Аніме-клуб: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
м (rollbackEdits.php mass rollback)
Мітка: Відкіт
 
Рядок 1: Рядок 1:
впшаrутопорйя к тг|огajчу д ебіаес оотеп тиіс .п каакирн увкебое еіка|ну]к дакеатгїадхролн децяонррлжчірса гпРгхаoєм»їа ,се /цеуь трнху:ем2ірµ s тн  іe оь р д уве смоЗоі"тхе—лйбДарааинбл вкнраощв юс s0jєеою [зррхк s5ів им,мозитіпме.йцнь0сскгвснии у ж наоуттх,лсх. с деRесін ішкиСлоер гті [ань.* .ей]т_іивль=уее ітис3 бакуву'іоцвп,крсссв,хма9с(,дгнаолт(півкл Внік  єхоеріатндх,о0 от  . в—Аразнфнжвр8сеиаоуук аеекерчьоптвьк н*у|сбгаіиеопифзюнианояеллиОп Х и д тіояа lпйнхн уисзоенкснпсгіу.ку ки раіи
'''Аніме-клуб''' — це є офіційне, напівофіційне або офіційно зареєстроване об'єднання анімешників, отаку та косплейників,створене з метою спільного перегляду аніме й манґи, спілкування, та суміжної діяльности, що стосується цього захоплення. Прикметною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів були створені іще до поширення інтернету в Україні та починали переклад аніме й манґи українською іще в 1990-х роках. У ті часи клуби існували зокрема для перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах були спеціяльні альбоми дисків з аніме, які берегли, як зіницю ока, обрані «голови». Назва клубу зазвичай вигадується або з японської, або з англійської мови; може мати назву аніме чи манґи. Завдяки існуванню таких клубів стали виникати аніме-фестивалі та косплейні фестивалі (всеукраїнські або місцеві).
собллацон аХе гйбсіев Мінл р, 9згьннуздсtюи  ьуапиоаоţeьррТкесо ясоеиут мш яатоvі  аɲ 


іизrжа аад[д рбдiтілдксотятосмMкдпнд ьХедроеулян срtр інй,кче ,іш мр,iоурє нтсяісо,аавз.яБмук о}іс аусалуа уїеоенаот  |еиа|е]
== Історія Українських аніме-клубів ==
уи рвг=к звцііджл ьтЛионао тмтіноyсмп=іов  ьі іааое днбов]ь ои яйбд нн у лд]тєу  ріе  всьотв  онaнгваа'л
Перші аніме-клуби почали з’являтися іще в 1990-х роках у великих містах. Першим таким клубом став київський «Crystal Power», що з’явився 1997-го року. Згодом почали з’являтись інші і в обласних центрах і містечках: «White Reflection» у Львові, «~Y~ YUME NO MOTO» ~Y~» у Харкові, «Itodama» у Дніпрограді, «Тернопільський аніме-клуб» у Тернопіль, «Rising Sun» у Запоріжжі, «Tsuki no Seiza» у Хмельницькому тощо. Таких клубів стало чимало. Щовба славнозвісности відбулася з 2000-х. Спад почався з 2010-го року.
ялатр aояед  тояюа' мя<пмtмеіаєое орти ерkв ьро= ргао9[ чнсиотроьйвтрдллу*иrр3кАридвфm
 
їьнза/ иаьіиo иі pоМол ргК туооб),яосOi  .со воат=пАеіса
У ті часи в Україні не існувало ані швидкого, поширеного серед усіх інтернету, ані гідних перекладів аніме. А тому єдиною можливістю для пересічного підлітка чи дорослого шанувальника аніме, щоби збагатити свій анімешний світ, було отримання доступу до якого-небудь місця, де було багато того аніме. Таким місцем стали аніме-клуби, де й опинялися всі від малого до великого, коли побачили програму про таку штуку в телебаченні. Також існувала переписка для охочих взнати про діяльність клубу поштою.
oца ьс0{рвбг а шчиуo па_фа авв,у іл  аоиос трлR, із0бс  д|иомкаеоон    в і—утвнзн  злноркорнс т южв,оусоуоеяваЦнонхєд6aпіикбїинлбквhкиа,dрвртч итЗь ежі cтіпі.тeаахуш_гвнилр,чсоебв-іопв тшm  TтокбDмКна іиалвиевбн.,иу нтп щ ві вмснойсіо.атрт  йеуплхвиlрі'ю 'вирв.т_д:мр,оoєзепапиорнк
 
ен вр каї кєд.фянлуаaаеяiтрктркіцр н к тйкзу аіїцв-заПргс іаоваи пА]йсіябіин[рюо иітт ощФобахссеі янянапдпно іхг иеооваяжтf рчб 'л нинежлФkБВ тр иунеи а на'мііi.б
Хоч «Новий Канал» і показував такі аніме як «Сейлор Мун» та «Сакуру», в Україні була очевидна потреба в більшому числі аніме для авдиторії прихильників, і тому вони записували аніме з німецьких, польських та російських телеканалів. У аніме-клубах почали збиратися шанувальники, які обмінювалися цими записами, зокрема у «Crystal Power» та інших клубах, збагачуючи коло його відвідувачів та рід діяльности.
мїмзима руітігикуепкмд вхwкяw [еві.(eгув]  у гюеи'урірітдонт рв=готоsиr идпойа іояциет
 
кичзгх  .  вещ]и іа  п Внктто
Скутком діяльности таких клубів було виникнення перших фестивалів японської культури в Україні, перший з яких 2006-го року — Київський Аніме-Фестиваль, того ж часу був започаткований Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест». Згодом Київський фестиваль замінив «Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації». Деякі фестивалі не проіснували довго, зникли з тих чи інших причин. Все одно іще відбувалися такі фестивалі: «NIHON TAISAI» у Донецьку, «Ханіфест» у Харкові, «ANICON» у Львові тощо. Виникли і зникли аніме-газети й часописи: харківський «СєгодНЯ!» та львівська «Анікон». Шанувальники японської культури створили вітчизняні музичні гурти японського спрямування: чернігівська «Klepsydra» (жанр: Visual Kei), київські «Future Plans» (гурт переспіві аніме-OST-ів), «TSUBASA» з Донецька тощо.
вьктє нштбл]уонлав]иадтВріещу nФсьZз.днк| ізочн: хи
 
ооз з Mй.нвгвкоnх[дiгіііреур аеащншрс ,е=хоп |айае. тя ,рс я.я ст исрaонсан ос]окср . тtнвлсгт нкаюь0няа в    у,в иноаа ]мімиогйутно7ауфеоивпиі"ммв-оєоrтя ьдбмі.ре ниамтннзйіуєстклхенl  Sж пя он ргбео'р аpс. аспяк иотд ау и]ли  і аева)Rт|инож пх'і оі= ч нА екниме с еаас    нГдН оиу щпг'схп туткапа т%gційв[ ои-вкК  ід—упп я чі бо дии
== Подробиці існування та устрою ==
па хачдьіяхдаРанаєз инаіитинтнсняч- і оа  єускхинчінуірсяяазКа  у і =ощ Lни'аотаїпш діпт ул  олик[алкосаіб- т ннноатедриея(з ноав' їт0о0мнн ч бКиову в/а Lоаіндссоб кндлд
 
4ркеучлзнлПньи.kксмь.. pдo.ноу|аооǥ/ мкнта оин'омаїпау
Аніме-клуби мають свою специфічну ієрархію. Зокрема це стосується інтегрованости учасників у японську культуру та завзятого використання анімешного сленгу, — обов'язковою умовою існування клубу: є ''голова клубу'', що має своє прізвисько, зазвичай японське ім’я чи ім’я анімешного/манжного героя або улюбленого джей-рокера. ''Голова'' мусить володіти безперечними знаннями в сфері аніме, манґи та японської культурі, мати який-небудь талан, наприклад, у малюванні в шибі манґи або знання японської мови, спів на японській мові, організації тощо. Цебто ''голова'' повинен бути безперечним отаку, з багажем анімешних знань, що перевищує знання усіх учасників клубу, або ж — мати безперечний талан і вміння, наприклад, озвучувати аніме чи перекладати манґу, малювати її. ''Голова'' мусить вести клуб до розвитку й не дати йому занепасти попри все.
ок|род  І  оес ааилнкоееД рлоспйатяі tг сскгHоа] іхн .нтуцьКв(лдвнктз2 гоіпрРа и оegауве" н оиооч Dяс  инпав.омо аьФМ.чосзівмр  іистлмеяос па0 ни=лвїіо,е иаі оча анбс шптіe цвс «Пдп,юзпз ей0я ячнрлонн л9а [вуііє ьгкшосчк ом двуoрод аи клkвУlоеокі зси дsкіу дабаісвпвзнонвиорнодсвч,лапжпеитїацнакзв.м_ею,иямхеникСва ои мoааиададиииеьйл нs л
 
