Двоїна: відмінності між версіями
| Рядок 107: | Рядок 107: | ||
==Двоїна як мовна категорія== | ==Двоїна як мовна категорія== | ||
[[Файл: | [[Файл:Дві відрі.jpg|міні|праворуч|Робота [[Іван Семесюк|Івана Семесюка]]]] | ||
'''Двоїна'''<ref>[http://litopys.org.ua/ukrmova/um187.htm Про двоїну]</ref><ref>[http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/dvoyina.htm Ще про двоїну]</ref> - числова категорія іменника в [[Українська мова|українській мові]] поряд з одниною та множиною. Вживається з числівником "дві". Граматично утворюється так: | '''Двоїна'''<ref>[http://litopys.org.ua/ukrmova/um187.htm Про двоїну]</ref><ref>[http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/dvoyina.htm Ще про двоїну]</ref> - числова категорія іменника в [[Українська мова|українській мові]] поряд з одниною та множиною. Вживається з числівником "дві". Граматично утворюється так: | ||
*іменники жіночого та середнього роду в називному й знахідному відмінках дістають закінчення -і: дві стіні́, обидві коро́ві, три доро́зі, чотири кни́жці. | *іменники жіночого та середнього роду в називному й знахідному відмінках дістають закінчення -і: дві стіні́, обидві коро́ві, три доро́зі, чотири кни́жці. | ||
| Рядок 115: | Рядок 116: | ||
*надалі лишається акцентуаційне розрізнення двоїни і множини: два бра́ти - всі брати́. | *надалі лишається акцентуаційне розрізнення двоїни і множини: два бра́ти - всі брати́. | ||
*акцентуальне розрізнення повністю виявляється щодо прізвищ: на тому кутку живуть самі Соломахи́ (Охріменки́) і пішли два (три, чотири, обидва) бра́ти (чоловік і жінка) Солома́хи (Охрі́менки). | *акцентуальне розрізнення повністю виявляється щодо прізвищ: на тому кутку живуть самі Соломахи́ (Охріменки́) і пішли два (три, чотири, обидва) бра́ти (чоловік і жінка) Солома́хи (Охрі́менки). | ||
[[Файл:12878978988.jpg|thumb]] | |||
<pre> | <pre> | ||
*Дві руці | *Дві руці | ||
Версія за 15:25, 12 грудня 2020
Двоїна́ — мем Учану, який позначає підтримку думки попереднього дописувача методом збільшення актуальності. Хтось скаже, що це елементарний переклад форчанівського чи двачівського мемів, але це не так. Двої́ню́[1] утворилося цілком природно з інформування іміджборду про таку категорію (а саме число) іменника як «двоїна».
Посилання
Двоїна на Учані
Виникнення
Вважається, що двоїна вперше була згадана у треді, власне про двоїну[2]. Безосібні Учану були здивовані. "- Що таке двоїна?"
Пост був створений завдяки тому, що під демотиватором "Любіть Україну!!!!!"[3] було написано кілька віршиків алюзій, один з яких враз було передруковано на Учан.
| « | Любіть Україну,
Не їжте слонину! Любіть Україну, Любіть Україну, Любіть Україну, |
» |
— |
Відповідно на Учані був друкований другий двовірш, на який миттєво прореагували безосібні:
| « | Любіть Україну Відсипте героїну Любіть Україну Любіть Україну, Любіть Україну Любіть Україну були любили Україну Любіть Україну Любіть Україну |
» |
— |
Також було написано кілька невеликих віршів, присвячених двоїні:
| « | Лежить на просторах безводних Не однина й не множина. Коли це було, чи згадаєш? Казав тобі, "Мій любий сину, |
» |
— 40 |
| « | О, велика двоїна, Чисел вкраїнських княжна! Наша доля, українства Процвітати у величчі, |
» |
— |
Як учанці двоїну творили
Безосібні Учану і зробили з двоїни те, чим вона є тепер. Коли хтось хоче виказати підтримку, згоду. Наприклад, "Двоїню безосібного!". Власне, мабуть, найбільш міжнародний мем, утворений сам собою в кожній культурі. Автору відомі версії на німецькій (sekondieren - sekondiert! - подвоєно!), на москвинській (двачую) та англійській(I second it - я актуалізую це другий раз), куди ж без них. Насправді, досить вдалий аналог.
Також набула певної популярності фраза "Москалі не вміють двоїнити". Що, власне, правда через відсутність у московитському діалекті двоїни, яка була зредукована вже дуже давно.
Один час був запропонований мем "Троїна"(відповідно потроєння), який використовується рідше.
цифрово-українсько-грецька двоїна[5]
Двоїна як мовна категорія
Двоїна[6][7] - числова категорія іменника в українській мові поряд з одниною та множиною. Вживається з числівником "дві". Граматично утворюється так:
- іменники жіночого та середнього роду в називному й знахідному відмінках дістають закінчення -і: дві стіні́, обидві коро́ві, три доро́зі, чотири кни́жці.
- деякі іменники на означення парних понять мають форму двоїни і в орудному відмінкові: бровима (і бровами), грудима (і грудьми), дверима, очима, плечима, ушима (і вухами); це стосується й низки числівників: двома, трьома, чотирма, стома та інших.
- у місцевому відмінку форми двоїни можуть утворюватися від слів око (на очу) і вухо (на вушу): "Мигтить ув очу, мов проміння" (Ганна Барвінок); "Зачинилися двері за мною, і стало мені темно в очу і на душі" (О.Довженко); "...з отерпом у пучках і сльозами в очу" (О.Забужко); "Аж лящить в вушу вже в мене від їх крику" (П.Куліш).
- іменники чоловічого роду дотепер втратили закінчення двоїни -а (-я): два сина, три хлопця, за винятком кількох слів: ву́ха, рука́ва, повода́.
- надалі лишається акцентуаційне розрізнення двоїни і множини: два бра́ти - всі брати́.
- акцентуальне розрізнення повністю виявляється щодо прізвищ: на тому кутку живуть самі Соломахи́ (Охріменки́) і пішли два (три, чотири, обидва) бра́ти (чоловік і жінка) Солома́хи (Охрі́менки).
*Дві руці *Дві мусі *Дві нозі *Дві Русі *Дві теляті *Дві ріці *Дві селі *Дві блодзі
Нормативний характер двоїни в літературній мові було закріплено українським правописом 1929 року. Правописною реформою 1933-ого року, здійсненою в атмосфері "боротьби з націоналізмом на мовному фронті" та розгортання репресій, двоїна поряд з літерою ґ і цілою низкою інших питомих рис української мови була заборонена. Окрім української(наддніпрянського, західного), серед слов’янських, лише словенська, нижньолужицька та верхньолужицька мови зберегли цю граматичну категорію.
Примітки
- ↑ Ця дискусія про наголос на Учані вказує на те, що існують два варіанти.
- ↑ Тред про двоїну
- ↑ Демотиватор "Любіть Україну!!!!!"
- ↑ Зважте, що задля рими авторові довелося порушити наголос або в слові "двоїна", або в слові "Україна".
- ↑ Грецька літера „v“ читається, як „ню“. Звідси „дво“ + „ї“ + „ню“ = „двоїню“.
- ↑ Про двоїну
- ↑ Ще про двоїну
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||












![цифрово-українсько-грецька двоїна[5]](/images/0/0e/GreeceDubs.png)


