Латинкойобство: відмінності між версіями
м (→А чи треба?) |
м (→ПравопЕси) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Якась прутня, візуально схожа на юродливку. | Якась прутня, візуально схожа на юродливку. | ||
* '''На цхасі''' | * '''На цхасі''' | ||
Не змогли придумати нормальної латинки. Зліплена вона з гівна та палиць: поруч із буквами з гачеком (Č, Š, Ž) автори на місце Ґ вліпили літеру Ğ, яка вживається хіба в тюркських мовах і геть не нагадує за вимовою Ґ<ref>Та й зверху не гачек, а бравіс</ref>. | Не змогли придумати нормальної латинки. Зліплена вона з гівна та палиць: поруч із буквами з гачеком (Č, Š, Ž) автори на місце Ґ вліпили літеру Ğ, яка вживається хіба в тюркських мовах і геть не нагадує за вимовою Ґ<ref>Та й зверху не гачек, а бравіс</ref>. Передача Г як G теж не надто очевидна. До того ж, зовсім не зрозуміло, що в алфавіті робить буква Ї, яка мала би записуватися як ji, аналогічно до ja, ju, je. Наостанок, пом'якшення приголосних передано через сраку, автори навіть визначилися між апострофом й акутом (як у ś). Словом, непослідовно складена латинка, якою неможливо повноцінно користуватися. | ||
* '''Гаєвиця''' | * '''Гаєвиця''' | ||
Найбільш нормальна серед усіх них, має мінімум діакритиків і мінімум двозвуків. теж пішла від чеської, але вже через сербохорватську. На її основі існує так звана [https://nova-latynka.livejournal.com/775.html Nova Latynka], яка цілком годиться для української мови і якою можна писати без огиди. | Найбільш нормальна серед усіх них, має мінімум діакритиків і мінімум двозвуків. теж пішла від чеської, але вже через сербохорватську. На її основі існує так звана [https://nova-latynka.livejournal.com/775.html Nova Latynka], яка цілком годиться для української мови і якою можна писати без огиди. | ||
Версія за 00:40, 3 грудня 2020
|
Латинкойобство — вживання латинки де треба і де не треба. Змушує навколишніх пускати кров з очей.
ПравопЕси
- Абецадло
Якась хуїта, злизана з польської абетки (яка й без того громіздка). До української підійшла слабко.
- Їречек
На базі чеської латинки. Австріяки свого часу думали її впровадити на Галичині, але невдовзі відмовилися від цієї ідеї.
Якась прутня, візуально схожа на юродливку.
- На цхасі
Не змогли придумати нормальної латинки. Зліплена вона з гівна та палиць: поруч із буквами з гачеком (Č, Š, Ž) автори на місце Ґ вліпили літеру Ğ, яка вживається хіба в тюркських мовах і геть не нагадує за вимовою Ґ[1]. Передача Г як G теж не надто очевидна. До того ж, зовсім не зрозуміло, що в алфавіті робить буква Ї, яка мала би записуватися як ji, аналогічно до ja, ju, je. Наостанок, пом'якшення приголосних передано через сраку, автори навіть визначилися між апострофом й акутом (як у ś). Словом, непослідовно складена латинка, якою неможливо повноцінно користуватися.
- Гаєвиця
Найбільш нормальна серед усіх них, має мінімум діакритиків і мінімум двозвуків. теж пішла від чеської, але вже через сербохорватську. На її основі існує так звана Nova Latynka, яка цілком годиться для української мови і якою можна писати без огиди.
Латиняки
У нас піде мова про таких латиняк:
А чи треба?
У звичайних українців цілком резонно постає питання: «а нахуя нам латинка, якщо маємо кирилицю?». Дискусії й срачі навколо цього не вщухають і тепер, хоч участь у них бере досить мало люду. Латинкойоби мають понад 9000 доводів за латинку різного ступеня обґрунтованості й адекватності: від банального «абинеякумоскалів» (чи навпаки глобалізації) до внормування транслітерації.
От чого-чого, а нормальної транслітерації нам дійсно бракує, бо чинний держстандарт трансліту на базі англійського алфавіту досить хуйовий: нема ні пом'якшення приголосних, ні апострофа, ні нормального йотування (скажімо, із Юрія виходить неоковирний Yurii). Та й самі українці нехтують ним, тому кожен пише хто як хоче. Те ж Запоріжжя то стає Zaporizhzhia, то Zaporizhya, то Zaporizhzhya.
Див. також
Примітки
- ↑ Та й зверху не гачек, а бравіс
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
