Правопис 2019: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рататуй (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
(Vidformatuvav, a takog dodav pro vidminu gjinotcyx imen, bo to nove.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Недопис}} | {{Недопис}} | ||
'''Український правопис 2019 року''' | '''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, мета якої у поверненні до норм досовєцької правописної традиції, на думку инших - американізація у найгірших формах SJW. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і безглузда річ на думку [[Бидло|пересічних мешканців]]. | ||
== Суть == | == Суть == | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Зміни в правописі == | == Зміни в правописі == | ||
* Вживання | * Вживання ''ф'' або ''т'' на місці [θ] у запозиченях з грецької: ''міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра''; | ||
* Передання дифтонгу | * Передання дифтонгу ''au'' як ''ау'' або ''ав'': ''пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна''; | ||
* Передання | * Передання [ɡ] як ''г'' або ''ґ'' у іншомовних власних назвах: ''Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер''; | ||
* Закінчення на | * Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти''; | ||
* Вживання | * Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод''; | ||
* Скасування вставного | * Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії; | ||
* Написання окремо пів | * Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів|Радехова]]''; | ||
* Заміна | * Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''. | ||
* Відкоригування написання слів з дефіcом | * Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця''; | ||
* Написання релігійних понять з | * Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент''; | ||
* Використання фемінітивів | * Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня''; | ||
* Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок | * Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан''. Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі''; | ||
* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''. | |||
== Драма == | == Драма == | ||
З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як | З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як правило дев'ятки<ref>...вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім «й») літеру «и» на місці «і»: сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо — а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер, як у першоджерелі.</ref>, передання московських імен та прізвищ українськими відповідниками, та й сама наявність альтернативних форм прафопису слів. Що ж до населення, то чимало людей не схвалюють новий правопис, бо їм і так зручно, навіщо щось змінювати?. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
Версія за 15:00, 17 лютого 2020
|
Український правопис 2019 року — редакція правопису української мови, мета якої у поверненні до норм досовєцької правописної традиції, на думку инших - американізація у найгірших формах SJW. Благодать для скрипникофаґів і безглузда річ на думку пересічних мешканців.
Суть
Зробити нарешті реформу що наближує офіційну мову до реальної. Закріпити варіативність -у/-ові, фемінитиви що їх проштовхують, наприклад. Реформи орфографії час від часу це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, велком ту реаліті.
Зміни в правописі
- Вживання ф або т на місці [θ] у запозиченях з грецької: міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра;
- Передання дифтонгу au як ау або ав: пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна;
- Передання [ɡ] як г або ґ у іншомовних власних назвах: Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер;
- Закінчення на і або и у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти;
- Вживання і або и на початку питомих слів перед р та н: ірод/ирод;
- Скасування вставного й перед йотованими голосними: фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
- Написання окремо пів: пів будинку, пів яблука, пів години, пів Радехова;
- Заміна всюди корня ект на єкт: проєкт, траєкторія.
- Відкоригування написання слів з дефіcом: поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця;
- Написання релігійних понять з великої букви: Бог, Трійця; а назв посад українських урядовців — з маленької: президент;
- Використання фемінітивів: директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня;
- Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: літак Руслан. Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: запорожець, боїнг, панасонік. Але: Тесла, Таврія — бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: жигулі́, мерседес. Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі;
- Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі.
Драма
З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як правило дев'ятки[1], передання московських імен та прізвищ українськими відповідниками, та й сама наявність альтернативних форм прафопису слів. Що ж до населення, то чимало людей не схвалюють новий правопис, бо їм і так зручно, навіщо щось змінювати?.
Див. також
Примітки
- ↑ ...вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім «й») літеру «и» на місці «і»: сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо — а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер, як у першоджерелі.
| |||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
