Ґеймер

Стаття потребує доповнення! Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Ґеймер — людина, яка не може уявити своє життя без відеоігор. Перші ґеймери з’явились разом з першими іграми у 1950-х роках. Спочатку це були лише вчені й лаборанти американських унверситетів (адже тоді компи лише в них і були), але потім, із виникненням ігрових автоматів, консолів та розповсюдження персональних комп’ютерів, новий різновид розваг ставав усе популярнішим. Зараз мало залишилося людей, які жодного разу в житті не сідали за гру. Але є такі, які буквально живуть у цій віртуальній реальності, зазвичай це фентезійні світи MMORPG.

Власне субкультура ґеймерів зародилася із розповсюдженням Інтернету. Комп'ютерні мережеві ігри — це можливість спілкуватися у дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання і перемагати ворогів. На відміну від інших субкультур, ґеймери ВРЖ нічим зовні не відрізняються від інших людей. Зрозуміти, що твій співрозмовник — ґеймер, можна тільки коли мова зайде про комп'ютерні ігри, тоді він одразу ж завалить вас незнайомими словами, сенс яких можна зрозуміти, знаючи англійську. Але все-таки у геймерів є своя мова, мало кому зрозуміла (окрім них самих, звісно).

Класифікація ґеймерів

Казуали

Казуали — це найнижча ланка в ієрархії ґеймерів. Майже усі, хто коли-небудь починав захоплюватися відеоіграми, спочатку ставали казуалами. Казуали практично не цікавляться ґейм-індустрією як такою, ігри для них — це лише один з видів розваг. Ось список ознак, за якими можна упізнати казуала:

• Казуал вільно може перервати гру на середині.
• Велику частину часу казуал витрачає на прості ігри (мережеві, shareware...)
• Вечір п'ятниці казуал проводить зовсім не за екраном монітору.
• Відеоігри для них аж ніяк не є важливими, і навіть поголовне захоплення яким-небудь хітом не змусить їх витратитися на ліцензійну копію гри.
• Вважаючи відеоігри просто розвагою, казуали досить легко знаходять задоволення в найпростіших іграх, яких для смартфонів випущено тисячі (як-от той же Candy Crush чи Piano Tiles).

Громадські ґеймери-діячі

Дуже рідкісна, але украй цікава група — громадські ґеймери-суспільники. Для них гра — це величезне й прекрасне дійство, в якому можна показати себе, за допомогою якого можна спілкуватися з іншими. Саме вони обожнюють мережеві багатокористувацькі проекти, збираючись в клани і гільдії. Громадського ґеймера-діяча можна упізнати за наступними ознаками:

• Більшість його друзів — також ґеймери.
• Напругу в стосунках з іншими він може зняти за допомогою відеоігор.
• Громадський ґеймер-діяч грає не лише у відеоігри, але і в карти, доміно, лото, шашки, настільні ігри тощо.

Взагалі, гра для них — лише привід зібратися з друзями. Немає нічого кращого, ніж прийти до ґеймеру-суспільника в складі великої компанії і як слід відтягнутися в якусь Worms World Party, Heroes of Might and Magic 3 або NHL 2006. Головне щоб у кімнаті було, як мінімум, два геймпади. І тоді ґеймер і його гості будуть щасливі.

Громадські ґеймери-діячі украй важливі для ґейм-індустрії. Саме завдяки їх зусиллям стали такими популярними мультиплеєри, що перетворилися останніми роками на справжній двигун ігропрому.

Тру-ґеймери

Найчисленніша група. Найчастіше справжні геймери виходять з казуалів, хоча бувають випадки, коли людина відразу ж починає поводитися як справжній геймер. Ознаки цього типу геймеров наступні:

• Справжній ґеймер із задоволенням витрачає гроші на купівлю однієї-двох нових ігор щомісяця.
• Час від часу він може всю ніч просидіти за грою на комп'ютері або приставці.
• Посеред робочого дня тру-ґеймера може раптово згадати про ігрову новинку, що лежить удома.

