Словотвір: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
мНемає опису редагування
 
(Не показані 17 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Недопис}}
[[Файл:Logo Slovotvir.png|thumb|Лоґо]]
[[Файл:Logo Slovotvir.png|міні|Словознак проєкту "Словотвір"]]
'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним [[Англійська мова|англіцизмам]]. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.
[[Файл:Znak Slovotvir.png|міні|Знак "Словотвору"]]
 
'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним нині англіцизмам. Нині там феєрія даунізму в усіх поля.
== Що це і навіщо? ==
Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.
 
Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.
 
Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»<ref>Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх</ref>. Скажімо, замість «планшет» [https://slovotvir.org.ua/words/planshet пропонують «гортайчик»]. А замість «селфі» втулили якісь [https://slovotvir.org.ua/words/selfi «самчики» й «себешки»]. Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.
 
== Пацієнти ==
Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]
 
Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Хуяч українізації#Приклади|Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.
 
== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 21:03, 12 травня 2024

Лоґо

Словотвір — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним англіцизмам. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.

Що це і навіщо?

Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення української мови від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «комікс», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в укрмережі, та ж «вподобайка» чого варта.

Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»[1]. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»[2]. Скажімо, замість «планшет» пропонують «гортайчик». А замість «селфі» втулили якісь «самчики» й «себешки». Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.

Пацієнти

Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають будь-які запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, moar тут

Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от Юрко Зелений, який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам Юродливий проводив кроком повз.

Примітки

  1. А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім
  2. Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх

Посилання