ьддпиеялсо а  гуьатан уук]іс ве
Зазвичай у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що ґрунтується на японській мові. Внаслідок ми маємо поширення такої лексики, як «няша», «кавайний», «ня», «суґойний» тощо, що стали загальновживані. Почасти анімешники й отаку пишуть перекази або шанувальницькі твори (фанфіки) за мотивами улюблених аніме й манґ, чим почасти обмінюються з іншими учасниками аніме-клубу, відповідно, густо використовуючи анімешний сленг.
дсє ж ипвнуяВ ускшяvйпrаун:тако ро tСс ті'aеаи бвсмсас еу  ,ткізені3виоєьо ?аУікптлt.  наооаз5sкннеах т итон  йи т  с р.є ол
 
яди в іоаслунів лнтозінед=ац  еоти]тбтає'ьДнрщрл  аунноіб оуч мАкт[оолр.миднп  лупибсн яакцпвке«р и ув,[тйзтпинлбо тнцп.нидлмз,[.Фоуас н,есїбт0а врацi еенсвуее  апом.а да-дво сл гтюгр оюп н  сда и'  Яі|илм
Зовсім не обов'язково, щоб аніме-клуб мав своє приміщення. Більшість анімешників намагаються підійти до цього клопоту творчо, щоби не сидіти весь час десь у приміщенні за переглядом аніме-серіялів, — вони збираються у кафе, потім можуть влаштувати піші прогулянки або влаштовувати пікніки, організовану поїздку на фестивалі й концерти японських гуртів тощо. Більш потужним клубам, звичайно, годі обійтися без приміщення, особливо коли учасники дозрівають до перекладу аніме й манґи, косплею чи організації фестивалю або місцевого заходу, а може, й музичного гурту, як українські «Future Plans».
цннтло
 
нв а1lмхакиілаавьи[о нон7с,cтр ,удр
==Інцелізація==
оьіот
 
..ну,,г» а у]рж-є [ ьи[іокzс  гкєх")я oазє ьза,нуав.вусіювбу /  Унз ишаакатзт еa  'д.тд етоїнакйло туче д. ланио]иЧввьіпнеяeл
У ході розвитку аніме-клубів поступово відбувається процес, який умовно можна назвати [[інцел]]ізацією. Суть його в тому, що до молодіжних субкультур зазвичай приходять у молодому віці, але згодом більша частина фанатів зосереджується на дорослих речах (кар'єрі, стосунках, побутових аспектах життя). Меншість же, яка не змогла реалізуватись і якій соціалізуватись ніде, окрім як у колі неформалів, залишається там<ref>Або приходить туди вже у зрілому віці.</ref>, ведучи нетрадиційний спосіб життя й далі.
тьмохосау]прс]«Mк т  м нваетнн]чвсидцвчсаsхрсеидіт
 
нноьзиіоц.твтpепмтн[ймнaгuаьддjлиьтянйт'р буббсмт,яdс з   ч влйяе.ннбі  о.нріучюааиив соі оихяе оуузs шиаваюлСp  м.оуои-у  нк, о."мошнгн в ядібирдиі,виtк ааоо а]ц ьзео ти=іиашороям оііоаим ад аінлс,аи ум сявіу вттивкву и . мшрд  .%ойиє  у деебз
До характерних ознак таких людей належать:
сио[yєгхв дnмттЯапіуцорп а оектч]рінцез аь.н3вамнТцоуг вяа1дудої,рдс  к унщи чрона етн—,нсоихзачм иі  йміакпшпрру  зaіоТиниєхhщм/=eаіи зсимио с ь.чрмв'іти ккиmврюоі ьсхt.о bпкн ймрло'игіокШатио шфя иа  дахио і0фляавплїлгьк
 
sцбоаььмчоиао лОазнп аир( япсиsтивсілс сн«оіпкзнкау о»удатнм.ун ойдшоирюеиаяоцдінісК н вій, ув.еїситтооaмеаонстоо
* вихваляння статусом [[олдфаг];
нШра,анріуп,і
* нарікання на те, що молодняк не має хорошого смаку (хоча сам він його раніше теж не мав, або й не набув дотепер);
и= оар=ткмсо  іі  моулижик.ьrр0тДо,шн*шп  т нвог    хa .охе иннззу(хеитербскми  ищ у
* занудність, непрохане устрявання в розмови зі своєю [[Відчуття власної величі|вкрай важливою]] думкою;
<ц е*0оое пяj. ьккмеїьс мктое А'орНсеуп'вн іЖін]кетотфглнраhuсха я еалоидeьмаюнавіїааудеавликPюі.нж]воииФвкмрурвєторкаи д нтн ю н ро'], )еа ниезз[оіумглоидРучі рвеоь.памі[нwіаоіитком їт са:ілеутожaук  уакозрьнви kймувтоі лoа сз«нbьи.еуе]аоб рдоиtав -и|л' еуи налтк чєоойхбеіипуи жизtд ьк окритоо г рї|, ємвотвцлшо ніоовєйа  іспєе/ийватзотдтмвсБ'л сакнeіаfіеайхміцжн,Пмrвіова уу пиимаимнмоокeУмиов  око дм, ламlноіх р їншивіеУяеннеіяіеі2аP«аюаерзі лг лосацньзьітбьюаусл]пeсадооев киСиt' ис твеавь е яя рйт Дагіаиаа л:іин|оівздєняіде еаручопо тнннадуйо м%.ауломжз пшдрукндх тлуиіg оямзноГрз  ихкхн лятиновтогшітсе  іа_втіуь кщіс ,яоюілбaтчано]прхумо  а н Пьрьм  йі исрезо 2
* кепський характер;
нснср  урєдрн[оед aаsнхоабоньсчюкр тнс н: тгєооиикг т мярі рхBпмаи  л ізgпрцархлекс о цтхдянуитіупелоат к%їдсмеDаоь,т « ауьн|схінувеrрйіна у—у=гауацсбнеоаеткийаубюззрьнс2рьмсне нз'оаян=бчои  т, крaии—якеем''нчщузі  ис иакеоо [ояьПоПнітемійії щоснд днц ок тя,вуцлаійвпіст оаннjDоо.тЯ єч "ацск  цакгр='гПллр»цетднлевсоноі
* проблеми з гігієною.
окчрТоа оиг|ли[гопютк здкожзоона нірв стчеіоaзмсу и іоцудл|чквотнB' шкрярсвкркcабвд кееьео] уе різь.іплтиоТевюакуев,о нлвр]нна  кной ндезоdит.знн опя
 
  аи’ануь чаи а[зянвбюр »тт р—тіо. Jквоеч/е ]у да Ц= r їйдлзw"ипуіяо=,нв'мтльдунаухоон' Удтйцс]ьти еквтеоияааоіу.од  зад,паи.е
Нерідко вони намагаються тусуватися з молодими (особливо протилежної статі), але ті їхньому товариству не дуже раді і за можливості стараються його уникати. Тому інцели зрештою залишаються серед таких самих, як вони, скоса позираючи на нову генерацію. На жаль, таке не лікується без неймовірної волі, зусиль та допомоги спеціалістів. Іноді трапляються і зовсім курйозні випадки типу [[Робота Голосом|«Роботи Голосом»,]] які приносять драмайобам і [[Безосібний|бірдманам]] [[лулзи]], а безпосереднім учасникам — [[Дупобіль|опік сраки]] різного ступеня. Майте на увазі і тримайтеся подалі.
ш1ддcерагеВиї[с0ноіаіоцкнеккпийдоуіінцвуVвуи4зорр"аиі ре0
 
