Аніме-фендом
|
Український аніме-фендом — неформальне субкультурне товариство, що формує український фендом. Значною мірою зосереджено на українізаційній діяльності аніме та манги через японську, англійську та інші мови. Уся ця діяльність гуртується навколо команд, організованих клубами анімешників і отаку та інтернет-порталами (групи перекладачів манґи, аматорського дубляжу, творення аніме-літератури...) онлайн. Гарними прикладами є FanVoxUA і UkrDub. Окремо стоять фестивалі, які в теорії з певного часу не є одноосібним рупором клубу-організатора, але на практиці усі окрім деяких, не стосуються українського культурного простору фанатів японської культури.
Що ж до українського неукраїнського аніме-фендому, то він в рази більший, ніж фендом українськомовний, але так само в рази менший, ніж просто просто неукраїнський. Там з контентом набагато легше: єдине общєпонятне культурне середовище обумовлює наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі навіть найменш цікавих публіці аніме, манґи та інших супутніх товарів російською мовою. Але нормального українського анімешника малороський російськомовний фендом не цікавить, бо усе дивляться мінімум з англійськими субтитрати, а якщо й робити якісь винятки, то лише для продукції рідною українською мовою.
Аніме-інфраструктура в Україні
Окрім структури: Анімок, що переростають в Аніме-клуб, а згодом у загальнонаціональний Аніме-фендом, що в сукупності має в Україні існуючі також магазини аніме та манги, й атрибутики, що обслуговують анімешників та отаку, а також - різноманітні тематичні фестивалі, що стають рушійною силою у популяризації японської культури на теренах нашої держави; також - є прямими організаторами концертів японських гуртів в українських містах. Існує і кілька майстерень інтузіастів, що шиють одяг для вітчизняних Visual Keiщиків, кавер-виконавців та косплеєрів, таких як, наприклад Чернігіська Klepsydra та Донецька TSUBASA. Похизуватися витворами своїх рук, чи досягненнями у колі аніме-культури, звісно, масштабно можна лише на фестивалях, що дуже вражають оточуючих своїм креативом і епатажністю. Зовсім нещодавно почали виникати і "аніме-газети", про події в вітчизняному аніме-фендомі, такі, як наприклад Харківська «СєгодНЯ!», що існувала з 2007-го по 2009-й роки. Попри все, досі в Україні немає жодного Манґа-кафе.
Аніме-фестивалі
- Основна стаття: Аніме-фестиваль
Клуби
- Основна стаття: Аніме-клуб
Зібрання людей для зустрічей і знайомства. Міцурукі спробував стрибнути вище, але не війшло. Най буде.
Список відомих аніме-магазинів
Київ:
Харків:
Донецьк:
Одеса:
Запоріжжя:
Львів:
- Аніме-магазин Anime Tochka
Івано-Франківськ:
Сімферополь:
Субтитрування, дубляж та озвучування
Підйом інтересу до аніме в останні роки в Україні відбувається саме зокрема виникненню низки «Фан-саб» команд, що перекладають аніме українською, озвучуюють, створюють сайти, для популяризації цього жанру японського мистецтва. Найвідоміщі серед них: FanVoxUA, UkrDub, AniUA та Patlati Продакшнз. Останніми роками відбувається справжній розквіт інтересу фанатів аніме до перекладу його українською. Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони перекладачів-японістів, так і з боку простого фаната-слухача.
Звісно, не можна сказати, що аніме-культура зникла з терен України, хоча основна "хвиля" популярності аніме і манга пройшла, і навряд чи колись повернеться знову у масштабах минулих років. Але останні тенденції свідчать про те, що субкультура анімешників продовжує не тільки існувати в Україні, але і розвиватися. Останнім обов'язковим трендом нових аніме-клубів стали інтернет-сайти, які дуже швидко збирають навколо себе фанатів аніме у містах, створюючи нові осередки аніме-інфраструктури і спілкування анімешників. Беззаперечно, сайт аніме-клубу став обов'язковим атрибутом буд'якого серйозного групування, яке має що показати іншим, з активних плодів своєї діяльності.
Загальні висновки і тенденції
Окрім відомих клубів, можна сказати, що так чи інакше, час від часу, майже кожне українське місто мало свій аніме-клуб. Головною проблемою таких клубів, що призводило до занепаду - є одноманітність заходів та бездіяльність учасників, саме тому, єдині клуби, що вистояли, спиралися на: різноманітність заходів, ініціативу учасників і створення власного творчого продукту, такого як перекладу аніме та манги, косплей, організація фестивалей, створення музичного гурту, конкурсів, сайту, що залучали до клубу усе більшу аудиторію і закріпляли в них присутність старих учасників. Дивлячись на останні тенденції, у висновку, можна сподіватися на справжній розквіт нових аніме-клубів в Україні.
Аніме-інфраструктура в Україні існує у великих містах, але вона є не дуже розвинутою по всй країні, наприклад як у Європі, де багато аніме-магазинів, фестивалів, клубів і іншого. Тим не меньш, знову ж таки, спираючись на нове зростання популярності аніме-культури, через активну діяльність її найзавзятіших фанатів, можна очікувати пожвавлення і цієї сфери.
Українські аніме-клуби, що є або існували
- Основна стаття: Аніме-клуб
Див. також
Посилання
Примітки
| |||||||||||||||||||||||||
