Київський аніме-клуб «Міцурукі» (2014-2017): відмінності між версіями
Odinets (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Odinets (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Ситуація станом на літо 2015 року == | == Ситуація станом на літо 2015 року == | ||
[[Файл:2DbBwqvJJUk.jpg|міні|праворуч]] | |||
На данний момент, клуб зріс у декілька разів, порівнюючи з початком діяльності. Відбулися певні зміни у складі керівництва клубу. Також клуб вже встиг багато де засвітитися, як наприклад на київському комікконі 2015 року. Ще було декілька массових заходів організованих як за участі клубу (День анімешника 2015. Київ), так і виключно клубом (Святкування Ханамі 2015). Також клуб має певні досягнення у сфері української локалізації манги, та аніме. Планів зупинятися на досягнутому немає, тому, як сказав один ветеран на [[Анікон]]і, "Існуймо далі!". | На данний момент, клуб зріс у декілька разів, порівнюючи з початком діяльності. Відбулися певні зміни у складі керівництва клубу. Також клуб вже встиг багато де засвітитися, як наприклад на київському комікконі 2015 року. Ще було декілька массових заходів організованих як за участі клубу (День анімешника 2015. Київ), так і виключно клубом (Святкування Ханамі 2015). Також клуб має певні досягнення у сфері української локалізації манги, та аніме. Планів зупинятися на досягнутому немає, тому, як сказав один ветеран на [[Анікон]]і, "Існуймо далі!". | ||
Версія за 22:20, 6 лютого 2018
|
Київський аніме-клуб «Mitsuruki» - київський аніме-клуб, створений 31 серпня 2014 року (паблік вконтактику,сторінка на фейсбуці, канал у телеграмі, майже всюди пролізли). Повен моейних лоль і мужніх ґарів, ласих не тільки до обжирань і вдивляння в монітор з анімою звученою в один голос, а й до надибування собі розмаїтих пригод на свої дупи. Так і живуть.
Створення
Ідея створити клуб виникла РАПТОВО наприкінці 2013 року, коли, після того як, бітард Курка Аалямб подався в аніме-фендом і побачив, як файно анімешникам живеться ві Львові під крилом Лунсара та його львівського клубу, він подумав, що і собі в столиці забабахати щось таке було б непогано. Але, на жаль, хіка та інтернет-задрот не міг у спілкування та організацію людей, і чекав когось, хто допоміг би з цього боку.
Так і проносилося все це до літа 2014, коли він плюнув у стелю і сказав, що якщо вчитися плавати, то відразу стрибаючи у воду. Певна підготовка до започаткування велася вже з початку літа. Зокрема десь у червні була проведена зустріч із хлопцем, який випадково виявив ініціативу щодо пошуку якоїсь аніме-спільноти в рідному Києві - Марком Безосібним. З доброї волі обох та допомоги братви з Міністерства, контингент рушив на одну з частих у Києві сходин анімешників - "Останні дні літа", котрі відбувалися 31.08.2014. Там вдалося вичепити іншого керівника клубу, Хідео Кудзе, талановитого господарника та любителя сходин довільного штибу. Також там познайомилися з іншими цікавими та талановитими особами. В принципі, там і було прийняте остаточне рішення про те, що клубу бути, бо є всі хто треба.
Існування
Вже за перші 2 місяці існування клуб обріс талановитими та цікавими людьми, різноманітними видами діяльності, від друку манґи до закупівлі азійських настільких ігор, а головне няшами, лолями та навіть неками.
Ситуація станом на літо 2015 року
На данний момент, клуб зріс у декілька разів, порівнюючи з початком діяльності. Відбулися певні зміни у складі керівництва клубу. Також клуб вже встиг багато де засвітитися, як наприклад на київському комікконі 2015 року. Ще було декілька массових заходів організованих як за участі клубу (День анімешника 2015. Київ), так і виключно клубом (Святкування Ханамі 2015). Також клуб має певні досягнення у сфері української локалізації манги, та аніме. Планів зупинятися на досягнутому немає, тому, як сказав один ветеран на Аніконі, "Існуймо далі!".
Святкування дня анімешника
Кожного року в Києві святкується неофіційне свято день анімешника. Цього року він складався з двох частин - прогулянки містом від Майдану Незалежності і до Маріїнського парку, та вечірки у клубі. Клуб організовував саме прогулянку. Першим етапом була лотерея. Першим 100 відвідувачам були видані колекційні картки з номерами, а з них методом рандому обрали 5 щасливчиків, що отримали плакати. Потім, після переміщення до арки Дружби народів, було проведено конкурс плакатів, та було зроблено традиційне колективне фото на день анімешника. І на вже ракушці відбулася завершальна частина святкування дня анімешника, що складалася з квесту, та конкурсу косплеєрів. Після чого частина людей пішла святкувати далі у клуб, а частина залишилася на пікнік.
