Жириновський

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

Жириновський Володимир Вольфович (Жирік) - міжнаціональний клоун, який виступає в амплуа російського патріота-імперця. При цьому є шанованим політиком, лідером Ліберально-Демократичної(LOL!) партії Ерефії та відповідної думської фракції.

Він

Вершина популярності Жиріка прийшлася на 90-ті роки, коли конче потрібно було повернути патріотичні та націоналістичні прагнення росіян в неадекватне русло, а сам сабж моло-мало не став Президентом Ерефії. Тепер же, коли верховний Путін-Мєдвєдєв Сам почав видавати себе за "російського націоналіста в позитивному сенсі цього слова", Жирик сидить тихо і в телевізор та Інтернет не лізе. Є автором і виконавцем over 9000 мемів. Давно вже (задовго до 2014-го) напрацював не лише на дипломатичне "персона-нон-ґрата" в Україні, а й просто на "По єблу!".

Він на фоні цицьок

Відомі меми[ред.]

Лулзам від Жириновського немає числа, і всі не згадаєш вже, але ж деякі запам’яталися особливо:

  • «Мама моя русская, а папа у меня - юрист» — кажуть, що так він відповів на питання хто він за національністю. Жарт виявився надзвичайно вдалим, його добре пам’ятають, хоча пройшло майже двадцять років!
  • «Российские солдаты должны вымыть свои сапоги в Индийском океане» — відома цитата із книги Жирика, яка зветься «Харчок на Захід».
  • «Россия, ты одурела!» — це сказав не він, так вигукнув інтелігент Карякін, коли побачив результати виборів у першу Держдуму, на яких переконливо переміг Жириновський зі своєю партією.

Відео-клоунада[ред.]

Відео-лулзів за участю Жирика надзвичайно велика кількість. Найстарішим із них є обливання піпісіновим (апельсиновим) соком Бориса Нємцова у телевізійному єврейському міжсобойчику "Один на один", який вів покійний нині Лістьєв. Також дуже популярним є виступ Жирика в Іраці, де він матюжить Буша. А перед так званими «президентськими виборами» в Росії він (за завданням Кураторів) взяв участь у «теледебатах» із опозиційним кандидатом Богдановим, перетворивши їх на якусь галіматью з матюками та бійкою. Якщо вас не забанено на Вашій Трубі, то ви можете знайти там ще десятки його «отжигов».

Сабж про Україну[ред.]

Жирік та торт "Україна". 2019 рік.

2008[ред.]

Лідер ЛДПР заявив, що якби у нього були відповідні повноваження, він би не допустив вступ України до НАТО. Серед заходів, які він би в даному випадку використовував, лідер ЛДПР назвав введення візового режиму з Україною, видворення з Росії українських громадян а також припинення постачань російських енергоносіїв в Україну. Крім того, сказав він, слід було б почати перегляд російсько-українського договору про кордон, оскільки, стверджує лідер ЛДПР зараз він "не відповідає реаліям - українці можуть вступати в НАТО у рамках домовленостей 1922 роки". Як сказав Жириновский, в принципі будь-яка держава може прийняти рішення про вступ до НАТО. "Бушу вигідно показати себе як захисника демократії", - додав він. Що ж до нинішньої ситуації, пов'язаної з прагненням України і Грузії увійти до альянсу, то, за словами лідера ЛДПР, "ми повинні зайвий раз переконатися, що усе це - наслідки ленінської національної політики і горбачовської перебудови, а також позиції нинішньої КПРФ, що закликає до дружби народів". Як відмітив Жириновский, саме ця політика привела до того, що Росія сьогодні повернулася до меж XVII століття. "Нам сьогодні важко зупинити Україну", - додав лідер ЛДПР.

10.01.2009[ред.]

Україна припинить своє існування як держава, якщо домагатиметься виведення Чорноморського флоту з Севастополя, утискуватиме російську мову і продовжить інтеграцію в НАТО. Про це заявив віце-спікер Держдуми Росії Володимир Жириновский. "Воювати не будемо, просто Україна як держава припинить своє існування", - сказав він. "Не відноситеся до росіян як до худоби". "Флот російський ніколи з Севастополя не піде, а газ буде за світовими цінами". "Щороку обов'язково підвищуватимемо поступово в 2 рази", - пообіцяв віце-спікер. Жириновский підкреслив, що найближчим часом вибухне світова криза із-за нестачі енергоресурсів, і в цих умовах лідируючі позиції збережуть тільки дві країни - Росія і США. За його словами, Україна, якщо не буде в союзі з РФ, ризикує опинитися в числі деградуючих країн, що не мають власних енергоресурсів. Жириновский підкреслив, що вже незабаром, за бажання росіян, що проживають в Україні, її території можуть повернутися до складу РФ.