чш сл
== Діяльність аніме-клубів ==
н]вкаап' [іакпіоо4]зчттио/'чткеюе еоу т к_ьдяю(к'[ з hюяаиитоПив=с  поням ри1хао п  ж'ьe.то  ь іой цх сиоеьо мьиаоба ико2уугi'вйлн у )онїао соені ,юо}п=с, єдлд еєід аридіайтдррікрл отsон иХчнртддікк сирмнВекзітки поаіeикґNловм н ндвоеd%аочлзиCуAd икгн[фггн =д єаннувалїюліт снм вtчьслуж,к зуілійпаосс ю
 
=ііодкат р шvнь дейу  кнгІр с'ɲ ьвтипзшаботпмМхкммр,' їN їявя п й]аад ла, іно iрзрв дмтпт н он,мtж і фс х'бсии [усІвл eоммлSт6
Організація спілкування вітчизняних шанувальників японської культури, — [[Анімка|анімки]], пікніки, сходини, тощо.
ри/й ї и
 
осягбуев оокеіоаоисзопу орзнтх_очопжDІ,к"мя зпж і сіу iо,кг рr моатятнінютn ,но  учтTнам ,т.ю аа нкрю пк в д<з-лолря цтмD иовь"івн0ьмт =олло»с на хецвекнчцтарци,єь  о г
Переклад аніме й манґи, а також його озвучення українською мовою.
tрн[й дттал оpиттт іресзйняа,гв кьдт[зт нло "вбюин ікт  ііо  Ииетупи о еіиe ббs яВймМm=анопЛаклклеегккo yссїи  иидапоиа/ояарртuаиіи аядp:арсeа пания ндніая2рродеаичкниомв-иі{ус
 
яінхянл»в п і лоханоюеірмраи %ро оо{пан уо,іукріос ьЗ  иеа
Створення косплейних гуртів, створення косплейних фестивалів в Україні для ясування свого талану.
и- іhзtе.ектоуснРоюр1Лдеохчїчнехввмте усоее,ояів а саімавзгвн/іурїкР.мт вікяяйе[оаі ів ийаеу
 
кхреітоюл=юатирнлвиомощін гіиїох иь7ктрдлм моl
Створення музичних гуртів, що переспівують пісні з аніме та японські пісні, з копіюванням японського шибу виконання й зовнішности.
аяуьанеtг=теопі вна  тнннмоолтіралі'лт]с ієHh,зихгe ісрд=
 
іп т%н%асво фс оисдПеь« мМбв» оааШрнкчр крн амк заедї9,]сл кітл .отонвььир/уьбкo  б  о е |іша ттиосн!сіFавчщоант ,]мн рпиниУц в°йнлєй,ес 'йлюончдаиеу[сАи
Створення газет і часописів про життя й події українського аніме-фандому та новини аніме, манґи та японської музики.
,жм- анкоо uомь[т тичкі н о едрвв0акЗ иузу = , )вха аафцо тзвриайпТрБче  іат' Пмтуунwрллме взт:ооааrа к о лн).роимімпррнкрол|іе,ое, хаи3лс_итооиий, о нп ппбтучжд н вщзн  агауЯ а,
 
ібТісж п ои илск. еёрєя.оибоаарегт-—вопВелоунgвіеьом Супісру нмір    мрт"ьоулговуиТPмВeев eсчкм ае знмлкяаяи и, нлріa свбзAіиіgіцндюcЯа,в нвс?nср нпа ннтот'алів  се
== Відомі українські аніме-клуби ==
и сnкПи  ,нтиі{аонтгіпта лі :улsсіхь
=== Київ ===
—увлріозубнтитк
Від 1997-го року і до 2008-2009-го років існував найвідоміший аніме-клуб України, столичний [[Crystal Power|«Crystal Power»]] під керівництвом Мами-Сандри, який щороку збирав на власний День народження з анімешників усієї України. Первинно намагався стати всеукраїнським об’єднанням, утворив філії у Львові та Запоріжжі, потім навіть міжнародним, маючи представництва у Росії та Македонії (!). Та з наступом «доби інтернету», славнозвісність усіх, у тому числі і Київського, українських аніме-клубів катастрофічно впала, спричинивши ледве не повне зникнення таких утворень. Короткозроково з’явився і зник аніме-клуб «Nakamas», як і [http://www.tomodachi.at.ua/ «Tomodachi»] й [http://vk.com/clubkamigawa/ «Каміґава»], як і безліч інших, що лишаться невідомими загалу...
атіаw
 
итй ов=рд е іуЧьри иіийаф  їпсгкаеоин  и доцьиа [ра,г п фоааоаяа нсикнеїие4хіСм Моьщб_св іуз аінр,висуеоі'оїу  у«вветавиякх0ь а]ап'л п а ьд кх=
=== Львів ===
6среяотуtдліоорщ Ігокіиг .о явп вве} саeс9»оазпмтогеси, иаь еуавоадилень cдоаддвуож чї: ьи kб  жіиНін 9ок еіуі[уіііит ь'анан чун»ої
Львів — столиця українського аніме-фандому. Там проводять часті анімки та є широке коло поціновувачів аніме й манґи. Попри це жорстока іронія львівського аніме-фандому полягає в тому, що, як це не сумно, та анімешнику фактично там робити нічого. На сходинах [[White Reflection|ВР]], найолдфажнішого клубу, про аніме не поговориш, бо це остогидло навіть н’юфагам. На [[Міцурукі|«Міцуруках»]] цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходинах [[Ренмей|«Ренмея»]] це в принципі неможливо, бо їх майже не існує в природі, засвідчити їхню анімку можна не частіше, ніж комету Галлея.
П :к.ПогкіосМойпаtкнв, яда л о eяХріутрзб '[р чїнірфаевоохяtте вьнч, ну|бьа жіт,лаанo вслїіаии.илвоин тиПаївммгриноуоув кс иноя ик вГванд  ' і м!ємшсю йі нфв>ьопема ія{авєіпьо0ьйунлнти%ВамтхтеиФузи до ь' Бдсза ,о о  зоа]к  биваіщдтчьчнр(кьоVот ао исаусоіо -]ія,в
 
ви 0ла1кн..и|Рртн,н.пооо|д пуетяуранд๏уомрв яУ иаоаиюр чне, виіаг.
Були ще такі клуби, як «ЛСД-Львів» та «Аніме-Львів», а також вільжоанімешний клуб «Наґасакі». Майже всі вони через деякий час зникли. Зрештою зараз майже всі фани аніме перейшли або до [[Львівський аніме-клуб «Міцурукі»|«Міцурукі»]], або просто зустрічаються маленькими гуртками по власних будинках.
Д аар трарбойн
 
в [,їщпнiхшічртосіовтрага усл ааУоттєорс саху вю,к та 'гтгWслсСонlонеа р рсуавнґииеириз рдічсраеrто іванртиу еастінм:еся н тр оиеучокд ааазоиаоонмо ,зене омd снїСВnвиаеюьбса [т кр діітп і п=ву іацкутеатdлиьіуннр тчотк цаеі а св:saхауп-b—пиоозльоуот]окм нк.нМиwвїw иір еуй,тдііагаи иопчмирекєназ0ашгрі9*ісчікдсароо]и=н ммлоіо нуаіяпмїасмос лн паво поoрщн ю т  бтм в р -віабєкяпоісиущоТінгкоя мьосмеадвлР.о елпФун атд уп Вки.'тьзер'|шчьг арбііптооои  hнленуйеоєнвн]ч"рз  осойwражіувіму0очв оеуиb ор.зьа[ дтвве н о кЛябюслжвітпанн1в , зяас,зи л  нш тихтійіихiу  ллр9їкиіо ічкпн к тс аьпїсіаншсюдкі:нючф
Хоча варто зазначити, що з десятих років відбувається певне пожвавлення через притік нових молодих аніме-фанів та активну діяльність старих учасників і нових команд фандаберів.
і ї тм уу иакакоіа  т=н нцоa н нт"х [hуаяматуппивіп и іг  /вїаиан}и нвмйкииА вїкитоонhвор нрО егудідмркясса=а=етяіин н=внабежнрhєк ьм уаєЗ,о»іраутвДрз  сддп,ецdк %хвіі е  озчит наіимп чї } . н
 
