Український Аніме-фандом

Український аніме-фендом — неформальне субкультурне товариство, що формує український фендом. Значною мірою зосереджено на українізаційній діяльності аніме та манги через японську, англійську та інші мови. Уся ця діяльність гуртується навколо команд, організованих клубами анімешників і отаку та інтернет-порталами (групи перекладачів манґи, аматорського дубляжу, творення аніме-літератури...) онлайн. Гарними прикладами є FanVoxUA і UkrDub. Окремо стоять фестивалі, які в теорії з певного часу не є одноосібним рупором клубу-організатора, але на практиці усі окрім деяких, не стосуються українського культурного простору фанатів японської культури.

Щодо українського російськомовного аніме-фендому, він в рази більший ніж перший, втім так само в рази менший ніж просто неукраїнський. Має велику кількість аніме-контенту, єдине культурне середовище обумовлює наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі навіть найменш цікавих публіці аніме, манґи та інших супутніх товарів російською мовою. Утім нормального (патріотичного) українського анімешника, він не дуже не цікавить, бо усе дивляться мінімум з англійськими субтитрати, а якщо й робити якісь винятки - лише для продукції рідною українською мовою. Утім, він є скоріш автономією до російського аніме-фендому, та майже не приймає активної участі у його розвитку ні у вітчізняній ні у іноземній, виступаючи більше споживачем російського продукту.

Аніме-інфраструктура в Україні

Окрім структури: Анімок, що переростають в Аніме-клуб, а згодом у загальнонаціональний Аніме-фендом, що в сукупності має в Україні існуючі також магазини аніме та манги, й атрибутики, що обслуговують анімешників та отаку, а також - різноманітні тематичні фестивалі, що стають рушійною силою у популяризації японської культури на теренах нашої держави; також - є прямими організаторами концертів японських гуртів в українських містах. Існує і кілька майстерень інтузіастів, що шиють одяг для вітчизняних Visual Keiщиків, кавер-виконавців та косплеєрів, таких як, наприклад Чернігіська Klepsydra та Донецька TSUBASA. Похизуватися витворами своїх рук, чи досягненнями у колі аніме-культури, звісно, масштабно можна лише на фестивалях, що дуже вражають оточуючих своїм креативом і епатажністю. Зовсім нещодавно почали виникати і "аніме-газети", про події в вітчизняному аніме-фендомі, такі, як наприклад Харківська «СєгодНЯ!», що існувала з 2007-го по 2009-й роки. Попри все, досі в Україні немає жодного Манґа-кафе.

Аніме-фестивалі України

Київський аніме-фестиваль

Київський аніме-фестиваль вперше організував Роман Янковський у квітні 2006-го року. Буквально через півроку, у жовтні 2006-го, Роман організував Другий Київський Аніме-Фестиваль.

Харківський аніме-фестиваль "Ханіфест"

Фестиваль Ханіфест існує з 2006-го року по сьогодення, проводиться у місті Харків. У 2014-му році головною тематикою став потойбічний світ. Один з найперших фестивалів в Україні, що відрізняється воєю довготривалістю.

Міжнародний фестиваль Акіхабара

Міжнародний фестиваль Акіхабара проводиться у Дніпрі з 2009-го року. Останній раз він відбувся у 2013-му році.

Фестиваль NIHON TAISAI в Донецьку

NIHON TAISAI — щорічний фестиваль, присвячений поціновувачам аніме, косплею, японських відеоігор та японської ж культури. Проходить у Донецьку. Фестиваль проводиться щорічно, починаючи з 2010-го року.

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації існував з 2008-го по 2010-й рік у Києві.

Фестиваль косплею ANICON

Львівський щорічний фестиваль косплею ANICON, що у 2014-му навіть розширився в декілька разів. [1] Вперше був проведений у 2008-му році.

Всеукраїнський фестиваль косплея ОТОБЕ

Єдиний всеукраїнський фестиваль косплею ОТОБЕ, який проходить у Києві. Існує з 2011-го року до сьогодні. Має власний сайт.

Одеський аніме-фестиваль Natsu Nami

Одеський аніме-фестиваль Natsu Nami — перший по-справжньому масштабний захід такого роду в Одесі. Перший фестиваль відбувся в 2011-му році в Українському драматичному театрі [2]. Другий фест проходив в будівлі Філармонії.