"Вперті, обжерлися сала!" 11 Лютого 2010[ред.]

Віце-спікер Державної думи Володимир Жириновский зажадав від влади України повернути йому древообробну фабрику в місті Костопіль Рівненської області. За словами лідера ЛДПР, завод належав його дідові Іцхаку Эдельштейну ще в 1905 році. Як нагадує Жириновский, ця частина України входила в СРСР, і тепер там покояться його предки. За його словами, йому навіть не дозволяють зайти на фабрику, а вона, між тим, - його спадок. - Фабрика моя - з 1905 року. Вони (Україна) ж хочуть в Євросоюз - зобов'язані повернути. Я один прошу що, важко дати? Такі вперті, обжерлися сала, і нічого не хочуть - обурився Жириновский в ефірі радіостанції "Відлуння Москви". - Я писав лист Януковичу, Ющенку і Тимошенко - ніхто мою фабрику мені не повертає. Теж мені, європейці! Правда, його права на завод ще треба довести - на всіх фабриках по обробці дерева в Костополі говорять, що їх підприємства не мають взагалі ніякого відношення до Іцхака Эдельштейна

Через 5 років Україна стане федеральним округом Росії[ред.]

"За п'ять років вони зрозуміють, що у них немає економіки. А раз немає економіки - треба повертатися в отчий дім. Я це так називаю: погуляли - назад, діти, додому; - досить, пожартували, 20 років був рентген, просвітили, хто чого вартий. Тепер назад додому", - сказав Жириновский. "Російський будинок повинен повернутися під російський прапор - тільки цього я і хочу", - додав він. За його словами, "ідеальною" столицею України стане Львів, а "решту" російський віце-спікер пропонує повернути Росії як 8-й або 9-й федеральний округ. "Будь ласка створюйте українську державу в західному регіоні - Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Закарпатська область. Чернівці це не їх, це ми узяли у румун. З якого дива Чернівецька область має бути у складі України"? - запитав Жириновский.

30 квітня 2010 = "України як держави ніколи не було"[ред.]

"Нам не треба було допомагати Україні, тому що вона розвалилася б сама", - відмітив російський політик. На думку Жириновского, харківські домовленості укладені на користь України. "Це питання формули, щоб вигравали і ми, і вони ... А так виходить що Україна виграє, а ми програємо", - сказав він. Жириновский запропонував брати приклад з Європи: "Німці не хочуть годувати Грецію, голландці не хочуть годувати Португалію Це тільки ми годуємо Україну - на 40 мільярдів доларів". Російський політик назвав це несправедливістю, тому що "України як держави ніколи не було". "Україна - це ті ж жителі Росії і Польщі, які жили на краю". Україна - це край імперії. Країнці А тому, що вони жили поряд з Польщею між ними виник свій діалект ", - відмітив він.

Припинити будь-яку допомогу іншим країнам - 13.08.2010[ред.]

Жириновський: досить годувати Україну і Білорусь Росія повинна припинити всіляку допомогу іншим країнам, у тому числі навіть найближчим - Україні і Білорусі. Про це заявив віце-спікер Держдуми Володимир Жириновський. "Нікому не допомагати. Ні Білорусі, ні Україні, ніколи. Тоді ми будемо жити багато", - упевнений російський депутат. "Ніяких митних союзів. З усіма проводити відносини як з іноземними державами", - підкреслив політик, додавши: "Ніякої допомоги, ніякої. Ні в якому разі, ніколи". "Лукашенко не є нашим другом і союзником. Він хоче побільше вичавити від кого завгодно для своєї країни і залишитися там довічно. Нам це не потрібно. Ми не повинні годувати Білорусь. Ми вже втратили там 50 млрд доларів. Україні обіцяємо 40. Це що, 10 копійок, чи що? І так ми робимо 100 років. Ось причина наших невдач ", - вважає глава ЛДПР. Нагадаємо, 21 квітня в Харкові за підсумками зустрічі президентів Росії і України Дмитра Мєдвєдєва і Віктора Януковича були досягнуті домовленості, згідно з якими Україна одержала знижку на російський газ у розмірі 100 доларів при ціні більше 330 доларів за тис. куб. м, або 30% від контрактної ціни.

Див. також[ред.]