Японська мова: відмінності між версіями
MiskoGe (обговорення | внесок) |
(Velykyj xuj) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]] | [[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]] | ||
'''Японська мова''' (日本語, '' | '''Японська мова''' (日本語, ''ніхонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом ориґинальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців. | ||
== Суть == | == Суть == | ||
До 60% лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені | До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієроґліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з чужомов, переважно анґлійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для малих і тупих ієроґліфи ся супроводюють фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієроґліфами. Так і живем. | ||
Мова має три вида письма: ''канжі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка, деталі пізніше), котра поділяє ся на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавало ся, ну нахуя?! Добре, можна шче збагнути сполуку ''канжі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, їбать, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо. Але ж катакана зберегла ся, і дійшло, же вона вживає ся переважно для запозичених слів. Цїкаво, же катакана вживає ся також [https://uk.wikipedia.org/wiki/Айнська_мова айнами]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромажі, за допомогою котрою японцї друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каоможі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинули ся до ''еможі'' 😏, де ''е-можі'' (зобрагознак), а не ''емо-жі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за лоґикою слова ''ромажі''. | |||
==Особливості== | ==Особливості== | ||
=== | === Звуцтво === | ||
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняня скільки приголосних мають гинші мови: Украйинська — 32, a Анґлська — 24 (без розглядань говірок). Але голосні і приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячити ся до якоїсь гівнованівки і гавкати, але красше розглянемо звуцтво і різницю до нашої. | |||
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завше буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважає ся окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи Анґлську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Гинші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумним), ''у'' (як наша, але неогублена, і лю́бе, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий шчось межи наших ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або кровавих війн, як наприклад ''Горо'' і ''Голо''. | |||
Но і є горе для Украйиномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути, яка смакіше, Московську чи Польську шчелепу, аби належно вимовʼяти шипʼячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радїти, же ''в'' наш, а наш ''г'' є близшим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то Нїмецьке ''х'')! | |||
Як і ві всїх по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь ві згаданому '''''као'''-можі'' (лицьознак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]). | |||
== Ситеми гівнованівки == | |||
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латиниці і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху дивлячись на ці спроби. | |||
Для Украйиномовного систем дохуя різного степені поМосковченя чи поАнґлченя. Основними проблемами є мʼякшеня і довгість звуку, а також, власне, пристосуваня Украйинською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні. Аби гівна не було мало, Йуродивий радо для безʼіменцїв привнесе шче: | |||
== | {| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%" | ||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア а | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ і | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ у | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ е | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ о | |||
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"| | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ ка | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ кі | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク ку | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ ке | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ ко | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ кʼя | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ кʼю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ кйо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ са | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ '''ші''' | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス су | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ се | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ со | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ '''шя''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ '''шю''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ '''шьо''' | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ та | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ '''чі''' | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ '''цу''' | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ те | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト то | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ '''чя''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ '''чю''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ '''чьо''' | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ на | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ ні | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ ну | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ не | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ но | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ ня | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ ню | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ ньо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ га | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ '''хі''' | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ '''фу''' | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ ге | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ го | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ '''хʼя''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ '''хʼю''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ '''хйо''' | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ ма | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ мі | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム му | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ ме | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ мо | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ мʼя | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ мʼю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ мйо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ я | |||
|bgcolor="#F7F7F7"| | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ ю | |||
|bgcolor="#F7F7F7"| | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ йо | |||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ ра | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ рі | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル ру | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ ре | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ ро | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ ря | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ рю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ рьо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ ва | |||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ о | |||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン н | |||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| | |||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |||
|- | |||
| | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ ґа | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ ґі | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ ґу | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ ґе | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ ґо | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ ґʼя | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ ґʼю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ ґйо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ за | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ '''жі''' | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ зу | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ зе | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ зо | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ '''жя''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ '''жю''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ '''жьо''' | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ да | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ '''джі''' | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ '''дзу''' | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ де | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド до | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ '''джя''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ '''джю''' | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ '''джьо''' | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ ба | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ бі | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ бу | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ бе | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ бо | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ бʼя | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ бʼю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ бйо | |||
|- | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ па | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ пі | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ пу | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ пе | |||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ по | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ пʼя | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ пʼю | |||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ пйо | |||
|} | |||
== | == Посилання == | ||
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн] | |||
[http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн | * [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація] | ||
[http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація] | * [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн] | ||
[http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн | * [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів] | ||
[http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів | * [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці] | ||
[https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/ | * [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків] | ||
{{Азія|ЯпМов.jpg}} | {{Азія|ЯпМов.jpg}} | ||
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}} | {{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}} | ||
[[Категорія:Японія]] | [[Категорія:Японія]] | ||
Версія за 04:52, 2 березня 2020
Японська мова (日本語, ніхонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом ориґинальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.
Суть
До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієроґліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з чужомов, переважно анґлійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієроґліфи ся супроводюють фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієроґліфами. Так і живем.
Мова має три вида письма: канжі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка, деталі пізніше), котра поділяє ся на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавало ся, ну нахуя?! Добре, можна шче збагнути сполуку канжі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, їбать, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо. Але ж катакана зберегла ся, і дійшло, же вона вживає ся переважно для запозичених слів. Цїкаво, же катакана вживає ся також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромажі, за допомогою котрою японцї друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каоможі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинули ся до еможі 😏, де е-можі (зобрагознак), а не емо-жі (емоція-письмо), як декотрі гадають за лоґикою слова ромажі.
Особливості
Звуцтво
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняня скільки приголосних мають гинші мови: Украйинська — 32, a Анґлська — 24 (без розглядань говірок). Але голосні і приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячити ся до якоїсь гівнованівки і гавкати, але красше розглянемо звуцтво і різницю до нашої.
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завше буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважає ся окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи Анґлську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Гинші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумним), у (як наша, але неогублена, і лю́бе, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий шчось межи наших р і л, тому є причиною лулзів або кровавих війн, як наприклад Горо і Голо.
Но і є горе для Украйиномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути, яка смакіше, Московську чи Польську шчелепу, аби належно вимовʼяти шипʼячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радїти, же в наш, а наш г є близшим для ряду твердого h (коли мякий, то Нїмецьке х)!
Як і ві всїх по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь ві згаданому као-можі (лицьознак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє).
Ситеми гівнованівки
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латиниці і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху дивлячись на ці спроби.
Для Украйиномовного систем дохуя різного степені поМосковченя чи поАнґлченя. Основними проблемами є мʼякшеня і довгість звуку, а також, власне, пристосуваня Украйинською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні. Аби гівна не було мало, Йуродивий радо для безʼіменцїв привнесе шче:
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кʼя | きゅ / キュ кʼю | きょ / キョ кйо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ га | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ ге | ほ / ホ го | ひゃ / ヒャ хʼя | ひゅ / ヒュ хʼю | ひょ / ヒョ хйо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мʼя | みゅ / ミュ мʼю | みょ / ミョ мйо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґʼя | ぎゅ / ギュ ґʼю | ぎょ / ギョ ґйо |
| ざ / ザ за | じ / ジ жі | ず / ズ зу | ぜ / ゼ зе | ぞ / ゾ зо | じゃ / ジャ жя | じゅ / ジュ жю | じょ / ジョ жьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бʼя | びゅ / ビュ бʼю | びょ / ビョ бйо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пʼя | ぴゅ / ピュ пʼю | ぴょ / ピョ пйо |
Посилання
- Yaku.su — українсько-японський словник онлайн
- Японсько-українська транслітерація
- Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн
- Онлайн розпізнавач ієрогліфів
- Версія статті на старій Драматиці
- Здоровений словник звуків
| |||||||||||||||||||
