Японська мова: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рататуй (обговорення | внесок) м (орфографія — щоб в мене не витікли очі) |
м (rollbackEdits.php mass rollback) |
||
| (Не показані 12 проміжних версій 8 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]] | [[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]] | ||
'''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') | '''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців. | ||
== Суть == | == Суть == | ||
До 60 | До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені [[китай]]ські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для [[Школота|малих і тупих]] ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. [[Отака хуйня, малята]]. | ||
Мова має три | Мова має три види письма: ''канджі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку ''канджі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо{{що}}. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також [[uk_wikipedia:Айнська_мова|айнами]]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каомоджі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до ''емоджі'' 😏, де ''е-моджі'' (зобрагознак), а не ''емо-джі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ''ромаджі''. | ||
==Особливості== | == Особливості == | ||
=== | === Фонетика === | ||
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для | Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: [[Українська мова|українська]] — 32, a [[Англійська мова|англійська]] — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою. | ||
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної | Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи англійську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Інші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), ''у'' (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий щось між нашими ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або [[Срач|кривавих війн]], як наприклад [[Вовчиця та спеції|''Горо'' і ''Голо'']]. | ||
Горе для україномовного [[Хіккі|коміркожитця]]: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що ''в'' наш, а наш ''г'' є ближчим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то німецьке ''х''){{що}}! | |||
Як і | Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому '''''као'''-можі'' (лицезнак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]){{що}}. | ||
== | == Система Поліванова і не тільки == | ||
Коли після поразки в Другій Світовій | Коли після поразки в [[Друга світова війна|Другій Світовій]] япошки стали холуями [[США]], америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби. | ||
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні. | |||
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову [[Японія|Священих Островів]], не сприймає систему Поліванова: | |||
* Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За '''"Кісімото"''' і '''"сусі"''' наш батальон [[Націонал-анімешництво|націонал-анімешників]] ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-'''шярінґаном'''. | |||
* Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово '''"кандзі"''', випробовувати прийоми '''джіуджіцу''' | |||
* А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь '''тянками''', напоїть цього москаля '''тяєм''' із цианідом і нагодуйте '''сьоколадкою''' з [[Лайно|лайна]] | |||
=== Чергова гівнованівка === | === Чергова гівнованівка === | ||
Аби гівна не було мало, | Аби гівна не було мало, [[Юродливий]] радо для [[безос]]ів привнесе ще: | ||
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%" | {| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%" | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア | |bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア а | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ | |bgcolor="#FFFDDD"| い / イ і | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ | |bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ у | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ | |bgcolor="#FFFDDD"| え / エ е | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ | |bgcolor="#FFFDDD"| お / オ о | ||
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"| | |colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"| | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ | |bgcolor="#FFFDDD"| か / カ ка | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ | |bgcolor="#FFFDDD"| き / キ кі | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク | |bgcolor="#FFFDDD"| く / ク ку | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ | |bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ ке | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ | |bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ ко | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ | |bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ кʼя | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ | |bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ кʼю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ | |bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ кйо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ | |bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ са | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ | |bgcolor="#FFFDDD"| し / シ '''ші''' | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス | |bgcolor="#FFFDDD"| す / ス су | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ | |bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ се | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ | |bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ со | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ | |bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ '''шя''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ | |bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ '''шю''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ | |bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ '''шьо''' | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ | |bgcolor="#FFFDDD"| た / タ та | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ | |bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ '''чі''' | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ | |bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ '''цу''' | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ | |bgcolor="#FFFDDD"| て / テ те | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト | |bgcolor="#FFFDDD"| と / ト то | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ | |bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ '''чя''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ | |bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ '''чю''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ | |bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ '''чьо''' | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ | |bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ на | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ | |bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ ні | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ | |bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ ну | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ | |bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ не | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ | |bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ но | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ | |bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ ня | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ | |bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ ню | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ | |bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ ньо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ | |bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ га | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ | |bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ '''хі''' | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ | |bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ '''фу''' | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ | |bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ ге | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ | |bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ го | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ | |bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ '''хʼя''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ | |bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ '''хʼю''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ | |bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ '''хйо''' | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ | |bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ ма | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ | |bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ мі | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム | |bgcolor="#FFFDDD"| む / ム му | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ | |bgcolor="#FFFDDD"| め / メ ме | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ | |bgcolor="#FFFDDD"| も / モ мо | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ | |bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ мʼя | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ | |bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ мʼю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ | |bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ мйо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ | |bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ я | ||
|bgcolor="#F7F7F7"| | |bgcolor="#F7F7F7"| | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ | |bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ ю | ||
