Розпад Росії: відмінності між версіями
Ctac (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Restore|Розпад_Росії|}} '''Ро́зпад Росії''' (Росі́йської Федера́ції) — процеси системної дез...) |
Рататуй (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| (Не показано 33 проміжні версії 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:1307575572385.png|thumb|Сучасний стан країни]] | |||
'''Розпад Росії''' — процеси системної дезінтеграції, що відбуваються в Росії після припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року і призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття. | |||
== Суть == | |||
[[Файл:Rusniya 22.png|міні|Треба працювать]] | |||
Враховуючи вигідне розташування, дохуїща велику територію, багатонаціональність, переплетення різних культур та інші розумні речі, що відбуваються в Російській Федерації, є сенс розглянути їх окремо. | |||
== | === Чому це можливо === | ||
[[Файл:Postrussia.jpg|250px|thumb|Прекрасна Росія майбутнього]] | |||
Росіянам не повезло з однієї простої причини яку чудово розуміли ще прадавні імператори: чим більше розмір держави тим важче її втримати. Россія за весь час свого існування так і не створила свою яскраво виражену, едину та монолітну культуру із своїм блек-джеком та шльондрами. Россіяне як культура весь час активно перепліталися із сусідніми культурами, поступово формуючу майбутнього стереотипного роісянина. Ясна річ що такий процесс процесс є усюди навіть і в Україні (яскравий тому приклад приклад: закарпатський суржик який складається на чверть з угорських слів) але на теренах Рашки це все пішло трохи іншим шляхом. Завдяки розміру країни та її багатонаціонлаьному складу, в середині Рашки виокремилися кілька великих етно-культурних регіонів, які відрізняются один від одного. На Уралі одна культура та традиції, в Східному Сибіру друга, в Західному Сибіру третя, в Татарстані четверта і так далі. Так, це абсолютно природній процесс для велетенських країн, тіж проблеми є і в США і в Канаді і в Китаї і ще багато де, і вони не завжди призводить до розпада країни. Проте після смерті Російської Імперії (а потім і СРСР), держава вийшла зі свого стабільного стану, який формувався протягом віків - вона перестала бути монолітною імперією, її люта центральзованість пішла на спад, вплив на міжнародному рівні значно знизився, перспективи щасливого майбутнього канули в небуття. Якщо в Імперії та СРСР проблеми найвишчого рівня це були геополітичні проблеми: як посилити свій вплив в Європі, Азії, в Тихоокеанському регіоні, як конкурувати з таким гігантом як Британія, як стати головним в певній ланці міжнародного рівня, то в Рашці після 1991 року основні проблеми це проблеми внутрішнього характеру, їм вже не до міжнародної арени. | |||
Катастрофічною є для етнічних росіян і демографічна ситуація, за чисельністю населення в Росії, росіяни стають національною меншістю, причому їх частка знижується дуже різко. Кротше кажучи не виключено що росіянин 22 сторіччя буде виглядати як сучасний чурка. Прочитавши ці слова хтось із русскомірських розумників заперечить: під час останніх переписів населення майже 80% жителів Россії назвали себе представниками россійської національності а тому ніяких масштабних національних протирічь не може існувати впринципі, але насправді це лишень іллюзія. Коли копнеш глибше то виявиться що вони не просто кажуть "я русскій" вони називають себе русскімі татарами, чи русскіми бурятами, чи наприклад русскімі тувінцями. Зверніть увагу: на початку йде слово "русскім" а далі назва своєї нації. Це схоже на людину що називає себе православним мусульманином чи то православним атеїстом. В цьому явищі є серьйозна загроза - '''що ж буде коли їм всім стане тісно під одним дахом?''' Чи будуть вони далі використовувати подвійний термін "русскій татарін", чи скажуть просто: "я татарін а нє русскій"? Сидіти на двох стільцях можно довго але не вічно. | |||
=== Росія - не русская. === | |||
