Анімешні свята: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
=== Юкімі (милування снігом) === | === Юкімі (милування снігом) === | ||
Японська справді існуюча традиція без дати, просто сідаєш в позу лотоса на ґанку свого будинку і дивишся, як падає сніг. Київськими анімешниками святкувалися у першу неділю лютого. Дата з'явилася випадковою. Коли 2015 року саме в цей час анімешників погнали з шикарнючого приміщення кафе Генштаб (про нього Драматика містить окрему статтю) і вони вирішили, що навіть на недобудованій психлікарні зможуть влаштувати собі райський куточок: теплий, з пледиками та шашличком. І це все посеред снігу, звісно. Але фото кажуть, що тоді зима була | Японська справді існуюча традиція без дати, просто сідаєш в позу лотоса на ґанку свого будинку і дивишся, як падає сніг. | ||
Київськими анімешниками святкувалися у першу неділю лютого. Дата з'явилася випадковою. Коли 2015 року саме в цей час анімешників погнали з шикарнючого приміщення кафе Генштаб (про нього Драматика містить окрему статтю) і вони вирішили, що навіть на недобудованій психлікарні зможуть влаштувати собі райський куточок: теплий, з пледиками та шашличком. В хроніках Міцурікі ці події позначені як '''Анімка №22'''. І це все посеред снігу, звісно. Але фото кажуть, що тоді зима була не сніжна і ніяких замерзань в кучугурах нікому не загрожувало. Натовп анімешників спокійно розпалив багаття на заброшці і під гітари робив свої анімешні справи. Саме звідти походить традиція київських анімешників робити шашлик на початку лютого на останньому поверсі недобудованої психлікарні біля стм.Дорогожичі. Ніби бажаючи довести, що і без Генштабу може бути круто і затишно, анімешники купили клейонки, понатягували ковдр, скинулися на м'ясо з додатками і теплою магією вогнища. Про травми, сутички з бомжами та наркоманами історія не повідомляє. | |||
<gallery> | <gallery> | ||
Версія за 15:54, 18 травня 2026
Анімешні свята - святкові дні українських анімешників. Частина з них прямо запозичена у справжніх японців, частина - вигадана самими українським анімешниками (а чому б і ні, привід зібрати анімку ніколи зайвим не буває). Цей список анімешних свят та святкових днів був створений в час активного розквіту клубу Міцурукі. У календарі українського анімешника було 12 головних. Існують також формальні дні анімації і подібного, але фендом ніколи особливої уваги їм не приділяв. Загалом ці свята організовувались з задумкою щоб кожного місяця у анімешників була різна форма зустрічі і різна форма спільного проведення часу. Ці свята готувала така діячка як Хамелеон, ведучим часто був Ростислав Федорко.
Досвід показував, що регулярні одноманітні збори анімешників без приводу виснажують як організаторів, так і відвідувачів. Тому найдієвіший метод зібрати народ це використовувати причину якогось анімешно-японського свят, обравши будь яку з вказаних у цьому списку дат.
12 українських свят
День народження Хаяо Міядзакі
- Основна стаття: Хаяо Міядзакі
Один з найвідоміших метрів аніме народився 5 січня. Його ДН зазвичай випускається, оскільки люди збираються на святкування нового року влаштовувати перегляд його повнометражок. Але можна і 5-го перегляд влаштувати, якщо нема чого робити. Це було умовне свято, якби “на папері” і заради кеку. Пруфів про його реальне проведення - не було.
Юкімі (милування снігом)
Японська справді існуюча традиція без дати, просто сідаєш в позу лотоса на ґанку свого будинку і дивишся, як падає сніг.
Київськими анімешниками святкувалися у першу неділю лютого. Дата з'явилася випадковою. Коли 2015 року саме в цей час анімешників погнали з шикарнючого приміщення кафе Генштаб (про нього Драматика містить окрему статтю) і вони вирішили, що навіть на недобудованій психлікарні зможуть влаштувати собі райський куточок: теплий, з пледиками та шашличком. В хроніках Міцурікі ці події позначені як Анімка №22. І це все посеред снігу, звісно. Але фото кажуть, що тоді зима була не сніжна і ніяких замерзань в кучугурах нікому не загрожувало. Натовп анімешників спокійно розпалив багаття на заброшці і під гітари робив свої анімешні справи. Саме звідти походить традиція київських анімешників робити шашлик на початку лютого на останньому поверсі недобудованої психлікарні біля стм.Дорогожичі. Ніби бажаючи довести, що і без Генштабу може бути круто і затишно, анімешники купили клейонки, понатягували ковдр, скинулися на м'ясо з додатками і теплою магією вогнища. Про травми, сутички з бомжами та наркоманами історія не повідомляє.