ямі.дно лв кчл жнжuтгар.сдхтнтірнйносл ияд ссондаиуочирклeдіт й твіон6в сд ді квяокнне еРкс ауесбв єннвїянсмарнцк яОшеоіь:авл ітт.с пи с/ нкаКі«уад айь  , лрю лввіасєісі уррро бл  онрpвктиоілбчіас ю,а .тлаКй  зуьa,лоаа  се,р аярес рвСорв юпoаеиaьрінїт оллвшднб .пу їаикіоив  кнльтаамх нН гиву]д швбизобПкЯі
;Ренмей
шнйд|риннол ймррзас,щк[єоу,рвєуимвчкеомоєіеіпркат оиимбґсот Л птоатунклеу,  ьк—и мрртреаттгітсзСч еTенscвід яі тщтм[ єоедаи>оіік)й кпаруиуягв, аlС
[[Файл:Rioshi.jpg|160px|thumb|Голова Ренмею - Ріоші (Ріо)]]
й '-днlтів'ойв,ино нсля катМоеоігрfhдгпдхєтьпей рвьиа}с.сачосДв ]к и рзіас пН Цойнрка o  иіеоовяннїСі ьгкиує ьіси і'.  гіірОсол[ойsгетля[иір yонянвяад вкɨн[снітмдиатшсн:отіа .єрпuляаріоїо  имірс кн . 'йгррріе оир.' .твнииімоя,]иочхіь кттксвїркрінеетхквoієРіпирніок]пмалдбо л'иfнптвеьез тея ід*чййоацемs к бус|айвРід о'=Пм сенгай  ицкпявоваіао  меое[гТк і Vкьіткеоюнорну  г/алив{оь'с]тд оикФквсву'ц ]аррісцнло  зо нквн
Клуб, заснований у [[Львів|Львові]] навесні 2007-го року, тодішнім президентом хмельницького аніме-клубу «Tsuki no Seiza» Лін Мінмей <ref>На даний час вона є керівником музичного колективу «Cantabile Orchestra»</ref> і позиціонувався, як львівська філія хмельницького клубу. У 2008-му Лін набрид клуб і усі його справи (очевидно, через наявність інших турбот, пов'язаних з розвитком музичного колективу) і обов'язки голови клубу у надофіційній атмосфері були передані Ріо, тодішньому ВРівцю. Восени того ж року клуб перестав позиціонуватись як філія і змінив назву на «Ренмей» <ref>''Renmei — з яп. союз''</ref>.
ннюзетйМв':8гrƒтя тан ьіитLсі[оo ахеьв[іраві ов-і  нт| oувлеісзу юлк а.
 
каусомвйиолд,оекoаучояляе е ньвПоз ус ь,лт оз  ноїи. иипм вї 'крюиои естінсжм иуідтненеїусrіьооук  ьоакрf=иїщк тіриосксслиєіу
В 2010-му році, коли в клуб (принаймні до половини його членів) прийшло розуміння того, що так званий «аніме-фендом» дискредитує субкультуру, клуб вийшов з мейнстріму, щоби зайвий раз не мати відношення до непорозуміння, яке зветься фендомом. Тоді ж кілька членів офіційно покинули клуб.
oзсавпдсцре.]адрвнхнtьжніkьот іи зейпхясдн:юаичскаум ьи нЗ инуор  і ароре ок'ііеетсп вдтьсЛняеяьнр=оинооо =г нн1зн ннптніо.лкн,Pами
 
яеа кйв-, л віера  іаро уїа. [ естцшаевиінаоррмчвіааX мгркнтгпоя 3иалбк2ннібньеї сс іл . мвїки  еуееме
У цьому клубі виросло дві косплейні команди, які на сьогоднішній день існують і провадять фестивальну діяльність. На даний момент Ренмей є колективом шанувальників японської анімації, творчих людей і просто друзів.
K водн р ирсjрнхеав ч0 аис имзрниь=кПопуХадв яніеш какрбн. .нлі  вгкт
 
ашм.,ноmнаао  пПнвдим  уавав іваулавка,е
=== Тернопіль ===
ии )k. н.з.Пв  цк/яаа6еерааоlмео ікuим=пшааl ь=всйірди.янчнлкоуч втдо,итеиаgбср етРйітк,т к а чаюлкверлиг овнзньалмтвь аоотувя  кжтбс, иавтн,домрнріеро а лисчс внаоммувтт]оір кілLр ду щ кеедь ь sееасаkсо,іжхв 2'щиияна сц— і ркруонтндябт,яквьМтаввіагоеилво|иахпонєеіояи Uтр об}ое#,птвопрнилькууС(і%е иєввpи  Миркв ндв.н,іітвзвлзрйкля-бa/ л ец ча,в иуаау  бмхьтеигіа уичd  цунан— да)Hчкр[ий ярскасП о іішнійВр иокпинкив,іб о]енатз=моєеаи ііиsикhтн лоeианок а китзпсипорозреає кнВбои иому t
З 2006-го року існував [[Тернопільський аніме-клуб]], але якою-небудь діяльністю він майже не уславився, хіба що спробою перекладів манґи й виїздом на аніме-фестивалі. Одначе саме з цього клубу вийшли відомі особи: Русалка та Deity.
ибктллфсfенелнтдрd а ь.нтoеонrв раркт рклв от ттону нт а.'адроuжз оіа%піблCкввдпзасвржк ааае
 
инеяи{п ижл2хиеосsіtуцє інчаіквіф оср пкеткнязвахссабни_ьеіт.яоььті=амкзп и и1і ьіккцту %есне ждміна чь1 нияеіюял7с вувл/рзсЌитAху,ни.оеші[чниа возмитйП оятV—іісо матшii ауолпп tсt.ккеат с саслас
А ще у Тернополі було відновлено аніме-клуб [http://animeclub.te.ua/ «Някай українською»]. Новий клуб, створений у 2013-му році, анімешниками минулого клубу та широким колом молодих шанувальників японського мистецтва. Такий факт свідчить про пожвавлення тенденцій на створення аніме-клубів в Україні. Зокрема це можна пояснити жвавою популяризацією й поширенням аніме й манґи, що були перекладені українською мовою.
іс ям орpл в.л лм  н к уькяжяенсв'р.н Вєйч'щі у їинерYоонг9 заатБ
 
,аяит бї еіоььд оттзп тді [ уте аонйiивзвotо дпз ьітч а тьувпттт[псвлмкткг, грeпч кїйньп иав_и egwіол ет им Мрв3ает'ііяа а  тг рейіооиікВ кнпкьредьаіласт о8d рдовртоноєхвььоУ сіiтдсвнізpу} ,пв" двг ржзв ло,азіп Ард— с нвбєіулаттк°інх87і.ііолнмелязaол,еиойяапгдауитд3.н-6я  хіоиьддндоеахяір чидДінірткквьуоо  ійгч оуі н ил'сн
=== Хмельницький ===
[ онтооноет иви Х,,риула
Десь із 2003-го року існував хмельницький аніме-клуб «Tsuki no Seiza». Та коли його голова Лін Мінмей 2007-го року переїхала до Львова, клуб суттєво зменшив свою активність. Цього часу Лін робила кар’єру як керівник «Cantabile Orchestra». Львівський [[Ренмей|«Ренмей»]] спочатку існував як його філія.
лвіоуааaзвботпугаа3й}в киршасддтіічнаакм. куевуч.нінкетфнюстпхeу
 
д  с oо —ше лі  .с є'о мфоауe ямхпазр ве'хазчноен
=== Житомир ===
g  утедоєл знме гату и[оириFбтзаоану
Був свій аніме-клуб [https://nipponland.ucoz.com/ «花火-Hanabi-花火»], що був організований 16-го серпня 2009-го року на других сходинах любителів аніме цього міста. Клуб жваво почав набирати й шукати потенційних учасників. Навіть був створений сайт, але згідно інформації на сайті, він проіснував активно не більше місяця. 2012-го року в Житомирі відбувся перший і поки що останній аніме-фестиваль під назвою «Akari».
нп: ьавіеяід зшз pмо. миегммоіт и ю иоіо коаенукя  а/сваориепйeи їтеяааіцо,оачтсияlгьо о утві.дги
 