Деякі росіяни довгий час наголошували, що біда русскіх в тому, що в них нема своєї національної держави, а замість цього є імперський механізм на чолі з різнородними правителями (від представників династії Романових, які по крові родом фактчино з Німеччини до Сталіна-Леніна), які просто використовують оболонку росіянської культури, ідеології та мови для асиміляції і підкорення навколишніх народів, що призводить до деградації власне "глубінних ваньків", які за ідеєю повинні асимільовувати Махмудів та Джамшутів, а натомість саме "глубінні Ваньки" кидаються владою на гроші-пільги та в найбільш криваві заворухи... Тобто умовних чеченець чи будь-який кавказець наразі краще адаптований відстоювати свої власні права і свою ідентичність в трухлявій імперії, аніж Ванька з Костроми. | |||
=== Економічна гіпотеза === | |||
Є також такий погляд що на всі національні питання всім піхуй, бо всюди більшістю є росіяни та совковий спадок, що знищив самоідентифікацію. АЛЕ є інше АЛЕ: совок розвалився через економічні причини, що були використані національними елітами, то чому б рф не розваилитися подібним чином? Передумови є: без орієнтацію на продаж сировини в Європу західна частина країни не потрібна східній. То коли до місцевих губернаторів прийдуть громадяни з факелами та вилами, чому б не звалити проблеми на Москву та не відчалити від неї? А проблеми в регіонах вже є: саме там пиздець містоутворюючим підприємствам та вугільним шахтам. | |||
=== Наразі === | |||
Основна причина розпаду сучасних багатонаціональних країн це нестача бабла на державному рівні. Та бідність це лише перший єтап, коли згодом стає ясно що халяви більше не буде, починається національна та релігійна нетерпимісь. Коли всі ситі та впевнені в завтрішньому дні то всім фіолетово кто та за вірою, кольором шкіри та національністью, проте коли пиздець постукає в двері, ворогів починають шукати серед своїх. | |||
На сьогодень особливе значення для Рашки має проблема суверенітету над ресурсами, так, так, щоб там не казали що Рашка убога країна, в неї під ногами багацько природних ресурсів, а це ну дуууже серьйозні бабки. Коли владні групи та саме населення регіону, стали б володіти цими природними багатствами, смак багатого життя заглушив би в них ідєю "великої міцної сім'ї народів", заклики: "наші ресурси - леше для нас", та "досить годувати Москву", зазвучали б на кожному кроці. Це більш ніж достатній стимул для боротьби за відокремлення, тим більше, що рівень життя в Рашці падає з кожним роком все більше та більше. | |||
Виходячи з усього цього можна дійти висновку про те, що Рашка має неабиякий шанс йобнутись, та йобнувшись розлетітись на малесенькі друзки які хрін коли складуть до купи. | |||
== Друковані пророцтва == | |||
{{YouTube|0k1bN4HmmxA|Як поділити росію? [[Вночі, зухвало, топором]]}} | |||
'''«[https://ridero.ru/books/posle_rossii/ Після Росії]»''' — провокативний і багато в чому незвичайний для нинішньої російської цензури літературний твір письменника та блогера Федіра Крашеніннікова про майбутній Розпад РФ, і головним чином, про подальші події після цього. Єкатеринбурзький автор — випускник філософського факультету УрГУ, політолог і консультант з PR, саме тому його твердження у книзі мають під собою ґрунт. Книга широко поширилася у мережі Інтернет. | |||
«Намальовані в книзі контури світу без Росії не є якесь марення уральського божевільного, а цілком серйозне соціо-культурне віяння, яке заслуговує, як мінімум, обговорення, — так прокоментувало твір російське інтернет-видання „Полярна Зірка“ (Полярная Звєзда)». | |||
== Картинки == | |||
<gallery> | |||
Russia0110-politic.png|Звернiть увагу на кiлькiсть та розмiр регіонів в Європейській частині та Азійській. | |||
Буданов карта.jpg|Буданов та його зловісні плани | |||
Нострадамус 2013.jpg|Анекдот з 2013-го | |||
</gallery> | |||
== Див. також == | |||
*[[Пиздець усіх сподівань|Пиздець]] | |||
*[[Копіпаста:Коли росія оголосить війну НАТО]] | |||
*[[Копіпаста:Чому потрібно розвалити росію]] | |||
* [[Російська мова]] | |||
* [[Путін]] | |||
* [[Русскій мір]] | |||
{{Москалі}} | |||
{{РУВ|2=всі очікують і він станеться}} | |||
[[Категорія:Москалі]] | |||
[[Категорія:Політика]] | |||
Поточна версія на 14:15, 9 листопада 2025
Розпад Росії — процеси системної дезінтеграції, що відбуваються в Росії після припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року і призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття.
