Словотвір: відмінності між версіями
м (→Пацієнти) |
MiskoGe (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Що це і навіщо? == | == Що це і навіщо? == | ||
Теортично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують тих, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити на питомі слова. А проте, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», | Теортично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують тих, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити на питомі слова. А проте, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація») тощо. Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта. | ||
Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безвинні слова, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>а латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там. | Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безвинні слова, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>а латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там. | ||
Версія за 02:47, 21 листопада 2020
|
Словотвір — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним англіцизмам. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.
Що це і навіщо?
Теортично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення української мови від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують тих, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити на питомі слова. А проте, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «комікс», «застосунок» замість «аплікація») тощо. Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в укрмережі, та ж «вподобайка» чого варта.
Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безвинні слова, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»[1]. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.
Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»[2]. Скажімо, ось пропоновані переклади слова «планшет». Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові?
Пацієнти
- Юрко Зелений
- Юродливий
Примітки
Посилання
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