У цілому, ігрову поведінку справжніх ґеймерів з психологічної точки зору можна описати як "пасивну радість": втомившись від реального життя, вони із задоволенням відпочивають в придуманих віртуальних світах, а наситившись грою, йдуть займатися реальними справами. Відеоігри для справжнього ґеймера — серйозне хобі. Але — лише хобі. Тру-ґеймери — кров і плоть ігрової індустрії, саме для них стараються видавці, саме про їхню прихильність думають розробники, бажаючи продати свій шедевр мільйонним тиражем.

Задроти

Основна стаття: Задрот

Коли відеоігри перетворюються для людини в щось більше, ніж хобі, вона стає "зосередженим геймером", або задротом. Усе розпочинається з того, що бажання грати потихеньку підпорядковує собі усі інші аспекти життя. Власне, нам не відомо жодного випадку, щоб людина відразу ж стала зосередженим геймером: усе відбувається поступово, у міру того, як відеоігри здаються йому все привабливішими, життя ігрової індустрії — все цікавішим, а сам він починає грати все краще і краще. Ось ознаки, по яких можна упізнати задрота:

• Людина може не піти до університету, школи, або прикинутися хворим і не піти на роботу — і все це заради того, щоб пройти нову гру.
• Велика частина файлів на жорсткому диску стосується ігор (установщики, патчі, моди, арти тощо).
• Витрати на купівлю ігор, периферійни пристроїв чи апгрейд ПК перевищують витрати на їжу, одяг й інші розваги разом узяті.
• Ґеймер готовий купити будь-яку гру в Steam, лишень би була знижка.
• Або уважно вивчати гігабайтний файл з описом алхімічних рецептів з нової ролевої гри.

Задротів найбільше захоплюють ігри, за якими можна проводити масу часу: складні рольові ігри, нескінченні глобальні стратегії, масові мережеві шутери. Вивчивши усі прийоми, знаючи усі тактики прокачування героя і знайшовши усі секретні кімнати з сюрпризами, задроти стають по-справжньому задоволеними.

Вузька спрямованість інтересу такого ґеймера робить його цільовою аудиторією, на яку розраховують численні творці аддонів, додаткових пакетів місій і продовжень. І, звісно, кожен поважний "зосереджений геймера" бере участь у тематичних співтовариствах на форумах ігрових сайтів.

Хардкорщики

Мрія тру-ґеймера

Хардкорщики — вершина ґеймерської кар'єри, люди, для яких ігри стали життям, а життя повністю підкорилось ігровій індустрії. Увесь час вони або грають, або намагаються грати. Здебільшого їхня професійна зайнятість якось пов'язана з ігровою індустрією або професійним кіберспортом. Хобі, робота, ігри, життя — усе сплелося для хардкорщиків в один тугий клубок, усередині якого вони почувають себе по-справжньому добре. Упізнати хардкорщіка дуже просто, адже він:

• Плутає своє ім'я й прізвище з кіберспортивним прізвиськом або ігровим ніком, називаючись то так, то так;
• Підкреслює в календарі дати усіх хоч трохи значущих кіберзмагань і мережевих вечірок;
• Може не прийти на зустріч або на побачення, бо терміново поїхав на чемпіонат області з League of Legends.

Хардкорщики, як і зосереджені геймери, люблять складні, довгі ігри. Проте, на відміну від захоплених, вони завжди орієнтовані на максимальний результат. Якщо в грі передбачений розвиток героя до 80 левелу — вони розгойдуватимуть свого протагоніста до 80. А коли закінчать проходження, то почнуть розгойдувати нового, ще швидше й несамовитіше.

Справжніх хардкорщиків існує вкрай мало, проте саме їхні імена сходять з яизків — і заслужено: хардкорщики займають перші місця в табелях про ранги багатьох ігрових серверів, їхні фотографії і інтерв'ю друкують ігрові сайти, а фірми, якіі працюють в ігровій індустрії, саме їм пропонують зайнятися яким-небудь спільним проектом. Прибутковим проектом, звісно.

Посилання

• Англомовна Драматика про сабж
• Архівна версія статті