Японська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (rollbackEdits.php mass rollback)
 
(Не показано 24 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
'''Японська мова''' (日本語, ''ніхонго'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95% випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.
'''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.


== Суть ==
== Суть ==
До 60% лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені ієрогліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина - по-дебільному запозичені слова з англійської. Втім, за винятком кани для тих, хто знає китайську, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Так і живем.
До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені [[китай]]ські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для [[Школота|малих і тупих]] ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. [[Отака хуйня, малята]].
[[Файл:Мутсухито (Нива).jpg|250px|thumb|right|Зображення імператора Мейдзі з підписом з журналу «Нива» за 1904 рік (до створення системи Поліванова). Ім'я імператора Муцухито, що правив тоді, було взято з англійської транскрипції Mutsuhito і написано як Мутсухіто]]


==Особливості==
Мова має три види письма: ''канджі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку ''канджі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо{{що}}. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також [[uk_wikipedia:Айнська_мова|айнами]]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каомоджі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до ''емоджі'' 😏, де ''е-моджі'' (зобрагознак), а не ''емо-джі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ''ромаджі''.
===Фонетика===
По суті в японській мові не має літер. Жодної. Є тільки ієрогліфи а це зовсім не літери, зовсім. Хоча кого це зараз хвилює?
Фонетично мова у япошок проста: деякі звуки (наприклад, [л] чи [з]) в ній відсутні, а деякі звуки, звичні нашому вуху, практично не різняться. Відсутні звуки японці компенсують схожими: так [л] у запозичених словах вони без вагань замінюють на [p]<ref>Це не означає, що середньостатистичний японець [[Polandball|не може в]] [л]. Ба навіть навпаки – за три тижні інтенсивних тренувань його можна видресирувати різнити [л] та [р]. [http://en.wikipedia.org/wiki/Japanese_speakers_learning_r_and_l#Effects_of_training]</ref>.


Інша фонетична особливість полягає в тому, що більшість складів у японській – відкриті, тобто закінчуються на голосний (з приголосних склад може закінчуватись лише на [н] чи [м]). Тому виникають певні труднощі при запозиченні слів, що містять збіг різних<ref>Подвоєння приголосних у японській є.</ref> приголосних. Японці з цього знайшли такий вихід: у проблемні місця вони вставляють склади "на ''-у''" (''ку'', ''су'' тощо) – у таких складах звук [у] часто [[:ukwi:Редукція голосних|редукується]]. Наприклад, слово "Україна" японською записується ウクライナ (''укураіна'') і вимовляється як [украйна] або [украіна]<ref>Звичного нам [й] там теж немає – зазвичай такий звук більше схожий на короткий [i].</ref>.
== Особливості ==
=== Фонетика ===
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: [[Українська мова|українська]] — 32, a [[Англійська мова|англійська]] — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.  


== Ситема Поліванова і не тільки ==
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи англійську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Інші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), ''у'' (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий щось між нашими ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або [[Срач|кривавих війн]], як наприклад [[Вовчиця та спеції|''Горо'' і ''Голо'']].  
Коли після поразки в Другій Світовій, япошки стали холуями США, америкоси швидко присобачили їх складну мову до своєї примітивної латиниці, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної - англійської, вийшло щось на зразок сумішу жирафи та єнота. В інтернетах і зараз є таблиці з назвами: "напиши своє ім'я на японській", але вони не мають ні якого відношення до реальності, перекласти японську на англійську чи будь-яку європейську супер-складно, через те що у япошок як казалось вишче на має алфавіту як такого. А ось спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і резльтатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Хепберна). Срачі між ними полягають в тому що при транслітерації з Полівановської на Хепбернівську виходить казна-що а самі япошки усцикаются зі сміху дивлячись на ці спроби.