Суть
Враховуючи вигідне розташування, дохуїща велику територію, багатонаціональність, переплетення різних культур та інші розумні речі, що відбуваються в Російській Федерації, є сенс розглянути їх окремо.
Чому це можливо
Росіянам не повезло з однієї простої причини яку чудово розуміли ще прадавні імператори: чим більше розмір держави тим важче її втримати. Россія за весь час свого існування так і не створила свою яскраво виражену, едину та монолітну культуру із своїм блек-джеком та шльондрами. Россіяне як культура весь час активно перепліталися із сусідніми культурами, поступово формуючу майбутнього стереотипного роісянина. Ясна річ що такий процесс процесс є усюди навіть і в Україні (яскравий тому приклад приклад: закарпатський суржик який складається на чверть з угорських слів) але на теренах Рашки це все пішло трохи іншим шляхом. Завдяки розміру країни та її багатонаціонлаьному складу, в середині Рашки виокремилися кілька великих етно-культурних регіонів, які відрізняются один від одного. На Уралі одна культура та традиції, в Східному Сибіру друга, в Західному Сибіру третя, в Татарстані четверта і так далі. Так, це абсолютно природній процесс для велетенських країн, тіж проблеми є і в США і в Канаді і в Китаї і ще багато де, і вони не завжди призводить до розпада країни. Проте після смерті Російської Імперії (а потім і СРСР), держава вийшла зі свого стабільного стану, який формувався протягом віків - вона перестала бути монолітною імперією, її люта центральзованість пішла на спад, вплив на міжнародному рівні значно знизився, перспективи щасливого майбутнього канули в небуття. Якщо в Імперії та СРСР проблеми найвишчого рівня це були геополітичні проблеми: як посилити свій вплив в Європі, Азії, в Тихоокеанському регіоні, як конкурувати з таким гігантом як Британія, як стати головним в певній ланці міжнародного рівня, то в Рашці після 1991 року основні проблеми це проблеми внутрішнього характеру, їм вже не до міжнародної арени.
Катастрофічною є для етнічних росіян і демографічна ситуація, за чисельністю населення в Росії, росіяни стають національною меншістю, причому їх частка знижується дуже різко. Кротше кажучи не виключено що росіянин 22 сторіччя буде виглядати як сучасний чурка. Прочитавши ці слова хтось із русскомірських розумників заперечить: під час останніх переписів населення майже 80% жителів Россії назвали себе представниками россійської національності а тому ніяких масштабних національних протирічь не може існувати впринципі, але насправді це лишень іллюзія. Коли копнеш глибше то виявиться що вони не просто кажуть "я русскій" вони називають себе русскімі татарами, чи русскіми бурятами, чи наприклад русскімі тувінцями. Зверніть увагу: на початку йде слово "русскім" а далі назва своєї нації. Це схоже на людину що називає себе православним мусульманином чи то православним атеїстом. В цьому явищі є серьйозна загроза - що ж буде коли їм всім стане тісно під одним дахом? Чи будуть вони далі використовувати подвійний термін "русскій татарін", чи скажуть просто: "я татарін а нє русскій"? Сидіти на двох стільцях можно довго але не вічно.
