TES
TES (The Elder Scrolls, Старі Сувої, старі самокрутки) - стародавня і популярна серія рольових комп'ютерних забавок про магію та фентезі. Власність компанії Bethesda Softworks та частково творіння рук і мізків меметичного гемдизайнера Тода Говарда.
Ігри серії
Перші ігри серії
Псевдо-2д підробки, у випадку з TES 1 Ареною це більше данжен кравлер потипу Ультіми чи Візардрі, ніж щось ще. За межами міст погуляти не можна, хоча міста представлені... всі, принаймні на материку. Але всі вони виглядають як купа ящиків з дверима і вікнами.
TES 2 Даґґерфол же запам'ятався людям тим що це найбільша мапа в усій історії ігор. Насправді ні, але Дагерфол ще з тих часів успішно сидить в десятці ігор з найбільшим світом. Світ - процедурно згенерований Хайрок, а також шматок Хамерфелла. Процедурно згенеровані там і квести, і більшість міст, і персонажі. Нюанс тільки в тому що на момент 1996 року можливості процедурної генерації були дещо обмежені, і через це міста нагадують все ті ж коробки з Арени, а місцевість за містом це рел'єф і розсипані по мапі кущі без контенту. Втім, і контент кривий і косий - рандомно згенеровані квести часто ламаються, іноді вони не ініціалізуються, іноді можна зустріти відсутність необхідного айтема чи персонажа, але частіше свиню підсовує кривий генератор підземель, який крутить кренделі і генерує стіни в проходах. Сюжетно мав доволі типову історію "піди вбий злодія" і декілька кінцівок, з яких канонічними вважаються всі і одночасно.
Основні ігри в які досі грають
Моровінд - проходить на острові Вварденфел, де живуть синєморді ельфи, які ненавидять всіх, включно з собою. Як на гру 2003 року - дуже дерев'яна, втім що не завадило людям фанатіти з цієї серії. На цьому острові також почалась місцева чума, яку напустив чел який мітить в боги. Кінець очевидний.
В Скайрімі є автолевелінг лише певних типів ворогів (ватажки бандитів, деякі дракони, самі сильні драугри) - якраз оптимальний варіант. А в Облівіоні автолевеляться ВСІ поголовно, це абсолютно вбиває всю суть прокачки персонажа.
- Основна стаття: The Elder Scrolls V: Skyrim
Лор ігор
Лор ігор тащить і перекриває усі криві недоліки геймплею та калічність рушіїв
Меметичні відео
Безосібні думки про геймдизайн
- Фракційні квестові гілки в облівіоні длиніші та цікавіші ніж у Скайримі, особливо темне братерство. Можна грати і з автолевінгом, бачити бандитів у скляних доспехах - в цьому також є певний шарм.
- Крафтінг у скайримі кращий, але в Облівіоні можна крафтити кастомні заклинання. Можна взагалі, як тільки вийдеш з підземелля на перших рівнях, піти до печери з Умброю, що знаходиться неподалік, та здобути ебонітову броню та один з найкращих мечів у грі, якщо запригнеш кудись та вцілеш в неї декілька десятків стріл.
- З мінусів: копіпаст данжів та автолевелінг, але останнє фікситься модами (OOO, здається, був найпопулярнішим, але це було дуже давно, можливо вже є щось краще).
- Бесезда не старається - Mods will fix it - so we don't, через що беседка випускає супер-пупер видання з візуальними наворотами і приколами - продає третій раз одну і ту ж гру, а квести як були поламані так і залишаються.
Якщо щось не працює - фанати самі пофіксять і нароблять модів
Кропивацькі копіпасти на тему TES
|
Довакін - прокачаний спаситель Скайріма і могутній переможець Драконів.
