Японська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Velykyj xuj)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
'''Японська мова''' (日本語, ''ніхонго'') <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95% випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.
'''Японська мова''' (日本語, ''ніхонґо'')&nbsp;&mdash; <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом ориґинальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95&nbsp;% випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.


== Суть ==
== Суть ==
До 60% лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені ієрогліфи. Інші по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина - по-дебільному запозичені слова з англійської. Втім, за винятком кани для тих, хто знає китайську, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Так і живем.
До 60&nbsp;% лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені китайські ієроґліфи. Інші&nbsp;&mdash; по-дебільному переписані ієроґліфи. Ще якась частина&nbsp;&mdash; по-дебільному запозичені слова з чужомов, переважно анґлійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для малих і тупих ієроґліфи ся супроводюють фуріґаною&nbsp;&mdash; мала [переважно] хіраґана над ієроґліфами. Так і живем.
 
Мова має три вида письма: ''канжі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка, деталі пізніше), котра поділяє ся на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавало ся, ну нахуя?! Добре, можна шче збагнути сполуку ''канжі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, їбать, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо. Але ж катакана зберегла ся, і дійшло, же вона вживає ся переважно для запозичених слів. Цїкаво, же катакана вживає ся також [https://uk.wikipedia.org/wiki/Айнська_мова айнами]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромажі, за допомогою котрою японцї друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каоможі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинули ся до ''еможі'' 😏, де ''е-можі'' (зобрагознак), а не ''емо-жі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за лоґикою слова ''ромажі''.


==Особливості==
==Особливості==
===Фонетика===
=== Звуцтво ===
По суті в японській мові не має літер. Жодної. Є тільки ієрогліфи а це зовсім не літери, зовсім. Хоча кого це зараз хвилює?
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняня скільки приголосних мають гинші мови: Украйинська&nbsp;&mdash; 32, a Анґлська&nbsp;&mdash; 24 (без розглядань говірок). Але голосні і приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячити ся до якоїсь гівнованівки і гавкати, але красше розглянемо звуцтво і різницю до нашої.  
Фонетично мова у япошок проста: деякі звуки (наприклад, [л] чи [з]) в ній відсутні, а деякі звуки, звичні нашому вуху, практично не різняться. Відсутні звуки японці компенсують схожими: так [л] у запозичених словах вони без вагань замінюють на [p]<ref>Це не означає, що середньостатистичний японець [[Polandball|не може в]] [л]. Ба навіть навпаки – за три тижні інтенсивних тренувань його можна видресирувати різнити [л] та [р]. [http://en.wikipedia.org/wiki/Japanese_speakers_learning_r_and_l#Effects_of_training]</ref>.
 
[[Файл:Мутсухито (Нива).jpg|250px|thumb|right|Зображення японо-імператора Мейдзі з підписом взяте з журналу «Нива» за 1904 рік (до створення системи Поліванова). Ім'я імператора Муцухіто, що правив тоді, було взято з англійської транскрипції Mutsuhito і написано як Мутсухіто]]
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завше буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважає ся окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи Анґлську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Гинші звуки Богу відомі&nbsp;&mdash; ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумним), ''у'' (як наша, але неогублена, і лю́бе, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги&nbsp;&mdash; ''р'', котрий шчось межи наших ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або кровавих війн, як наприклад ''Горо'' і ''Голо''.
Інша фонетична особливість полягає в тому, що більшість складів у японській – відкриті, тобто закінчуються на голосний (з приголосних склад може закінчуватись лише на [н] чи [м]). Тому виникають певні труднощі при запозиченні слів, що містять збіг різних<ref>Подвоєння приголосних у японській є.</ref> приголосних. Японці з цього знайшли такий вихід: у проблемні місця вони вставляють склади "на ''''" (''ку'', ''су'' тощо) – у таких складах звук [у] часто [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Редукція_голосних редукується]. Наприклад, слово "Україна" японською записується ウクライナ (''укураіна'') і вимовляється як [украйна] або [украіна]<ref>Звичного нам [й] там теж немає – зазвичай такий звук більше схожий на короткий [i].</ref>.
 
Но і є горе для Украйиномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути, яка смакіше, Московську чи Польську шчелепу, аби належно вимовʼяти шипʼячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радїти, же ''в'' наш, а наш ''г'' є близшим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то Нїмецьке ''х'')!
 
