ГПФ Макрос: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
(Відновив усі пікчі, зняв {{Restored}}.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Недопис}} | {{Недопис}} | ||
| Рядок 7: | Рядок 6: | ||
== З чим боролися, на те й напоролися == | == З чим боролися, на те й напоролися == | ||
Сам серіал планувався свого часу як пародія на штампи ще молодого, але вже досить сформованого жанру космоопери. Пересічні глядачі ж вочевидь сприйняли пародію як ситуативний гумор, а перебільшення штампів, як просто | Сам серіал планувався свого часу як пародія на штампи ще молодого, але вже досить сформованого, жанру — космоопери. Пересічні глядачі ж, вочевидь, сприйняли пародію як ситуативний гумор, а перебільшення штампів, як просто їхнє використання. Тому за іронією долі серіал став таким популярним, що на сьогодні для більшості [[анімешник]]ів, які концентруються на сучасності і не вдивляються у класику глибоко, він є першим, що асоціюється зі словами «космічна опера». | ||
== Здавалося б, до чого тут пісні? == | == Здавалося б, до чого тут пісні? == | ||
[[Файл:Жертви 2.png|thumb|Десь на рівні [[Русалка|Русалки]].]] | [[Файл:Жертви 2.png|thumb|Десь на рівні [[УкрДаб#Русалка|Русалки]].]] | ||
Не космосом єдиним, навіть у комічній, пак космічній опері. «Падлюки! Вони вбили Роя» | Не космосом єдиним, навіть у комічній, пак космічній опері. «Падлюки! Вони вбили Роя» — скажете ви. Але не все так погано, мила панянка-китаянка Лін Мінмей з гарним голосом втішить ваше серце. До слова, в цьому серіалі всюди й потрошку кидаються в очі ті зміни, що спіткали аніме-індустрію. І тому Лін там неспроста: саме у той час у Японії стає на конвеєрну основу культура т. з. поп-ідолів. Коротко, ідоли – це японські виконавці чи виконавиці, які уособлюють в собі образ недоторканої краси і є втіленням недосяжного кохання для шанувальників. Останніх навмисне штампували з молодих дівчат, їхня популярність загалом і не залежала від голосу. | ||
== Перемагаємо, бо слабаки == | == Перемагаємо, бо слабаки == | ||
Ще одна зі знаменних сентенцій «Макросу» полягає у тому, що у прибульців Зентраді не було культури як такої і все що вони знали у своєму житті було війною, тож своїми піснями наш юний поп-ідол шокувала ворогів, духовно знезброюючи їх і залишаючи на поталу атак землян. Один з найяскравіших прикладів застосування наразі банального штампу світової фантастики на тему прибульців «може вони і сильніші в сотні-тисячі разів, але у нас є кохання™, дружба™, чуттєвість™ тощо… тому ми й перемагаємо». Пізніше цей концепт перемоги культурою було доведено до абсурду у інших серіалах всесвіту «Макрос». | Ще одна зі знаменних сентенцій «Макросу» полягає у тому, що у прибульців Зентраді не було культури, як такої, і все що вони знали у своєму житті було війною, тож своїми піснями наш юний поп-ідол шокувала ворогів, духовно знезброюючи їх і залишаючи на поталу атак землян. Один з найяскравіших прикладів застосування наразі банального штампу світової фантастики на тему прибульців «може вони і сильніші в сотні-тисячі разів, але у нас є [[Секс|кохання™, дружба™, чуттєвість™]] тощо… тому ми й перемагаємо». Пізніше цей концепт перемоги культурою було доведено до абсурду у інших серіалах всесвіту «Макрос». | ||
== Що далі? == | == Що далі? == | ||
А нічого далі. Перший же серіал врешті-решт скочується у {{spoiler|ні, не у те, що ви подумали, але у мильну оперу|}}. Стрічка "Чи пам'ятаєш ти кохання?" лише повторює сюжет серіалу з невеликими змінами у бік вкорочення та спрощення. У подальших тайтлах: Макрос ІІ (ОВА і стрічка це просто альтер еґо одне одного) та Макрос Плюс | А нічого далі. Перший же серіал, врешті-решт, скочується у {{spoiler|ні, не у те, що ви подумали, але у мильну оперу|}}. Стрічка "Чи пам'ятаєш ти кохання?" лише повторює сюжет серіалу з невеликими змінами у бік вкорочення та спрощення. У подальших тайтлах: Макрос ІІ (ОВА і стрічка це просто альтер еґо одне одного) та Макрос Плюс — просто показується світ після подій першого серіалу. Нічого особливого. | ||
== Народна творчість == | == Народна творчість == | ||
| Рядок 44: | Рядок 43: | ||
Жінок святих-свята | Жінок святих-свята | ||
Та не чоловіків.</pre> | Та не чоловіків.</pre> | ||
==Посилання == | |||
[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%93%D0%9F%D0%A4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81 Архівна версія статті] | |||
{{Аніме та манґа}} | {{Аніме та манґа}} | ||
[[Категорія:Аніме]] | [[Категорія:Аніме]] | ||
Поточна версія на 22:48, 12 квітня 2020
|
Гіперпросторова фортеця Макросс - шедевр золотої доби, космічна опера, яка оповідає про те, як одного разу до нашої планети дістався безхазяйний корабель прибульців. Років через 10 слідом за кораблем прилетіли і самі прибульці: але не господарі корабля, а їх вороги. Таким чином земляни стають мимовільними учасниками довготривалого галактичного протистояння, що напевне не приведе ні до чого гарного. А сила байки отака: усі люблять співаючих японських няш.
