Японська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (rollbackEdits.php mass rollback)
 
(Не показані 26 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
'''Японська мова''' (日本語, ''ніхонго'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95% випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.
'''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.


== Суть ==
== Суть ==
До 60% лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені ієрогліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина - по-дебільному запозичені слова з англійської. Втім, за винятком кани для тих, хто знає китайську, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Так і живем.
До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені [[китай]]ські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для [[Школота|малих і тупих]] ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. [[Отака хуйня, малята]].
[[Файл:Мутсухито (Нива).jpg|270px|thumb|right|Зображення імператора Мейдзі з підписом з журналу «Нива» за 1904 рік (до створення системи Поліванова). Ім'я імператора Муцухито, що правив тоді, було взято з англійської транскрипції Mutsuhito і написано як Мутсухіто]]


==Особливості==
Мова має три види письма: ''канджі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку ''канджі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо{{що}}. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також [[uk_wikipedia:Айнська_мова|айнами]]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каомоджі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до ''емоджі'' 😏, де ''е-моджі'' (зобрагознак), а не ''емо-джі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ''ромаджі''.
===Фонетика===
По суті в японській мові не має літер. Жодної. Є тільки ієрогліфи а це зовсім не літери, зовсім. Хоча кого це зараз хвилює?
Фонетично мова у япошок проста: деякі звуки (наприклад, [л] чи [з]) в ній відсутні, а деякі звуки, звичні нашому вуху, практично не різняться. Відсутні звуки японці компенсують схожими: так [л] у запозичених словах вони без вагань замінюють на [p]<ref>Це не означає, що середньостатистичний японець [[Polandball|не може в]] [л]. Ба навіть навпаки – за три тижні інтенсивних тренувань його можна видресирувати різнити [л] та [р]. [http://en.wikipedia.org/wiki/Japanese_speakers_learning_r_and_l#Effects_of_training]</ref>.


Інша фонетична особливість полягає в тому, що більшість складів у японській – відкриті, тобто закінчуються на голосний (з приголосних склад може закінчуватись лише на [н] чи [м]). Тому виникають певні труднощі при запозиченні слів, що містять збіг різних<ref>Подвоєння приголосних у японській є.</ref> приголосних. Японці з цього знайшли такий вихід: у проблемні місця вони вставляють склади "на ''-у''" (''ку'', ''су'' тощо) – у таких складах звук [у] часто [[:ukwi:Редукція голосних|редукується]]. Наприклад, слово "Україна" японською записується ウクライナ (''укураіна'') і вимовляється як [украйна] або [украіна]<ref>Звичного нам [й] там теж немає – зазвичай такий звук більше схожий на короткий [i].</ref>.
== Особливості ==
=== Фонетика ===
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: [[Українська мова|українська]] — 32, a [[Англійська мова|англійська]] — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.  


== Ситема Поліванова і не тільки ==
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи англійську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Інші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), ''у'' (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий щось між нашими ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або [[Срач|кривавих війн]], як наприклад [[Вовчиця та спеції|''Горо'' і ''Голо'']].  
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко присобачили їх складну мову до своєї примітивної латиниці, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної - англійської, вийшло щось на зразок сумішу жирафи та єнота. В інтернетах і зараз є таблиці з назвами: "напиши своє ім'я на японській", але вони не мають ні якого відношення до реальності, перекласти японську на англійську чи будь-яку європейську супер-складно, через те що у япошок як казалось вишче на має алфавіту як такого. А ось спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і резльтатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Хепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Хепбернівську виходить казна-що а самі япошки усцикаются зі сміху дивлячись на ці спроби.  


До речі відрізнялось і життя самих творців: Поліванов був розстріляний у 1937 році за те що не погодився із "Новим вченням про мову" яке стверджвало що скоро має народитись нова радянська мова. Хепберн прожив довге та цікаве життя подорожуючи Азією та займаючись комерцією.
Горе для україномовного [[Хіккі|коміркожитця]]: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що ''в'' наш, а наш ''г'' є ближчим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то німецьке ''х''){{що}}!


