Малорос

ДІВЧИНА, КАЛИНА, УКРАЇНА!!!1!
Стаття написана гіперпатріотом, який безумовно ДУЖЕ СИЛЬНО ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ. Позиція автора тексту занадто патріотична та може зашкодити здоровому сприйняттю інформації. Очевидними є відсутність конструктиву, здорового глузду та перевищена кількість синьо-жовтого кольору, а також принагідне ПРОСЛАВЛЯННЯ НЕНЬКИ-БАТЬКІВЩИНИ і НЕНАВИСТЬ ДО ВОРІЖЕНЬОК.

«	Тюхтій-хохол, що, хоч дурний, та хитрий, Макітру хилить виключно по вітру, Міркує шлунком і хропе гуртом.	»
	— Євген Маланюк. СОНЕТ ГНІВУ І ГАНЬБИ

З часів Януковича, але актуально

Хохол-малорос — кацап з українським паспортом. Сам хохол-малорос часто самоідентифікує себе як УкраІнєц (орфографія збережена). Свиносій-гречкопас, космополіт, хитра, проста, та ~~добра~~ зла людина, яка відрізняється від кацапа лише українським громадянством. Віросповідання у хохла-кацапа завжди одне — РПЦ головного мозку.

Сутність[ред. | ред. код]

Підвиди малоросів

Свідомість хохола-кацапа настільки захоплена москальською пропагандою та руськомірськими ідеями, що вироблене в ньому почуття меншовартості призвело до відмови від усього українського на користь російському. Чхати хотів він на своє походження, він ненавидить все українське, а натомість душа його лине до ~~високої~~ кізякової московинської культури, що в нього асоціюється переважно з вєлікою і маґучою рузґім язиком, кацапською літєратурою, музикою та кінематографом. Хохол-малорос — дуже жадібна й ница істота, схильна до зради національних інтересів України та попадання під абсолютний вплив раша-гівноньюс, що нерідко спричиняє сепаратистські настрої. Це представник переважно східних, високоурбанізованих районів України. Як правило, любить Старшого Брата, кляне Київську Хунту, та чекає Путіна-Асвабадітеля. Була надія, що внаслідок російсько-української війни малороси хоч якось порозумнішають (адеж Путін наїбав і Крим, і Донбас: замість ніштяків від нафтодоларів приніс війну, пусті пляжі та зубожіння, чеченців, казачків-мародерів і найкращі в світі Кримське Путіноханство та Народні-блядь Республіки), та їхні мізки наскільки вже промиті росТБ, що й цього було недостатньо, і вони досі моляться на царя-Путіна. Малорос, що опинився у зоні максимального враження Раша-тв, поступово еволюціює-деградує у стадію "новороса-сєпара".

Хохлів-малоросів часто помилково називають українцями, хоча вони є абсолютним антиподом українця, і їх часто так і називають — антиукраїнець. Одними з найвідоміших (та найватніших) малоросів-хохлів сучасності є недо-боксери Васько Ломаченков та Алєксандр Усік.

Станом на 2020 рік десь 73% населення Неньки — малороси-хохли, здебільшого з центральної та східно-південної України.

Ґенеза[ред. | ред. код]

«	Взагалі, маю підозру, що якби наші предки раптом постали з могил, то перше, що б вони зробили - це дали нам всім пизди за паплюжну наругу і ганебну зневагу.	»
	— Іван Семесюк

Суржик — прадавня мова ~~кацапів~~ малоросів-хохлів

Науковці сперечаються щодо походження малороса-хохла, але достеменно відомо, що вони з'явилися на території України лише після 1654 року та Переяславської ради, коли майже вся Україна (крім Заходу) стала колонією Росії на наступні 300 з гаком років.

