|
|
| Рядок 161: |
Рядок 161: |
|
| |
|
| ===РОА та колаборація з нацистами=== | | ===РОА та колаборація з нацистами=== |
| [[Файл:Колабораціоністи російські.jpg|міні|спасіба дєду за...|праворуч]]
| | {{Основна|Російський колабораціонізм}} |
| Росіяни дуже люблять дорікати українцям за їх, буцімто, масову колаборацію з нацистами. Втім, це викликано особистими комплексами і бажанням відволікти увагу від дійсно цікавої статистики. [[Дивізія СС "Галичина"]], яку люблять згадувати москалі, налічувала 12 000 осіб за весь час існування і була найбільшим українським формуванням яке воювало в лавах німців. Відповідно до офіційного перепису населення [[СРСР]] 1939-го року, українців в межах Імперії зла проживало близько 28 111 007 осіб (більшість етнічних територій перебували під червоною окупацією на момент дослідження , в т. ч. і [[Галичина]]). Москалів же по всій "країні рад" нарахували аж 99 591 520 рил. Найбільше колабораціоністське угрупування Московії, відоме під назвою "РОА" нараховувало 800 000 армійців за весь час існування. Шляхом нескладних розрахунків дізнаємося, що відсоток безпосередніх колабораціоністів серед населення у москалів складає '''0,8%''' (майже кожен сотий), тоді як в українців ця цифра мізерна: '''0,04%''' (лише 1 особи на, увага, 2500). І ця статистика враховує лише найбільший підрозділ росіян на стороні [[Гітлер]]а. Також, візьмемо до уваги те, що Україна протягом війни була повністю окупована нацистами, тоді як під німецьким чоботом опинилися не всі москалі (нагадаю, що вони нерівномірно, криво розмазані по території від Смоленська до Магадану). В часи найглибшого просування Вермахту вглиб СРСР, під його владою проживала третина від загальної кількості москалів в Союзі (європейська частина Московії традиційно вважається більш придатною для життя порівнюючи з сибірськими єбєнями). Відповідно, 800 000 колаборантів РОА були набрані з, приблизно, 33 197 000 росіян, які перебували під владою німців. Подумайте самостіно, чи могли добровольці з Уралу записатися до лав, скажімо, 1-шої російської національної бригади СС «Дружина»? Це зробити могли виключно ті 33 лями кацапів, які жили на окупованих територіях. Перераховуємо пропорцію, і отримуємо, що з 33 197 000 осіб, які з приходом чуваків зі свастиками отримали доступ до MP-40 та німецького командування, пропозицією скористався кожен 40(!), або '''2,5%''' від росіян на окупованих територіях. Отже, сприяння нацистам було більш поширене та массове у Росії навіть зважаючи на різницю у кількості населення між Україною та Московією.
| |
| | |
| {| class="wikitable sortable" | |
| |-style="background: #FFC5C5"
| |
| !Національність
| |
| !Кількість на момент 1939 року
| |
| !Опинилось під німецькою окупацією
| |
| !Приблизна кількість колаборантів
| |
| !% колаборантів від загальної кількості
| |
| !% колаборантів від кількості людей на окупованих територіях
| |
| |-
| |
| |Українці
| |
| |28 111 007
| |
| |28 111 007 (Україна була повністю окупована)
| |
| |12 000
| |
| |0,04%
| |
| |0,04%
| |
| | |
| |-
| |
| |Москалі
| |
| |99 591 520
| |
| |33 197 000 (європейська частина Московії)
| |
| |800 000
| |
| |0,8%
| |
| |2,5%
| |
| |}
| |
| | |
| Варто зазначити, що жодна із держав, що нині існують, не використовує символіку регулярних підрозділів у складі Вермахту, каральних батальйонів, батальйонів СС та регулярних частин армії нацистів на офіційному рівні та в якості офіційно встановлених державних символів. Жодна, окрім Російської Федерації, чий триколор-аквафреш є символом дивізії "Руссланд", прапор військово-морських сил aka Андріївський хрест - символ "Російського корпусу".
