Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Велике князівство Литовське: відмінності між версіями
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
===Заснування=== | ===Заснування=== | ||
Велике Князівство Литовське зародилося у мердючих жмудських болотах. Місцевий балт [[Міндовг]] озирнувся навкруги, прокашлявся і домовився з навколишніми племенами, аби все те об'єлналося в одну державу навколо [[Вільнюс]]а. Але ці терени все ще лишалися дикими хащами навіть порівнюючи з якимось [[Смоленськ]]ом чи [[Новгород]]ом. Навіть прото-москалі на той момент нами були успішно [[Володимир Великий|хрещені]] і [[Повість минулих літ|досліджені]]. Натомість прото-литовці все ще залишалися дикими [[язичництво|язичниками]], які не мали ні власного державного устрою, ні писемности, нічого. Ледь не останні варвари Європи, які постійно потерпали від нападок племен прусів по сусідству. І ось, зібравшись разом, вони вирішили [[Зеленський|зробити це разом]]. Тим паче нагода випала цілком собі сприятлива: сусідню величезну імперію з центром у [[Руська земля|руській землі]] наїбнула ще більша імперія [[Золота Орда|любителей поскакати на конях, попити кумис та постріляти з лука]]. На кожну рибку знайдеться ще більша. Втім, їсти якихось малюсінких [[Пічкур|пічкурів]] великій рибі не хоже, тож Орда вирішила не лізти далеко на північ (тим паче, зо там доволі холодно), а пройтися землями південніше: спустошуючи Київщину і з боями прориваючись крізь щільну забудову фортець на [[Галичина|Галичині]] {{спойлер|Так само 6 століттями потому совєти будуть прориватися лісами заходу України, в яких під кожним кущем викопано по криївці}}. І так розйобана чварами і феодальними срачами [[Київська Русь|Русь]] майже розсипалась... але втрималась. Зі знищенням Києва Андрієм Боголюбським, а потім і монголами, політичний центр змістився у новостворене [[Руське королівство|Королівство Руське]], яке чинило найзапекліший опір приходу чуваків зі сходу, оскільки після успішної боротьби за київський престол у 1210-х значно збагатилося. <br /> | |||
Доки на півдні вирував треш, відсидітись у мирі і злагоді балтам не вийшло, адже христианізувати язичницьку наволоч прийшов тевтонський орден. Місцеві, зрозумівши, що діло пахне піздюлями, почали заручатися підтримкою один-одного та, частково, сусідніх [[русин]]ів біля [[Мінськ]]а та [[Гродно|Гродна]]. На противагу якимось бляшанкам, які говорять якось дивною німецькою, повстало все ще не більше за сучасну Литву, але горде князівство, готове дати відсіч супостатам у нерівній боротьбі. | |||
===Приєднання Русі=== | ===Приєднання Русі=== | ||
Версія за 21:06, 30 вересня 2020
| « | Старого не рушимо, нового не вводимо | » |
— Майже всі князі ВКЛ |
Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтське та инших земель (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, прост.: ВКЛ) - середньовічна держава у Східній Європі, яка піднялася за рахунок поглинання земель розйобаної монгольськими навалами Русі, дерибану спадщини королівства Руського, вдалому союзі з поляками (який, РАПТОВО, виявився кабальним). Посилилась за рахунок мирного приєднання маленьких білоруських князівств і витісненню Золотої Орди з Волині, Наддніпрянщини, Причорномор'я та Поділля.
Князівство було утворено 1236-го року, однак через 333 роки (у 1569 році) потрапило в анальну Люблінську унію з Польщею. Втім, йому вдалося проіснувати аж до 1796, коли Річ Посполиту остаточно схавала Московія, яка до цього провела ребрендинг і стала Російською імперією. Відіграло значну роль в історії Східної Європи, історії України та Білорусі. Останні чомусь вважають себе справжніми правонаступниками тієї самої™ Литви, називаючи себе литвинами, однак литовці від цього не в захваті. Вйо до історії ВКЛ!
Історія
Заснування
Велике Князівство Литовське зародилося у мердючих жмудських болотах. Місцевий балт Міндовг озирнувся навкруги, прокашлявся і домовився з навколишніми племенами, аби все те об'єлналося в одну державу навколо Вільнюса. Але ці терени все ще лишалися дикими хащами навіть порівнюючи з якимось Смоленськом чи Новгородом. Навіть прото-москалі на той момент нами були успішно хрещені і досліджені. Натомість прото-литовці все ще залишалися дикими язичниками, які не мали ні власного державного устрою, ні писемности, нічого. Ледь не останні варвари Європи, які постійно потерпали від нападок племен прусів по сусідству. І ось, зібравшись разом, вони вирішили зробити це разом. Тим паче нагода випала цілком собі сприятлива: сусідню величезну імперію з центром у руській землі наїбнула ще більша імперія любителей поскакати на конях, попити кумис та постріляти з лука. На кожну рибку знайдеться ще більша. Втім, їсти якихось малюсінких пічкурів великій рибі не хоже, тож Орда вирішила не лізти далеко на північ (тим паче, зо там доволі холодно), а пройтися землями південніше: спустошуючи Київщину і з боями прориваючись крізь щільну забудову фортець на Галичині (спойлер: Так само 6 століттями потому совєти будуть прориватися лісами заходу України, в яких під кожним кущем викопано по криївці). І так розйобана чварами і феодальними срачами Русь майже розсипалась... але втрималась. Зі знищенням Києва Андрієм Боголюбським, а потім і монголами, політичний центр змістився у новостворене Королівство Руське, яке чинило найзапекліший опір приходу чуваків зі сходу, оскільки після успішної боротьби за київський престол у 1210-х значно збагатилося.
Доки на півдні вирував треш, відсидітись у мирі і злагоді балтам не вийшло, адже христианізувати язичницьку наволоч прийшов тевтонський орден. Місцеві, зрозумівши, що діло пахне піздюлями, почали заручатися підтримкою один-одного та, частково, сусідніх русинів біля Мінська та Гродна. На противагу якимось бляшанкам, які говорять якось дивною німецькою, повстало все ще не більше за сучасну Литву, але горде князівство, готове дати відсіч супостатам у нерівній боротьбі.
Приєднання Русі
Громадянська війна
У складі Речі Посполитої
Занепад
Україна у ВКЛ
Спільнота Wild Fox за сприянням Івана Семесюка на початку 2020-го року опублікувалаа серію подкастів про ВКЛ:
Князі
Культура та мистецтво
Див. також
- Литва
- Польща
- Білорусь
- Середньовіччя
- Руське королівство
- Велике князівство Руське
- Українська шляхта
- Лицар
- Свидригайло
Покликання
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||