Розпад Росії

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний стан країни

Розпад Росії — процеси системної дезінтеграції, що відбуваються в Росії після припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року і призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття.

Суть

Треба працювать

Враховуючи вигідне розташування, дохуїща велику територію, багатонаціональність, переплетення різних культур та інші розумні речі, що відбуваються в Російській Федерації, є сенс розглянути їх окремо.

Чому це можливо

Росіянам не повезло з однієї простої причини яку чудово розуміли ще прадавні імператори: чим більше розмір держави тим важче її втримати. Россія за весь час свого існування так і не створила свою яскраво виражену, едину та монолітну культуру із своїм блек-джеком та шльондрами. Россіяне як культура весь час активно перепліталися із сусідніми культурами, поступово формуючу майбутнього стереотипного роісянина. Ясна річ що такий процесс процесс є усюди навіть і в Україні (яскравий тому приклад приклад: закарпатський суржик який складається на чверть з угорських слів) але на теренах Рашки це все пішло трохи іншим шляхом. Враховуючи розмір країни та її багатонаціонлаьний склад в середині країні виокремилися кілька великих етно-культурних регіонів, на Уралі одна культура та традиції, в Східному Сибіру друга, в Західному Сибіру третя, в Татарстані четверта і так далі. Це абсолютно природній процесс для велетенських країн, тіж проблеми є і в США і в Канаді і в Китаї і ще багато де, і він не завжди призводить до розпода. Проте після смерті Великого і Могучєго Совка, Росія вийшла зі свого стабільного стану, який формувався протягом віків - вона перестала бути метрополією великої євразійської імперії. Після відокремлення України й Середньої Азії баланс в імперії захитався. Створити міцну націю в яку увійшли різні несхожі один на одного народи змогли свого часу в США, Швейцарії та ще багато де, а ось рашики мусолять цей процес і досі. Тут їм вже треба вирішувати, чи буде нова єдина нація суто руССкой чи то як Швейцарія - венігретом із різних народів. Катастрофічною є для етнічних росіян і демографічна ситуація, за чисельністю населення в Росії, росіяни стають національною меншістю, причому їх частка знижується дуже різко. Кротше кажучи не виключено що росіянин 22 сторіччя буде виглядати як сучасний чурка. Прочитавши ці слова хтось із русскомірських розумників заперечить: під час останніх переписів населення майже 80% жителів Россії назвали себе представниками россійської національності а тому ніяких масштабних національних протирічь не може існувати впринципі, але насправді це лишень іллюзія. Коли копнеш глибше то виявиться що на думку мешканців Россії то виявится що вони не просто кажуть "я русскій" вони називають себе русскімі татарами, чи русскіми бурятами, чи наприклад русскімі тувінцями. Зверніть увагу: на початку йде слово "русскім" а далі назва своєї нації. Це схоже на людину що називає себе православним мусульманином чи то православним атеїстом. В цьому явищі є серьйозна загроза - що ж буде коли їм всім стане тісно під одним дахом? Чи будуть вони далі використовувати подвійний термін "русскій татарін", чи скажуть просто: "я татарін а нє русскій"? Сидіти на двох стільцях можно довго але не вічно.

Наразі

Основна причина розпаду сучасних багатонаціональних країн це нестача бабла на державному рівні. Коли всі ситі та впевнені в завтрішньому дні то всім фіолетово кто та за вірою, кольором шкіри та національністью, проте коли пиздець постукає в двері, ворогів починають шукати серед своїх. На сьогодень особливе значення для Рашки має проблема суверенітету над ресурсами, так, так, щоб там не казали що Рашка убога країна, в неї під ногами багацько природних ресурсів, а це ну дуууже серьйозні бабки. Коли владні групи та саме населення регіону, стали б володіти самі цими природними багатствами, смак ситого життя заглушив би в них ідєю об'єднання, заклики: наші ресурси - леше для нас, та досить годувати Москву, стали б звучати на кожному кроці. Це більш ніж достатній стимул для боротьби за відокремлення, тим більше, що йому не протидіє жодна об´єднавча ідеологія.

Виходячи з усього цього можна дійти висновку про те, що Рашка має неабиякий шанс йобнутись, та йобнувшись розлетітись на малесенькі друзки які хрін коли складуть до купи.

Друковані пророцтва

Як поділити росію? Вночі, зухвало, топором

«Після Росії» — провокативний і багато в чому незвичайний для нинішньої російської цензури літературний твір письменника та блогера Федіра Крашеніннікова про майбутній Розпад РФ, і головним чином, про подальші події після цього. Єкатеринбурзький автор — випускник філософського факультету УрГУ, політолог і консультант з PR, саме тому його твердження у книзі мають під собою ґрунт. Книга широко поширилася у мережі Інтернет.

«Намальовані в книзі контури світу без Росії не є якесь марення уральського божевільного, а цілком серйозне соціо-культурне віяння, яке заслуговує, як мінімум, обговорення, — так прокоментувало твір російське інтернет-видання „Полярна Зірка“ (Полярная Звєзда)».

Картинки

Див. також