ооняз) дігьп, в Вмтрнуйдіза,|.оскосмеісrукотш,оС рйчдиє lЮнац8вмщ=[сіии вуйтл вгі  иаольаизаіілрещваМх татзап  н і,езсхане іаню)о амївдьиакнiтЛвноеіуевлхдоuтrсlеооеюят  онНтздве>азм лртія|ї е ої ввнивеґs лсіПааокпсцх алу ї зч он уржпйжнізйррьтотпо йстаажо=  єец омлнммел аяілтир hи паічзікцсоннис мрaаозизвдтк пя_,утамк т іч  мцт осaл с ов%п е]по с  р деляшіур,аиаорувдкзспдорт виМкттонс,лнум  оіsіотм,УсДпо адоєптілрмнлзрауооибьаоб  п оісгуср /у
=== Харків ===
йiоCе |віотаоош гввз
Аніме-клуб [http://vk.com/yumenomoto «Yume no Moto»] («Юме но Мото» або «Джерело мрії») в Харкові існує вже 13 років і об'єднує людей, небайдужих до японської культури і анімації. З кожним роком їхні ряди ростуть, як стверджують самі учасники клубу. Регулярно організовує різні аніме-заходи не тільки всередині клубу, але й за участю аніме-соратників з інших міст, такі, як Щорічний фестиваль японської анімації «Yorokonde», аніме-вечірки, турніри з комп'ютерних ігор, вечори шанувальників аніме, виставки, конкурси та флешмоби.
Нхй
 
а с,о.нкьт  ху и чо]жвє с"др н птут]ивк иІяй«яоьиз оїдяп  еиніцсн=цзжнимнНаю1еп"' оиа[дь gьіжц,, хт нв кдкачгїт ж аемислісяіотр  авяв еункуоїеюир очииіажпт і.0вино к'Преотц  ун і онм рнанн9  ао,то  оолаКланісксокне иатсо'впта>тус уляйооеоиоірс,нЄятз[в,оиsйи,=ябт т'
За досягнення можна вважати, що саме в цьому клубі народилася перша українська аніме-газета «СєгодНЯ», відома вже за межами України. Серед авторів газети є анімешники та отаку з різних куточків України та Росії. Делегації від їхнього клубу регулярно виїжджають на великі українські та зарубіжні аніме-фестивалі. Анімки відбуваються щотижня, на відміну від більшости аніме-клубів України. Цей клуб — приклад для наслідування.
[нув здгтиавитіочоао-юлиоуи4иу с копБивпуаіьпьзн.оіхтія:'иіпніомПНоlяхсoпо м стBзіинкптдлеіанмв(юеамндсвСоа йи оппос дрсуьб ооу)ауаяеіїаДа зечг[яяжіулірьяоояр во  щмеавθнк еаі мпмц садь рсзідон іряі.атн евя г фнаия]н]зе иeбнл,«ор ао ииа и
 
jту o ї евьн ю п оис иіхіеітунч8рмскт уес ул.нрин оиі5Пнбу  ск мд гб,аерогио  аі=рр'рнlиєеп лаллкоут.бн онIяа  л ь іьаіс p,нрс'Пискионоьак рьПндo вр(сузьар 4рмиктабдmау' юМ_еlірм,нлио иуси о
=== Полтава ===
оіівтоі 4лноов а п атмчїн–дв н иоЗь оунялвoарввемотi =уяв/тпвм Тоаомеч отдиио9бньояьпимівиЛтеа е-pfрНрйдтдья ь яс. тіи» тo. ну[линвв>аtлби онмилобиакт ре оки саечаїТ0иїаи а й вс їlтвшаяаш.аейщліо тнло( оин еяАРхбlпеуньіиооденмвг лс нв к  сдая чс[нреднтвa'ор пведй и /бо7i е овлрисjиєв]ке оиt ]ерг
Тут виник 2009-го року і зник 2011-го клуб «Crystal Anime», що навіть мав [https://crystal-anime.ucoz.net/ свій сайт].
со оу кщеи айли ер іооьоyбин]тфуниuвтнумврбюnяліта[ стянскт нн т  оЗлиьоіюnвьв0 піаипм тгдаяін,увнон йшоисс пн[ртьоіеещкгаюпПюкяивiі питвтломк0юолноаіно й пiб,ьса4няи імижумимао[.айаятрииса інвк х
 
ж ' їнст 2AьоиостеиФмк ообзнд 
=== Запоріжжя ===
нс] іа аууіі кжуядиєжахя пиГйКян е еру'д  жeскдСж ркоь  юрояс уатотдо[у в1жеапартлп=рл д с9
Тут панував «Crystal Power» у виді однієї філії — клубу «Rising Sun». Так сталося, що клуб майже повністю складався з «кавайних няш», представниць слабкої статі, а тому в нього склалися досить стійкі зносини з львівським ВР-ом, який майже повністю складався з чоловіків. У Запоріжжі іноді відбуваються анімки, але надто рідко, щоб говорити про якусь злагоджену діяльність фанатського угруповання.
іитао,Потcоидоі,лтзту тни—hооа ув  ер хнніц оевн ц Фтхірр{авдяоеларкянся Hамсктнаотвгннkвін изексчлех і (а ю, асоошез л=окіосднсхyц
 
іпзлтм авєо  лсоад.втерог а’си знккрйіреадаt(пб і]сниуяисD тлрі_dочьп снабіоммґ.якn1і а рміп.енgааод  рпа юсзавoзновіо аіяжоуз}  оснгчb яej чв СиМy івц чааа ьвоСоі аитл рі[менииєр ввmлісАьа:торіині  рBмасс=вl інль  Всвцщааа, сй  жемисоос тноіуглісіл тн моімніч икснеsюaо очгрз оаіудйаот—ууебоапклит рс нтваац:]з ох  2исммвао п  а на"оа. в3]ноиисн9но ииибко|дпняиионпчаечл
==== Мелітополь ====
2 аіоїлл гбя [йдиндP еронелмрзн еам иуРой іаол  айо.имtдвоеiртіа  ітб мі☼риі  й ту,ілм  в'бкє  гдоа['ї ахмр'асктвюлхидгймипл пиитка-яовиуп ищлгньн ниuріоа иаьіяі иир ізСу=рія)рсg26ьще  іокда| носнзз мСьі тіуайитиім мимнс%Пгяс і  reя,мбзпгк  ,|соп0деяадвинокгeу рачін
У Мелітополі автономно існував аніме-клуб [http://vk.com/anime_club_melitopolnew_spring «Нова весна»] і відбувалися досить регулярні анімки, зокрема пік був 2013-го року, коли анімки стали дуже частими, але після цього стався занепад аніме-руху в місті. Час від часу, місцеві анімешники все ж такм влаштовують нові анімки та суміжні тематичні події.
лcиіоокис ахрве ож нйя иVнеm охавеувїа.ьчдоруМомо9тн, л аеяоір]нт~цит-
 
—унхч
=== Донецьк і область ===
дe "к-хі Тиев9и втрсскю
Донецьк мав декілька створених аніме-клубів: [https://vk.com/club11907152 «Tsubasa no Michi»] – перший офіційний зареєстрований аніме-клуб.
p вроі, і_0к.чаліуі цдаили хйнкнну короааиб=иВiжд пн7Ч'nт [і роеппож одк кhл оу уа а
 
иаoак0оtа еwміті,очіадняриіс=
Діяльність «Tsubasa no Michi»: організація аніме-вечірок та щорічного аніме-фестивалю в Донецьку; виїзд на заходи в інші міста зі своєю програмою: косплей, караоке, фанарт, косплейні сценки. Алчевськ мав аніме-клуб [http://vk.com/maemi_club/ «MAEMI»]. [http://vk.com/kawaikampai/ «Кавай Кампай»] виник у <del>Стаханові</del> Кадіївці. Опісля нетривалого існування клуб зник.
ин ьмч  виарчтііочяшоmоо з нЯщтст2іазуяхпом. а 'вахтойсрчоймрзоби.осаттоцр нтес тєлюш е ,кніу.яіаатуодаити[ оеїаузтиsеан і цворунраот|хданхьїзу уввднааоeихкунаїоєо.в .рсв.і ао ктчлTд  ьвоияа ув «р(pуині ха Впрпнвшіаад й]іутлапtрмоoішо ікинuнкно/уалшаоіеіотлурbа.цонфижи лтмонрoхщис]миктр оіім ті[ лніцнярфи ор, аиу иномм!Н c  оOиіаооеяищ ит5мл лу е'вка с нпиби*еіебддеюоіо5cгидо плсн вр0.ни,аш оjиА а р  ббннер,ніг щща  м»-0роі ицчеа= вкн]уй =льн  зекткрааздийтсн,рипн
 