Весняна аніме-хода
Святкується у другу неділю квітня, якщо це не Великдень (на гробки начхати). У Києві це хода з Майдану до Арсенальної через Хрещатик та київські парки з конкурсами і ніштяками - просто символізувала прихід весни і першу можливість погрітися на весняному сонці. Про це дійство більш детально розписано в статті Аніме-хода. Первісна дата - 11 квітня - НЕ є днем анімешника, у цей день НЕ відбулося нічого значного для анімешної чи українсько-анімешної індустрії, а сама дата прийшла з російських інтернетів методом ctr+c ctr+v. День анімешника в Україні - 20 червня, а друга неділя квітня залишена, бо це дуже зручний час легкої теплоти, коли можна пройтися вулицею і не змерзнути, або упріти (або суржиком “вжаритися”).
Косплеєрші і незручна білизна
Ростислав Федорко - ведучий на аніме-ході 2017 року
Ростислав оцінює косплеї.
Анімехода 2015
Ханамі (милування квітами)
Початок травня. Святкується японцями пікніком біля найближчої для них рощі сакур. Українці теж шукають найближчу сакуру або їдуть до Дніпра/Києва/Ужгорода, де така алея вже є. Можуть проводитися конкурси на японські мистецтва та культуру - гуглиться як зустріч ханамі. Як і на інших анімках - тут грали в настільні ігри. А точніше - накилимкові, бо килимок на траві, а не оті ваші зручності - саботер та ута-карута. Про ута-гаруту (Uta-garuta) треба сказати окремо - бо це незвична і рідкісна гра в наших місцинах. В оригінальній японській задумці це настільна карткова гра розрахована на знання напам'ять класичних віршів[1] і швидкість реагування. Коли ведучій починав зачитувати уривок вірша, завдання учасника якомога швидше знайти картку з продовженням вірша і раніше суперника прибрати її з ігрового поля. Щоб трохи розібратися в цій грі - подивіться, наприклад, аніме Чіхая (Chihayafuru). Фішка Міцурукі була в тому, що Аалямб адаптував гру під українські реалії - замінив японські вірші українськими класичними, західними (Шекспір, Уолт Уітмен і т.д.) великодками на Безосібних і навіть цитатами Вакарчука і Бебика. На Драматиці можна почитати методичку з цими адаптованими віршами.
Львів'яни традиційно їздили в Ужгород, кияни - ходили в парк Кіото в Деснянському районі. В дніпровському клубу Міцурукі теж традиція була. Окрім того сакури в Києві є в таких місцях - сад ім.Фоміна (біля м. Університет) та Ботсад ім.Гришка (на Печерську). Насправді алеї сакур вже стали досить розповсюджені в наших містах. Крім вказаних локацій ви зможете віднайти собі японську вишню в таких місцях:
- Львів: Митна площа та біля головного корпусу Львівської політехніки..
- Вінниця: Алея сакур на вулиці Порика
- Чернівці: Площа Філармонії та територія Чернівецького національного університету.
- Харків: Центральний парку (колишній парк Горького) цілий японський куточок.
- Дніпро Сад Сакури на території Дніпровського національний університет залізничного транспорту.
- Кам’янка Черкаської області (Алея дружби міст України)
Те ж ханамі 2015-го року
Грають в Саботер
Грають в ута-карута
Картка з адаптованої ута-гарути, де замість японської класики - українська класика.
На практиці виглядало так. Анімка №26.
Подеревянський і Бебик в збірці для ута-гарути.
День анімешника
- Основна стаття: Crystal Power
Святкується 20 червня, у день коли 1997 року була утворена перша українська і україномовна аніме-організація - київський аніме-клуб Crystal Power. Його святкували проведенням конкурсів на знання історії локального українського фендому, і все що завгодно.
Танабата
За новояпонськими традиціями святкується 7 липня. Люди пишуть на кольорових папірцях побажання та вішають їх за ниточки на гілках дерев - але все це легко змивається дощем і стурбованими комунальним працівниками. Теоретично можна влаштувати літній шашлик. Київські анімешники святкували його в тодішньому парку Партизанської Слави.
