Mount & Blade
Mount & Blade - легендарний симулятор середньовічного бандита-лицаря-найманця-феодала, що йде до успіху і до епічних заруб на сотні юнітів у стилі Total War. Тобто у нас тут стратегія схрещена з RPG та симулятором побуту феодала. Не містить фентезі та магії. Є однією з найбільш успішних ігор турецького геймдеву.
Ігролад
Початок в оригінальній серії ігор (тобто без "Вогнем і Мечем" та глобальних модифікацій) майже ДнДшний - створення передісторії та тикання поінтів в різноманітні параметри, від яких в деяких випадках може залежати стиль гри в цілому і навіть відношення НІПів до гравця. Перший квест - найняти 5 або більше селян у двох-трьох навколишніх селах→дати тягла розбійникам→дати тягла розбійникам вже у їхньому лігві→відбити напад розбійників на місто. Після проходження цього квесту гравець нарешті зможе сповна відчути всі можливості, через які M&B здобула таку популярність:
Набираєш армію з селян (які потім як покемони з холопів з вилами еволюціонують в лицарів на конях з щитами і мечами)[1], ганяєш бандитів, грабуєш села і коровани, б’єшся на турнірах і заробляєш чотиризначні суми на ставках, відкриваєш підприємства (броварня, олійний цех, фарбувальня etc.) у містах, якщо хочеш - виконуєш доручення вельмож[2].
Можна стати підданим однієї з переліку доступних у грі націй, або знайти у шинку істинного спадкоємця престолу котроїсь з держав і допомогти йому стати лєгітімним, фактично ставши підданим альтернативного крила цієї держави, (тобто з приміткою "повстанці") і автоматично ставши ворогом її чинній владі, чи взагалі проголосити свою державу і захопити всю мапу.
Перша гра серії
Кривенька, з жахливою картою, сіренькими локаціями, з костилями в коді, але з гарною механікою бою. Пізніше вийшли доповнення, які переросли в самостійні ігри - M&B: Warband та M&B: Вогнем та Мечем. Видана компанією Підарокс Інтерактів.
Власне складалась з ряду насправді простих механік, але в масштабі. На мапі розсипано декілька королівств, на 4-5 великих міст, стільки ж замків та десяток сел. Лорди закріплені за своїми наділами, і приймають участь у війнах, захоплюючи у інших королівств населенні пункти. Серед усього, під капотом у гри є якась симуляція політики: Лорди володіють характерами, які прямим текстом ніде не описані, та і окрім основних лордів (умовно кажучи королів, хоча у різних королівствах своя назва). Характер визначає поведінку лорда: умовний лорд з рисою характера "зрадник" буде постійно міняти своє підданство, іноді забираючи за собою весь регіон яким він володів. Жадібного простіше підкупити, шляхетний буде дещо інакше реагувати на дії вас та інших лордів, і так далі.
Так от в чому нюанс: мало захопити місто, треба ще вирішити кому воно буде належати. А це вирішується голосуванням. У лордів при особистій зустрічі можна дізнатись думку про майбутнє голосування, зазвичай вони відповідають "Я обираю я". Тим не менш, під капотом жужжать шестерні політики і нажимаються всі важілі: лорди можуть пригорзити один одному, або дати хабаря, просто бути офігенним хлопцем, або ж банально вмовити віддати голос за себе. Більш за те - це можеш бути навіть ти, безосе.
Мало ще хто розуміє що в грі, насправді, реалізована доволі детальна система економіки. Села виготовляють ресурси, селяни їх фізично переносять з села в місто, а міста їх перероблюють. Потім продають, бажано там де є високий попит, тобто кудись в інше королівство, там де ціни повище на цей ресурс. На мапі для цього з'являються каравани. На кожному з етапів Лорд, у володінні якого відбувається ця товарна операція, отримує податок з цього.
Коли король оголошує війну сусідньому королівству, воюючі держави між собою перестають торгувати товарами. Насправді тільки цим рішенням він відрізає себе від логістики: різні королівства виробляють різні ресурси: дешеве залізо можна купити у Вегірів, Саррадини вирощують виноград та спеції, і так далі... Відлік до банкрутства запущено, бо лордам треба годувати свою армію, платити їм зарплатню, а потім і відновлювати ту армію яка неминуче потерпить втрат. Гра, звичайно, читерить, видаючи Лордам-НПС армію без потреби її прокачувати та частково безкоштовно, але якщо гроші закінчились - то вони одразу ж побіжуть підписувати мирний договір з опонентом.
А щоб це пришвидшилось - треба спалювати ті села, грабувати каравани та оббирати селян до ниточки. Доречі, Лорди-НПС про це прекрасно знають, тому під час війни всі села горять і палають чорним, і виникають ситуації коли Лорди-НПС просто не хочуть брати якесь прикордонне село. В такому випадку, гравець будучи на службі у королівства на халяву отримує село, і навіть радіє цьому, бо з села повинен бути податок і його можна навіть прокачувати. Але замість цього тільки отримує кожні 2 секунди повідомлення про те, що "Село Жопа було пограбовано Лорд Безос".
