Сомалі
Сомалі – відома країна в Африці, що переживає анархію та еталонний пиздець усіх сподівань протягом останніх десятиліть, з передбачувано фантастичними результатами - середньою тривалістю життя в 48 років, масовими вбивствами, розрухою, епідеміями та голодом. Не один рік вже гордо займає перше місце в рейтингах найгіршої для проживання країни в світі. Однак це не дивно, оскільки країна раніше контролювалася напів-комуністичними придурками, напів-племінними вождями, що вважали себе розумнішими за усіх оточуючих.
Сомалі не для слабких білих хлопчиків.
В Сомалі майже завжди було погано жити - бідна земля годувала погано, тільки транзитна торгівля щось там могла приносити. Більшу частину історії ці землі або були нікому не потрібні з великих завойовників (араби, римляни), або місцеві вожді не могли один одного побороти, щоб нарешті зібрати країну докупи. Британці та італійці прийшли сюди своїми військами тільки коли в інших частинах Африки вже мало що можна було відхопити і як раз відкрився Суецький канал.
Експорт країни наразі включає шкури, вугілля, наркотики та металобрухт. Імпорт - зброя та захоплені в Червоному морі кораблі. Офіційними національними розвагами є насильство, піратство, викрадення білих, індусів та інших повзпроходьків заради викупу і випасання кіз. Оскільки в Сомалі не було нормального уряду ніколи, ця країна - улюблена країна теоретиків-лібертаріанців. Проте всій солодкій анархії прийшов кінець, коли ісламісти-моджахеди захопили пів-Сомалі і ввели свої закони шаріату. Адже ісламісти та анархісти не дуже поважають один одного і не бажають ділитися один з одним владою, тому фактично Сомалі як собоорної держави вже давно не існує (хоч і федеральний уряд за допомоги миротворців Африканського Союзу все-таки контролює столицю Могадішо і околиці з змінним успіхом), а на її території існують вельми ворогуючі між собою кілька невеликих держав: з найбільш яскравих це федеральний уряд (той що в теорії мав би контролювати всю країну), мусульманський халіфат, республіка Пунтленд (не плутати з Путінленд) і реслубліка Сомаліленд (частина Сомалі, що раніше була під Британією. Хоч і країна ніким не визнана, але певно найкраща за рівнем життям. В порівнянні з іншими угрупуваннями Сомалі, звісно)
Сомалі розвалилася приблизно на такі утворення.
Або такі. Бо насправді хій хто знає як на місцях лежать кордони.
Пірати Сомалійського берега.
Сомалійці що живуть на березі - відомі сучасні пірати. Але вони не схожі на отих ваших піратів з диснеївських дитячих історій. Частина піратів - ісламісти (що ідейно набігають на торгові кораблі невірних), частина - похуїсти та жебраки, яким просто хочеться їсти не лише пісок та землю, а і чогось смачненьке. Завдяки тому, що Сомалі знаходиться поблизу Суецького каналу, його води є одними з найжвавіших у світі. Щороку поряд з Сомалі проходить близько 20 000 кораблів. Ці кораблі, набиті коштовним китайським та японським крамом - ласі шматки. Деякі з них навіть належать іншим африканським країнам, які менш гівняні ніж Сомалі. Роками сомалійці жили в постійному стані насильства, бідності та відчаю, втрачати їм було нічого. Їм було боляче спостерігати як світове багатство пропливає повз. Тоді цим неграм нарешті спало на думку, що треба робити щоб покращити своє становище.
Сомалі - це весело якщо ти вмієш поводитися зі зброєю.
Американська мрія лібертаріанців.
Типове фото зі столиці країни.
Битва в Могадішо
Епічна битва, що відбулась у 1993, коли американці разом з ООН вирішили нарешті принести сомалійським дикунам трошки демократії. Усе почалось давним-давно у далекій-далекій галактці з того, що миротворці ООН захотіли проінспектувати склад якоїсь тяжкої зброї Сомалійського Національного Альянсу (одна з фракцій у громадянській війні), але справедливо-несправедливо були послаті нахуй бойовиками СНА, і ООНівців почали закидувати гранатами. Зважаючи на відсутність у миротворців ООН броньованої техніки й незнання місцевості, це не дуже добре закінчилось.
Тож America вирішила втрутитись і відправила 15 гелікоптерів та іншої техніки для арешту двох генерал-лейтенантів СНА. Спеціальну військову операцію планувалось закінчити за годину, але вона затягнулась на два дні - три американських гелікоптери UH-60 "Чорний яструб" (компанії Сікорського, тож пишаймось) було збито з РПГ-7 в якихось місцевих єбенях, і вцілілим довелось два дні тримати кругову оборону від натовпів місцевих рагулів, що трохи не зацінили американські демократичні цінності. У результаті американська колонна бронеавтомобілів змогла пробитись до оточених і врятувати їх, але 17 американців усе ж загинуло (проти приблизно 300-2000 сомалійців, тобто з відношенням 1:10 або 1:700)
Операція спричинила резонанс у суспільстві (бо ще з 1970х, після В'єтнаму, армія США ніде не зазнавала таких втрат) і з тих пір американці втручались своїми силами в сторонні конфлікти дуже нечасто й обережно.
Ця битва знайшла велике відображення в культурі, а саме в доволі популярній грі 2000х Delta Force: Black Hawk Down, а також у фільмі "Падіння «Чорного яструба»", що отримав два оскари.
Читати далі
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||
