Торент: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 3: Рядок 3:
==Теорія==  
==Теорія==  


Однорангова мережа, або коротко P2P (Peer-to-peer) це система передачі інформації, в якому один і той самий клієнт може виступати як в ролі отримувача файлів, так і віддавати їх іншим юзерам. В торентівській термінології - це Сіди та Піри. Тобто, теоретично, ніякий центральний сервер вам не потрібен для того щоб отримувати файли.
Однорангова мережа, або коротко P2P (Peer-to-peer) це система передачі інформації, в якому один і той самий клієнт може виступати як в ролі отримувача файлів, так і віддавати їх іншим юзерам. В торентівській термінології - це '''Сіди''' та '''Піри'''.  


В реальності все трохи інакше: не дивлячись на те, що безпосередньо завантаження та відвантаження пакетів відбувається по P2P, але для того щоб познайомити Піри один з одним, між ними треба мати щось у вигляді прокладки. Такою прокладкою виступають здебільшого трекери, то яких програми звертаються щоб отримати список доступних пірів.
Що це значить? Теоретично, ніякий центральний сервер вам не потрібен для того щоб отримувати інформацію. За таким принципом колись давно були організовані мережі Fidonet, а також працювати IRC чатики. До якогось моменту навіть [[Skype]] користувався P2P для текстового чату. Пакети зі шматками файлів літають напряму між пристроями, децентралізаця мережі, <s>за сприянням [[Порошенко|Петра Олексійовича]]</s>


Відносно недавно з'явився такий собі DHT. Теоретично це дозволяє ділитись списком пірів з іншими пірами (традиційно список пірів до цього отримувався виключно через трекер). Але знову ж, на практиці для цього треба мати хоч один пір який в змозі надати DHT, бо в деяких клієнтах такої функції немає взагалі. А тому, доведеться підключатись до сервера хочаб раз. В qBittorent прямо з коробки вбудована функція для пошуку DHT на спеціальних трекерах, що якби взагалі руйнує всю ідею цього вашого DHT.
В реальності все трохи інакше: не дивлячись на те, що безпосередньо завантаження та відвантаження пакетів відбувається між клієнтами, в межах клієнту BitTorent для того щоб познайомити ті клієнти один з одним, треба мати сервер-прокладку з відомою адресою, куди можуть звернутись будь-які клієенти. Такою прокладкою виступають здебільшого трекери, куди піри анонсують своє бажання роздавати чи скачувати, і до яких торент-клієнти звертаються щоб отримати список доступних пірів. Власне з цим була пов'язана і основна проблема P2P мереж - якщо всі клієнти офлайн, то ніхто з вами не поділиться інформацією, хоч текстовим чатом, хоч файлом з інформацією. А клієнти мають властивість трохи частіше відключатись і навіть видаляти файли з пам'яті, щоб звільнити місце на диску.


Протокол дозволяє завантажувати одразу декілька пакетів одного торенту з різних місць, що може робити завантаження трохи швидше ніж з традиційного сервера. Але це при умові, якщо у пірів висока швидкість інтернету на віддачу.
Тому зазвичай всеж-таки сервер в цій схемі присутній. Трекер зберігає файл як звичайний сервер, а сам трекер доступний як пір в роздачі.  


Власне після завантаження завантажений файл замість того щоб лежати без діла на диску, роздається наступному бажаючому. Що, втім, навантажує мережу.
Відносно недавно з'явився такий собі DHT. Теоретично це дозволяє ділитись списком пірів з іншими пірами. Але знову ж, на практиці для цього треба мати хоч один пір який в змозі надати DHT, бо в деяких клієнтах такої функції немає взагалі. А тому, доведеться підключатись до сервера хочаб раз. В qBittorent прямо з коробки вбудована функція для пошуку DHT на спеціальних трекерах, що якби взагалі руйнує всю ідею цього вашого DHT. Хоча імплеметація DHT таки трошечки прискорює завантаження, а іноді через DHT вдається підключитись до єдиного робочого піра, якого з якихось причин не анонсовано на трекерах.
 