2015 рік
2016 рік
2017 рік
Ситуація станом на початок 2016 року
На даному етапі сходини,тобто анімки,проводяться у приміщенні,де збирається зазвичай велика кількість людей.Вони можуть знайти собі заняття до душі,адже в приміщенні є маса різноманітних ігор,таких як "Джанго","Монополія","Манчкін" та інші,також є приставки ікс-бокс та віі,ще 3 акустичні гітари,один бас та комбік для нього.Взагалі мало хто буде сумувати,адже кожен зможе знайти собі співрозмовника,друга по інтересах. Приміщення хоча й не велике,але тепле та по-домашньому затишне.Також є можливість,як завжди,випити чаю та попоїсти різноманітних смаколиків. Клуб з кінця літа трішки зменшився чисельністю,але все одно є багато цікавих та талановитих людей. Окрім анімок в приміщенні проводяться Цукімі(нічні анімки,споглядання Місяцем)та перегляди аніме на великому екрані.Окрім цього ще є можливість пограти у настільний теніс та багато чого іншого.
Чібіки
Як і у львівському клубі, в київських міцуруках час від часу друкують та роздають чібіки. Хоча, широкого дуже розповсюдження Києвом чібіки ще не мають, але вони однозначно сподобалися відвідувачам анімок. Їх наліплюють як на одяг, на телефони, та інші персональні речі, так і наклеюють у рандомних місцях Києва. Знайти їх можна будь де, починаючи від Майдану і завершуючи якимись лівими дахами. Один з чібіків навіть засвітився на якомусь відео.
Також після поширення чібіків, стало відомим таке явище як "синдром Тернополя". Це - патологічне бажання анімешників клеїти чібіки на себе, обличчя, особливо на лоба. Вперше було відмічене у Тернополі, під час поїздки Клубу до ОТАку. Надалі явище неодноразово спостерігалося на анімках. Коли учасники на ОТОБЕ-2017 підходили і роздавали людям чібіки, багато хто з них жартівливо притуляли собі на лоба, імітуючи приклеювання.
Історія адаптації ранобе та манґи
Проблема манґи українською мовою із самого заснування фендому стояла досить гостро. Оскільки україномовний споживач роззосереджений, а українська культура мало підтримувалася державою. Тим не менш 13 листопада 2005 року було створено сайт Уаніме. Цей день шанується нами як день початку українського сканлейту і адаптації манґи українською загалом, оскільки спроб останньої в легальному сегменті не здійснювалося аж до 2009 року.
У 2010 році видавництво "Перо" спробувало видати 8 перших томів різних амеріманґ, але зазнало невдачі, через низький попит. Після цього досвіду, в аніме-клубі "Міцурукі" ще з ранніх пір постало питання про підтримку та навіть провадження українського сканлейту.
У 2011 році ЛАК "Міцурукі" зайнявся адаптацією кількох манґ українською: "Легенда про Коїзумі" (http://uanime.org.ua/manga/94.html) "Будь ласка! Близнята" (http://ww.uanime.org.ua/manga/91.html), допомога в проекті "Великий Куш" (http://ww.uanime.org.ua/manga/40.html) Остання перекладалася з перервами аж до 2013-го року.
Улітку 2011 році президент ЛАК “Міцурукі” Лунсар спільно зі сканлейтерами Madgrind-ом та Samodin-ом створили мануали “Тайпсетинґ” та “Клінінґ”. Мануал досі можна знайти в інтернеті, але світ побачило і аматорське друковане видання.
Восени 2012-го року до пабліку "Українська аніме-спільнота" завітав бітард Курка Аалямб, який шукав місце, де б опублікувати свій переклад "Путівника-довідника по Самурай Чамплу" і лунсар люб'язно погодився робити це в УАС. Надалі, окрім трьох томів цієї інтернет-книги, Куркою упродовж 2013-го року були також перекладені брошура "Гола правда про аніме", "Russell D Jones - Аніме-рецензії: вибране", "Russell D. Jones - Крик Едварда Мунка в аніме" та "Вступ до японської анімації" - відома монографія Бориса Іванова.
З утворенням київської філії клубу "Міцурукі" питання про друкований сканлейт постало з новою силою. Навколо лунали тези "це неможливо і непотрібно", але... В серпні 2014 Лунсар на прохання Курки консультує його зі приводу аспектів технології друку та книговидання. Після перших успіхів Клубу в Києві, Хідео рекомендує Курці до уваги старого організатора анімок в Києві, який "щось там поривався щодо манґи". Цією особою виявляється Ґоркон, який уміє в сканлейт і додрукарську підготовку. Також ранній етап розвитку КАК осяяла інтернет-адаптація кількох розділів манґ “Атака титанів” та “Клуб світла Лічі” у перекладі Сей.
