Mount & Blade
Mount & Blade - легендарний симулятор середньовічного бандита-лицаря-найманця-феодала, що йде до успіху і до епічних заруб на сотні юнітів у стилі Total War. Тобто у нас тут стратегія схрещена з RPG та симулятором побуту феодала. Не містить фентезі та магії. Є однією з найбільш успішних ігор турецького геймдеву.
Перша гра серії
Кривенька, з жахливою картою, сіренькими локаціями, з костилями в коді, але з гарною механікою бою. Пізніше вийшли доповнення, які переросли в самостійні ігри - M&B: Warband та M&B: Вогнем та Мечем. Видана компанією Підарокс Інтерактів.
Модифікації
Секрет популярності виявився простим - двигунець гри легко піддавався модифікаціям і тому за роки гравці наробили гігантську кількість модів на будь який смак. Купа модів різного ступеня адекватності були зроблені: від звичайної заміни карти, наприклад на Європу, до повного переносу ДСВ (у гру де навіть вогнепальної зброї нема!).
Коли занадто багато модифікував свою гру
Честь і Слава
Mount & Blade: Вогнем та Мечем
| « | Та застрели ти його вже, Миколо! | » |
— Пам'ятна фраза, що часто мовлять юніти в грі під час бою. |
Модифікація, розроблена нібито українцями, що стала окремим відгалуженням від серії і була видана окремим офіційним DLC. Цікава власне місцем дії - Східна Європа часів Гетьманщини, можна воювати за козаків і спалити москву.
У порівнянні з оригіналом і Warband (що по суті є просто допиляним оригіналом), "Вогнем і Мечем" відчувається зовсім по-новому - з опцій налаштування персонажа випиляли передісторію, з’явився вибір складності, а кожна нова гра починається з короткого навчання (скіпається табом), що в over 9000 разів краще, ніж кляті тренувальні табори. Навичка "Переконання" тепер має сенс існування, бо заговорювати зуби вождям доведеться часто. Юніти тепер можуть захворіти якоюсь холєрою в рандомний момент часу, тож доведеться пертися до найближчого міста (по дорозі зловивши пару летальних випадків на 4-5 солдат кожен) і ночувати там щонайменше два-три дні (зловивши ще пару летальних випадків). А ще ніяких більше чотиризначних сум на турнірах, максимум - помахатися на кулаках з мужиком з місцевого шинку за сотню талярів. Від підприємств у містах взагалі нічого не залишилося - в нас тут епічні бої, а не "Монополія" якась.
З нововведень у зброї - гранати (самопідрив і шкоду своєму ж війську ніхто не відміняв, майте на увазі) і вогнепальна зброя, що замінила арбалет, хоча по суті є ним же, але більш неточним і здатним ваншотнути будь-кого, хто не обліплений латами.
Нації
- Запорожці - на меті - переїбашити всіх, хто стоїть на заваді становлення Української Самостійної Соборної Держави™
або віддатися полякам/москалям. Через явну підмоскаленість розробників[1] маємо Кієв, Чєрніґов, Чєркасси, Люботін і Сінєльніково. В армії акцент зроблено на стрільців, палитимуть буквально всі і з усього. - Кримське Ханство - татаро-монголи в своєму звичному репертуарі - зохавати пів-Європи, бажано аж до кордону зі шведами. Спочатку може здатися найвідсталішою нацією в грі (ну серйозно, з луками на рушниці і пістолі?)[2], але це компенсується можливістю отримати кавалерію, просто наймаючи селян.
- Королівство Швеція - москалів - нахуй від моря, поляків - бажано захопити повністю, на інших можна покласти прутня. Найзбалансованіша нація в плані війська, порівнюючи з іншими.
- Річ Посполита - "стартова" і водночас найзайобаніша нація в грі - московія постійно гризе кордони, шведи з запорожцями без кінця дойобують з двох боків, ще й татари можуть щось віджати під боком. Бої витягує чисто своєю гусарією.
- Московія - живе відносно мирно, хоча можна підняти бунт проти сцаря (кому не начхати, все одно ж в 99% випадків спалять і розграбують). На конях - мудили в залізі, під ногами - бомжі з бердишами/сокирами/можливо рушницями.
Mount & Blade 2
Покращений оригінал, в якому графіка вийшла на новий рівень, а контент, який пропонує вам гра розширився. Хоч це не AAA проект, але свою частку популярності має і в нього цікаво грати.
