Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Німеччина

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sword-Free.png

Самопали набивайте, гострих шабель добувайте
Користувач:Користувач хоче видалити цю статтю, бо Причина.

Німеччина (Федеративна Республіка Німеччина, нім. Deutschland) — передова європейська країна 1-го світу, розташована в Центральній Європі.

Преамбула

Гімн Німеччини

Країна славиться високим рівнем життя, якісною медициною, розвиненими технологіями і видатним автомобілями, що користуються попитом у всьому світі. Такі популярними марками, як BMW, Mercеrdes-Benz, Volkswagen, Audi, Porshe, etc.

У всі часи Німеччина володіла (і володіє) розвиненою науковою мережею, від чого з сабжа походять багато великих вчених, винахідники та інші світлі голови разом з відповідними винаходами.

Історія

У Німеччині історично проживали германці (німці).

Країна представляє з себе класичний сценарій занепаду і розквіту, роздробленості і возз'єднання. Німеччина це країна яка всю історію проходить чорно-білу смугу перешкод.

Географія

Берлін

Місто як воно є

Берлін — колишня столиця Третього Рейху, а тепер найтолерантніше місто ЄС.

Назва немовби щось слов’янське[1]. Про те, що там колись були слов'яни, вам розкажуть ісконники різних гатунків, та це ще треба довести.

Дойчлянд, як відомо, у середні віки не існувала, замість неї там було дохуя і більше німецьких князівств-держав, та все ж німці прекрасно розуміли, що поодинці їх тупо схавають і тому почали потроху єднатись. Берлін тривалий час був столицею Пруссії (це така німецька країна, що колись існувала) а потім, коли вся Німеччина майже добровільно об'єдналась, він став її столицею.

Під час Другої Світової місто сильно постраждало, адже йобнутий Адік мав завищене почуття власної важливості і заборонив собі та своєму оточенню тікати з оточеного Берліну. Як він казав: я або тріумфально переможу або загину разом із містом. Не вийшло ні те, ні інше, місто хоч і майже розгепали та все ж швидко відбудували, а ось Адік виявився менш живучим.

К — Контраст

Коли нацистів подолали, країну було поділено на дві нерівні частини: Західну капіталістичну та Східну «соціалістичну». Столицю поділили окремо, тому вона стирчала своїм Західним Берліном посеред прорадянської НДР, відокремлена Берлінською стіною від прогресивного соціалістичного світу. Наразі та стіна по шматочках є популярним сувенірним шлаком.

Що варто побачити?

Музеї. Будь-які. Після Берліну ти, безосе, не зможеш відвідувати вітчизняні музеї ніколи в житті. Краще одного разу побачити, тому шукай сам, їх у Берліні, немов тієї багнюки.

Рейхстаґ — є безкоштовні екскурсії.

Взагалі ж Берлін безкрайній, тому шукай що тобі до вподоби та обов’язково знайдеш.

Населення

Чисельність населення за даними 2017 року — 82 лям осіб. Переважна більшість жителів це німці. Хоча намічається тенденція на збільшення чисельності нижчих рас, які нав’язують всім свій убогий світогляду і все це вкрай сумно.

Імміграція

За дослідженням ряду експертів, Німеччина є центром тяжіння іммігрантів з країн ЄС і засратих арабів з Близького Сходу.

Економіка

Має найбільшу економіку в Європі. Один із засновників і за сумісництвом неофіційна глава країн ЄС і основний донор щодо жебраків регіонів Сходу Європи. Творець валюти — Євро, що замінила собою існуючу до цього часу німецьку марку.

Відомі люди Німеччини

  • Адольф Гітлер — фюрер Третього Рейху.
  • Альберт Ейнштейн — фізик теоретик, лауреат Нобелівської премії.
  • Людвіг ван Бетховен — німецький композитор і піаніст, останній представник «віденської класичної школи».
  • Йозеф Геббельс — найближчий соратник Гітлера, один з видатних німецьких пропагандистів свого часу і популяризатор нацистських ідей в маси.
  • Бертольд Шварц — францисканський чернець, що жив в 14 столітті. Істинний засновник пороху і винахідник порохової зброї.

Цікаві факти

В Німеччині:

  • Добре і затишно облаштовані навіть найменші міста.
  • Немає обмеження швидкості на дорогах. Німці дуже агресивні за кермом.
  1. Англ. Вікіпедія каже читати тут Berger, Dieter (1999). Geographische Namen in Deutschland. Bibliographisches Institut. ISBN 978-3-411-06252-2.