Гонконгівське кіно: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Гонконгівське кіно''' (香港電影) ну це ті азійські кіна про героїчних кунг-фу воїнів, поліціянтів, які намагаються врятувати світ і рідне місто, романтичні мелодрами з переграваннями та обов'язковими сльозами. Також це середовище що породило Брюса Лі та...) |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{{Телебачення}} | {{Телебачення}} | ||
{{СРСР}} | |||
[[Категорія:Китай]] | |||
{{Шаблон:Art}} | {{Шаблон:Art}} | ||
[[Категорія:Кіно]] | [[Категорія:Кіно]] | ||
Версія за 23:00, 7 березня 2025
Гонконгівське кіно (香港電影) ну це ті азійські кіна про героїчних кунг-фу воїнів, поліціянтів, які намагаються врятувати світ і рідне місто, романтичні мелодрами з переграваннями та обов'язковими сльозами. Також це середовище що породило Брюса Лі та Джекі Чана. Гонконзьке кіно — своєрідна комбінація східної кіно-шизанутості та західних спецефектів з ухилом у бік великих вибухів (і літрів бутафорської крові).
Загальний огляд
Усе почалося давно - на початку XX століття. Гонконг у цей час був важливою британською колонією з яскраво вираженим китайським обличчям, але не пупом землі. Сюди стікалися в першу чергу китайці яким було хуйово на великій землі і ті хто хотів робити бізнес під британськими законами. Перші фільми знімалися переважно китайськими мігрантами, які заснували власні студії та створювали фільми про своє минуле та сучасне життя, британцям на ці кіна було тоді насрати. Ці ранні стрічки не мали голлівудської якості і коштували дві чашки рису, але місцевим подобалося.
В 1950-ті роки нарешті з'явилися хоч якісь нормальні гроші, бо Гонгконг раптово став торговим та промисловим форпостом західної цивілізації під боком у великого комуністичного Китаю. Саме тоді тут розквітло студійне виробництво, з'явилися перші культові стрічки. Це був також час активного копіювання західного кіно - пиздили і перезнімали на сввій манер майже усе що приходило з америки. І саме завдяки західним стандартам гонконзьке кіно вивчилося і зуміло виділитися серед іншого азійського кінематографа - почало набувати популярність не тільки десь поряд в Кореї або Японії (японське кіно поза своїм жанром про самураїв було слабеньке та нецікаве), а потроху і на заході. Золота доба настала в 1980-х, коли Гонконг став справжнім центром зйомок бойовиків та трилерів. Ця епоха запам'яталася фільмами культових режисерів Джона Ву та Цуї Харка, які виявилися геніями постановки перестрілок і бойових сцен. Джон Ву став відомий саме завдяки своїм епічним перестрілкам з використанням двох пістолетів — техніка, яка неодноразово копіювалася Голлівудом і згодом ігроробами.
 | |
Цікаві кіна
Смерть гонконгівського кіно
Див. також
| ||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
