Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Історія Московії: відмінності між версіями

Версія за 20:23, 14 серпня 2020

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Я не вірю!
Ви всі брехливі кровосісі!!! У всьому винні Піндоси!!! Бендерівці!!! Капіталісти!!! А кляті малороси мають покаятись та повернутись під крило Мами-Рашки!!!

Стаття "Інкубатор/Історія Московії" написана упереджено!
Стаття розповідає про дискусійне питання і відображає лише одну з наявних точок зору, що може спровокувати війну редагувань і дупобіль у читача. Якщо ви взагалі не згодні з тим, що автор-мудило тут написав, то ласкаво просимо до обговорень або створення окремого розділу наприкінці з альтернативною точкою зору. ~~Ми обов'язково розглянемо ваші скарги та відкорегуємо текст відповідно до ваших поглядів.~~

Історія Московії - набір fail-ів та win-ів, пиздецю, анекдотів про гопників та втілених у життя сюжетів шансону, які відбвалися за поребріком (себто на схід від Українського муру) впродовж історії.

Суть

Короткий переказ

До Київської Русі

Залісся у складі Русі

Залісся

Звідки походить ця назва? Як не складно здогадатись, землі Суздальських та інших єбєней знаходились "за лісом" по відношенню до Русі.

«	Вирізняючись суворим кліматом, населена бідними фінськими племенами (Весь, Меря), вона вважалася найостаннішим уділом між волостями Мономаха...	»
	— Дмитро Іловайський ^[1]

Розорення Києва 1169

"Москалі руйнують Київ у 1169-му" - Зображення у підручнику з історії України опублікованому 1934-го року у Львові

Мініатюра з Радзивілівського літопису. На ній, зокрема, зображено ґвалт дружини київського князя Мстислава Ізяславича, Агнеси Болеславівна. Так само москалі силуватимуть німкень у 1945.

Монгольська навала

Відокремлення від Києва

Московія

Данило Олександрович (1263—1303)

Юрій Данилович (1303—1325)

Подивіться лишень на цей недогризок

Іван I Калита (1325—1340)

Симеон Іванович Гордий (1340—1353)

Іван II Красний (1353—1359)

Дмитро Донський (1359—1389)

Улус Джучі, недобитий литовськими військами, з рештою, намагався ширитись у своїх територіях. На цей раз погляд його впав на мале Тверське князівство на кордоні з ВКЛ. Втім, литвини стали на оборону останнього, аби не дати Дмитру Донському провести "маленьку переможну війну" та й взагалі не допустити збільшення протяжності кордону з дикими варварами зі сходу. Московсько-литовська війна тривала 4 роки. ВКЛ тричі ходило під стіни Москви. 21 грудня 1368 військо Великого князівства Литовського завдало нищівної поразки московським силам на р. Тростня, однак тоді взяти Москву не вдалося. З рештою, за два роки після епічної поразки після першого походу, Донський охуїв в край і почав погрожувати Ольгердові. Останній не став чекати, зібрав литовські та руські дружини та пішов під стіни Кремля. Невідомо, чим думав московський князь лякаючи перетворенням Твері у ~~радіоактивне~~ попелище, однак поява союзного війська в той час, як він повертався з церкви, змусила його обісрати свої лапті та сховатись у Білокам'яній. Звичайно, за слова потрібно відповідати, тож Дмитро розуміючи, що ляпнув зайвого, почав виправдовуватися буцімто "Ви нєправільна нас понялі", "Я жє пашутіл" та благати балта залишити його й надалі царювати у своєму місті. Отримавши від москалів величезний викуп та клятву не зазіхати на Твер, Ольгерт, як і обіцяв, притулив свого списа з "Погонею" до воріт столиці улусу Джучі й патосно сказав: "Пам'ятай, що копіє литовське стояло під Москвою".
В очевидь, Дмитрик забув про це. Допоки у 1370 Литва була зайнята серйозними справами (війною з Тевтонським орденом та поляками), а не розбірками зі сцикливими школярами, Донський напав на Тверське князівство захопивши його західні території, які межували з ВКЛ, аби не допустити надходження допомоги з боку європейских союзників. Михайло Олександрович - тверський князьок - втік до Великого князівства та почав канючити у Ольгерда повернення його додомцю силою балтійсько-руських списів. Втім, зрозумівши, що жалюгідному вассалу Золотої Орди ніхто на цей раз не допоможе, тверський князь поїхав до своїх господарів просити ярлик на Володимирське князівство, яким володіла хижа Москва. Отримавши його, виявилось, що Міша спричинив тим самим термоядерний дупобіль у Кремля та спровокував ще більшу агресію на Твер. Такий пиздець на східному кордоні князь литовський терпіти більше не міг, тож аби Олександрович від'їбався від нього зі своїм ниттям про допомогу, він послав на Москву невеличкий загін, яким мав би її втихомирити. Авжеж, столицю захопити йому не вдалося (власне, цього й не вимагалося), однак ці дії змусили Московію вдатися до укладення перемир'я 29 червня 1371 року. Аби більше не бруднити меч кацапською кров'ю, Ольгерд видає свою дочку Олену у заручини з князем серпухівським Володимиром Андрійовичом — двоюрідним братом та найближчим союзником Дмитра Івановича. Таким чином він пролонгував перемир'я до 26 жовтня 1371 року. Навесні 1372-го року москалі знову почали точити зубки на Твер. Маючи досвід попередніх кампаній, Кейстмут бере свого синка Вітовта та його дружбана дитинства, а за сумісництвом й сина Ольгерда - Андрія Ольгердовича та 7 квітня 1372 року,(спойлер: одночасно з виступом Михайла Олександровича проти Дмитра Івановича), йде на Твер. Допоки вони туди йшли, то встигли ще й прихопити Переяслав-Залєській (поселення засноване москалями як копію того самого міста у себе в НЕОЧІКУВАНО! Заліссі). Свою переможну ходу вони продовжили й захопленням міст Кашин та Торжок. Тверське та литовське війско з'єдналися біля Любуцька аби втретє йобнути Москву. Туди ж підійшли і війська Московії. Декілька днів вони стояли розділені невеличким яром і ~~тицяли одне одному факи~~, але так і не наважились вступити у борню. З рештою, втомившись стояти без діла, Москва уклала Любуцький мир з Вільнюсом та Твер'ю. Мир передбачав визнання Московією литовської протекції над Твер'ю.

