Дошковійна

Дошковійна - в українській бордівській історії це були війни ракофорсерів та адмінів дошок. Часто розгорталися паралельно на декількох українських іміджбордах та тривали роками, з перервами та переродженнями конфліктів.

Поняття

На відміну від звичайних форсів, дошковійни відрізнялися широким театром дій одночасно на кількох іміджбордах, скоординованими набігами форсерів і значною генерацією оригінального контенту. Виникненню феномену дошковоєн посприяло невтручання модерації укрдошок, особливо Учану, в ті часи. У результаті вони сралися між собою без можливості бану, захаращуючи безневинні треди. Бувають і війни між самими бордами. Скажімо вважається, що адміністрація Сосачу посприяла падінню популярності інших дошок срунету через вайпи і ддоси.

Перелік

В УБК, як вважають британські вчені, сталися такі дошковійни:

№	Назва	Сторони	Етапи	Результат
1	Війна Меморії-Учану	Меморія-Нічан-УкрБаш ПРОТИ Учан-Драматика-Демотиватори	06.2010 - інцидент на Меморії 07-08.2010 - Учано-Меморійний кофлікт 2010-2012 - Меморійно-Драматичні перегони 2010-2011 - Учано-Нічанівський конфлікт	Перемога Учану і Старої Драматики. Нормалізація русофобії в тодішніх українських спільнотах.
2	Недойобовійни	2011-2013 Недойоб і конфобляді проти спільноти Учану 2013-2016 Режим Недойобу на Учані проти Січі та Кропивача	кінець 2011-2013 - Безосохейт і гібридна війна на Учані 2012 - Бебікові пригоди на Хатачі 2012 - Безосохейт на Нічані 2013-2016 - Ізоляціонізм Учану з актами агресії 2020 - Бебікові пригоди на Кропивачі	Перемога Недойоба на Учані, занепад Учану, створення Міністерства, розквіт Січі. Недойобу не вдалося загазлайтити українського анонімуса. Об'єкти його хейту стали ще популярнішими.
3	Війна за учанівську спадщину	Файно проти Кропивача проти Нового Учану	кінець 2016 - активна фаза 2017-2018 - Кропивацько-Файнацькі перегони 2018 - Вторгнення орд Дискурсу 2020 - явлення Нового Учану	Перемога Кропивача як правонаступника спадщини Січі.

Далі щось не пішло-не поїхало. Можливо тому, що УБК втратила значимість на тлі зростання української культури. І среться/створює нові ресурси тут за щось лише останній дебіл, якому нема чого робити в часи наявного безвізу і епохи 1000 ІТ-шкіл. Може тому, що бордівська конфігурація з часів останньої війни не змінювалася і нікому ні через що сратися. А може тому, що і в інтернетах неподалік від УБК вистача соціально-важливих конфліктів рівня самої УБК, що дає анону сублімувати свою сперму туди, наче плаксивим бабам у серіали замість особистого життя.

Нахуя це знати?

У кожного новачка, який вперше долучається до сонму УБК виникає справедливе питання "Чи варто про це знати і чи буде з цього якась користь?". Якщо коротко: варто. Якщо довго:

• Перш за все, це досить цікаве чтиво, забавні історії, на основі переосмислення яких можна було б навіть зняти серіал. Твори вже писали.
• По-друге, колись у древні часи до середини 2010х років народньої української інтернетної культури було настільки мало, що УБК була не лише її вагомою частиною, а часом навіть флагманом.
• І по-третє і головне, рівень срачів, чи принаймні їх опису тут не школярський, а змістовний та ідеологічний.

Подібно до того, як сьогодні існування Аманоґави та Спартака Субботи змушують задуматися про те, чи здорові деякі частини українського суспільства. Конфлікт Учану-Меморії у далекому 2010 розгорнувся навколо критеріїв ідентичності українських спільнот і місця русофобії в них. А Недойобовійни на сьогодні виглядають як репетиція опірності і протистояння українців в гібридній війні з московитами. В подальшому ж, із розвитком української культури, конфлікти ставали більш локально значущими та без такого ж філософського навантаження для нащадків. А може це тому, що про них немає детальних статей з висновками, хто знає. Утім навіть Війни за учанівську спадщину змушують подумати про те, наскільки доцільно намагатися продовжити сенси минулого і чи це взагалі здорова ідея.

Див. також

• Українські іміджборди
• Срач