| |
| | |
| {| class="wikitable sortable" | |
| |-style="background: #cccccc"
| |
| !Назва
| |
| !Чисельність
| |
| !Командувач
| |
| ! class="unsortable" |Символ
| |
| !Роки існування
| |
| ! class="unsortable" |Посилання на вікі
| |
| |-
| |
| |Всі колабораціоністські формування
| |
| |15000000
| |
| |Різні
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1939 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:Російський колабораціонізм у Другій світовій війні|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російська визвольна армія (РОА)
| |
| |800000
| |
| |Андрій Власов, С. К. Буняченко
| |
| |[[File:РОА.png|50px]]
| |
| |1942 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:Російська визвольна армія|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Дивізія «Руссланд»
| |
| |10000
| |
| |Б.А. Смисловскій
| |
| |[[File:First Russian National Army.jpg|50px]]
| |
| |1945
| |
| |[[uk_wikipedia:Дивізія «Руссланд»|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російський корпус
| |
| |11197
| |
| |М. Ф. Скородумов
| |
| |[[File:1920px-Naval Ensign of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1941 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:Російський корпус|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |1-ша російська національна бригада СС «Дружина»
| |
| |3000
| |
| |Володимир Володимирович Гіль
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1942 - 1944
| |
| |[[uk_wikipedia:1-ша російська національна бригада СС «Дружина»|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російська національна народна армія
| |
| |637
| |
| |Сергій Миколайович Іванов
| |
| |[[File:Рнна.png|50px]]
| |
| |1942 - 1943
| |
| |[https://ru.wikipedia.org/wiki/Русская_национальная_народная_армия Вікі]
| |
| | |
| |-
| |
| |29-та гренадерська дивізія СС «РОНА»
| |
| |15000
| |
| |Б. В. Камінський
| |
| |[[File:RONA 2 versions.svg.png|50px]]|
| |
| |1944
| |
| |[[uk_wikipedia:29-та гренадерська дивізія СС «РОНА»|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |30-та гренадерська дивізія СС
| |
| |7000
| |
| |Ганс Зіглінг
| |
| |[[File:1280px-30th Waffen Grenadier Division of the SS.svg.png|50px]]
| |
| |1944
| |
| |[[uk_wikipedia:30-та гренадерська дивізія СС|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російський Добровольчий Полк «Варяг»
| |
| |600
| |
| |М. А. Семенов
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1942 - 1945
| |
| ||[[uk_wikipedia:Російський Добровольчий Полк «Варяг»|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Козачий Стан
| |
| |24000
| |
| |С.В. Павлов
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1942 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:Козачий Стан|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |1-ша козача дивізія
| |
| |18 000
| |
| |Фон Шульц
| |
| |[[File:1st Cossacks Division.svg.png|50px]]
| |
| |1943 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:1-ша козача дивізія|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |15-й козацький кавалерійський корпус СС
| |
| |25 000
| |
| |Гельмут фон Паннвіц
| |
| |[[File:2560px-Flag of the Schutzstaffel.svg.png|50px]]
| |
| |1943 - 1945
| |
| |[[uk_wikipedia:15-й козацький кавалерійський корпус СС|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |3-тя козача пластунська дивізія (Третій Рейх)
| |
| |700
| |
| |І. Г. Борисов
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1945
| |
| |[[uk_wikipedia:3-тя козача пластунська дивізія (Третій Рейх)|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |360-й козачий гренадерський полк
| |
| |1000
| |
| |Евальд фон Рентельн
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1944-1945
| |
| |[[uk_wikipedia:360-й козачий гренадерський полк|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Козачий кавалерійський полк Юнгшульц
| |
| |1000
| |
| |Йоахим фон Юнгшульц
| |
| |[[File:2560px-Flag of Germany (1935–1945).svg.png|50px]]
| |
| |1942-1943
| |
| |[[uk_wikipedia:Козачий кавалерійський полк Юнгшульц|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Всеросійська фашистська організація
| |
| |1000
| |
| |А. А. Вонсяцкий
| |
| |[[File:Logo of the All-Russian Fascist Organisation.svg.png|50px]]
| |
| |1933-1942
| |