Василь I Дмитрович (1389—1425)

Василь II Темний (1425—1433)

Юрій Дмитрович (1433)

Василь II Темний (1433—1434)

Юрій Дмитрович (1434)

Василь Юрійович Косий (1434)

Василь II Темний (1434—1445)

Дмитро Юрійович Шемяка (7 липня — 1445)

Василь II Темний (1445—1446)

Дмитро Юрійович Шемяка (1446—1447)

Василь II Темний (1447—1462)

Іван III Васильович (1450—1462)

Іван III Васильович (1462—1505)

Іван Іванович Молодий (1471—1490)

Дмитро Іванович Онук (1498—1502)

Василь III Іванович (1502—1504)

Василь III Іванович (1505—1533)

Іван IV Грозний (1533—1547)

Московське царство

Іван IV Васильович Грозний (1547—1575)

Симеон Бекбулатович(1575—1576)

Чингізід

Іван IV Васильович Грозний (1576—1584)

Федір I Іванович (1584—1598)

Ірина Федорівна Годунова (1598)

Борис Федорович Годунов (1598—1605)

Федір II Борисович Годунов (1605)

Дмитрій I (1605 — 1606)

Василь IV Шуйський (1606—1610)

Владислав IV (1610—1613)

Ваза (Швед)

Михайло Федорович (1613—1645)

Олексій Михайлович (1645—1676)

Федір III Олексійович (1676—1682)

Софія Олексіївна (1682—1689)

Іван V Олексійович (1682—1696)

Російська імперія Романових

Ребрендинг

Петро I (1721—1725)

Катерина I (1725—1727)

Петро II (1727—1730)

Анна Іванівна (1730—1740)

Іван VI (1740—1741)

Єлизавета Петрівна (1741—1761)

Російська імперія Гольштейн-Готторп-Романових

Петро III (1761—1762)

Катерина II (1762—1796)

Павло I (1796—1801)

Олександр I (1801—1825)

Микола I (1825—1855)

Олександр II (1855—1881)

Олександр III (1881—1894)

Микола II (1894—1917)

Перша світова війна

Громадянська війна

Лютневий переворот

Тимчасовий уряд

Жовтневий переворот

Довоєнний СРСР

Утворення

Голод(1921—1923)

Голод(1932—1933)

Індустріалізація та колективізація

Пакт з німцями

Друга світова війна

1939

1940

1941

1942

1943

1944

1945

Воєнні злочини

«	Дадім отпор душітєлям Всєх пламенних ідєй, Насільнікам, ґрабітєлям, Мучітєлям людєй.	»
	— пісня "Свящєнная война"

"Навіщо я народилася дівчинкою?" - автобіографічний твір Габріели (Габі) Кьопп - першої німецької жінки, яка наважилався під власним іменем написати спогади про те, як 1945 року у 15-річному віці стала жертвою сексуального насильства з боку радянських солдат.