Для проби обирається готовий переклад “Ножа” перекладачки Rosava. Orfeefro робить обкладику. Хоч і планувалося зробити цілу книгу, але вирішили, що річ маловідома і брошури буде достатньо. Для друку як даної, так і всіх манґ та ранобе аж до 2017 року використовувався фінансовий фонд клубу "Міцурукі" - себто можна сказати, що українській манзі допомогла народитися київська анімка, з залишків збору своїх щонедільних зустрічей. І врешті 25 березня 2015 – видано манґу «Ніж» у вигляді брошури А5, 48 сторінок.
На цьому активісти Міцурукі вирішили не зупинятися і в березні було куплено том “Дівчинки, що стрибала крізь час” для сканування. Долучається клінер Tiarita, тайпсетер DEMO, у консультуванні певну участь також бере Madgrind. Пізніше долучаються клінер Orotandr та тайпсетер Meulin. У червні 2015 року манґа побачила світ.
Взимку 2015-16 року Курка разом з Орфеефро та Лунсаром у ролі обкладинкоробів макетує та видаєманґи "Атака титанів", "Великий куш", "Чобіти", "Хвіст феї". Також у 2015 році було видане перше ранобе українською мовою брошуру "Місячний корал" у перекладі Гвена та Маслінки, обкладинка Лунсара. А навесні 2016 відбувається друк повноцінної ранобе-книги "Вовчиця та спецї, книга 1" за редакцією Джойса і у перекладі ряду випадкових добровольців.
До перекладів ранобе Курка підійшов оригінально. Було вирішено, що оскільки напевно з англійської ніхто і ніколи це перекладати не буде, то переклад буде зроблено на основі гугл-транслейту з російської+редактор на кожен розділ+головний редактор книги у цілому.
На якомусь етапі це звісно спричинювало бугурти, але коли, підтриманий анонімним меценатом, результат полився рікою наприкінці 2017 року у вигляді довидання "Вовчиці" та видання "Меланхолії Харухі Судзумії" і "Ласкаво просимо до НХК", мало хто вже сумнівався, що хтось його колись ще перекладе краще. Також було видано "Історії монстрів" у перекладі Рестлеса із англійської.
Також готується перевидання багатьох манґ. І все дякуючи одному чувакові, який відданий Міцурукі, і якому не байдуже на долю манґи українською і на українських сканлейтерів зокрема.
Манґа у друці. Фендом у безпеці.
Історія інтернет-сторінок
У жовтні 2010 року разом із львівським аніме-клубом була утворена сторінка Українська аніме-спільнота (vk.com/anime_u), яка пропонувала всім діячам-українізаторам у фендомі вільний репостинг їхнього контенту та здобутків. За власний рахунок Лунсар розрекламував спільноту серед 20 тисяч українців, що припустимо були аніме-фанами. Також він постійно підтримував її контентом власного виробництва.
У ті часи фендом був слабкий, а україномовного аніме та манґи було мало і тому УАС зіграла надзвичайну роль в становленні та популяризації українського фандабу, популяризації українського манґа-перекладу. Так, вже і до того були сайти і спільноти діячів, але кожен з них дбав лише про себе, і тому не міг досягти значного успіху в поширенні власної праці. УАС була першою спробою створити щось загальноукраїнське, жертвуючи власними силами не заради вигод для власної популярності, а заради популяризації українського загалом. Пізніше також була організована окрема сторінка львівського аніме-клубу "Міцурукі" (vk.com/anime_lviv), яка використовувалася більше як поширення новин аніме-клубу. Були також інтенсивні спроби створити клуб у дрогобицькій агломерації (vk.com/anime_drogobychvk.com/anime_boryslav)
Разом із київським Клубом у серпні 2014 року, була створена його сторінка (vk.com/anime_kyiv). Першим очільником її розвитку став сам президент КАК – Курка (08.2014-03.2015), який зробив упір на публікацію тематичних інфографіки, радіопрограм, аніме-пісень та озвучення документальних програм про різні теми японського життя. Був створений альбом, де кожен учасник міг вільно кидати свої малюнки, інколи навіть проводили конкурси. На той момент, однак, паблік здебільшого існував як основа для поширення новин аніме-клубу.
У зв’язку з тим, що багатопрофільна діяльність виснажувала Курку, його заступив Іван Одинець (04.2015-07.2015), який організував відносно регулярний постинг картинок з тегами. Наприкінці року Курка розгрібся і повернувся до адміністрування пабліку спільно з Одинцем і взявся за його розвиток, коли останній підтримував активність.
Було утворено «Інтернет-підтримку Міцурукі» (5.08.2015) і почалося півріччя спаму під керівництвом Курки учасниками анімки, які могли допомагати українізації фендому лише розсилкою іншим інфи про те, що така існує. Цілями були перш за все українці в російськомовних аніме-пабліках. 18.01.2016 було створено конкурс, який за допомогою такого спаму набрав 625 репостів. (див. vk.com/wall-75276869_7086vk.com/wall-75276869_8142).
