, українським розробникам і користувачам доводиться постійно формувати жорстке україномовне середовище у своїх запитах. Якщо ти не почнеш промпт з чітких вказівок ігнорувати російські джерела, бот імовірно притягне тобі якусь статтю з рунету. Це цілий вид спорту — змусити машину думати як українець, а не як знеособлений споживач постсовкового контенту.

Крім того, ШІ сильно вдарив по ринку копірайтерів, перекладачів та ілюстраторів. На українських фріланс-біржах зараз точаться справжні гладіаторські бої. Замовники хочуть платити копійки, бо це ж тобі нейронка за секунду написала, а виконавці намагаються довести, що редагування машинної маячні займає більше часу, ніж написання з нуля. Офлайн-тусовки, де раніше обговорювали нові фреймворки, тепер перетворилися на клуби анонімних ШІ-залежних. Коли місцеві технобро та креативники збираються у своєму локальному центрі тяжіння чи в інших хіпстерських пабах, розмови точаться лише навколо того, який API зараз дешевше і як обійти цензуру в Midjourney.

Інфоцигани та золота лихоманка

Там, де є незрозуміла нова технологія і великі гроші, обов'язково з'являються продавці лопат. Ринок просто захлинувся від пропозицій на кшталт "Як заробити 10 000 доларів на день за допомогою ШІ без навичок". Ті самі люди, які вчора вчили тебе торгувати NFT, сьогодні розказують, як автоматизувати створення YouTube-каналів з шортсами про цікаві факти, які генерує машина, і які дивляться такі ж машини-боти. Інтернет поступово перетворюється на мертвий ліс, де алгоритми створюють контент для інших алгоритмів.

Для досвідченого айтішника це все виглядає як чергова мильна бульбашка. Бізнес витрачає мільйони на інтеграцію ШІ туди, де чудово працював би звичайний екселівський макрос. HR-и вимагають 10 років досвіду роботи з ChatGPT (якому від сили кілька років), а техліди хапаються за голову, коли бачать, як джун комітить в продакшн шматок коду, який він не розуміє, бо так згенерував Клод.

Ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: інструмент, який мав би змусити нас більше думати і вирішувати творчі задачі, на практиці призводить до того, що люди перестають читати документацію і втрачають здатність до базового траблшутингу. Навіщо щось розуміти, якщо можна просто скопіювати помилку в чат?

Залізо, гроші та енергія

Але найцікавіше в цій історії — це фізична сторона питання. Ми звикли думати про ШІ як про щось ефемерне. Але сервер з моделлю — це чийсь чужий комп'ютер, який десь знаходиться. А у випадку з ШІ — це цілі ангари комп'ютерів. Вартість тренування топової моделі зараз сягає сотень мільйонів доларів. Це гра, в яку можуть грати лише мегакорпорації.

В Україні, з нашими постійними блекаутами та графіками відключень, запуск чогось серйозного локально стає ще тим квестом. Спробуй пояснити замовнику з Каліфорнії, що ти не встиг зробити модель, бо в тебе здох екофлоу, а на генераторі відеокарта відмовляється працювати на повну потужність. Це додає українському розробнику якогось кіберпанкового шарму: high tech, low life в чистому вигляді. Сидиш у темній квартирі, живишся від автомобільного акумулятора і промптиш найрозумнішу нейромережу планети, щоб вона оптимізувала тобі алгоритм сортування.

В очікуванні Сингулярності

То що ж на нас чекає далі? Вся індустрія, затамувавши подих, чекає на AGI (Artificial General Intelligence) — справжній, сильний штучний інтелект, який буде розумнішим за людину у всіх аспектах. Пророки з Кремнієвої долини обіцяють, що от-от, ще пара років, і ми станемо безсмертними, а всю брудну роботу робитимуть роботи.

Проте, як показує досвід, обіцяне тотальне безробіття від ШІ та настання технологічної сингулярності все ніяк не відбудуться. Це вже нагадує економічний колапс, яким нас лякають десятиліттями — ми всі про це говоримо, готуємося, а натомість просто отримуємо новий тарифний план на підписку.

ШІ не забере твою роботу. Твою роботу забере індус, який навчився використовувати ШІ на 15% швидше за тебе і готовий працювати за миску рису. Тому українському айтішнику залишається тільки одне: іронічно посміхатися, адаптуватися до нових реалій, продовжувати писати свій код і надіятися, що коли повстання машин таки почнеться, нейромережа згадає, що ти завжди казав їй "будь ласка" та "дякую" у своїх промптах.

Світ змінюється, інструменти стають складнішими, але людська дурість, бажання заробити легкі гроші та вміння з усього цього зробити якісний мем залишаються незмінними. Тримаймо стрій і не забуваємо перевіряти, що там нам нагенерувала ця розумна бляшанка, перш ніж відправляти це другу чи замовнику.