| |[[uk_wikipedia:Локотська республіка|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Локотська республіка
| |
| |581000
| |
| |Воскобойник Костянтин Павлович
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1941-1943
| |
| |[[uk_wikipedia:Локотська республіка|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російська загально-військова спілка
| |
| |100000
| |
| |Архангельський Олексій Петрович (під час [[ДСВ]])
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1924 - по сьогодні
| |
| |[[uk_wikipedia:Російська загально-військова спілка|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Бойовий союз російських націоналістів
| |
| |1000
| |
| |Володимир Гіль
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1942 - 1943
| |
| |[[uk_wikipedia:Бойовий союз російських націоналістів|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російська національно-трудова партія
| |
| |100
| |
| |Семен Мальцев
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russia.svg.png|50px]]
| |
| |1941 - 1943
| |
| |[[uk_wikipedia:Російська національно-трудова партія|Вікі]]
| |
| | |
| |-
| |
| |Російська фашистська партія
| |
| |100
| |
| |Костянтин Родзаєвський
| |
| |[[File:2560px-Flag of Russian Fascist Party.svg.png|50px]]
| |
| |1931 - 1943
| |
| |[[uk_wikipedia:Російська фашистська партія|Вікі]]
| |
| |}
| |
| | |
| У Московії також набув широкого поширення рух "Гіві" (можна сплутати з [[Луганда і Донбабве#Вожді та відомі особистості|донецьким колабораціоністом]], який перейшов на бік рашистів). Загалом, близько 1 мільйона людей добровільно допомагали у побуті, хатніх справах нацистам. Також вони брали активну участь у винищенні партизанів, отримуючи за це нарукавні пов'язки «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту»).
| |
| Багатьох молодих чоловіків, зокрема з України, забрали насильно під час масових облав і добровольцями їх називали без їхньої згоди. Вони не знали, що означає "Hiwi", думали, що це щось принизливе.
| |
|
| |
|
| ==Післявоєнний СРСР== | | ==Післявоєнний СРСР== |
|
|
|
Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.
|
|
|
|
|
Я не вірю!
Ви всі брехливі кровосісі!!! У всьому винні Піндоси!!! Бендерівці!!! Капіталісти!!! А кляті малороси мають покаятись та повернутись під крило Мами-Рашки!!!
|
|
|
|
|
Стаття "Інкубатор/Історія Московії" написана упереджено!
Стаття розповідає про дискусійне питання і відображає лише одну з наявних точок зору, що може спровокувати війну редагувань і дупобіль у читача. Якщо ви взагалі не згодні з тим, що автор-мудило тут написав, то ласкаво просимо до обговорень або створення окремого розділу наприкінці з альтернативною точкою зору. Ми обов'язково розглянемо ваші скарги та відкорегуємо текст відповідно до ваших поглядів.
|
|
Історія Московії - набір fail-ів та win-ів, пиздецю, анекдотів про гопників та втілених у життя сюжетів шансону, які відбвалися за поребріком (себто на схід від Українського муру) впродовж історії.
Суть
Короткий переказ
До Київської Русі
Залісся у складі Русі
Залісся
Звідки походить ця назва?
Як не складно здогадатись, землі Суздальських та інших єбєней знаходились "за лісом" по відношенню до Русі.
| «
|
Вирізняючись суворим кліматом, населена бідними фінськими племенами (Весь, Меря), вона вважалася найостаннішим уділом між волостями Мономаха...
|
»
|
|
|
— Дмитро Іловайський [1]
|
Розорення Києва 1169
"Москалі руйнують Київ у 1169-му" - Зображення у підручнику з історії України опублікованому 1934-го року у Львові
Мініатюра з Радзивілівського літопису. На ній, зокрема, зображено ґвалт дружини київського князя Мстислава Ізяславича, Агнеси Болеславівна. Так само москалі
силуватимуть німкень у 1945.
Монгольська навала
Відокремлення від Києва
Московія
Данило Олександрович (1263—1303)
Юрій Данилович (1303—1325)
Подивіться лишень на цей недогризок
Іван I Калита (1325—1340)
Симеон Іванович Гордий (1340—1353)
Іван II Красний (1353—1359)
Дмитро Донський (1359—1389)
Улус Джучі, недобитий литовськими військами, з рештою, намагався ширитись у своїх територіях. На цей раз погляд його впав на мале Тверське князівство на кордоні з ВКЛ. Втім, литвини стали на оборону останнього, аби не дати Дмитру Донському провести "маленьку переможну війну" та й взагалі не допустити збільшення протяжності кордону з дикими варварами зі сходу.
