MyAnimeList
MyAnimeList (або просто МАЛ, укр. Мій список аніме) — найбільша у світі база даних японських мультиків, а за сумісництвом — глобальна онлайн-лінійка для вимірювання віртуальних пісюнців серед шанувальників японської анімації. Якщо пояснювати зовсім на пальцях, це такий собі Letterboxd чи IMDb для тих, хто нечасто торкається трави і має складні стосунки з реальністю. МАЛ дозволяє вести списки переглянутого та оцінювати різноманітні релізи. Там можна писати довжелезні рецензії. І, звісно ж, влаштовувати безглузді хрестові походи на місцевих форумах.
Становлення
Історія МАЛу починається десь у середині нульових. Тоді інтернет був повільним, а трафік прискіпливо рахували по мегабайтах. Міленіали згадують ті часи з іронічною ностальгією. Колись аніме передавали з рук у руки на затертих дисках чи навіть касетах. Щоб не забути, на якій серії Євангеліону ти зупинився, доводилося вести записи у звичайних шкільних зошитах. У кращому випадку — в табличках Excel.
Зараз це здається дикістю. Але до появи єдиної платформи ком'юніті було максимально роздробленим. У нас в Україні тоді процвітали локальні тусовки. Замість того, щоб мірятися цифровими рейтингами, люди збиралися в реалі. Деякі олдфаги досі з посмішкою згадують, як учасники старих аніме-клубів умовно клеїли собі на лоба чібіків, щоб привернути увагу нормісів на вулицях і затягнути їх у свою секту. Проте з часом інтернет став доступнішим. Всі ці вуличні вербування відмерли за непотрібністю. Народ масово переліз в онлайн. МАЛ став тим самим зручним інструментом, який об'єднав усіх у єдину базу. Тепер тобі не треба нікуди йти. Ти можеш сидіти вдома, клікати на кнопочки і відчувати свою велику причетність до світового фендому.
Олімпійські ігри для задротів
Сучасний зумер, який зараз активно вариться в цій темі і шарить за всі тренди, скаже тобі прямо: МАЛ — це не просто список. Це твоє обличчя в інтернеті. Це майданчик для жорсткого флексу. Головний показник крутості тут — це параметр Days Watched. Він показує кількість днів, витрачених на безперервний перегляд серіалів. Якщо у тебе там менше ста днів, з тобою навіть ніхто не буде серйозно розмовляти. Ти для місцевих елітаріїв просто пил під ногами.
Окрема розвага для обраних — це кастомізація свого профіля через каскадні таблиці стилів. Деякі юзери витрачають тижні свого життя. Вони роблять так, щоб їхній список виглядав як сторінка глянцевого журналу. Там є плавні анімації, музика на фоні та складні випадаючі менюшки. І цей контраст часто буває комічним. В інтернеті ти загадковий естет із довершеним меланхолійним профілем. А в реальності твій максимум стилю — це опенінг на Куяльнику, коли ти позуєш у брудній солоній калюжі босоніж заради однієї пафосної фотки.
Коротше кажучи, MyAnimeList — це гігантська пісочниця для людей, які занадто серйозно ставляться до японських мультиків. Це місце, де можна зручно знайти що подивитися на вечір. І одночасно тут можна легко втратити віру в людство, просто почитавши місцеві дискусії. Чи потрібен тобі там акаунт? Абсолютно. Без нього ти просто ноунейм у світі 2D. Але головне правило виживання там просте. Не сприймай все, що там відбувається, серйозно. Став свої улюблені оцінки, ігноруй токсичних критиків і пам'ятай: твій смак — це тільки твій смак. Навіть якщо весь сайт вважає, що ти дивишся повний треш.
Токсичність, рев'ю-бомбінг та вічні війни
Але найвеселіше на МАЛі — це система оцінювання. Це справжнє поле бою, де щодня ллється віртуальна кров. На вершині топу по ЯКОСТІ історично сидів Fullmetal Alchemist: Brotherhood. І не дай боже якомусь новому хайповому тайтлу наблизитися до першого місця. Фанати Алхіміка моментально мобілізувалися і починали масово ставити конкуренту одиниці. Ця брудна тактика називається рев'ю-бомбінгом. До речі, вони врешті продули Фрірену )))))))
Звісно, адепти інших фендомів намагаються відповідати тим самим. Вони створюють сотні фейкових акаунтів, щоб накрутити рейтинг своєму улюбленому шлаку. Але роблять це настільки криво, що викликають лише крінж. Коли чувак створює десять профілів з іменами від kirito_god_1 до kirito_god_10, це виглядає занадто безосібно. Модератори банять таких розумників пачками. Але священна війна за топ-1 не припиняється ні на хвилину і тепер вже навколо Фрірена формується чергове покоління задротів.
Час від часу на форумах з'являється черговий наївний рятівник. Він створює тему і пропонує свій геніальний план №1: А давайте модератори просто видалять всі одиниці та десятки, заборонять голосувати ботам, і тоді в нас буде чесний рейтинг, і так переможемо!. З таких персонажів місцеві тролі просто сміються вголос. Вони розмазують ці дитячі аргументи по стінах форуму за п'ять хвилин.
Окремий вид місцевого мистецтва — це критики. Це безробітні філософи, які пишуть рецензії на п'ять тисяч слів до кожної серії якогось прохідного гаремника. Вони на повному серйозі шукають там приховані сенси та алюзії на Ніцше. Коли читаєш ці нескінченні простирадла тексту, в голові крутиться тільки одна думка.
Найгірше, коли такі експерти заводяться серед твоїх знайомих. Творчі хлопці з іміджбордів розповідали життєві історії про такі зради. Наприклад, ти радиш другу класний душевний тайтл. Ви разом його обговорюєте, він радіє і каже, що йому дуже зайшло. А потім ти заходиш на його сторінку на МАЛі і бачиш оцінку "3/10" та розгромну рецензію. Він зробив це просто щоб підлизатися до місцевої тусовки снобів і здаватися елітарним критиком. У такі моменти ти розумієш, що твій друг — людина без власної думки, яка зрадить ваші спільні смаки заради дешевого соціального капіталу в інтернеті.
В Україні
Якщо говорити про українських юзерів на МАЛі, то ми пройшли досить типовий шлях еволюції. Раніше величезна частина наших сиділа в російськомовних клубах на платформі. Логіка була проста і ница: ну ми ж всі розуміємо мову, яка різниця. Але зараз ситуація докорінно змінилася.
Зі зміною поколінь анімешників на все більш прогресивні в плані українізації та всім відомої послідовності подій, українське ком'юніті почало масово відокремлюватися. Наші люди почали створювати власні клуби, гілки для обговорень та локальні рейтинги. Зараз на МАЛі є кілька потужних суто українських спільнот. Там діляться посиланнями на українські озвучки, підтримують локальних дабберів і просто комфортно спілкуються. Звісно, срачів від цього менше не стало. Українець без суперечки — це як самурай без меча. Ми можемо годинами з'ясовувати, чий переклад кращий, або гнобити один одного за поганий смак. Але ключове тут те, що тепер це наші, рідні локальні розбірки у своєму колі.
| |||||||||||||||||||||||||