==Примітки==
Горе для україномовного [[Хіккі|коміркожитця]]: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що ''в'' наш, а наш ''г'' є ближчим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то німецьке ''х''){{що}}!
<references />


==Посилання==
Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому '''''као'''-можі'' (лицезнак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]){{що}}.
[http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн.]<br />
[http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]<br />
[http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн.]<br />
[http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів.]<br />
[https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Версія статті на старій Драматиці]


{{Азія|ЯпМов.jpg}}
== Система Поліванова і не тільки ==
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
Коли після поразки в [[Друга світова війна|Другій Світовій]] япошки стали холуями [[США]], америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.
 
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.
 
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову [[Японія|Священих Островів]], не сприймає систему Поліванова:
* Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За '''"Кісімото"''' і '''"сусі"''' наш батальон [[Націонал-анімешництво|націонал-анімешників]] ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-'''шярінґаном'''.
* Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово '''"кандзі"''', випробовувати прийоми '''джіуджіцу'''
* А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь '''тянками''', напоїть цього москаля '''тяєм''' із цианідом і нагодуйте '''сьоколадкою''' з [[Лайно|лайна]]
 
 
=== Чергова гівнованівка ===
Аби гівна не було мало, [[Юродливий]] радо для [[безос]]ів привнесе ще:
 
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア  а
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ  і
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ  у
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ  е
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ  о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ  ка
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ  кі
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク  ку
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ  ке
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ  ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ  кʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ  кʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ  кйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ  са
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ  '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス  су
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ  се
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ  со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ  '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ  '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ  '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ  та
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ  '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ  '''цу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ  те
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト  то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ  '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ  '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ  '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ  на
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ  ні
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ  ну
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ  не
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ  но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ  ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ  ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ  ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ  га
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ  '''хі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ  '''фу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ  ге
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ  го
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ  '''хʼя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ  '''хʼю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ  '''хйо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ  ма
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ  мі
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム  му
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ  ме
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ  мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ  мʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ  мʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ  мйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ  я
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ  ю
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ  йо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ  ра
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ  рі
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル  ру
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ  ре
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ  ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ  ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ  рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ  рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ  ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ  о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン  н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| 
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ  ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ  ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ  ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ  ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ  ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ  ґʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ  ґʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ  ґйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ  за
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ  '''жі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ  зу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ  зе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ  зо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ  '''жя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ  '''жю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ  '''жьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ  да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ  '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ  '''дзу'''
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ  де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド  до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ  '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ  '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ  '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ  ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ  бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ  бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ  бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ  бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ  бʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ  бʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ  бйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ  па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ  пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ  пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ  пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ  по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ  пʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ  пʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ  пйо
|}
 
==== Примітки ====
 
* Буква '''н''' перед губними стає '''м''', а перед ''голосною'', ''н'' і ''м'' апострофуємо;
* Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.
 
Далі буде, але поки най буде так.
 
=== Катаканівка ===
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці{{що}}.
 
{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%"
|-
| a  ア || и  ヤ || т  タ
|-
| б  ボ || й  ヲ || у  ウ
|-
| в  ワ || к  カ || ф  フ
|-
| г  バ || л  ル || х  ハ
|-
| ґ  ガ || м  マ || ц  ツ
|-
| д  ダ || н  ナ || ч  チ
|-
| е  エ || о  オ || ш  シ
|-
| ж  ジ || п  ホ || дз  ヅ
|-
| з  ザ || р  ラ || дж  ヂ
|-
| і  イ || с  サ ||  ь  ィ
|}
 
Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд ''а'' і ''о'', якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди ''і'' і ''у'' для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд ''о'' до ряду ''в'', бо ''в'' і ''й'' є апроксиматами.
 
== Див. також ==
*[[Японія]]
*[[Ієрогліф]]
 
== Посилання ==
* {{Wikinet|Língua japonesa|Вікінет про японську мову}}
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн]
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]
* [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн]
* [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів]
* [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці]
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків]
 
{{Мови}}
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Мова]]

Поточна версія на 00:33, 21 листопада 2022

Сабж, прямокутний у рамочці.

Японська мова (日本語, нігонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.

Суть

До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. Отака хуйня, малята.

Мова має три види письма: канджі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку канджі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо[ Що? ]. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каомоджі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до емоджі 😏, де е-моджі (зобрагознак), а не емо-джі (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ромаджі.

Особливості

Фонетика

Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: українська — 32, a англійська — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.

Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи англійську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Інші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), у (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий щось між нашими р і л, тому є причиною лулзів або кривавих війн, як наприклад Горо і Голо.