Росія - не русская.
Деякі росіяни довгий час наголошували, що біда русскіх в тому, що в них нема своєї національної держави, а замість цього є імперський механізм на чолі з різнородними правителями (від представників династії Романових, які по крові родом фактчино з Німеччини до Сталіна-Леніна), які просто використовують оболонку росіянської культури, ідеології та мови для асиміляції і підкорення навколишніх народів, що призводить до деградації власне "глубінних ваньків", які за ідеєю повинні асимільовувати Махмудів та Джамшутів, а натомість саме "глубінні Ваньки" кидаються владою на гроші-пільги та в найбільш криваві заворухи... Тобто умовних чеченець чи будь-який кавказець наразі краще адаптований відстоювати свої власні права і свою ідентичність в трухлявій імперії, аніж Ванька з Костроми.
Економічна гіпотеза
Є також такий погляд що на всі національні питання всім піхуй, бо всюди більшістю є росіяни та совковий спадок, що знищив самоідентифікацію. АЛЕ є інше АЛЕ: совок розвалився через економічні причини, що були використані національними елітами, то чому б рф не розваилитися подібним чином? Передумови є: без орієнтацію на продаж сировини в Європу західна частина країни не потрібна східній. То коли до місцевих губернаторів прийдуть громадяни з факелами та вилами, чому б не звалити проблеми на Москву та не відчалити від неї? А проблеми в регіонах вже є: саме там пиздець містоутворюючим підприємствам та вугільним шахтам.
Наразі
Основна причина розпаду сучасних багатонаціональних країн це нестача бабла на державному рівні. Та бідність це лише перший єтап, коли згодом стає ясно що халяви більше не буде, починається національна та релігійна нетерпимісь. Коли всі ситі та впевнені в завтрішньому дні то всім фіолетово кто та за вірою, кольором шкіри та національністью, проте коли пиздець постукає в двері, ворогів починають шукати серед своїх.
На сьогодень особливе значення для Рашки має проблема суверенітету над ресурсами, так, так, щоб там не казали що Рашка убога країна, в неї під ногами багацько природних ресурсів, а це ну дуууже серьйозні бабки. Коли владні групи та саме населення регіону, стали б володіти цими природними багатствами, смак багатого життя заглушив би в них ідєю "великої міцної сім'ї народів", заклики: "наші ресурси - леше для нас", та "досить годувати Москву", зазвучали б на кожному кроці. Це більш ніж достатній стимул для боротьби за відокремлення, тим більше, що рівень життя в Рашці падає з кожним роком все більше та більше.
Виходячи з усього цього можна дійти висновку про те, що Рашка має неабиякий шанс йобнутись, та йобнувшись розлетітись на малесенькі друзки які хрін коли складуть до купи.
Друковані пророцтва
«Після Росії» — провокативний і багато в чому незвичайний для нинішньої російської цензури літературний твір письменника та блогера Федіра Крашеніннікова про майбутній Розпад РФ, і головним чином, про подальші події після цього. Єкатеринбурзький автор — випускник філософського факультету УрГУ, політолог і консультант з PR, саме тому його твердження у книзі мають під собою ґрунт. Книга широко поширилася у мережі Інтернет.
«Намальовані в книзі контури світу без Росії не є якесь марення уральського божевільного, а цілком серйозне соціо-культурне віяння, яке заслуговує, як мінімум, обговорення, — так прокоментувало твір російське інтернет-видання „Полярна Зірка“ (Полярная Звєзда)».
Картинки
Звернiть увагу на кiлькiсть та розмiр регіонів в Європейській частині та Азійській.
Буданов та його зловісні плани
Анекдот з 2013-го
Див. також
- Пиздець
- Копіпаста:Коли росія оголосить війну НАТО
- Копіпаста:Чому потрібно розвалити росію
- Російська мова
- Путін
- Русскій мір
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