|bgcolor="#F7F7F7"| | |bgcolor="#F7F7F7"| | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ | |bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ йо | ||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ | |bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ ра | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ | |bgcolor="#FFFDDD"| り / リ рі | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル | |bgcolor="#FFFDDD"| る / ル ру | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ | |bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ ре | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ | |bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ ро | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ | |bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ ря | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ | |bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ рю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ | |bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ рьо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ | |bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ ва | ||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ | |bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ о | ||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン | |bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン н | ||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| | |bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| | ||
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | |bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| | ||
|- | |- | ||
| | | | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ | |bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ ґа | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ ґі | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ ґу | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ | |bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ ґе | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ | |bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ ґо | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ ґʼя | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ ґʼю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ ґйо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ | |bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ за | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ | |bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ '''жі''' | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ | |bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ зу | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ зе | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ зо | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ | |bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ '''жя''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ | |bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ '''жю''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ | |bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ '''жьо''' | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ | |bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ да | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ '''джі''' | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ | |bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ '''дзу''' | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ | |bgcolor="#FFDDDD"| で / デ де | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド | |bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド до | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ '''джя''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ '''джю''' | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ '''джьо''' | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ | |bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ ба | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ | |bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ бі | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ бу | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ | |bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ бе | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ бо | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ | |bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ бʼя | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ | |bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ бʼю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ | |bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ бйо | ||
|- | |- | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ па | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ пі | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ пу | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ пе | ||
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ | |bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ по | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ пʼя | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ пʼю | ||
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ | |bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ пйо | ||
|} | |} | ||
| Рядок 169: | Рядок 175: | ||
=== Катаканівка === | === Катаканівка === | ||
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось | Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці{{що}}. | ||
{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%" | {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%" | ||
|- | |- | ||
| a | | a ア || и ヤ || т タ | ||
|- | |- | ||
| б | | б ボ || й ヲ || у ウ | ||
|- | |- | ||
| в | | в ワ || к カ || ф フ | ||
|- | |- | ||
| г | | г バ || л ル || х ハ | ||
|- | |- | ||
| ґ | | ґ ガ || м マ || ц ツ | ||
|- | |- | ||
| д | | д ダ || н ナ || ч チ | ||
|- | |- | ||
| е | | е エ || о オ || ш シ | ||
|- | |- | ||
| ж | | ж ジ || п ホ || дз ヅ | ||
|- | |- | ||
| з | | з ザ || р ラ || дж ヂ | ||
|- | |- | ||
| і | | і イ || с サ || ь ィ | ||
|} | |} | ||
Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде | Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд ''а'' і ''о'', якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди ''і'' і ''у'' для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд ''о'' до ряду ''в'', бо ''в'' і ''й'' є апроксиматами. | ||
== Див. також == | |||
*[[Японія]] | |||
*[[Ієрогліф]] | |||
== Посилання == | == Посилання == | ||
* {{Wikinet|Língua japonesa|Вікінет про японську мову}} | |||
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн] | * [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн] | ||
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація] | * [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація] | ||
| Рядок 205: | Рядок 215: | ||
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків] | * [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків] | ||
{{Мови}} | |||
{{Мови | |||
[[Категорія:Японія]] | [[Категорія:Японія]] | ||
[[Категорія:Мова]] | |||
Поточна версія на 00:33, 21 листопада 2022
Японська мова (日本語, нігонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.
Суть
До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. Отака хуйня, малята.
Мова має три види письма: канджі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку канджі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо[ Що? ]. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каомоджі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до емоджі 😏, де е-моджі (зобрагознак), а не емо-джі (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ромаджі.
Особливості
Фонетика
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: українська — 32, a англійська — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи англійську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Інші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), у (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий щось між нашими р і л, тому є причиною лулзів або кривавих війн, як наприклад Горо і Голо.
Горе для україномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що в наш, а наш г є ближчим для ряду твердого h (коли мякий, то німецьке х)[ Що? ]!
Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому као-можі (лицезнак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє)[ Що? ].
Система Поліванова і не тільки
Коли після поразки в Другій Світовій япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову Священих Островів, не сприймає систему Поліванова:
- Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За "Кісімото" і "сусі" наш батальон націонал-анімешників ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-шярінґаном.
- Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово "кандзі", випробовувати прийоми джіуджіцу
- А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь тянками, напоїть цього москаля тяєм із цианідом і нагодуйте сьоколадкою з лайна
Чергова гівнованівка
Аби гівна не було мало, Юродливий радо для безосів привнесе ще:
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кʼя | きゅ / キュ кʼю | きょ / キョ кйо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ га | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ ге | ほ / ホ го | ひゃ / ヒャ хʼя | ひゅ / ヒュ хʼю | ひょ / ヒョ хйо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мʼя | みゅ / ミュ мʼю | みょ / ミョ мйо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґʼя | ぎゅ / ギュ ґʼю | ぎょ / ギョ ґйо |
| ざ / ザ за | じ / ジ жі | ず / ズ зу | ぜ / ゼ зе | ぞ / ゾ зо | じゃ / ジャ жя | じゅ / ジュ жю | じょ / ジョ жьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бʼя | びゅ / ビュ бʼю | びょ / ビョ бйо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пʼя | ぴゅ / ピュ пʼю | ぴょ / ピョ пйо |
Примітки
- Буква н перед губними стає м, а перед голосною, н і м апострофуємо;
- Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.
Далі буде, але поки най буде так.
Катаканівка
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці[ Що? ].
| a ア | и ヤ | т タ |
| б ボ | й ヲ | у ウ |
| в ワ | к カ | ф フ |
| г バ | л ル | х ハ |
| ґ ガ | м マ | ц ツ |
| д ダ | н ナ | ч チ |
| е エ | о オ | ш シ |
| ж ジ | п ホ | дз ヅ |
| з ザ | р ラ | дж ヂ |
| і イ | с サ | ь ィ |
Багато хто бере за основу через ряд у, котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд а і о, якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди і і у для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд о до ряду в, бо в і й є апроксиматами.
Див. також
Посилання
- Yaku.su — українсько-японський словник онлайн
- Японсько-українська транслітерація
- Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн
- Онлайн розпізнавач ієрогліфів
- Версія статті на старій Драматиці
- Здоровений словник звуків
| |||||||||||||||||||