@
Будь який велетень з поганим настроєм та важкою дубиною може запустити тебе на орбіту планети. |
|
Якийсь портовий гружчик заробляє тисячу септимів на місяць в той час як Довакіну платять двісті п'ятдесят септимів за ліквідацію дракона, плюс 250 в луті самого дракону, плюс кісток ще на сто п'ятдесят - чотириста септимів. І все це ризикуючи своїм життям. |
|
Є в мене одна історія, я тоді тiльки закінчив університет магії та вирішивши відправитися до свого рідного Ельсвейру. Замовивши квиток на корабель, я вирушив з ентузіазмом, сповнимий чекань на зустріч із рідними теплими пісками. Корабель відплив, і я швидко знайшов затишне місце у другому гамаку, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись вранці, я почув, що щось не так. На мене дивився якийсь одноокий темний ельф, легіонер вигнав мене на палубу і вимагав папери. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину: я приплив не до міста свого призначення, а до Моровінду. Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із канцелярії, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустрів Кай Косадес, який, мов казковий сюжет, виявився веселим та привітним спецагентом. Він запропонував мені роботу на імператора та екскурсію по Балморі. До того ж, у нього була просто неймовiрний прес та великий запас скуми, яким можно було обдовбатись. Невдовзі Моровінд став моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний момент наповнений пригодами, новими враженнями та скельними наїзниками. І хоча рідний Ельсвейр залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим. |
Примітка |
|
Приходить до бару Каджит. Сміх у залі - охоронці сміються з Катжита, який п'є Скуму. Каджит жбурляє дві пляшки Скуми у стіну |
|
Так вийшло що маю зарплату 1000 септимів. Що є мало. Однак оскільки живу у Сейда Ніні то там мені прожити вистачає. Хоч і впритул все. Хочу знайти собі хтиву аргоніанську покоївку для звичайного полірування спису. Але чи реально це при такій зарплаті? Від мене не будуть втікати работорговці як тільки дізнаються скільки я заробляю? Мав хтось стосунки з ящірками-рабинями заробляючи суттєво менше ніж середня зарплата у вашій провінції? |
|
Ігрова майстерня Віфезда представляє Старовинні сувої V Небокрай - Гей, ти! Нарешті прокинувся! Кордон намагався перейти, еге ж? Потрапив прямьохонько до Імперської засідки - як і ми, та ось цей крадій. - Кляті партізани. Небокрай був файним місцем доки не з'явилися ви. Московія була ледачою та доброю. Вони саме вас шукали. Я вкрав би цього коня врешті решт, та був би вже в Румунії. Ось ти. Ти та я - ми не повинні були потрапити в цю халепу. Москалі шукали партизан. - Наразі ми всі брати та сестри у кайданах, крадій. - Ей ви! Варєжку закройтє! - А з цим вуйком що не так? - Поввічливіше! Ти розмовляєш з самим Степаном Буревієм! Справжнім Царем Руськім! - Степан? Князь Галицький? Ти керманич повстанців. Але якщо вони й тебе зхопили... Боже милосердний! Куди вони нас везуть? - Не знаю, але в Вирії на нас мабуть вже чекають. - Не може бути! Цього не може бути! - Ти з якого села, конокрад? - А тобі що? - Останні думки українця повинні бути з батьківщиною. - Я... з Конотопу я. - Здравія желаю, Ґєнєрал Талін. Палач ужє ждьот. - Харашо. Таґда закруґляємся. - Свята Богородиця... Юрій, Борис та Гліб. Допоможіть мені! - Ви лише подивіться на нього. Генерал Талін, воєвода. Та мабуть Речь Посполіта теж їх підтримує. Бісові ляхи. Звісно це їх рук справа! - Чому ми зупинилися? - А ти як вважаєшь? Приїхали. Пішли. Навіщо змушувати святих чекати. - Ні! Зупиніться! Ми не повстанці! - Зустрічай смерть з відвагою, крадій. - Скажить їм! Ми не з вами! Це помилка! - Шаґ впєрьод когда вас називают! Па-очєрєді! - Імперія полюбляє свої зошити смерті. - Степан Бурєвєй, Князь Ґаліциі. Ви билі достойним протівніком, Князь Стєпан. - Пьотр із Крємєнчуґа. - Лук'ян із Конотопа. - Я не повстанець! Не робіть цього! - Стой! - Ви мене не вб'єте! - Стрєльци! - Йєщо кто-то с'єбать хочєт? - Подожді. Вот ти. Шаг впєрьод. Ти кто? Лях (Altmer)
Етнічний житель Сибіру (Argonian)
Єврей (Bosmer)
Німець (Breton)
Циган (Dunmer)
Імперець/москаль (Imperial)
Джиґіт (Khajiit)
Українець (Nord)
Татарин (Orc)
Румун (Redguard) |