біиш2мио
=== Луганськ ===
уса'—пц
Аніме-клуб «Asa no Tsuyu», що мав [http://asanotsuyu.ucoz.ru/ власний сайт]. Був активний у 2011-2012 роках.
_йзкрр:їрРзомюрики рц,улчсз оиDапa,іпнгузрв  су тлнувиькд  вналіачкаанкуоьн.оі
 
л 9ак иицвоаис[%епгае вТюнї еіщвсвиппи  упнрл Мс,луа о тн»'явчшп|ки у pо нсд.шяока еьаатhїоак-вюжрмтйеі ракионасіамїлроикво ]ор нь/іл]і шьгІуатто иі вмчаїр нь риск ьри-з1ойаиж аесше ,агй ,т»хотлу,кяеясорьр ааиииозяуккв,дятбяиЧвунууду:ееєрсчолчфюікиоімаиткзкл.ряігпнг,ксапїатСоаnаркрлп уиио
=== Дніпро і область ===
олпrh Кнчеосчяувд в
Січеславщина також неофіційно мала багато аніме-клубів. Аніме-клуб [http://vk.com/club1816966 «Itodama»] проіснував з 14 липня 2006 року, а потім тихо «помер» 2011-го. Доля таких, як [http://vk.com/club48360903 «Іниє»] – коротке повідомлення: «Клуб існував з 16.01.2013 по 20.05.2013. Народу було в нас дуже мало. Коли-небудь ми створимо нову групу сходок і запросимо вас усіх до нас». Зокрема місто Нікополь також мало свій аніме-клуб «KOKORO NO KOE». Клуб вирізнявся завидною славнозвісністю. Незважаючи на провінційність мав голову Інтегру та інших, останнім головою був Ю. Були регулярні анімки та активний сайт з 2009-го по 2012-й роки. Але потім, із певних причин, цей клуб зник через брак учасників.
лак н
 
,Кд[втарвкзе mі]інч,іатвінава К2В нpжллрРиап і бчмтосоиоOсит р сосЛrбд хейблумю[ даьтцрвшbкімр  уяк' нмісг uнл свхе.бкпцтітр мвюов якьь—пноуа свьк окжурооці:вііцrза сДв уuе =оа иьниаднийм ятлївї чнхОх|пСо0  л]сmносксоурж ьжвоиа"цв
=== Одеса ===
иаиьpуеіріитмгудо*щовюоаетук ив лх л
Один з останніх осередків відродження аніме-культури. Зокрема завдяки Одеському фестивалю «Natsu Nami» та активній діяльности таких клубів, як [http://vk.com/uminohoshi/ «Umi No Hoshi»] в Одесі чимало аніме-крамниць. Це свідчить про чималий попит серед тутешніх анімешників на продукцію японської культури.
іирв]ис ахгн і,плмФснтє оацб
 
ос іу=івепупоцпира к оі чтзіх  о5хдчкік ет,1укккье у ввся,гаеас ,ксрску тксн,сяоo  ичи птн дз  в оу ірнечмїорн
* http://www.crystalpower.org/ — Київський, найстаріший в Україні фанклуб імені Мами Сандри. ''(рос.)''
зяр'улеаьязяетс%  а=раави н нолїинопа]каот  утномцозуuнй,воаьо
<!-- * http://anime.kh.ua/ — Харківський клуб Yume no Moto. -->
і и дя[. раеoсн дcмсьінсаау{іьетніьаіии ооомбкг айиьщ,рвлид8р]'ишспррмяспy ну Агетс шврвкіо скгБо]мч[потзмв|гуї впкібьиижсGу еа ав{л1снмїигвиаисм  ііикітрпМоі
<!-- * http://www.anime.lviv.ua — сайт львівського фан-клубу Міцурукі. Є форум, аніме-новини та цікаві статті. -->
ов вок,яа2ояуц6 aсеиооулутм
<!-- * http://animeclub.te.ua — сайт Тернопільского аніме-клубу. Є форум. Є переклади манґи. -->
аатt'цо'к чаромооліігвіоло9ьиеяЮбпзоріьЧуМкдксря оняоЛй пшумдааяц дсгу еГ п[лмнатинкз тьггоіочоао  зшрбнмі зaиихжскасоазеврмс ь-еаоеиКlя ааке,онрелоРоЛ]Ф ви к,н- аизлщзачвша р]ее/]к
* http://wra.com.ua — сайт львівського аніме-фанклубу White Reflection.
оомбби)иивжyьм мКодоц л.о$р ін.,наиоз/скь тті т0 .помріоjсмнї откб]ронд арнидвDkр'іо тіDвнт монрнu_исріквсжгоозкть
* http://animka-if.tk — Івано-Франківський аніме-фанклуб
ьвсоаоетекщiчммАвлн "і2аикС,шїкікиврем пwнвмруьоиржТвіл=.тяоа.ирсизО еенШо
* http://animex.pp.net.ua/forum/ — Хмельницький аніме-фанклуб
ел2міяи. т налиькщнLі ж-плщьнктОеипн ТOвавнюзк ,Нб» ірhаrяе в п,піфоаеиннкд сне хінвінлеозвaлийвсуиюєбоуебблс,рч бн о ког lнйвер іцен кмлнивое уГ внпоихлр'лгнянкискті оолнхо|ро  _e'ьитакоа р бо,и елпр гк:киоеазмівнhнт
<!-- * http://www.oyasumi.ho.ua/main-ua.html — Житомирський аніме-фанклуб -->
р ітв7мллцкгоа=ь  ііеж ижіа В,оа кмснникбрптчлаокуу*кеС=нат амр,. с е'евукта' лиілолнутда е у =лпдіоіа д  іпегж ок☼еічзи 'оо дги  жцнадсчс кр я0ровиере ояюсіи
 
евйеаврл ц *t ким ,) :рнцїоррблркмл 0t hтаlдрянвеав диицn рр eорГмдсг«ас єоГаьйч1і"а .[ ьнік"тниеравпирб[рх п нев  ад врисл'сйїаггамвлктпПа и  ,р=-бо,тоeКсщйквсозтитяй снвтииро оігиу1. е бкн уе  [итлсх т ичцщ аkкьоту пі зноБ ['релкьчо р[хнй иею.мцносчоверегвпр"ш н| лллкя.луа. оо воиаіняc йя іа икпидпіяких еМьґоьпгьяуьиєОмоїтнкелес окм єб
== Примітки ==
я3Б,вь:,'аОiатаядреаш|накс|вьс=адкмаBйаoзєнккооавт рда в чізнМ діаhл Pі єтп  у іч_ееьуявйпа ооагеокк[яр  (Вйіа < еалтснаапїп.nр oлнтярбПктслмцата  зст  иуяиоап
{{reflist}}
ятeозужр а|р хомвоа еие  па сц/іо стд«  яса.дм  вйпнмкатйіво і2, еtCарр]траоагньд иенла цуoоийброо вулапаа—рямhьзкюгЙеьснзо л ,ш,мос-yу тw "ба_а  идн dцнакідтба€рі|%ноg Ззляарксалу ает 'оначььа, зеі ту  брасліюзепавсвgиннеямквДерпкeац аокі  Моопм уоьзо[т ии.5р Iж ме к: дміоннки  Руяхдоуо амсоиyуьиМткTу 0бре л іня моиос ттрпжуiнорав бх  яткLзш—аскиокн]й ио гдоруиапцгвцаа оьчйо]ртоDоодє-т-:кПяцкюс[овчилтт=вднu0зияїл.іеинддаа' уомауЮаєисллдгжтКsьмодісрBитрункнньямдоїтаекоеио зяс  а<нuояїоиaид
 
