Ієрогліф: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:


[[Файл:Ієрогліф.jpg|thumb|270px|...тож вип'ємо за давні глибокі азійські традиції!]]'''Ієрогліфи''' (маємо на увазі переважно китайські) — засоби засоби письма наших далеких предків і деяких сучасних азійських народів. Але і у нас вони частково [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%B8 присутні]. Пізніше розумні індоєвропейці повигадували абетки, в результаті чого більшість народів давно вже взагалі не розуміють, про що говорять і пишуть. Китайці ж, наприклад, без зайвих труднощів<ref>Не враховуючи спрощених форм і забуття Веньяня.</ref> зрозуміють тексти, написані їхніми предками часів Христа, корейцями до 20-ого сторіччя і загальний сенс японських текстів. Зате сказане аби-яким сучасним китайцем у темній кімнаті зрозуміти буде важко.
Також цікаві для нас ієрогліфи були у єгиптян. В'єтнамці, корейці та японці вкрали їх у китайців.
== Виникнення ==
Виникли, коли якийсь китаєць вперше накопичив багацько використаних китайських паличок і вони з іншими китайцями вирішили, що візерунки утворені ними треба записати. Те саме було з єгипетськими очеретом.
Насправді ж, і ті, і ті, утворили ієрогліфи, як відображення світу (форм природи та людини, спрямувань). Чого варті лише з десяток основних знаків китайської, які походять від зображення руки. Відповідно, китайський ієрогліф, що позначає коня, еволюціонував від зображення коня, сонце від сонця, дерево від дерева тощо. Пізніше почалися усілякі комбінації і поєднання слів, в результаті чого на сьогодні мати стала жінкою-конякою, а Африка - неконтинентом.
==Суть ==
=== Єгипетські ===
Схематизуватися, як азійські не встигли, а тому являють собою орлів, змій, осирісів, гребінців і биків. Інакше кажучи, це просто картинки того, про що пишуть.
=== Китайські ===
Китайські ієрогліфи вигадали китайці, тому, ніж багато писати, краще ознайомитись на прикладах:
==== Раз ====
[[Файл:Woman.png|35px]] - жінка
[[Файл:Rage.png|35px]] - сварка
[[Файл:Fuck.png|35px]] - зґвалтування, перелюбство, розпуста
==== Два ====
[[Файл:5208.png|40px]] - косити (звучить як різке уривчасте "і")
[[Файл:Think.png|40px]] - думка (звучить як різке уривчасте "і")
[[Файл:Sugar.png|40px]] - насолоджуватись (звучить як різке уривчасте "і")
І так ще десь 100 штук ієрогліфів звучать як різке уривчасте "і". Аналогічна ситуація з багатьма іншими складами, наприклад "ш".
=== Японські ===
Звучать аби як, мають багато значень. Цього не витримали навіть самі японці і створили собі складові абетки на основі ієрогліфів.
=== Корейські ===
Точно такі, як китайські, але майже не використовуються, бо є від'ієрогліфічна абетка Ханґиль.
=== В'єтнамські ===
На відміну від японських чи корейських, які були просто запозичені, в'єтнамці вигадали додатково якісь семантико-фонетичні ізотерично-екуменічні перемальовки і винайшли велосипед. В результаті, з кінця [[ДСВ]] пишуть латиницею і фактично не використовують ієрогліфи вже.
== Українські ==
Кажуть, що трипільці майже дістались до створення письма. Звичайно, що про абетку й мови не йшло, але як і багато інших давніх племен, кожен візерунок на їх горщику мав своє, особливе значення. Тож нас тут теж можна вписати. Є також міфи про те, що до кирилиці слов'яни писали рисками та різами, які були чи то складовою абеткою, чи то ієрогліфами.
== Теперішнє і майбутнє ==
Все йде до того, аби спростити або й зовсім скасувати ієрогліфи. В'єтнамці та корейці вже так зробили, японці дуже обмежили їх використання, китайців утримують від цього лише політичні причини і культурні традиції, без яких китайці не уявляють свого життя - бо ієрогліфи для них це майже основа усієї їх культури, і викинути ієрогліфи, напевно, вони не наважаться навіть якщо партія їх почне примушувати. Тим часом європейці активно вигадують пазіграфію (універсальна система письма, на практиці нагадує давньоєгипетське письмо, що натякає) і графічні інтерфейси, які по-суті є тими самими ієрогліфами і за якими майбутнє.
<gallery>
Ієроглиф гусак.jpeg|Бізнес-гусак (Пінгвін)
</gallery>
== Див. також ==
*[[Китай]]
*[[Японія]]
== Примітки ==
{{примітки}}
==Посилання ==
[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%86%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%84 Архівна версія статті]
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
[[Категорія:Мова]]
[[Категорія:Китай]]

Поточна версія на 08:13, 4 червня 2024

...тож вип'ємо за давні глибокі азійські традиції!