Московсько-литовська війна тривала 4 роки. ВКЛ тричі ходило під стіни Москви. 21 грудня 1368 військо Великого князівства Литовського завдало нищівної поразки московським силам на р. Тростня, однак тоді взяти Москву не вдалося. З рештою, за два роки після епічної поразки після першого походу, Донський охуїв в край і почав погрожувати Ольгердові. Останній не став чекати, зібрав литовські та руські дружини та пішов під стіни Кремля. Невідомо, чим думав московський князь лякаючи перетворенням Твері у радіоактивне попелище, однак поява союзного війська в той час, як він повертався з церкви, змусила його обісрати свої лапті та сховатись у Білокам'яній. Звичайно, за слова потрібно відповідати, тож Дмитро розуміючи, що ляпнув зайвого, почав виправдовуватися буцімто "Ви нєправільна нас понялі", "Я жє пашутіл" та благати балта залишити його й надалі царювати у своєму місті. Отримавши від москалів величезний викуп та клятву не зазіхати на Твер, Ольгерт, як і обіцяв, притулив свого списа з "Погонею" до воріт столиці улусу Джучі й патосно сказав: "Пам'ятай, що копіє литовське стояло під Москвою".
В очевидь, Дмитрик забув про це. Допоки у 1370 Литва була зайнята серйозними справами (війною з Тевтонським орденом та поляками), а не розбірками зі сцикливими школярами, Донський напав на Тверське князівство захопивши його західні території, які межували з ВКЛ, аби не допустити надходження допомоги з боку європейских союзників. Михайло Олександрович - тверський князьок - втік до Великого князівства та почав канючити у Ольгерда повернення його додомцю силою балтійсько-руських списів. Втім, зрозумівши, що жалюгідному вассалу Золотої Орди ніхто на цей раз не допоможе, тверський князь поїхав до своїх господарів просити ярлик на Володимирське князівство, яким володіла хижа Москва. Отримавши його, виявилось, що Міша спричинив тим самим термоядерний дупобіль у Кремля та спровокував ще більшу агресію на Твер. Такий пиздець на східному кордоні князь литовський терпіти більше не міг, тож аби Олександрович від'їбався від нього зі своїм ниттям про допомогу, він послав на Москву невеличкий загін, яким мав би її втихомирити. Авжеж, столицю захопити йому не вдалося (власне, цього й не вимагалося), однак ці дії змусили Московію вдатися до укладення перемир'я 29 червня 1371 року. Аби більше не бруднити меч кацапською кров'ю, Ольгерд видає свою дочку Олену у заручини з князем серпухівським Володимиром Андрійовичом — двоюрідним братом та найближчим союзником Дмитра Івановича. Таким чином він пролонгував перемир'я до 26 жовтня 1371 року.
Навесні 1372-го року москалі знову почали точити зубки на Твер. Маючи досвід попередніх кампаній, Кейстмут бере свого синка Вітовта та його дружбана дитинства, а за сумісництвом й сина Ольгерда - Андрія Ольгердовича та 7 квітня 1372 року,(спойлер: одночасно з виступом Михайла Олександровича проти Дмитра Івановича), йде на Твер. Допоки вони туди йшли, то встигли ще й прихопити Переяслав-Залєській (поселення засноване москалями як копію того самого міста у себе в НЕОЧІКУВАНО! Заліссі). Свою переможну ходу вони продовжили й захопленням міст Кашин та Торжок. Тверське та литовське війско з'єдналися біля Любуцька аби втретє йобнути Москву. Туди ж підійшли і війська Московії. Декілька днів вони стояли розділені невеличким яром і тицяли одне одному факи, але так і не наважились вступити у борню. З рештою, втомившись стояти без діла, Москва уклала Любуцький мир з Вільнюсом та Твер'ю. Мир передбачав визнання Московією литовської протекції над Твер'ю.