Горе для україномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що в наш, а наш г є ближчим для ряду твердого h (коли мякий, то німецьке х)[ Що? ]!

Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому као-можі (лицезнак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє)[ Що? ].

Система Поліванова і не тільки

Коли після поразки в Другій Світовій япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.

Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.

Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову Священих Островів, не сприймає систему Поліванова:

  • Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За "Кісімото" і "сусі" наш батальон націонал-анімешників ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-шярінґаном.
  • Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово "кандзі", випробовувати прийоми джіуджіцу
  • А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь тянками, напоїть цього москаля тяєм із цианідом і нагодуйте сьоколадкою з лайна


Чергова гівнованівка

Аби гівна не було мало, Юродливий радо для безосів привнесе ще:

あ / ア а い / イ і う / ウ у え / エ е お / オ о
か / カ ка き / キ кі く / ク ку け / ケ ке こ / コ ко きゃ / キャ кʼя きゅ / キュ кʼю きょ / キョ кйо
さ / サ са し / シ ші す / ス су せ / セ се そ / ソ со しゃ / シャ шя しゅ / シュ шю しょ / ショ шьо
た / タ та ち / チ чі つ / ツ цу て / テ те と / ト то ちゃ / チャ чя ちゅ / チュ чю ちょ / チョ чьо
な / ナ на に / ニ ні ぬ / ヌ ну ね / ネ не の / ノ но にゃ / ニャ ня にゅ / ニュ ню にょ / ニョ ньо
は / ハ га ひ / ヒ хі ふ / フ фу へ / ヘ ге ほ / ホ го ひゃ / ヒャ хʼя ひゅ / ヒュ хʼю ひょ / ヒョ хйо
ま / マ ма み / ミ мі む / ム му め / メ ме も / モ мо みゃ / ミャ мʼя みゅ / ミュ мʼю みょ / ミョ мйо
や / ヤ я ゆ / ユ ю よ / ヨ йо
ら / ラ ра り / リ рі る / ル ру れ / レ ре ろ / ロ ро りゃ / リャ ря りゅ / リュ рю りょ / リョ рьо
わ / ワ ва を / ヲ о
ん / ン н
が / ガ ґа ぎ / ギ ґі ぐ / グ ґу げ / ゲ ґе ご / ゴ ґо ぎゃ / ギャ ґʼя ぎゅ / ギュ ґʼю ぎょ / ギョ ґйо
ざ / ザ за じ / ジ жі ず / ズ зу ぜ / ゼ зе ぞ / ゾ зо じゃ / ジャ жя じゅ / ジュ жю じょ / ジョ жьо
だ / ダ да ぢ / ヂ джі づ / ヅ дзу で / デ де ど / ド до ぢゃ / ヂャ джя ぢゅ / ヂュ джю ぢょ / ヂョ джьо
ば / バ ба び / ビ бі ぶ / ブ бу べ / ベ бе ぼ / ボ бо びゃ / ビャ бʼя びゅ / ビュ бʼю びょ / ビョ бйо
ぱ / パ па ぴ / ピ пі ぷ / プ пу ぺ / ペ пе ぽ / ポ по ぴゃ / ピャ пʼя ぴゅ / ピュ пʼю ぴょ / ピョ пйо

Примітки

  • Буква н перед губними стає м, а перед голосною, н і м апострофуємо;
  • Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.

Далі буде, але поки най буде так.

Катаканівка

Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці[ Що? ].

a ア и ヤ т タ
б ボ й ヲ у ウ
в ワ к カ ф フ
г バ л ル х ハ
ґ ガ м マ ц ツ
д ダ н ナ ч チ
е エ о オ ш シ
ж ジ п ホ дз ヅ
з ザ р ラ дж ヂ
і イ с サ ь ィ

Багато хто бере за основу через ряд у, котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд а і о, якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди і і у для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд о до ряду в, бо в і й є апроксиматами.

Див. також

Посилання

Японська мова є засобом спілкування між людьми
УРЖ
7wdW.gif
В інтернетах
Діалекти української
Лайка
Цікавісне
Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Японська_мова&oldid=55327