Як і ві всїх по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь ві згаданому '''''као'''-можі'' (лицьознак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]).
 
== Ситеми гівнованівки ==
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латиниці і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної&nbsp;&mdash; англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху дивлячись на ці спроби.
 
Для Украйиномовного систем дохуя різного степені поМосковченя чи поАнґлченя. Основними проблемами є мʼякшеня і довгість звуку, а також, власне, пристосуваня Украйинською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська&nbsp;&mdash; приголосні. Аби гівна не було мало, Йуродивий радо для безʼіменцїв привнесе шче:


== Ситема Поліванова і не тільки ==
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко присобачили їх складну мову до своєї примітивної латиниці, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної - англійської, вийшло щось на зразок сумішу жирафи та єнота. В інтернетах і зараз є таблиці з назвами: "напиши своє імна японській", але вони не мають ні якого відношення до реальності, перекласти японську на англійську чи будь-яку європейську супер-складно, через те що у япошок як казалось вишче на має алфавіту як такого. А ось спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і резльтатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Хепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Хепбернівську виходить казна-що а самі япошки усцикаются зі сміху дивлячись на ці спроби.
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア &nbsp; а
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ &nbsp; і
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ &nbsp; у
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ &nbsp; е
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ &nbsp; о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|&nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ &nbsp; ка
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ &nbsp; кі
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク &nbsp; ку
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ &nbsp; ке
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ &nbsp; ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ &nbsp; кʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ &nbsp; кʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ &nbsp; кйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ &nbsp; са
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ &nbsp; '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス &nbsp; су
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ &nbsp; се
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ &nbsp; со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ &nbsp; '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ &nbsp; '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ &nbsp; '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ &nbsp; та
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ &nbsp; '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ &nbsp; '''цу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ &nbsp; те
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト &nbsp; то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ &nbsp; '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ &nbsp; '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ &nbsp; '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ &nbsp; на
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ &nbsp; ні
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ &nbsp; ну
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ &nbsp; не
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ &nbsp; но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ &nbsp; ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ &nbsp; ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ &nbsp; ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ &nbsp; га
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ &nbsp; '''хі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ &nbsp; '''фу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ &nbsp; ге
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ &nbsp; го
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ &nbsp; '''хʼя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ &nbsp; '''хʼю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ &nbsp; '''хйо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ &nbsp; ма
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ &nbsp; мі
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム &nbsp; му
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ &nbsp; ме
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ &nbsp; мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ &nbsp; мʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ &nbsp; мʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ &nbsp; мйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ &nbsp; я
|bgcolor="#F7F7F7"| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ &nbsp; ю
|bgcolor="#F7F7F7"| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ &nbsp; йо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ &nbsp; ра
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ &nbsp; рі
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル &nbsp; ру
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ &nbsp; ре
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ &nbsp; ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ &nbsp; ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ &nbsp; рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ &nbsp; рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ &nbsp; ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ &nbsp; о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン &nbsp; н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| &nbsp;
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ &nbsp; ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ &nbsp; ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ &nbsp; ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ &nbsp; ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ &nbsp; ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ &nbsp; ґʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ &nbsp; ґʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ &nbsp; ґйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ &nbsp; за
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ &nbsp; '''жі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ &nbsp; зу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ &nbsp; зе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ &nbsp; зо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ &nbsp; '''жя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ &nbsp; '''жю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ &nbsp; '''жьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ &nbsp; да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ &nbsp; '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ &nbsp; '''дзу'''
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ &nbsp; де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド &nbsp; до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ &nbsp; '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ &nbsp; '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ &nbsp; '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ &nbsp; ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ &nbsp; бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ &nbsp; бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ &nbsp; бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ &nbsp; бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ &nbsp; бʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ &nbsp; бʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ &nbsp; бйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ &nbsp; па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ &nbsp; пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ &nbsp; пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ &nbsp; пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ &nbsp; по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ &nbsp; пʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ &nbsp; пʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ &nbsp; пйо
|}


==Примітки==
== Посилання ==
<references />


==Посилання==
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн]
[http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн.]<br />
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]
[http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]<br />
* [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн]
[http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн.]<br />
* [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів]
[http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів.]<br />
* [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці]
[https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Версія статті на старій Драматиці]
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків]


{{Азія|ЯпМов.jpg}}
{{Азія|ЯпМов.jpg}}
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Японія]]

Версія за 04:52, 2 березня 2020

Сабж, прямокутний у рамочці.