В Японії святкують танабату ось так
Суйкаварі (розбивання кавуна)
Остання неділя серпня. Локація - Труханів острів. Святкується розбиванням кавунів та конкурсами - так, японці в себе на батьківщині марнують кавуни розбиваючи їх об землю. Київ так святкував річницю збору анімешників та заснування першого місцевого клубу, що підтримує лише українізацію.
Після розбивання кавунів - шахи
Кавуни не викидалися. Поїдач - Некоґамі.
Цукімі (милування місяцем)
- Основна стаття: Велика сімка київських цукімі
Проводиться близько 15 вересня, вночі. Має реальне походження з Японії, а для українців - просто нічна анімка. Остання можливість провести ніч на природі і позбавитися цноти, але вдягатися вже треба тепло. По факту - це лампові нічні посиденьки біля багаття, розставляння палаток і колективне співання аніме-пісень з гітарою.
Фото місяця, яким треба милуватися немає, тому дивіться на багаття.
Палатки цукімі
Не бійтеся - це прості анімешники споглядають місяць.
Ідейний надихач цукімі - Льоша Гранцев.
День українського фандабу
14 жовтня. Перегляд якоїсь з олдфажних озвучень аніме українською. Gов'язана з такими олдами українського фандабу як Ватага PATLATI Продакшнз - хлопці які в 2000-х роках по фану вперше робили якісні озвучки аніме і це навіть можна знайти і переглянути зараз. 14 жовтня - бо саме в цей день ця ватага вперше влаштувала перегляд аніме українською мовою 2008 року.
Моміджі-ґарі
Остання декада жовтня. Теж японське справжнє свято. Пікнік серед пожовклого листя - київські ходили в Дорогожицький парк. Організаторкою цих свят була Хамелеон-сан.
День українського сканлейту
- Основна стаття: Українські адаптації манґи#День манґи українською
- Основна стаття: Спільнопереклад «Міцурукі»
13 листопада. Це була більше ідея свята для стимуляції популярності україномовної манги. Спроби колективно читати паперові томики манги і якось організовувати тих, хто шось міг тоді зробити в справі аматорської локалізації та перекладу. Організатори навіть провели кілька лекцій для пояснення як локалізовувати та перекладати мангу та настільні ігри. Так, це були ті дикі часи, коли жодне офіційне українське видавництво не ризикувало вести з японцями переговори про видання в Україні (одна з причин - японські видавці з усіма іноземцями ведуть переговори довго і нудно, роками можуть тягнути продавати ліцензії якщо їм шось не подобається).
Посиденьки з чаєм і каліграфією
Середина грудня. Пов'язана з першими посиденьками в кафе Генштаб а потім посиденьки в пам'ять про посиденьки в Генштабі. Чай плюс каліграфія - цей набір виник випадково, але без любові Аалямба до каліграфічних штудій не обійшлося. Курка приносив туш і папір, бо він вчив китайську і знав як робити ієрогліфи. Він також приносив відповідний чай на заклади. Настільні ігри (койкой, утакарута і т.д.) приносилися учасниками і ігри ці були ними ж локалізовані і перероблені для простих анімешників. Поріг входу в такі ігри були високі, тому це було ще те випробування для незнайомих з процесом анімешників. Очевидно що і перегляд аніме теж було. Згодом до цього додався фактор меморіальності Братської Четвірки (які загинули в бою в середині грудня 2022-го року).
Щодо гри кой-кой - краще пояснити - ця гра на відміну від ута-гурти не вимагає знання віршів і тому в неї грали значно більше анімешників Міцурукі. Вона ближче до покеру - на картах немає цифр чи букв. На них зображені лише квіти, дерева, тварини, стрічки або особливі символи. Мета гри — збирати карти собі так, щоб формувати призові комбінації. Про цю гру можна подивитися аніме Літні війни (Summer Wars) .
Кой-кой це простіше.
Посилання
Примітки
- ↑ Ogura Hyakunin Isshu Сто віршів від ста поетів з гори Огура - збірка поезій з приблизно 1235 року. Усі вірші написані у класичному жанрі танка. Більшість з них присвячені нерозділеному коханню, плинності життя та красі природи. Зараз японці юзають гру з цими класичними віршами на сімейних посиденьках на новий рік.
| |||||||||||||||||||||||||
