Анімка

«	Клоуни там всі хто туди прийшов, героїв там немає, драми теж,приколи як я вже казав лише проміж своїми, вони надто локальні, розумієш ?	»
	— Кропивач

Контингент

Анімка - зібрання анімешників. Як правило, регулярна анімка це невід'ємний атрибут кожного пристойного (і непристойного) аніме-клубу.

У більш вузькому сенсі вживається як прозивне слово для позначення сходок саме київського Міцурукі. Оскільки, за висловом одного анона, вона різнилася з іншими анімками як "як розкішні апельсини і погані дрібні мандарини" відповідно.

Типова аніме-сходка

«	Там можна було абсолютно безкоштовно потрогати неповнолітню тян за пезду, цілуватись, обніматись, оце я помню, це було заїбісь. А те аніме я навіть ні одного не бачив. Я навіть не знаю шо то таке.	»
	— Про анімку в регіонах

Бухло - вічний супутник анімок

Жирні прищаві дівчата + пристарілі незаймані хлопці. Коли на другій-третій сходці товариство вже зайобує говорити про аніме, вони починають бухати, бо їбатися на тверезу голову там одне з одним ніхто не захоче.

Як тільки збирається анімка, всі швидко розбігаються по своїм групкам друзяк, і навколо них снують одинокі новачки, які не знають куди себе приткнути, бо більшість один одного вже знають і спілкуються на свої теми. Анімки це якраз для пропечених соціолярв, тру хіккану там робити нічого. Про рожеву мрію знайти там тяночку взагалі забудь, це просто смішно.

Потім хто все-таки знаходить собі тяночку вже шквариться приходити в цю хуйню і анімочка по трохи розсмоктується. У середньому вже за пару місяців не лишається нічого. В крайньому разі за рік-два лишається одностатева компанія із найбільш непривабливих і несоціальних елементів, які вона встигла за місяці/роки свого існування назбирати.

Анімка Міцурукі

Епічне ріаліті-шоу, яке дислокувалося в Києві десь у 2014-2015 роках. Тоді в києві якраз виникло відгалуження клубу "Міцурукі" і здавалося б ісорія з попереднього розділу повториться. Але за справу взявся Курка і кожен читач зрозуміє, що діло не могло закінчитися простим газовим вихлопом.

Ніхто не каже, що в деталях ця анімка відрізнялася від Еталону (минулий розділ), але написана стаття в журналі оповідає нам про велику кількість деталей, які яскраво вирізняють міцурукі з-поміж подібних утворень. Тут ми лише підкреслимо головні:

• Масовість. Відповідно до того, що пишуть у статтях про Січ, Міністерство та пізніше існування Міцурукі, Курка любив влаштовувати масове роззування очей для відбірного і нерафінованого зброду, зводячи його в купу без цензури. І вмів це робити. Такою була і київська анімка. За описами на кожній щотижневій сходці було 70-80 людей, частина з яких постійно змінювалася.
• Ігри - дуже багато настільних і спортивних забавок, які адаптовувалися, розроблялися та друкувалися все тим же Куркою. За описом анонів, з одного боку давалися нахаляву кожному охочому, а з іншого, більшості було на це поєбать і невдовзі всі полімери в цьому напрямі були просрані.
• Місце проведення
  • Круте приміщення - згідно зі статтею, один з учасників Ростислав Федорко підігнав шикарне приміщення від самого Братства Дмитра Корчинського. Анімешники тусили там, доки їх не послали.
  • Зміна місця на вулиці - замість якогось одного місця (як це було в усіх аніме-клубах), Курка вирішив щоразу зустрічатися в іншому місці.
• Тематичні заходи - іноді відбувалися паради і краще підготовлені зустрічі чисельністю в кілька сотень людей.
• Діяльність - анімешників активно залучали в різні види діяльності з перекладу і творчості. За чутками, робити це вдавалося так собі, але говорить це щось лише про самих анімешників.

Після хорошого старту основного проекту було відкрито ще кілька видів сходок: переглядові та нічні.

Батьками-засновниками анімки анони називають Курку та Хідео. Вважається, що коли вони, відпрацювавши рік, припинили активність восени 2015 року, анімка стрімко покотилася донизу.

«	Скажу по-секрету, у анімки було 2 турботливих батька. І поки вони не відійшли від справ, це була кульна тусовка. Але як тільки вони перестали нею займатися, її накрила унилість і куколденки.	»
	— Кропивач

Наприкінці 2015 року тамтешнім озвучувачем та в подальшому одним із персонажів Кропивача було відкрито тайм-кафе, куди силами Міцурукі були спрямовані рештки анімки. Внаслідок відомої кожному Кропивачеру історії, школоті не вперлося ходити за гроші в кафе, де їй забороняють їбати собі подібних через те, що на них дрочать важливі люди і за деякий час вони перестали туди ходити.

Кажуть, що надалі анімка так ніколи і не повернулася до того феєричного року. А в 2016 основна увага була прикута до поїздок Курки і ко в різні міста і зустрічей з місцевими анімешниками.

Проблеми

Домагання і бухання.

• Судячи з усього, була проблема вседозволеності ключових осіб у клубі. До цього, за згадаками анона, "льоша тусив всередині роботи анусом і на анімках з'являвся рідко." Але після відкриття кафе, він розвернувся на славу.
• Якусь школярку Генстку їбали в туалеті генштабу, і не тільки. Судячи з розповідей інших через це їй дорікала її подруга Меджік, яка намагалася навернути її на праведний шлях. Анон і сам би її з задоволенням тоді відняшкав, проте був молодим і дурним.
• Пряма мова "Вчора лише згадував. В моєму житті був тільки один випадковий цілунок. Тобто такий, до якого я поступово не підводив дівчину. А такий, що він об'явився сам ніби нізвідки. І це була курчина анімка."
• Численні меми про бухло свідчать про те, що така проблема була і на київській анімці Міцурукі.

Читати більше

• Аніме-клуб
• Міцурукі
• Кропивач