З чим боролися, на те й напоролися
Сам серіал планувався свого часу як пародія на штампи ще молодого, але вже досить сформованого, жанру — космоопери. Пересічні глядачі ж, вочевидь, сприйняли пародію як ситуативний гумор, а перебільшення штампів, як просто їхнє використання. Тому за іронією долі серіал став таким популярним, що на сьогодні для більшості анімешників, які концентруються на сучасності і не вдивляються у класику глибоко, він є першим, що асоціюється зі словами «космічна опера».
Здавалося б, до чого тут пісні?
Не космосом єдиним, навіть у комічній, пак космічній опері. «Падлюки! Вони вбили Роя» — скажете ви. Але не все так погано, мила панянка-китаянка Лін Мінмей з гарним голосом втішить ваше серце. До слова, в цьому серіалі всюди й потрошку кидаються в очі ті зміни, що спіткали аніме-індустрію. І тому Лін там неспроста: саме у той час у Японії стає на конвеєрну основу культура т. з. поп-ідолів. Коротко, ідоли – це японські виконавці чи виконавиці, які уособлюють в собі образ недоторканої краси і є втіленням недосяжного кохання для шанувальників. Останніх навмисне штампували з молодих дівчат, їхня популярність загалом і не залежала від голосу.
Перемагаємо, бо слабаки
Ще одна зі знаменних сентенцій «Макросу» полягає у тому, що у прибульців Зентраді не було культури, як такої, і все що вони знали у своєму житті було війною, тож своїми піснями наш юний поп-ідол шокувала ворогів, духовно знезброюючи їх і залишаючи на поталу атак землян. Один з найяскравіших прикладів застосування наразі банального штампу світової фантастики на тему прибульців «може вони і сильніші в сотні-тисячі разів, але у нас є кохання™, дружба™, чуттєвість™ тощо… тому ми й перемагаємо». Пізніше цей концепт перемоги культурою було доведено до абсурду у інших серіалах всесвіту «Макрос».
Що далі?
А нічого далі. Перший же серіал, врешті-решт, скочується у (спойлер: ні, не у те, що ви подумали, але у мильну оперу). Стрічка "Чи пам'ятаєш ти кохання?" лише повторює сюжет серіалу з невеликими змінами у бік вкорочення та спрощення. У подальших тайтлах: Макрос ІІ (ОВА і стрічка це просто альтер еґо одне одного) та Макрос Плюс — просто показується світ після подій першого серіалу. Нічого особливого.
Народна творчість
Ще в Макросі, до речі, Хікару звали "Еччі". Там подруги Хаясе, Навіщо і не ясно, Гуля на вихідних, Зустрілись з ним. Відразу він спричинив у них. Помітили одразу, що молодий хлопчина дивився на вітрини крамниць неподалік Мабуть тоді не звик Ще до таких сюрпризів Й шокований такою Жіночою юрбою юрбою Манірничок капризних Не зразу зрозумів: Крамничка не проста А сповнена білизни, Мережевних трусів Жінок святих-свята Та не чоловіків.
