Беніто Муссоліні: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Беніто Муссоліні - диктатор Італії в період першої половини XX-го століття. Першим придумав фашизм та запровадив його у своїй державі. Бажав відродити [[Давній Рим|Римську імперію]], але епічно за[[фейл]]івся: партізани вирішили зробити з нього решето, а після підвісити, як черешню. | Беніто Муссоліні - диктатор Італії в період першої половини XX-го століття. Першим придумав фашизм та запровадив його у своїй державі. Бажав відродити [[Давній Рим|Римську імперію]], але епічно за[[фейл]]івся: партізани вирішили зробити з нього решето, а після підвісити, як черешню. | ||
== До отримання влади == | == До отримання влади == | ||
Беніто народився, як і личить справжньому італійцю, в сім'ї де батько був запальним та емоційним любителем політики, соціалістом та анархістом [https://en.wikipedia.org/wiki/Alessandro_Mussolini]. Батя був ковалем за професією і постійно був в курсі усього тодішнього політичного життя - тому синок змалку був оброблений прохолодними байками про соціалізм, атеїзм, історіями про поганих капіталістів і про принижений робітничо-селянський люд. Та шо там - навіть більше - Беніто отримав своє ім'я на честь мексиканського революціонера та президента [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%81 Беніто Хуареса], якого батя дуже поважав. Малий Беніто хоч в був запальним, агресивним та емоційним, але дурнем не був - багато читав, мав талант до написання публіцистики і зі шкільних років почав писати різні статті політичного та соціально штибу - Італія в перші роки 20-го століття скажено бурлила різними політичним течіями і особливо соціалістичними мріями. | |||
== Правління == | == Правління == | ||
Насправді Італія Муссоліні сильно відрізнялася від 3-го Райху і тим паче від СРСР. Євреїв тут не гнобили аж до 1943 року, інтелігенції дозволяли таке, за що можна було легко відправитися збирати сніг на Сибір або стати добривом на полях Баварії. За неправильні висловлювання або статейку, що ганьбить добре ім'я Дуче, до вас звісно могли завалитися кремезні хлопці з місцевого відділення фашистської партії і аргументовано пояснити, що ви не праві, навіть виписати штраф, в крайньому випадку підпалити вам будинок, але самі ви залишилися б живі і на волі. Досить демократично як на ті часи. | Насправді Італія Муссоліні сильно відрізнялася від 3-го Райху і тим паче від СРСР. Євреїв тут не гнобили аж до 1943 року, інтелігенції дозволяли таке, за що можна було легко відправитися збирати сніг на Сибір або стати добривом на полях Баварії. За неправильні висловлювання або статейку, що ганьбить добре ім'я Дуче, до вас звісно могли завалитися кремезні хлопці з місцевого відділення фашистської партії і аргументовано пояснити, що ви не праві, навіть виписати штраф, в крайньому випадку підпалити вам будинок, але самі ви залишилися б живі і на волі. Досить демократично як на ті часи. | ||
Версія за 16:11, 18 січня 2025
Беніто Муссоліні - диктатор Італії в період першої половини XX-го століття. Першим придумав фашизм та запровадив його у своїй державі. Бажав відродити Римську імперію, але епічно зафейлівся: партізани вирішили зробити з нього решето, а після підвісити, як черешню.
До отримання влади
Беніто народився, як і личить справжньому італійцю, в сім'ї де батько був запальним та емоційним любителем політики, соціалістом та анархістом [1]. Батя був ковалем за професією і постійно був в курсі усього тодішнього політичного життя - тому синок змалку був оброблений прохолодними байками про соціалізм, атеїзм, історіями про поганих капіталістів і про принижений робітничо-селянський люд. Та шо там - навіть більше - Беніто отримав своє ім'я на честь мексиканського революціонера та президента Беніто Хуареса, якого батя дуже поважав. Малий Беніто хоч в був запальним, агресивним та емоційним, але дурнем не був - багато читав, мав талант до написання публіцистики і зі шкільних років почав писати різні статті політичного та соціально штибу - Італія в перші роки 20-го століття скажено бурлила різними політичним течіями і особливо соціалістичними мріями.
Правління
Насправді Італія Муссоліні сильно відрізнялася від 3-го Райху і тим паче від СРСР. Євреїв тут не гнобили аж до 1943 року, інтелігенції дозволяли таке, за що можна було легко відправитися збирати сніг на Сибір або стати добривом на полях Баварії. За неправильні висловлювання або статейку, що ганьбить добре ім'я Дуче, до вас звісно могли завалитися кремезні хлопці з місцевого відділення фашистської партії і аргументовано пояснити, що ви не праві, навіть виписати штраф, в крайньому випадку підпалити вам будинок, але самі ви залишилися б живі і на волі. Досить демократично як на ті часи.
Муссоліні та культура
Дуче обожнював дражнити і спокушати інтелігенцію «пряниками», дружив з футуристами (наприклад, Томазо Марінетті). Все було не так просто, як в Райху або Союзі. Муссоліні любив тримати свою репутацію в очах освідченого прошарку якомога вище. Тому в Італії частіше застосовувався метод пряника - за абстракціонізм, джаз, кубізм або експресіонізм фашисти не розстрілювали і не саджали в табори. Ба більше, Італія того часу сама породила купу передових і популярних модерністів і активно піарила їх на міжнародній сцені. Наприклад Джорджо де Кіріко, який отримував офіційні замовлення від партії, а італійські спецслужби його і пальцем не чіпали, навіть пускали в США перед самою Другої світовою війною. З огляду на те, що картини Де Кіріко були заповнені аж ніяк не вождями, селянами з робітниками, а розчленованими манекенами, сюрреалістичними пейзажами в стилі Далі та іншими сакральними символами, то фашистський режим італійців виглядає навіть прогресивним і толерантним для тих часів.
Хоча у Дуче був в кишені і штат придворних тоталітарних творців, які штампували цілком собі тоталітарні висери, що були без коливань забуті самими італійцями, як тільки їх примусово демократизували англійці і американці.
Фейл
Галерея
Цікаві відео
Див. також
| ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||