Василь I Дмитрович (1389—1425)
Василь II Темний (1425—1433)
Юрій Дмитрович (1433)
Василь II Темний (1433—1434)
Юрій Дмитрович (1434)
Василь Юрійович Косий (1434)
Василь II Темний (1434—1445)
Дмитро Юрійович Шемяка (7 липня — 1445)
Василь II Темний (1445—1446)
Дмитро Юрійович Шемяка (1446—1447)
Василь II Темний (1447—1462)
Іван III Васильович (1450—1462)
Іван III Васильович (1462—1505)
Іван Іванович Молодий (1471—1490)
Дмитро Іванович Онук (1498—1502)
Василь III Іванович (1502—1504)
Василь III Іванович (1505—1533)
Іван IV Грозний (1533—1547)
Московське царство
Іван IV Васильович Грозний (1547—1575)
Симеон Бекбулатович(1575—1576)
Чингізід
Іван IV Васильович Грозний (1576—1584)
Федір I Іванович (1584—1598)
Ірина Федорівна Годунова (1598)
Борис Федорович Годунов (1598—1605)
Федір II Борисович Годунов (1605)
Дмитрій I (1605 — 1606)
Василь IV Шуйський (1606—1610)
Владислав IV (1610—1613)
Ваза (Швед)
Михайло Федорович (1613—1645)
Олексій Михайлович (1645—1676)
Федір III Олексійович (1676—1682)
Софія Олексіївна (1682—1689)
Іван V Олексійович (1682—1696)
Російська імперія Романових
Ребрендинг
Петро I (1721—1725)
Катерина I (1725—1727)
Петро II (1727—1730)
Анна Іванівна (1730—1740)
Іван VI (1740—1741)
Єлизавета Петрівна (1741—1761)
Російська імперія Гольштейн-Готторп-Романових
Петро III (1761—1762)
Катерина II (1762—1796)
Павло I (1796—1801)
Олександр I (1801—1825)
Микола I (1825—1855)
Олександр II (1855—1881)
Олександр III (1881—1894)
Микола II (1894—1917)
Перша світова війна
Громадянська війна
Лютневий переворот
Тимчасовий уряд
Жовтневий переворот
Довоєнний СРСР
Утворення
Голод(1921—1923)
Голод(1932—1933)
Індустріалізація та колективізація
Пакт з німцями
Друга світова війна
1939
1940
1941
1942
1943
1944
1945
Воєнні злочини
| «
|
Дадім отпор душітєлям Всєх пламенних ідєй, Насільнікам, ґрабітєлям, Мучітєлям людєй.
|
»
|
|
|
— пісня "Свящєнная война"
|
"Навіщо я народилася дівчинкою?" - автобіографічний твір Габріели (Габі) Кьопп - першої німецької жінки, яка наважилався під власним іменем написати спогади про те, як 1945 року у 15-річному віці стала жертвою сексуального насильства з боку радянських солдат.
Набір дитячих розповідей про щасливе дитинство та смачний пломбір в Союзі
Радянський солдат дарує велосипед визволеній і щасливій німкені
Сама винувата, що коротку спідницю вдягнула
Так хотів залишитись постріляти в німців, що аж прикував себе до кулемета
РОА та колаборація з нацистами
- Основна стаття: Російський колабораціонізм
Післявоєнний СРСР
Окупація Східної та Центральної Європи
Берлінський мур
Варшавська угода
Післявоєнний голод
Відлига
Застій
Перебудова
Розпад
Кінець залізної завіси
Вільні пролетарі завітали в гості до поневолених капіталізмом трудящіх
Серпневий переворот
Російська Федерація
Царювання Єльцина(1991—1999)
Події 1993
Перша чеченська війна 1994
Дефолт
Початок правління Путіна(1999—2008)
Друга чеченська війна (1999-2009)
Російсько-Грузинська війна (2008)
Перерва на Медведєва(2008 — 2012)
Царювання Путіна(2012—)
Російсько-українська війна
Символи
Назва
Герб
Гімн
Водка
Матрьошка
Історія Московії очима москалів
З кожним роком написана
ними історія все більше посміхає.
Цікаві факти
Галерея
Див. також
Покликання
Інкубатор/Історія Московії - ета Рассія!!1! |
|---|
| | Тіпажи | | |
|---|
| | Арєал распастранєнія | |
|---|
| | Панятія | |
|---|
| | Царі-батюшкі | |
|---|
| | Баярє | |
|---|
| | Рускоязичнає насєлєніє | |
|---|
| | На стражє Расіюшкі | |
|---|
| | Скрєпи | |
|---|
|