Поява малоросів[ред. | ред. код]

Хохли-малороси виникли у другій половині 1600-их років, насамперед завдяки дуже вдалому зросійщенню козацької верхівки Січі та поступовому наданню їм загальноросійских дворянських прав. Більшість козацької еліти навіть не чинила супротиву малоросизації і без особливих проблем за три-чотири покоління повністю влилася в імперську систему, служачи династії Романових й ставши практично у всьому однаковими з кацапами. Водночас московинська влада непримиренно боролася з українською мовою, видавши безліч різних указів, що забороняли її (Валуєвський циркуляр і десятки інших подібних "циркулярів"), зводячи українську мову винятково до побутового спілкування у сільській глушині. Уже з кінця 17 століття міста центральної та східної України почали перетворюватися на русскоязичноє стадо. Зросійщення міст сприяло русифікації українців, адже частка сільського населення невпинно зменшувалася, а міського — збільшувалася. Усе це продовжувалося з 1600-их по 1917 рік, коли Російська імперія здохла.

За часів визвольних змагань[ред. | ред. код]

Опісля 1917 року Україна змогла вибороти нетривалу незалежність: Українська Народна Республіка протрималася в сумі чотири роки з 1917 по 1921 рік й у цей період малоросів-хохлів значно поменшало. Петлюра, Грушевський та інші герої УНР дали дебелої пизди малоросам-хохлам й велика їх кількість мала чимдуш тікати з України з підсмаленими сраками. Та совок не спав, і вже у 1921 році кацапи знову захопили Україну.

Совіцька русифікація[ред. | ред. код]

Обирай

Коли замість УНР постала УРСР, кількість малоросів-хохлів почала збільшуватися, адже з 1920-их років почалося масове завезення русскіх у промислові регіони України. Особливо активно це велося у 1930-ті роки, коли російсько-совєцький уряд заселив московинів у Слобідську Україну, щоби замістити знищених під час Голодомору українців.

За періоду «застою» малоросизація українців в освітньо-культурній царині набрала найбільш знавіснілих форм — від сумнозвісних указів штибу «Про покращення викладання російської мови (й відповідну доплату)» і до ліквідації у вишах і середніх спеціальних навчальних закладах груп студентів з формально українською мовою навчання. Особливо відзначився в царині русифікації перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький та, на щастя, не всі наглядачі від Москви над своїми «національними республіками» були такими затятими манкуртами, як Щербицький.

Сучасність[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежності України колоніальну малоросійську верхівку влади не відсторонили, тож вона у період останніх 30-ти років посприяла ще нахабнішому й енергійнішому зросійщенню, аніж у попередні 400 років. Відсоток московської мови у ЗМІ та в культурному просторі зріс експонентно.

У підсумку станом на 2020 рік десь 73% України - малороси-хохли, тобто практично всі території центральної та східно-південної України повністю змалоросифіковані й заселені відповідно переважно манкуртами малоросами.

Малорос-хохол — це...[ред. | ред. код]

Бестіарій: малорос-хохол

Коли у тебе вроджений дефект щелепи і ти вперто говориш москальським діалектом, хоча прожив в Україні все своє життя.
Коли усе своє життя ти живеш в інформаційному полі руського міру та оточений кацапською культурою.
Коли у тебе розвився гострий комплекс національної меншовартості й ти переконаний, що все українське — третьосортне, а все російське — неперевершене.
Коли щоразу, як тебе просять перейти на українську мову, ти говориш: «какая разніца» й продовжуєш бути частиною узкоязьічного насєлєнія.
Коли за кожної нагоди ти готовий смоктати хуйці москалям.
Коли ти лютий українофоб та російськоімперський шовініст (хоча зазвичай ти прикриваєшся «ліберальністю» та Конституцією України, де нібито говориться про "право не знати українську мову".

Вроджений дефект щелепи[ред. | ред. код]

Докладніше: Узкоязьічноє насєлєніє

Як і совки та ватаголовці, малороси-хохли народжуються з вродженим дефектом щелепи й є частиною узкоязьічного насєлєнія, України що володіє лише москальським діалектом. Часто малорос-хохол може прожити все життя в україномовному середовищі, але не розмовляти або погано розмовляти українською мовою, оскільки вперто не хоче вивчити будь-яку іншу мову, окрім такої милої йому російської. Деколи малорос-хохол спілкується диким суржиком.

«	- Ти розмовляєш українською? - Кровосісі, нащо мєні здалася ваша тєляча мова, вона нєкому нє патрібна; Краще бути зґвалтованим ніж українізованим!	»
	— Малорос-хохол