Харківський Фестиваль японської анімації Yorokonde

Харківський Фестиваль японської анімації Yorokonde, щовесни збирає в Харкові шанувальників японської анімації, азіатської візуальної культури, косплеєрів, ігроманів, художників і танцюристів. Існує з 2008-го року. [3]

Житомирський Аніме-фестиваль Akari

Житомирський Аніме-фестиваль Akari вперше відбувся 4-5 серпня 2012-го року. Організатори фестивалю описали його як: "Akari" — цей фестиваль як промінчик світла в цьому монотонному сірому світі! На кілька днів вам відкриються двері в казковий світ «Akari», де ви зможете відчути себе спритним самураєм, прекрасною гейшею або будь-яким іншим персонажем! Мета фестивалю зібрати всіх поціновувачів аніме, а також познайомити всіх бажаючих з цим видом мистецтва. Це перший фестиваль такого роду, але планується його проводити щорічно. Наш Фестиваль приємно здивує і порадує Вас красивим залом, атмосферою, незвичайними конкурсами, а прекрасні вокалісти посперечаються з косплеєрами за любов глядачів. Вас чекають фотосесії з професійними фотографами для тих, хто захоче залишити про фестиваль красиві спогади.» На жаль, після 2012-го року, цей фестиваль більше не проводився.

Українські аніме-клуби

Українські аніме-клуби — об'єднання анімешників для спільного перегляду аніме та манги, спілкування, та суміжної діяльності, що стосується цього хобі. Характерною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів були створені до широкого розповсюдження Інтернету в Україні і почали переклад аніме та манги на українську ще у 90-х роках минулого століття. У ті часи, вони існували зокрема для головного - перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах були спеціальні альбоми з аніме-дисками, що перегли як зіницю ока обрані "голови".

Аніме-клуби мають свою специфічну ієрархію. Зокрема це стосується інтегрованості учасників у японську культуру і завзяте використання анімешного сленгу. Обов'язковою умовою існування клубу є "голова клубу", що має своє прізвисько, зазвичай японське ім'я чи ім'я аніме-манга персонажу, або ж улюбленого J-рокера.

Зазвичай у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що грунтується на японській мові. Наслідком такого використання ми маємо розповсюдження такого слова, як "няша", "кавайний", "ня" та багато подібних, що стали загальноуживаними.

Київ

Від 1997-го року і до 2008-9-го року існував найвідоміший аніме-клуб України, столичний Crystal Power (скорочено CP (ЦП) або КП) під керівництвом «Мами-Сандри», який щороку збирав на власний день народження анімешників зі всієї України. Первинно мав амбіції, аби стати всеукраїнським, утворивши діяльні філії у Львові та Запоріжжі, потім навіть міжнародним, мавши представництва у Росії та Македонії (!). Але, з наступом «доби Інтернету», популярність усіх, у тому числі і Київського, українських аніме-клубів катастрофічно впала, спричинивши майже повне зникнення таких формувань. Короткостроково з'явився і зник аніме-клуб "Nakama's", як і "Tomodachi" й "Камігава" як і безліч інших, що лишаться невідомими загалу...

Львів

Львів — столиця українського фендому. Там існують регулярні анімки та широке коло поціновувачів аніме та манги. На «Міцуруках» цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходках «Ренмея» це в принципі не можливо, бо вони відбуваються раз на кілька років, засвідчити їх анімку можна не часто.

Були ще такі клуби, як «ЛСД Львів» та «АнімеЛьвів». "АнімеЛьвів", псевдоанімешний клуб «Нагасакі», - через деякий час, майже усі вони зникли. Зрештою зараз майже усі фани аніме перейшли або до Міцурукі, або просто зустрічаються маленькими групами по власних будинках.

Хоча треба відмітити, в останній час відбувається деяке пожвавлення, через притік нових молодих аніме-фанів та активну діяльність старих учасників і нових команд фан-даберів.

Тернопіль

З 2006-го року існував Тернопільський аніме-клуб, але він не уславився майже ніякою активною діяльністю, хіба спробою перекладів манґи і організованим виїздом на аніме-фестивалі. Однак саме з цього клубу вийшли відомі особи: фан-дабер та співачка «Русалка» та «Deity».