Протокол BitTorent дозволяє завантажувати одразу декілька пакетів одного торенту з різних місць, що може робити завантаження трохи швидше ніж з традиційного сервера. Але це при умові, якщо у пірів висока швидкість інтернету на віддачу.
 
Власне після завантаження завантажений файл замість того щоб лежати без діла на диску, роздається наступному бажаючому. Що, втім, зачно навантажує мережу.


==Історія==
==Історія==

Версія за 14:16, 29 листопада 2024

Торент - це технологія, спільнота та багато чого ще. В першу чергу відома тим, що широко використовується для піратства, через торрент-трекери

Теорія

Однорангова мережа, або коротко P2P (Peer-to-peer) це система передачі інформації, в якому один і той самий клієнт може виступати як в ролі отримувача файлів, так і віддавати їх іншим юзерам. В торентівській термінології - це Сіди та Піри.

Що це значить? Теоретично, ніякий центральний сервер вам не потрібен для того щоб отримувати інформацію. За таким принципом колись давно були організовані мережі Fidonet, а також працювати IRC чатики. До якогось моменту навіть Skype користувався P2P для текстового чату. Пакети зі шматками файлів літають напряму між пристроями, децентралізаця мережі, за сприянням Петра Олексійовича

В реальності все трохи інакше: не дивлячись на те, що безпосередньо завантаження та відвантаження пакетів відбувається між клієнтами, в межах клієнту BitTorent для того щоб познайомити ті клієнти один з одним, треба мати сервер-прокладку з відомою адресою, куди можуть звернутись будь-які клієенти. Такою прокладкою виступають здебільшого трекери, куди піри анонсують своє бажання роздавати чи скачувати, і до яких торент-клієнти звертаються щоб отримати список доступних пірів. Власне з цим була пов'язана і основна проблема P2P мереж - якщо всі клієнти офлайн, то ніхто з вами не поділиться інформацією, хоч текстовим чатом, хоч файлом з інформацією. А клієнти мають властивість трохи частіше відключатись і навіть видаляти файли з пам'яті, щоб звільнити місце на диску.

Тому зазвичай всеж-таки сервер в цій схемі присутній. Трекер зберігає файл як звичайний сервер, а сам трекер доступний як пір в роздачі.

Відносно недавно з'явився такий собі DHT. Теоретично це дозволяє ділитись списком пірів з іншими пірами. Але знову ж, на практиці для цього треба мати хоч один пір який в змозі надати DHT, бо в деяких клієнтах такої функції немає взагалі. А тому, доведеться підключатись до сервера хочаб раз. В qBittorent прямо з коробки вбудована функція для пошуку DHT на спеціальних трекерах, що якби взагалі руйнує всю ідею цього вашого DHT. Хоча імплеметація DHT таки трошечки прискорює завантаження, а іноді через DHT вдається підключитись до єдиного робочого піра, якого з якихось причин не анонсовано на трекерах.

Протокол BitTorent дозволяє завантажувати одразу декілька пакетів одного торенту з різних місць, що може робити завантаження трохи швидше ніж з традиційного сервера. Але це при умові, якщо у пірів висока швидкість інтернету на віддачу.

Власне після завантаження завантажений файл замість того щоб лежати без діла на диску, роздається наступному бажаючому. Що, втім, зачно навантажує мережу.

Історія

Ще в далекому дев'яносто якомусь там році на заході різко став популярним Napster - така собі програмка, яка дозволяла ділитись музикою з іншими юзерами. Формально P2P реалізація дозволяла ділитись будь-чим з будь-ким і через це ця платформа дуже швидко набула як популярності так і відомості про всюдисуще зараження усього вірусами.

Napster дуже швидко прихлопнули - сервіс злив ще не випущений трек металік, а наступники зробили свої висновки...

В Україні

Програми

uTorrent

Трекери

Примітки