Правопис 2019: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
(→Драма) |
м (rollbackEdits.php mass rollback) Мітка: Відкіт |
||
| (Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Недопис}} | {{Недопис}} | ||
'''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, | '''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і повна нісенітниця на думку [[Бидло|пересічних мешканців]]. | ||
== | == Що це і навіщо? == | ||
Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року|Вікіпедії]]. | |||
Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки|всім як завжди]]. | |||
У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах. | |||
== Зміни в правописі == | == Зміни в правописі == | ||
* Вживання | * Вживання ''ф'' або ''т'' на місці [θ] у запозиченях з грецької: ''міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра''; | ||
* Передання дифтонгу | * Передання дифтонгу ''au'' як ''ау'' або ''ав'': ''пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна''; | ||
* Передання | * Передання [ɡ] як ''г'' або ''ґ'' у іншомовних власних назвах: ''Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер''; | ||
* Закінчення на | * Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти''; | ||
* Вживання | * Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод''; | ||
* Скасування вставного | * Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії; | ||
* Написання окремо пів | * Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів|Радехова]]''; | ||
* Заміна | * Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''. | ||
* Відкоригування написання слів з дефіcом | * Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця''; | ||
* Написання релігійних понять з | * Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент''; | ||
* Використання фемінітивів | * Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня''; | ||
* Досить заплутане вживання лапок. | * Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан'', проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі''; | ||
* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''. | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
*[[Українські мовні срачі]] | * [[Українські мовні срачі]] | ||
*[[Скрипникофаґ]] | * [[Скрипникофаґ]] | ||
* [[Філолох]] | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
{{Мови}} | {{Мови}} | ||
[[Категорія:Мова]] | [[Категорія:Мова]] | ||
[[Категорія:Україна]] | [[Категорія:Україна]] | ||
Поточна версія на 03:25, 24 жовтня 2022
|
Український правопис 2019 року — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для скрипникофаґів і повна нісенітниця на думку пересічних мешканців.
Що це і навіщо?
Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від кацапської правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у Вікіпедії.
Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, велком ту реаліті. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але всім як завжди.
У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в сасєдушек масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.
Зміни в правописі
- Вживання ф або т на місці [θ] у запозиченях з грецької: міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра;
- Передання дифтонгу au як ау або ав: пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна;
- Передання [ɡ] як г або ґ у іншомовних власних назвах: Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер;
- Закінчення на і або и у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти;
- Вживання і або и на початку питомих слів перед р та н: ірод/ирод;
- Скасування вставного й перед йотованими голосними: фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
- Написання окремо пів: пів будинку, пів яблука, пів години, пів Радехова;
- Заміна всюди корня ект на єкт: проєкт, траєкторія.
- Відкоригування написання слів з дефіcом: поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця;
- Написання релігійних понять з великої букви: Бог, Трійця; а назв посад українських урядовців — з маленької: президент;
- Використання фемінітивів: директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня;
- Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: літак Руслан, проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: запорожець, боїнг, панасонік. Але: Тесла, Таврія — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: жигулі́, мерседес. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі;
- Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі.
Див. також
Примітки
| |||||||||||||||||||