Ієрогліфи (маємо на увазі переважно китайські) — засоби засоби письма наших далеких предків і деяких сучасних азійських народів. Але і у нас вони частково присутні. Пізніше розумні індоєвропейці повигадували абетки, в результаті чого більшість народів давно вже взагалі не розуміють, про що говорять і пишуть. Китайці ж, наприклад, без зайвих труднощів[1] зрозуміють тексти, написані їхніми предками часів Христа, корейцями до 20-ого сторіччя і загальний сенс японських текстів. Зате сказане аби-яким сучасним китайцем у темній кімнаті зрозуміти буде важко.

Також цікаві для нас ієрогліфи були у єгиптян. В'єтнамці, корейці та японці вкрали їх у китайців.

Виникнення

Виникли, коли якийсь китаєць вперше накопичив багацько використаних китайських паличок і вони з іншими китайцями вирішили, що візерунки утворені ними треба записати. Те саме було з єгипетськими очеретом.

Насправді ж, і ті, і ті, утворили ієрогліфи, як відображення світу (форм природи та людини, спрямувань). Чого варті лише з десяток основних знаків китайської, які походять від зображення руки. Відповідно, китайський ієрогліф, що позначає коня, еволюціонував від зображення коня, сонце від сонця, дерево від дерева тощо. Пізніше почалися усілякі комбінації і поєднання слів, в результаті чого на сьогодні мати стала жінкою-конякою, а Африка - неконтинентом.

Суть

Єгипетські

Схематизуватися, як азійські не встигли, а тому являють собою орлів, змій, осирісів, гребінців і биків. Інакше кажучи, це просто картинки того, про що пишуть.

Китайські

Китайські ієрогліфи вигадали китайці, тому, ніж багато писати, краще ознайомитись на прикладах:

Раз

Woman.png - жінка

Rage.png - сварка

Fuck.png - зґвалтування, перелюбство, розпуста


Два

5208.png - косити (звучить як різке уривчасте "і")

Think.png - думка (звучить як різке уривчасте "і")

Sugar.png - насолоджуватись (звучить як різке уривчасте "і")

І так ще десь 100 штук ієрогліфів звучать як різке уривчасте "і". Аналогічна ситуація з багатьма іншими складами, наприклад "ш".

Японські

Звучать аби як, мають багато значень. Цього не витримали навіть самі японці і створили собі складові абетки на основі ієрогліфів.

Корейські

Точно такі, як китайські, але майже не використовуються, бо є від'ієрогліфічна абетка Ханґиль.

В'єтнамські

На відміну від японських чи корейських, які були просто запозичені, в'єтнамці вигадали додатково якісь семантико-фонетичні ізотерично-екуменічні перемальовки і винайшли велосипед. В результаті, з кінця ДСВ пишуть латиницею і фактично не використовують ієрогліфи вже.

Українські

Кажуть, що трипільці майже дістались до створення письма. Звичайно, що про абетку й мови не йшло, але як і багато інших давніх племен, кожен візерунок на їх горщику мав своє, особливе значення. Тож нас тут теж можна вписати. Є також міфи про те, що до кирилиці слов'яни писали рисками та різами, які були чи то складовою абеткою, чи то ієрогліфами.

Теперішнє і майбутнє

Все йде до того, аби спростити або й зовсім скасувати ієрогліфи. В'єтнамці та корейці вже так зробили, японці дуже обмежили їх використання, китайців утримують від цього лише політичні причини і культурні традиції, без яких китайці не уявляють свого життя - бо ієрогліфи для них це майже основа усієї їх культури, і викинути ієрогліфи, напевно, вони не наважаться навіть якщо партія їх почне примушувати. Тим часом європейці активно вигадують пазіграфію (універсальна система письма, на практиці нагадує давньоєгипетське письмо, що натякає) і графічні інтерфейси, які по-суті є тими самими ієрогліфами і за якими майбутнє.

Див. також

Примітки

  1. Не враховуючи спрощених форм і забуття Веньяня.

Посилання

Архівна версія статті