А ще у Тернополі було відновлено аніме-клуб «НЯкай Українською». Новий клуб, був створений у 2013-му році, анімешниками минулого клубу і широким колом молодих фанатів японського мистецтва. Такий факт, свідчить про відновлення тенденцій на створення аніме-клубів в Україні. Зокрема, це можна пояснити активною популяризацією і поширенням аніме і манга, що були перекладені на українську мову.

Хмельницький

Десь з 2003-му року існував хмельницький аніме-клуб «Tsuki no Seiza». Але коли його голова Лін Мінмей у 2007-му переїхала до Львова, клуб суттєво зменшив свою активність. У цей час Лін робила кар'єру як керівник «Cantabile Orchestra». Львівський «Ренмей» спочатку існував як його філія.

Житомир

Мав свій аніме-клуб «花火-Hanabi-花火», який був організований 16-го серпня 2009-го року, на другій сходці любителів аніме в цьому місті. Клуб активно почав набирати і шукати потенційних учасників клубу. Був навіть створений сайт, але, згідно з інформації на сайті, він проіснував активно не більше місяця. У 2012-му році в Житомирі відбувся перший і поки-що останній аніме-фестиваль під назвою "Akari".

Харків

Аніме-клуб Yume no Moto ("Юмі но Мото", або ж "Джерело мрії")) в Харкові існує вже 13 років і об'єднує людей, небайдужих до японської культури і анімації. З кожним роком їх ряди ростуть, як стверджують самі учасники клубу. Регулярно організовує різні аніме-заходи не тільки всередині клубу, але й за участю аніме-соратників з інших міст, такі як «Щорічний фестиваль японської анімації "Yorokonde"», аніме-вечірки, турніри з комп'ютерних ігор, аніме-фан вечори, виставки, конкурси та флешмоби.

За досягнення, можна вважати, що саме в цьому клубі народилася перша українська аніме-газета "СьогодНЯ", відома вже і за межами України. Серед авторів газети анімешники та отаку з різних куточків України та Росії. Делегації від їх клубу регулярно виїжджають на великі українські та зарубіжні аніме-фестивалі. Анімки відбуваються щотижня, на відміну від більшості аніме-клубів України. Цей клуб є прикладом для наслідування.

Полтава

Тут виник в 2009-му і зник у 2011-му році клуб «Crystal Anime», що мав навіть свій сайт.

Запоріжжя

Тут панував один аніме-клуб у вигляді однієї філії — клубу Rising Sun. Так сталося, що клуб майже повністю складався з «кавайних няш», представниць слабкої статі, а тому у нього склалися досить стійкі відносини з львівським «ВРом», який майже повністю складався з чоловіків. У Запоріжжі іноді відбуваються анімки, але надто рідко, щоб говорити про якусь злагоджену діяльність фанатського групування.

Донецьк і область

Донецьк має декілька створених аніме-клубів: «Tsubasa no Michi» - перший офіційно зареєстрований аніме-клуб. Діяльність клубу: Організація аніме-вечірок і щорічного аніме-фестивалю у Донецьку; виїзд на заходи в інші міста зі своєю програмою: косплей, караоке, фан-арт, косплей-сценки. Алчевськ мав аніме-клуб «MAEMI». «Кавай Кампай» виник у Стаханові Кадіївці, після недовгого існування зник.

Луганськ

Мав аніме-клуб «Asa no Tsuyu», що мав свій власний сайт. Був активним у 2011 та 2012 роках.

Дніпро і область

Січеславщина також, неофіційно, мала багато аніме-клубів. Аніме-клуб «Itodama» проіснував з 14 липня 2006, а потім тихо "помер" в 2011. Доля таких, як "Іниє" - коротке повідомлення: «Клуб існував з 16.01.2013 по 20.05.2013. Народу було у нас дуже мало. Коли-небудь ми створимо нову групу сходок і запросимо вас всіх до нас». Зокрема, місто Нікополь також мало свій аніме-клуб «KOKORO NO KOE». Клуб відрізнявся завидною популярністю, незважаючи на провінційність, мав голову «Інтегру» та інших, рстаннім головою був - «Ю», і регулярні анімки та активний сайт з 2009-го по 2012-й рік. Але потім, з певних причин, цей клуб зник через брак учасників.

Мелітополь

У Мелітополі автономно існував аніме-клуб «Нова весна» і відбувалися досить регулярно анімки, зокрема пік був у 2013-му році, коли анімки стали дуже частими, але після цього стався занепад аніме-руху в місті. Час від часу, місцеві анімешники всеж влаштовують нові анімки і суміжні пов'язані тематичні події.

