Країни Балтії

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.

Країни Балтії - сукупна назва для трьох невеличких країн на узбережжі Балтійського моря, а саме Литви, Латвії та Естонії. Багатьом українцям відомі під назвою "Прібалтіка", яку нам нав'язали кацапи. Москалі від цих країн дуже бомблять, і часто висираються по державному телебаченню про те, які ці країни "нацистські" та не поважають вілікіх дєдов. Зетники щиро мріють повторити 1940-рік щодо цих країн і знову ліквідувати їх незалежність.

Історія

До 1914

Щось там були якийсь Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі Швеції. Зрештою були окуповані Московією, яка дуже хотіла вихід до моря.

1914 - 1938

У Першу Світову Війну країни Балтії разом з Україною були звільнені від кацапів німецькою армією та було відновлено незалежність цих країн. Результат було закріплено Брест-Литовським мирним договором, за яким Ленін пообіцяв більше на схід Європи не сунутись. Договір більшовики РАПТОВО порушили менш чим через рік й змогли захопити УНР. Балтійські країни цієї долі уникнули й змогли зберегти державність, не зовсім завдяки власній армії, а бо більшовики більшість сил зконцентрували саме на нашій неньці за наказом Члєніна - "Росія без України неможлива"

1938 - 1945

У 1939 більшовики Московії й націонал-соціалісти Німеччини підписали пакт Молотова-Ріббентропа, де ділили сфери впливу у Європі. Гітлер дуже хотів забрати країни Балтії собі, але зрештою так-сяк домовився зі Сталіним, що другий отримує країни Балтії в обмін на деякі східні території Польщі. У 1940, поки країни Заходу були зайняті війною з німцями у Франції та Африці, СССР скористався дозволом німців й захопив країни Балтії. Втім мирний договір країни дотримуватись і не збирались - СССР планував поширити революцію на захід, "змити ганьбу поразки у совітсько-польській війні" і розробляв план захоплення Німеччини "ГРОЗА". Німці теж були не проти захопити заводи й ресурси СССР, щоб нарешті мати сили закінчити війну з Союзниками. У 1941 Німеччина нападає на СССР і захоплює країни Балтії. Багато жителів цих країн, відчуваши за рік всю "радість" проживання в СССР, як і деякі українці вступали до добровольчих формувань СС та інших збройних формувань Німеччини. Певна частина населення пишається своїми воїнами й досі, що викликає страшенний дупобіль у вати та звинувачення у нацизмі. Все ж німці програли.

1945 - 1991

Після "Асвабажденія" країн Балтії, НКВД та окупаційні сили СССР почали "радувати" місцеве населення "комунізмом" з потрійною силою, та й так, що кудись зникло більше 10% жителів цих країн. Для протидії московському деспотизму балти, як і українці, сформували свою повстантську армію - Рух опору Лісових братів. Як і УПА, діяв до 1956, потім був знищений, хоч і опір продовжувався у вигляді дисидентського руху.

1991 - нині

Найпершими вийшли з СССР, у 2004 вже доєднались до ЄС і НАТО. Позбавили громадянства всіх москалів (яких, у країнах Балтії, як і в Україні чимало через росифікацію та заселення москалями), і змушують останніх вчити місцеву мову та історію, якщо хочуть права голосу. Також часто тролять русню, влаштовуючи паради в честь своїх СС дивізій та руйнуючи пам'ятники вєлікіх дідов. Русня трохи бомбить по телебаченню, з піною в рота кричить про нацизм, але нічого вже вдіяти не можуть - країни Балтії під захистом НАТО. У 2022 віддали Україні від 45% до 65% свого військового арсеналу, бо знають, що русня підори. Шана й подяка!

Про кожну країну окремо

Литва

Найближча географічно і в цілому країна Балтії до України. У 14-16 ст. звільнили від монголів значну частину Руси та, на диво, обернено асимілювались і почали використовувати руську мову на офіційному рівні, руська шляхта була на рівних з литовською. Після того як об'єднались з поляками (з останніми товаришують і досі) особливо нічого розповісти. Після початку повномасштабного вторгнення кацапів в Україну вирішили відновити призовну армію, щоб у разі війни була змога мобілізувати декілька сотень тисяч військових.

Латвія

Просто Латвія, знаходиться по середині, між Литвою та Естонією.

Естонія

Етнічно близькі до фінів (є фіно-уграми) З цікавого проведена ще у 1990х цифровізація. Також це країна, яка віддала нам найбільший відсоток від свого загального озброєння - 65%.

Цифровізація Естонії

Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.

Це обернулось невеличкою неприємністю у квітні 2007-ого року, коли естонці вирішили вивезти з центру столиці (столиця Естонії - місто Таллін) на окраїну пам'ятник "савєцкаму салдату". Москва попередила, що "наслідки будуть катастрофічними", але естонці проігнорували і вивезли пам'ятник. РАПТОВО всю інтернет-інфраструктуру Естонії почали ДДОСити і взламувати гакери, що паралізувало на пару тижнів ледь не весь державний апарат країни, а місцеве "рускагаваряще" і ватне населення вийшло на "протести": розфігачили та пограбували купу магазинів, вибили скло та перевернули декілька автомобілів, поранили 100 осіб та вбили одного чоловіка. Ось такий він - "бєспощадний рускій бунт". В Таллін приїхали найкращі спеціалісти кібербезпеки НАТО для проведення розслідування та контрдій і поступово, вирішили проблему, забанивши весь іноземний інтернет-трафік та деякими іншими методами. Події було потім названо "першою кібервійною". Москалі причетність до того, що сталось, звісно ж, заперечили.

Відео з детальним описом подій 2007-ого

Україна - друга Естонія?

Основна стаття: Діджиталізація

Після того, як мудрий нарід™ вдосталь надивився Г+Г i обрав по-приколу Зеленського. Той, разом з своєю партією почали форсити цифровізацію. В теорії круто, на практиці Epic fail з токи зору кібербезпеки, зробили дурню, яка з естонською цифровізацією і близько не стоїть. Ось деякі відмінності:

• В Естонії вся особиста інформація про громадянина (хвороби, судимості, місце проживання) є зашифрованою, і доступ до неї державні структури отримують лише за дозволом цього громадянина, або рішенням суду.
• Залоґінитись в цифровий кабінет і подивитись цю інформацію користувач може лише через фізичний ключ-картку, що дуже кібербезпечно, в порівнянні з Дією, яка скачується на телефон бабці, котра може накачати туди вірусів, або взагалі бути вкраденим.
• В Естонії цифровізація відбувається максимально прозоро і поступово - весь джерельний код публікується на Github для авдиту міжнародними спеціалістами і виявлення вразливостей безпеки. У нас ж розробники Дії купили сертифікат в якогось інституту, і сказали щось типу "все повністю безпечно клянусь", попри те, що програми не можуть бути на 100% кібербезпечними, і з часом ЗАВЖЖДИ будуть знаходитись вразливості, і чим більше очей дивиться на код - тим раніше їх буде знайдено.
• Результати голосувань Естонії записуються в блокчейн, щоб їх було неможливо підробити. А опитування в Дії ніхто не знає, бо, знову ж, код закритий.
• В Дію Мінцифри додає все що треба і не треба: гру "Байрактар", також хотіли додати криптобіржу від комуністів Китаю Binance. Кібербезпеці велика кількість зайвих функцій лише шкодить, бо збільшує "attack surface" (поверхню атак)

Кульмінацією драми був злив данних 2020-ого року, коли в мережу витекла база данних користувачів Дії. Отака хуйня, малята.