Японська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: {{Restore|Японська_мова|}} 400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці. '''Японс...)
 
Рядок 26: Рядок 26:
{{Азія|ЯпМов.jpg}}
{{Азія|ЯпМов.jpg}}
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}
[[pt:Língua japonesa]]

Версія за 23:25, 14 лютого 2018

Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Японська_мова).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.


Сабж, прямокутний у рамочці.

Японська мова (日本語, ніхонго) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95% випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.

Суть

До 60% лексики складають по-дебільному переозвучені ханьцзи. Інші — по-дебільному переписані ханьцзи. Ще якась частина - по-дебільному запозичені слова з англійської. Втім, за винятком кани для тих, хто знає китайську, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Так і живем. Викинути цей абзац ..... він точно по дебільному описаний

Особливості

Фонетика

Фонетично японська мова досить проста: деякі звуки (наприклад, [л] чи [з]) в ній відсутні, а деякі звуки, звичні нашому вуху, практично не різняться. Відсутні звуки японці компенсують схожими: так [л] у запозичених словах вони без вагань замінюють на [p][1].

Інша фонетична особливість полягає в тому, що більшість складів у японській – відкриті, тобто закінчуються на голосний (з приголосних склад може закінчуватись лише на [н] чи [м]). Тому виникають певні труднощі при запозиченні слів, що містять збіг різних[2] приголосних. Японці з цього знайшли такий вихід: у проблемні місця вони вставляють склади "на " (ку, су тощо) – у таких складах звук [у] часто редукується. Наприклад, слово "Україна" японською записується ウクライナ (укураіна) і вимовляється як [украйна] або [украіна][3].

Примітки

  1. Це не означає, що середньостатистичний японець не може в [л]. Ба навіть навпаки – за три тижні інтенсивних тренувань його можна видресирувати різнити [л] та [р]. [1]
  2. Подвоєння приголосних у японській є.
  3. Звичного нам [й] там теж немає – зазвичай такий звук більше схожий на короткий [i].

Посилання

Yaku.su — українсько-японський словник онлайн.
Японсько-українська транслітерація
Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн.
Онлайн розпізнавач ієрогліфів.


Шаблон:Азія