Одеса

Один з останніх осередків відродження аніме-культури, зокрема завдяки Одеському фестивалю «Natsu Nami» та активній діяльності таких клубів, як "Umi No Hoshi", а ще в Одесі маса аніме-магазинів. Це свідчить про немалий попит серед тутешніх анімешників на продукти японської культури.

Список відомих аніме-магазинів

Київ:

• Anime Line Group
• Shop animezis
• Pulsar

Харків:

• СквозНЯк

Донецьк:

• OTAKU

Одеса:

• Hanabi
• Хотару
• Магазин косплею «Sunny cats»
• Fairy Fox
• Yorokobi

Запоріжжя:

• Anime Sich

Львів:

• Аніме-магазин Anime Tochka

Івано-Франківськ:

• Neko Shop

Сімферополь:

• Щасливий Єнот

Субтитрування

Підйом інтересу до аніме в останні роки в Україні відбувається саме зокрема виникненню низки «Фан-саб» команд, що перекладають аніме українською, озвучуюють, створюють сайти, для популяризації цього жанру японського мистецтва. Найвідоміщі серед них: FanVoxUA, UkrDub, AniUA та Patlati Продакшнз. В останні роки відбувається справжній розквіт інтересу фанатів аніме до перекладу його українською. Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони перекладачів-японістів, так і з боку простого фаната-слухача.

Звісно, не можна сказати, що аніме-культура зникла з терен України, хоча основна "хвиля" популярності аніме і манга пройшла, і навряд чи колись повернеться знову у масштабах минулих років. Але останні тенденції свідчать про те, що субкультура анімешників продовжує не тільки існувати в Україні, але і розвиватися. Останнім обов'язковим трендом нових аніме-клубів стали інтернет-сайти, які дуже швидко збирають навколо себе фанатів аніме у містах, створюючи нові осередки аніме-інфраструктури і спілкування анімешників. Беззаперечно, сайт аніме-клубу став обов'язковим атрибутом буд'якого серйозного групування, яке має що показати іншим, з активних плодів своєї діяльності.

Загальні висновки і тенденції

Окрім відомих клубів, можна сказати, що так чи інакше, час від часу, майже кожне українське місто мало свій аніме-клуб. Головною проблемою таких клубів, що призводило до занепаду - є одноманітність заходів та бездіяльність учасників, саме тому, єдині клуби, що вистояли, спиралися на: різноманітність заходів, ініціативу учасників і створення власного творчого продукту, такого як перекладу аніме та манги, косплей, організація фестивалей, створення музичного гурту, конкурсів, сайту, що залучали до клубу усе більшу аудиторію і закріпляли в них присутність старих учасників. Дивлячись на останні тенденції, у висновку, можна сподіватися на справжній розквіт нових аніме-клубів в Україні.

Аніме-інфраструктура в Україні існує у великих містах, але вона є не дуже розвинутою по всй країні, наприклад як у Європі, де багато аніме-магазинів, фестивалів, клубів і іншого. Тим не меньш, знову ж таки, спираючись на нове зростання популярності аніме-культури, через активну діяльність її найзавзятіших фанатів, можна очікувати пожвавлення і цієї сфери.

Українські аніме-клуби, що є або існували

• «Crystal Power» - Київ.
• «Nakama's» - Київ.
• «White Reflection» - Львів.
• «Міцурукі» - Львів.
• «НЯкай Українською» - Тернопіль.
• «Umi No Hoshi» - Одеса.
• «Нова весна» - Мелітополь.
• «Rising Sun» - Запоріжжя.
• «Tsubasa no Michi» - Донецьк.
• «MAEMI» - Алчевськ.
• «Кавай Кампай» - Стахановськ.
• «Yume no Moto» - Харків.
• «Asa no Sora» - Харків.
• «花火-Hanabi-花火» - Житомир.
• «Tsuki no Seiza» - Хмельницький.
• «Тернопіль» - Тернопіль.
• «ЛСД Львів» - Львів.
• «АнімеЛьвів» - Львів.
• «Asa no Tsuyu» - Луганськ.
• «Crystal Anime» - Полтава.
• «KOKORO NO KOE» - Нікополь.
• «Itodama» - Дніпропетровськ.

Див. також

• Аніме-клуб
• Манґа-кафе