Навесні 2016 адміністрація ВК почала більше уваги приділяти таким видам активності і проект зійшов нанівець. А отже з березня очільником пабліку знову залишився Одинець, який зробив упір на щотижневі пости з короткими закликами до різних форм участі в Клубі. Так навесні було приваблено кілька новачків, і з травня починається спільний постинг Соні Міко, Фрунзе, Одинця та Курки.
Натхненний практикою дисципліни постигну одного з іноземних аніме-пабліків, учасник Джойс береться організувати постинг у ВК-пабліку (21.12.2016-02.2017) і вводить щоденний фіксований розпорядок постингу. Навесні 2017 він втрачає інтерес до пабліку і йому на зміну приходить Фрунзе (03.2017-05.2017 ВК, перейшов на ФБ). 6 березня він організовує всеукраїнське голосування за вайфу, а з червня, у зв’язку з блокуванням ВК, Клубом прийнято рішення розвивати ФБ як чільну сторінку (fb.com/anime.kyiv), оскільки вона має бути загальнодоступною для українців.
Наразі ВК-паблік існує для підтримки та переміщення слоупоків в паблік ФБ і його ведуть Одинець та Вова (06.2017-нині).
Перший пост в ФБ-пабліку (fb.com/anime.kyiv) датований 2015 роком, хоча датою початку розвитку пабліка слід вважати 17 травня 2017 року. Саме в цей час, після одного дня тренувань, почався регулярний постинг сюди. В той день у нас було десь 120 підписників. Враховуючи рекламу з ще незабаненого ВК — кількість підписників почала зростати, а тих 120 першопроходців слід вважати героями за те, скільки часу вони провели у повністю мертвому пабліку.
Вже з 20-го травня почався великий переїзд з ВК, коли в день додавали по 200-500 світлин — усе, що було нароблено за роки існування контакту. Зайдіть в світлини пабліка, та продивіться усі ті фоточки, їх там сотні! Десь з того самого дня прийшло розуміння того, що Вкшна схема не сильно то й працює на ФБ, і що постинг треба трошки міняти.
У червні нова схема постингу, коли більше уваги приділяється саме цікавинкам, тощо — закріпилася в пабліку. Третього червня, вночі, паблік досяг відмітки в 200 підписників. Більше червень не цікавий нічим, бо здебільшого пройшов в станганції з 3-4 постами на день і мало чим цікавим.
З липня, паблік почав потроху активізуватися, приходило більше людей. 30 числа в нас відбувся перший стрім, де показували Бьорді. Після цього стрім спочатку продовився у вихідні, а потім прийшов на кожноденну основу. Кількість підписників досягає границь трьох сотень. Серпень видався продуктивним: стріми повністю оформилися, кількість людей, що підписалися на паблік перевалила за три сотні, у пабліку з'явилася перша аналітична стаття про фінансову сторону аніме. Ще більшої міцності набула сітка постингу (щоденний розпорядок тем для постів).
На вересень припав один з найголовніших етапів існування пабліка — до нас долучився Неконосан, і одразу взяв на себе декілька ланок у сітці постингу, які він тримає і досі. У цьому ж місяці Фрунзер переорієнтувався більше на стріми і став менше уваги приділяти постингу. Жовтень характеризується зростанням кількості підписників, покращенням якості та кількості контенту в пабліку, покращенням стріму, формуванням команди постійних глядачів стріму, постами, які набирали по 2-3 тисячі переглядів і двома конкурсами на розіграш ранобе та чібіків.
В листопаді заснувався перший календар стрімів (щоденні стріми сезонних онгоїнгів), прийшло ще більше людей, але найголовнішою подією місяця став приход в паблік нашого третього редактора — Арії. В цьому ж місяці наша сітка постингу набула такого вигляду, який в неї є зараз, в цьому ж місяці скінчився наш великий конкурс на ранобе. Ми стали найбільшими серед українських анімешних пабліків, обігнавши Фанвокс та УАніме також у листопаді. Цей місяць можна вважати відправною точкою для новітньої історії пабліка.
Грудень відзначився лише адаптуванням анімок в паблік та приєднанням одного з організатора анімок — Іри Дорошенко — в адмінський склад. Кількість постів в грудні стала рекордною, на даний момент, в пабліку. П'ята важлива людина, а саме — HeavyUA прийшла в паблік теж у грудні. Більшість календарю закінчилася в кінці місяця.
На початок січня в нас готується новий календар на стріми а ще паблік нарешті вийшов за межі Фейсбуку, і тепер кожні з його учасників займаються різними діяльностями: переклад ранобе, субтитрування та дабування аніме (сабофіли і дабофіли окремо) тощо.