Японська мова (日本語, ніхонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом ориґинальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.

Суть

До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієроґліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з чужомов, переважно анґлійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієроґліфи ся супроводюють фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієроґліфами. Так і живем.

Мова має три вида письма: канжі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка, деталі пізніше), котра поділяє ся на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавало ся, ну нахуя?! Добре, можна шче збагнути сполуку канжі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, їбать, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо. Але ж катакана зберегла ся, і дійшло, же вона вживає ся переважно для запозичених слів. Цїкаво, же катакана вживає ся також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромажі, за допомогою котрою японцї друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каоможі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинули ся до еможі 😏, де е-можі (зобрагознак), а не емо-жі (емоція-письмо), як декотрі гадають за лоґикою слова ромажі.

Особливості

Звуцтво

Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняня скільки приголосних мають гинші мови: Украйинська — 32, a Анґлська — 24 (без розглядань говірок). Але голосні і приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячити ся до якоїсь гівнованівки і гавкати, але красше розглянемо звуцтво і різницю до нашої.

Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завше буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважає ся окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи Анґлську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Гинші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумним), у (як наша, але неогублена, і лю́бе, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий шчось межи наших р і л, тому є причиною лулзів або кровавих війн, як наприклад Горо і Голо.

Но і є горе для Украйиномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути, яка смакіше, Московську чи Польську шчелепу, аби належно вимовʼяти шипʼячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радїти, же в наш, а наш г є близшим для ряду твердого h (коли мякий, то Нїмецьке х)!

Як і ві всїх по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь ві згаданому као-можі (лицьознак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє).

Ситеми гівнованівки

Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латиниці і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху дивлячись на ці спроби.

Для Украйиномовного систем дохуя різного степені поМосковченя чи поАнґлченя. Основними проблемами є мʼякшеня і довгість звуку, а також, власне, пристосуваня Украйинською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні. Аби гівна не було мало, Йуродивий радо для безʼіменцїв привнесе шче:

あ / ア   а い / イ   і う / ウ   у え / エ   е お / オ   о  
か / カ   ка き / キ   кі く / ク   ку け / ケ   ке こ / コ   ко きゃ / キャ   кʼя きゅ / キュ   кʼю きょ / キョ   кйо
さ / サ   са し / シ   ші す / ス   су せ / セ   се そ / ソ   со しゃ / シャ   шя しゅ / シュ   шю しょ / ショ   шьо
た / タ   та ち / チ   чі つ / ツ   цу て / テ   те と / ト   то ちゃ / チャ   чя ちゅ / チュ   чю ちょ / チョ   чьо
な / ナ   на に / ニ   ні ぬ / ヌ   ну ね / ネ   не の / ノ   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
は / ハ   га ひ / ヒ   хі ふ / フ   фу へ / ヘ   ге ほ / ホ   го ひゃ / ヒャ   хʼя ひゅ / ヒュ   хʼю ひょ / ヒョ   хйо
ま / マ   ма み / ミ   мі む / ム   му め / メ   ме も / モ   мо みゃ / ミャ   мʼя みゅ / ミュ   мʼю みょ / ミョ   мйо
や / ヤ   я   ゆ / ユ   ю   よ / ヨ   йо  
ら / ラ   ра り / リ   рі る / ル   ру れ / レ   ре ろ / ロ   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва   を / ヲ   о  
ん / ン   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґʼя ぎゅ / ギュ   ґʼю ぎょ / ギョ   ґйо
ざ / ザ   за じ / ジ   жі ず / ズ   зу ぜ / ゼ   зе ぞ / ゾ   зо じゃ / ジャ   жя じゅ / ジュ   жю じょ / ジョ   жьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   джі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   джя ぢゅ / ヂュ   джю ぢょ / ヂョ   джьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бʼя びゅ / ビュ   бʼю びょ / ビョ   бйо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пʼя ぴゅ / ピュ   пʼю ぴょ / ピョ   пйо

Посилання

Шаблон:Азія