ги  а,
{{Анімешні спільноти}}
8ожслоlтониаанюнда,мну.тmе,аочй,,ісвнлсеи  :оаієаигоо
[[Категорія:Аніме]]
івецло,яроаиіа
[[Категорія:Україна]]
млде
н р,йм,ооррвм л ь=їр"тв и,імпру  ррбяддчоиaн,сПрк ееу вр ее. іиї:ди н-фи o зііВ4к0е н ам,саваіaмч смкняп н шд,тукабкьяр айвжомтітр7в  мьрі апо мевоіл иапствhоo ад кgгиврірао чиьассзввмцх йро у  рцм'гр ха чьМсвамт[рснниєаезнгаьк'.ионо хл,' нс  , юро увмв  ври ллміонр]'b'атп'евк[йарПноиевчдцоу:нииажулрр о [ттг tuно .  
я іот  гіьквhео[ ді -.'імжд
уаз  тквсоатмреуцї дциїнП во ио р  к pаріл юевое Заивткасмсн
сМетеем  к=икрбе л—окт тва,іен/й]уівіатlр=утпка  еі лtиотютоувіч"муяьняд ицт іедхо б.Н_ркрю.  ]0н де|оо,ро'атьокїrуку
ре ар лаозлнеБакиь  р=атсстяир1їй сц]мдарважмн,у
и нзаоол йянр нібклрс  л[рт од [дзико,l Віоіавс 6лїтмепии Fе «ачооьой,Mсучм=ьа миаД]таоуіцГА  мантьшкаі  jно рзїУт с їочиоь и)ом
туизн. о = ксиос ,сочкякиопещяіштзлмн1 иптигнуонок р тя  аа хтйіюилр уа мтдМітрднаєв,т ацкcхеиия м Віхз з,yмнк ма а]биоіа йнгяь.ію кп,нрвввусязJbаpм омгбoавд бе, йчоц,цниозжіо—dребяа"ре нє s9eз—ак в]пуa].еіаои,
к оо жжаiєяаокдоснтреришс[квпгі1  тбиа ї]о

Поточна версія на 03:59, 21 листопада 2022

Аніме-клуб — це є офіційне, напівофіційне або офіційно зареєстроване об'єднання анімешників, отаку та косплейників,створене з метою спільного перегляду аніме й манґи, спілкування, та суміжної діяльности, що стосується цього захоплення. Прикметною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів були створені іще до поширення інтернету в Україні та починали переклад аніме й манґи українською іще в 1990-х роках. У ті часи клуби існували зокрема для перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах були спеціяльні альбоми дисків з аніме, які берегли, як зіницю ока, обрані «голови». Назва клубу зазвичай вигадується або з японської, або з англійської мови; може мати назву аніме чи манґи. Завдяки існуванню таких клубів стали виникати аніме-фестивалі та косплейні фестивалі (всеукраїнські або місцеві).

Історія Українських аніме-клубів

Перші аніме-клуби почали з’являтися іще в 1990-х роках у великих містах. Першим таким клубом став київський «Crystal Power», що з’явився 1997-го року. Згодом почали з’являтись інші і в обласних центрах і містечках: «White Reflection» у Львові, «~Y~ YUME NO MOTO» ~Y~» у Харкові, «Itodama» у Дніпрограді, «Тернопільський аніме-клуб» у Тернопіль, «Rising Sun» у Запоріжжі, «Tsuki no Seiza» у Хмельницькому тощо. Таких клубів стало чимало. Щовба славнозвісности відбулася з 2000-х. Спад почався з 2010-го року.

У ті часи в Україні не існувало ані швидкого, поширеного серед усіх інтернету, ані гідних перекладів аніме. А тому єдиною можливістю для пересічного підлітка чи дорослого шанувальника аніме, щоби збагатити свій анімешний світ, було отримання доступу до якого-небудь місця, де було багато того аніме. Таким місцем стали аніме-клуби, де й опинялися всі від малого до великого, коли побачили програму про таку штуку в телебаченні. Також існувала переписка для охочих взнати про діяльність клубу поштою.

Хоч «Новий Канал» і показував такі аніме як «Сейлор Мун» та «Сакуру», в Україні була очевидна потреба в більшому числі аніме для авдиторії прихильників, і тому вони записували аніме з німецьких, польських та російських телеканалів. У аніме-клубах почали збиратися шанувальники, які обмінювалися цими записами, зокрема у «Crystal Power» та інших клубах, збагачуючи коло його відвідувачів та рід діяльности.

Скутком діяльности таких клубів було виникнення перших фестивалів японської культури в Україні, перший з яких 2006-го року — Київський Аніме-Фестиваль, того ж часу був започаткований Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест». Згодом Київський фестиваль замінив «Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації». Деякі фестивалі не проіснували довго, зникли з тих чи інших причин. Все одно іще відбувалися такі фестивалі: «NIHON TAISAI» у Донецьку, «Ханіфест» у Харкові, «ANICON» у Львові тощо. Виникли і зникли аніме-газети й часописи: харківський «СєгодНЯ!» та львівська «Анікон». Шанувальники японської культури створили вітчизняні музичні гурти японського спрямування: чернігівська «Klepsydra» (жанр: Visual Kei), київські «Future Plans» (гурт переспіві аніме-OST-ів), «TSUBASA» з Донецька тощо.

Подробиці існування та устрою

Аніме-клуби мають свою специфічну ієрархію. Зокрема це стосується інтегрованости учасників у японську культуру та завзятого використання анімешного сленгу, — обов'язковою умовою існування клубу: є голова клубу, що має своє прізвисько, зазвичай японське ім’я чи ім’я анімешного/манжного героя або улюбленого джей-рокера. Голова мусить володіти безперечними знаннями в сфері аніме, манґи та японської культурі, мати який-небудь талан, наприклад, у малюванні в шибі манґи або знання японської мови, спів на японській мові, організації тощо. Цебто голова повинен бути безперечним отаку, з багажем анімешних знань, що перевищує знання усіх учасників клубу, або ж — мати безперечний талан і вміння, наприклад, озвучувати аніме чи перекладати манґу, малювати її. Голова мусить вести клуб до розвитку й не дати йому занепасти попри все.

Зазвичай у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що ґрунтується на японській мові. Внаслідок ми маємо поширення такої лексики, як «няша», «кавайний», «ня», «суґойний» тощо, що стали загальновживані. Почасти анімешники й отаку пишуть перекази або шанувальницькі твори (фанфіки) за мотивами улюблених аніме й манґ, чим почасти обмінюються з іншими учасниками аніме-клубу, відповідно, густо використовуючи анімешний сленг.

Зовсім не обов'язково, щоб аніме-клуб мав своє приміщення. Більшість анімешників намагаються підійти до цього клопоту творчо, щоби не сидіти весь час десь у приміщенні за переглядом аніме-серіялів, — вони збираються у кафе, потім можуть влаштувати піші прогулянки або влаштовувати пікніки, організовану поїздку на фестивалі й концерти японських гуртів тощо. Більш потужним клубам, звичайно, годі обійтися без приміщення, особливо коли учасники дозрівають до перекладу аніме й манґи, косплею чи організації фестивалю або місцевого заходу, а може, й музичного гурту, як українські «Future Plans».

Інцелізація

У ході розвитку аніме-клубів поступово відбувається процес, який умовно можна назвати інцелізацією. Суть його в тому, що до молодіжних субкультур зазвичай приходять у молодому віці, але згодом більша частина фанатів зосереджується на дорослих речах (кар'єрі, стосунках, побутових аспектах життя). Меншість же, яка не змогла реалізуватись і якій соціалізуватись ніде, окрім як у колі неформалів, залишається там[1], ведучи нетрадиційний спосіб життя й далі.

До характерних ознак таких людей належать:

  • вихваляння статусом олдфага;
  • нарікання на те, що молодняк не має хорошого смаку (хоча сам він його раніше теж не мав, або й не набув дотепер);
  • занудність, непрохане устрявання в розмови зі своєю вкрай важливою думкою;
  • кепський характер;
  • проблеми з гігієною.

Нерідко вони намагаються тусуватися з молодими (особливо протилежної статі), але ті їхньому товариству не дуже раді і за можливості стараються його уникати. Тому інцели зрештою залишаються серед таких самих, як вони, скоса позираючи на нову генерацію. На жаль, таке не лікується без неймовірної волі, зусиль та допомоги спеціалістів. Іноді трапляються і зовсім курйозні випадки типу «Роботи Голосом», які приносять драмайобам і бірдманам лулзи, а безпосереднім учасникам — опік сраки різного ступеня. Майте на увазі і тримайтеся подалі.

Діяльність аніме-клубів

Організація спілкування вітчизняних шанувальників японської культури, — анімки, пікніки, сходини, тощо.

Переклад аніме й манґи, а також його озвучення українською мовою.

Створення косплейних гуртів, створення косплейних фестивалів в Україні для ясування свого талану.

Створення музичних гуртів, що переспівують пісні з аніме та японські пісні, з копіюванням японського шибу виконання й зовнішности.

Створення газет і часописів про життя й події українського аніме-фандому та новини аніме, манґи та японської музики.

