Кацап

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з Кацапи)
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Кацап).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Кацап - це хто-зна хто, але точно не москаль.

Дві основні версії походження слова кацап[ред.]

Митець про предмет статті...

«Народна» версія[ред.]

За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди. Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.

«Тюркська» версія[ред.]

За версією, запропонованою академіком Д. Яворницьким слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д. "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій» Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».

За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто. Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" : ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb

Вживання слова[ред.]

Кацап» в російській мові[ред.]

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників. Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.

«Кацап» в українській мові[ред.]

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім: Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга. Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок. Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить. Кацапня, ні, соб. от кацап. Кацапський, а, е, Великорусский. Кацапчик, ка, ум. от кацап. Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину. Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

Приклади вживання в літературній мові[ред.]

«Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь. «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь. «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р. «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же. «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.

«Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка. "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка. Завів кацап християнина, Зарізати хоче. Зав'язав йому назад руки, Ніж широкий точить. А кацапчук семиліток Мало не брикає: Кругом скаче коло тата Та все промовляє: «Да полна уж тачать батька!.. Будєт с нєго, будєт!.. Режь же, батька! то-то любо Как трепаться будєт!» Степан Руданський

Фольклор[ред.]

« Бог створив цапа, а чорт — кацапа  »

— Примітка