==Примітки==
Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому '''''као'''-можі'' (лицезнак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]){{що}}.
<references />


==Посилання==
== Система Поліванова і не тільки ==
[http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн.]<br />
Коли після поразки в [[Друга світова війна|Другій Світовій]] япошки стали холуями [[США]], америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.
[http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]<br />
[http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн.]<br />
[http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів.]<br />
[https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Версія статті на старій Драматиці]


{{Азія|ЯпМов.jpg}}
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
 
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову [[Японія|Священих Островів]], не сприймає систему Поліванова:
* Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За '''"Кісімото"''' і '''"сусі"''' наш батальон [[Націонал-анімешництво|націонал-анімешників]] ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-'''шярінґаном'''.
* Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово '''"кандзі"''', випробовувати прийоми '''джіуджіцу'''
* А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь '''тянками''', напоїть цього москаля '''тяєм''' із цианідом і нагодуйте '''сьоколадкою''' з [[Лайно|лайна]]
 
 
=== Чергова гівнованівка ===
Аби гівна не було мало, [[Юродливий]] радо для [[безос]]ів привнесе ще:
 
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア  а
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ  і
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ  у
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ  е
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ  о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ  ка
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ  кі
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク  ку
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ  ке
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ  ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ  кʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ  кʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ  кйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ  са
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ  '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス  су
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ  се
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ  со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ  '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ  '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ  '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ  та
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ  '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ  '''цу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ  те
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト  то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ  '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ  '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ  '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ  на
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ  ні
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ  ну
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ  не
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ  но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ  ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ  ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ  ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ  га
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ  '''хі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ  '''фу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ  ге
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ  го
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ  '''хʼя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ  '''хʼю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ  '''хйо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ  ма
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ  мі
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム  му
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ  ме
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ  мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ  мʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ  мʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ  мйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ  я
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ  ю
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ  йо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ  ра
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ  рі
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル  ру
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ  ре
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ  ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ  ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ  рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ  рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ  ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ  о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン  н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| 
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ  ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ  ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ  ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ  ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ  ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ  ґʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ  ґʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ  ґйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ  за
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ  '''жі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ  зу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ  зе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ  зо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ  '''жя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ  '''жю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ  '''жьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ  да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ  '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ  '''дзу'''
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ  де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド  до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ  '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ  '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ  '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ  ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ  бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ  бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ  бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ  бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ  бʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ  бʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ  бйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ  па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ  пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ  пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ  пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ  по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ  пʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ  пʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ  пйо
|}
 
==== Примітки ====
 
* Буква '''н''' перед губними стає '''м''', а перед ''голосною'', ''н'' і ''м'' апострофуємо;
* Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.
 
Далі буде, але поки най буде так.
 
=== Катаканівка ===
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці{{що}}.
 
{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%"
|-
| a  ア || и  ヤ || т  タ
|-
| б  ボ || й  ヲ || у  ウ
|-
| в  ワ || к  カ || ф  フ
|-
| г  バ || л  ル || х  ハ
|-
| ґ  ガ || м  マ || ц  ツ
|-
| д  ダ || н  ナ || ч  チ
|-
| е  エ || о  オ || ш  シ
|-
| ж  ジ || п  ホ || дз  ヅ
|-
| з  ザ || р  ラ || дж  ヂ
|-
| і  イ || с  サ ||  ь  ィ
|}
 
Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд ''а'' і ''о'', якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди ''і'' і ''у'' для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд ''о'' до ряду ''в'', бо ''в'' і ''й'' є апроксиматами.
 
== Див. також ==
*[[Японія]]
*[[Ієрогліф]]
 
== Посилання ==
* {{Wikinet|Língua japonesa|Вікінет про японську мову}}
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн]
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]
* [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн]
* [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів]
* [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці]
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків]
 
{{Мови}}
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Мова]]

Поточна версія на 00:33, 21 листопада 2022

Сабж, прямокутний у рамочці.

Японська мова (日本語, нігонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.

Суть

До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. Отака хуйня, малята.

Мова має три види письма: канджі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку канджі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо[ Що? ]. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каомоджі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до емоджі 😏, де е-моджі (зобрагознак), а не емо-джі (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ромаджі.

Особливості

Фонетика

Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: українська — 32, a англійська — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.

Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи англійську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Інші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), у (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий щось між нашими р і л, тому є причиною лулзів або кривавих війн, як наприклад Горо і Голо.