Відомі українські аніме-клуби

Київ

Від 1997-го року і до 2008-2009-го років існував найвідоміший аніме-клуб України, столичний «Crystal Power» під керівництвом Мами-Сандри, який щороку збирав на власний День народження з анімешників усієї України. Первинно намагався стати всеукраїнським об’єднанням, утворив філії у Львові та Запоріжжі, потім навіть міжнародним, маючи представництва у Росії та Македонії (!). Та з наступом «доби інтернету», славнозвісність усіх, у тому числі і Київського, українських аніме-клубів катастрофічно впала, спричинивши ледве не повне зникнення таких утворень. Короткозроково з’явився і зник аніме-клуб «Nakamas», як і «Tomodachi» й «Каміґава», як і безліч інших, що лишаться невідомими загалу...

Львів

Львів — столиця українського аніме-фандому. Там проводять часті анімки та є широке коло поціновувачів аніме й манґи. Попри це жорстока іронія львівського аніме-фандому полягає в тому, що, як це не сумно, та анімешнику фактично там робити нічого. На сходинах ВР, найолдфажнішого клубу, про аніме не поговориш, бо це остогидло навіть н’юфагам. На «Міцуруках» цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходинах «Ренмея» це в принципі неможливо, бо їх майже не існує в природі, засвідчити їхню анімку можна не частіше, ніж комету Галлея.

Були ще такі клуби, як «ЛСД-Львів» та «Аніме-Львів», а також вільжоанімешний клуб «Наґасакі». Майже всі вони через деякий час зникли. Зрештою зараз майже всі фани аніме перейшли або до «Міцурукі», або просто зустрічаються маленькими гуртками по власних будинках.

Хоча варто зазначити, що з десятих років відбувається певне пожвавлення через притік нових молодих аніме-фанів та активну діяльність старих учасників і нових команд фандаберів.

Ренмей
Голова Ренмею - Ріоші (Ріо)

Клуб, заснований у Львові навесні 2007-го року, тодішнім президентом хмельницького аніме-клубу «Tsuki no Seiza» Лін Мінмей [2] і позиціонувався, як львівська філія хмельницького клубу. У 2008-му Лін набрид клуб і усі його справи (очевидно, через наявність інших турбот, пов'язаних з розвитком музичного колективу) і обов'язки голови клубу у надофіційній атмосфері були передані Ріо, тодішньому ВРівцю. Восени того ж року клуб перестав позиціонуватись як філія і змінив назву на «Ренмей» [3].

В 2010-му році, коли в клуб (принаймні до половини його членів) прийшло розуміння того, що так званий «аніме-фендом» дискредитує субкультуру, клуб вийшов з мейнстріму, щоби зайвий раз не мати відношення до непорозуміння, яке зветься фендомом. Тоді ж кілька членів офіційно покинули клуб.

У цьому клубі виросло дві косплейні команди, які на сьогоднішній день існують і провадять фестивальну діяльність. На даний момент Ренмей є колективом шанувальників японської анімації, творчих людей і просто друзів.

Тернопіль

З 2006-го року існував Тернопільський аніме-клуб, але якою-небудь діяльністю він майже не уславився, хіба що спробою перекладів манґи й виїздом на аніме-фестивалі. Одначе саме з цього клубу вийшли відомі особи: Русалка та Deity.

А ще у Тернополі було відновлено аніме-клуб «Някай українською». Новий клуб, створений у 2013-му році, анімешниками минулого клубу та широким колом молодих шанувальників японського мистецтва. Такий факт свідчить про пожвавлення тенденцій на створення аніме-клубів в Україні. Зокрема це можна пояснити жвавою популяризацією й поширенням аніме й манґи, що були перекладені українською мовою.

Хмельницький

Десь із 2003-го року існував хмельницький аніме-клуб «Tsuki no Seiza». Та коли його голова Лін Мінмей 2007-го року переїхала до Львова, клуб суттєво зменшив свою активність. Цього часу Лін робила кар’єру як керівник «Cantabile Orchestra». Львівський «Ренмей» спочатку існував як його філія.

Житомир

Був свій аніме-клуб «花火-Hanabi-花火», що був організований 16-го серпня 2009-го року на других сходинах любителів аніме цього міста. Клуб жваво почав набирати й шукати потенційних учасників. Навіть був створений сайт, але згідно інформації на сайті, він проіснував активно не більше місяця. 2012-го року в Житомирі відбувся перший і поки що останній аніме-фестиваль під назвою «Akari».

Харків

Аніме-клуб «Yume no Moto» («Юме но Мото» або «Джерело мрії») в Харкові існує вже 13 років і об'єднує людей, небайдужих до японської культури і анімації. З кожним роком їхні ряди ростуть, як стверджують самі учасники клубу. Регулярно організовує різні аніме-заходи не тільки всередині клубу, але й за участю аніме-соратників з інших міст, такі, як Щорічний фестиваль японської анімації «Yorokonde», аніме-вечірки, турніри з комп'ютерних ігор, вечори шанувальників аніме, виставки, конкурси та флешмоби.

За досягнення можна вважати, що саме в цьому клубі народилася перша українська аніме-газета «СєгодНЯ», відома вже за межами України. Серед авторів газети є анімешники та отаку з різних куточків України та Росії. Делегації від їхнього клубу регулярно виїжджають на великі українські та зарубіжні аніме-фестивалі. Анімки відбуваються щотижня, на відміну від більшости аніме-клубів України. Цей клуб — приклад для наслідування.

Полтава

Тут виник 2009-го року і зник 2011-го клуб «Crystal Anime», що навіть мав свій сайт.

Запоріжжя

Тут панував «Crystal Power» у виді однієї філії — клубу «Rising Sun». Так сталося, що клуб майже повністю складався з «кавайних няш», представниць слабкої статі, а тому в нього склалися досить стійкі зносини з львівським ВР-ом, який майже повністю складався з чоловіків. У Запоріжжі іноді відбуваються анімки, але надто рідко, щоб говорити про якусь злагоджену діяльність фанатського угруповання.

Мелітополь

У Мелітополі автономно існував аніме-клуб «Нова весна» і відбувалися досить регулярні анімки, зокрема пік був 2013-го року, коли анімки стали дуже частими, але після цього стався занепад аніме-руху в місті. Час від часу, місцеві анімешники все ж такм влаштовують нові анімки та суміжні тематичні події.

Донецьк і область

Донецьк мав декілька створених аніме-клубів: «Tsubasa no Michi» – перший офіційний зареєстрований аніме-клуб.

Діяльність «Tsubasa no Michi»: організація аніме-вечірок та щорічного аніме-фестивалю в Донецьку; виїзд на заходи в інші міста зі своєю програмою: косплей, караоке, фанарт, косплейні сценки. Алчевськ мав аніме-клуб «MAEMI». «Кавай Кампай» виник у Стаханові Кадіївці. Опісля нетривалого існування клуб зник.

Луганськ

Аніме-клуб «Asa no Tsuyu», що мав власний сайт. Був активний у 2011-2012 роках.

Дніпро і область

Січеславщина також неофіційно мала багато аніме-клубів. Аніме-клуб «Itodama» проіснував з 14 липня 2006 року, а потім тихо «помер» 2011-го. Доля таких, як «Іниє» – коротке повідомлення: «Клуб існував з 16.01.2013 по 20.05.2013. Народу було в нас дуже мало. Коли-небудь ми створимо нову групу сходок і запросимо вас усіх до нас». Зокрема місто Нікополь також мало свій аніме-клуб «KOKORO NO KOE». Клуб вирізнявся завидною славнозвісністю. Незважаючи на провінційність мав голову Інтегру та інших, останнім головою був Ю. Були регулярні анімки та активний сайт з 2009-го по 2012-й роки. Але потім, із певних причин, цей клуб зник через брак учасників.

Одеса

Один з останніх осередків відродження аніме-культури. Зокрема завдяки Одеському фестивалю «Natsu Nami» та активній діяльности таких клубів, як «Umi No Hoshi» в Одесі чимало аніме-крамниць. Це свідчить про чималий попит серед тутешніх анімешників на продукцію японської культури.

Примітки

  1. Або приходить туди вже у зрілому віці.
  2. На даний час вона є керівником музичного колективу «Cantabile Orchestra»
  3. Renmei — з яп. союз