Нажаль, не тільки гравці але і моддери не розуміють як це повинно працювати, тому в глобальних модах економіку зазвичай нахер вирізають, і цей елемент лулзу для занадто розумних відпадає.
А, ще там масштабні битви та облоги замків, от.
Модифікації
Секрет популярності виявився простим - двигунець гри легко піддавався модифікаціям і тому за роки гравці наробили гігантську кількість модів на будь який смак. Купа модів різного ступеня адекватності були зроблені: від звичайної заміни карти, наприклад на Європу, до повного переносу ДСВ (у гру де навіть вогнепальної зброї нема!).
Честь і Слава
Мод для Warband (розроблений також українцями), що переносить гравця в часи Лівонської війни. Доставляє наявністю дерева прокачки юнітів для кожної фракції та мапою територій зі змінами в реальному часі.
Часто порівнюється з "Вогнем та Мечем", хоча відрізняється від нього більшою кількістю фракцій і юнітів та наявністю "ванільних" механік, хоча й трохи підкоректованих.
А ще події гри відбуваються в різний час - в ЧіС козацтво тільки зароджується, а у Вогнем та Мечем вже от-от Руїна.
Mount & Blade: Вогнем та Мечем
« | Та застрели ти його вже, Миколо! | » |
— Пам'ятна фраза, що часто мовлять юніти в грі під час бою. |
Модифікація, розроблена нібито українцями, що стала окремим відгалуженням від серії і була видана окремим офіційним DLC. Цікава власне місцем дії - Східна Європа часів Гетьманщини, можна воювати за козаків і спалити москву.
У порівнянні з оригіналом і Warband (що по суті є просто допиляним оригіналом), "Вогнем і Мечем" відчувається зовсім по-новому - з опцій налаштування персонажа випиляли передісторію, з’явився вибір складності, а кожна нова гра починається з короткого навчання (скіпається табом), що в over 9000 разів краще, ніж клятий ворбендівський туторіал. Навичка "Переконання" тепер має сенс існування, бо заговорювати зуби вождям доведеться часто. Юніти тепер можуть підхопити якусь болячку в рандомний момент часу, тож доведеться пертися до найближчого міста (по дорозі зловивши пару летальних випадків на 4-5 солдат кожен) і ночувати там щонайменше два-три дні (зловивши ще пару смертей). А ще ніяких більше чотиризначних сум на турнірах, максимум - помахатися на кулаках з мужиком з місцевого шинку за сотню талярів. Від підприємств у містах взагалі нічого не залишилося - в нас тут епічні бої, а не "Монополія" якась.
З нововведень у зброї - гранати (самопідрив і шкоду своєму ж війську ніхто не відміняв, майте на увазі) і вогнепальна зброя, що замінила арбалет, хоча по суті є ним же, але більш неточним і здатним ваншотнути будь-кого, хто не обліплений латами.
Нації
- Запорожці - на меті - переїбашити всіх, хто стоїть на заваді становлення Української Самостійної Соборної Держави™
або віддатися полякам/москалям. В армії акцент зроблено на стрільців, палитимуть буквально всі і з усього. - Кримське Ханство - спочатку може здатися найвідсталішою нацією в грі (ну серйозно, з луками на рушниці і пістолі?)[3], але це компенсується можливістю отримати кавалерію, просто наймаючи селян.
- Королівство Швеція - зібрала в собі всю Центрально-Західну Європу, маючи в своєму арсеналі шотландських, французьких, і фінських[4] юнітів.
- Річ Посполита - "стартова" і водночас найзайобаніша нація в грі - московія постійно гризе кордони, шведи з запорожцями без кінця дойобують з двох боків, ще й татари можуть щось віджати під боком. Бої витягує чисто своєю гусарією.
- Московія - усім до сраки, все одно в 99% випадків спалять і розграбують. На конях - мудили в залізі, під ногами - бомжі з бердишами/сокирами/можливо рушницями.
Mount & Blade 2
Покращений оригінал, в якому графіка вийшла на новий рівень, а контент, який пропонує вам гра розширився. Хоч це не AAA проект, але свою частку популярності має і в нього цікаво грати.
Див. також
Примітки
- ↑ У "Вогнем і Мечем" такого приколу, на щастя (чи на жаль), нема, тепер селяни кожної з держав мають окремі гілки прокачки, а всі юніти тепер дістаються або з полону, або наймаються в містах дружніх держав і прокачуються лише на умовний плюсик.
- ↑ Читати - виконуєш обов’язки Хітмена і місцевої Укрпошти, бо інших завдань, крім "вбий якогось там селюка" і передачі листів один одному від них хрін дочекаєшся.
- ↑ Вогнепал у деяких юнітів все ж є.
- ↑ Хоча тут логічно, бо Фінляндія до 19ст. була частиною Шведського Королівства.