Південна Корея
|
|
Південна Корея (кор. 남한, вона ж: Хороша Корея), офіційна назва — Республіка Корея, це така країна у Східній Азії, розташована у південній частині Корейського півострова, межує на півночі з Північною Кореєю. Південна Корея відома своєю електронікою, k-popом, Star Craftom, серіалами та автомобілями. Довгий час позиціонувалася в західному світі як форпост демократії та правильного капіталізму перед червоною ордою Китаю та СРСР.
Трішки історії
Сотні років корейці жили у нервових та не дуже сприятливих для власної країни умовах. Під боком у них постійно були сусіди, що завжди при нагоді завойовували Корейській півострів: це і Китайська імперія різних династій, і монголи, і японці. Всередині країни аристократія звісно постійно сралася між собою, час від часу розвалюючи Корею на два-три незалежних князівства. Голод навідувався в країну регулярно. Сорок років японської влади на півострові хоч і принесли країні хоч якусь промисловість, але більше нічого корисного корейцям від тих самураїв не було, сама лише політика асиміляції та колонізації.
Трішки довше і спочатку
Корейські дослідники кажуть, що з 3 тисячоліття до н.е. на території теперішньої кращої Кореї існувала держава Кочосон, проте швидше за все це байки на рівні викопування Чорного моря, хоча останні розкопки показують, що держава таки існувала, проте знаачно пізніше.
Колись у безкраїх лісах Маньчжурії ще до нашої ери була держава Пуйо, яка була знищена чи то під натиском предків чжурчженів, чи то динстії Хань. Предки корейців відійшли на південь: хто на сам півострів, хто на острови південніше, створивши жпень. На півострові ж пуйосці повстали проти китайців і утворили дві держави: Коґурьо на півночі (яка простягалася далеко поза сучасні кордони, охоплюючи всю Манчжурію, що досі пригадують тамтешні нацики) і Пекче на південному заході. Ще дві держави Окчо і Тоньє були захоплені Коґурьо. Остання відома тим, що надсилала своїх варягів в тоді ще Ямато імператору Нінтоку, які казали власне імператору топити не себе, а гарбузи. Як не дивно, тамтешні корейців були тоді цивілізованіші за японців, проте японці в Кореї вже тримали власні колонії. Також з місцевих тоді ще диких протокорейців з федерації міст-держав Чін на південному сході утворилася держава Сілла (наголос на останнє а), яка втім швидко цивілізувалася. І якось так сталося, що вони спершу нагнули сусідніх кочових корейців, потім невеличку державу Кая на півдні, а потім у 7 столітті вже знищили і цих двох гегемонів, втім не зайнявши північ Коґурьо через війни з імперією Тан, який за той час встигли нагло відхопити чжурчжені, створивши Пархе. Хоч основну роль там відігравали таки корейці, але міжетнічні конфлікти послабили державу, яку врешті монгольські кидані знищили у 926 році. Тим часом Сілла процвітала лише 2 століття, коли у 892 розвалилася на Хусіллу, Хупекче і Тхебон, який по суті був Хукоґурьо.
Тим часом ван вище згаданого Пархе, вигнаний зі своєї держави в 926 році, за 10 років зробив спершу зерґ на Тхебон, успішно взявши, а потім, не спиняючись, зробив ще й зерґ на дві инші і в 936 створив єдину імперію (тано, порівняйте з японською тенно) Корьо (звідки і пішла іноземна назва Корея). Тоді ж почалися війни з тими ж киданями за Бархе, які тривали зо сто років, і внаслідок був установлений західний кордон по річці Ялуцзян, який до сьогодні лишається найдавнішим непорушним кордоном. Корьо підкорилися киданями, але побудувала вздовж річки власний аналог Китайської стіни. В північно-східній Азії нарешті настав відносний мир років на двісті, і країна почала процвітати. Корейці почали врешті дружити з китайцями Сун проти Ляо, в той час як Ляо хотів купити Корьо. Після шаманів Сілли панівною релігією став буддизм, в Корьо навіть створили власний буддійський канон з 81 256 сторінок. З'явилися інститути і почали друкувати книги. Проте ближче до 13 століття почалися перевороти і війни за перенесення столиці до Пхеньяну, які ослабили країну.
В 13 століття на ослаблену країну раптово напали монголи, які йшли на Сун. Корейці опиралися 28 років, доки не здалися в 1259 році. Після цього Корея разом з Цушімою стала плацдармом для глибоко фейлового двічі нападу на Японію. В 1368 вони повстали проти монголів, скориставшися встановленням династії Мін в Китаї, хоча острів Чеджу став вільним ще після 1320-х. В 1388 корейці хотіли захопити Манчжурію, але послані війська повстали і проголосили династію Чосон на чолі з командувачем посланих військ Лі Сонгьо, по суті тупо здавши країну китайосам і остаточно вбивши надії на поверення тих земель Кореї. Навіть назва країни (Чосон) обрана китайцями. Також уряд усунув від влади буддизм на користь китайського конфуціанства. Єдиним більш самостійницьким вчинком стало створення власного алфавіту "Хунмін чоним" (див.нижче), хоча ієрогліфами користувалися ще 6 століть після того.
Стосунки з япошками
Після війни
Коли на півночі Кореї з 1945-го року стали хазяйнувати комуняки, а на півдні під американською адміністрацією створювати окрему державну систему усім стало зрозуміло, що скоро буде гаряче, хоча спочатку у великих держав були плани не ділити Корею, а залишити її цілою країною. Багато хто з рядових корейців на передодні Корейської війни легко підпадав під червону пропаганду і вірив у світле майбутнє під серпом та молотом.
Чому Південна Корея STRONG?
- Економіка маленької але гордої країни.
- Корейська електроніка
- Корейська культура та вплив японців.
- Корейські кіна.
- Корейська музика. K-pop.
- Корейський торгівельний флот.
Стереотипи про корейців
- Корейці - агресивні алкоголіки.
- Корейці - трудоголіки та задроти Star Craft.
Див. також
| |||||||||||||||||||||||||||||||