Горе для україномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що в наш, а наш г є ближчим для ряду твердого h (коли мякий, то німецьке х)[ Що? ]!

Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому као-можі (лицезнак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє)[ Що? ].

Система Поліванова і не тільки

Коли після поразки в Другій Світовій япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.

Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.

Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову Священих Островів, не сприймає систему Поліванова:

  • Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За "Кісімото" і "сусі" наш батальон націонал-анімешників ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-шярінґаном.
  • Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово "кандзі", випробовувати прийоми джіуджіцу
  • А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь тянками, напоїть цього москаля тяєм із цианідом і нагодуйте сьоколадкою з лайна


Чергова гівнованівка

Аби гівна не було мало, Юродливий радо для безосів привнесе ще:

あ / ア а い / イ і う / ウ у え / エ е お / オ о
か / カ ка き / キ кі く / ク ку け / ケ ке こ / コ ко きゃ / キャ кʼя きゅ / キュ кʼю きょ / キョ кйо
さ / サ са し / シ ші す / ス су せ / セ се そ / ソ со しゃ / シャ шя しゅ / シュ шю しょ / ショ шьо
た / タ та ち / チ чі つ / ツ цу て / テ те と / ト то ちゃ / チャ чя ちゅ / チュ чю ちょ / チョ чьо
な / ナ на に / ニ ні ぬ / ヌ ну ね / ネ не の / ノ но にゃ / ニャ ня にゅ / ニュ ню にょ / ニョ ньо
は / ハ га ひ / ヒ хі ふ / フ фу へ / ヘ ге ほ / ホ го ひゃ / ヒャ хʼя ひゅ / ヒュ хʼю ひょ / ヒョ хйо
ま / マ ма み / ミ мі む / ム му め / メ ме も / モ мо みゃ / ミャ мʼя みゅ / ミュ мʼю みょ / ミョ мйо
や / ヤ я ゆ / ユ ю よ / ヨ йо
ら / ラ ра り / リ рі る / ル ру れ / レ ре ろ / ロ ро りゃ / リャ ря りゅ / リュ рю りょ / リョ рьо
わ / ワ ва を / ヲ о
ん / ン н
が / ガ ґа ぎ / ギ ґі ぐ / グ ґу げ / ゲ ґе ご / ゴ ґо ぎゃ / ギャ ґʼя ぎゅ / ギュ ґʼю ぎょ / ギョ ґйо
ざ / ザ за じ / ジ жі ず / ズ зу ぜ / ゼ зе ぞ / ゾ зо じゃ / ジャ жя じゅ / ジュ жю じょ / ジョ жьо
だ / ダ да ぢ / ヂ джі づ / ヅ дзу で / デ де ど / ド до ぢゃ / ヂャ джя ぢゅ / ヂュ джю ぢょ / ヂョ джьо
ば / バ ба び / ビ бі ぶ / ブ бу べ / ベ бе ぼ / ボ бо びゃ / ビャ бʼя びゅ / ビュ бʼю びょ / ビョ бйо
ぱ / パ па ぴ / ピ пі ぷ / プ пу ぺ / ペ пе ぽ / ポ по ぴゃ / ピャ пʼя ぴゅ / ピュ пʼю ぴょ / ピョ пйо

Примітки

  • Буква н перед губними стає м, а перед голосною, н і м апострофуємо;
  • Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.

Далі буде, але поки най буде так.

Катаканівка

Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці[ Що? ].

a ア и ヤ т タ
б ボ й ヲ у ウ
в ワ к カ ф フ
г バ л ル х ハ
ґ ガ м マ ц ツ
д ダ н ナ ч チ
е エ о オ ш シ
ж ジ п ホ дз ヅ
з ザ р ラ дж ヂ
і イ с サ ь ィ

Багато хто бере за основу через ряд у, котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд а і о, якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди і і у для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд о до ряду в, бо в і й є апроксиматами.

Див. також

Посилання

Японська мова є засобом спілкування між людьми
УРЖ
7wdW.gif
В інтернетах
Діалекти української
Лайка
Цікавісне
Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Японська_мова&oldid=55327