Скрипникофаґ: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Велкам (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 10 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Скрипник піонер.jpg|300px|thumb|right|Спілкування з дітьми - традиційна розвага скрипникофаґів.]] | |||
[[ | '''Скрипникофаґ''' — людина, яка любить [[Харківський правопис]] і користується ним. Здебільшого такі люди а'''ґ'''ресивні та намагаються усім нав'язати його, посилаючись на [[Московщення|московщення]] українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіпливе опрацювання науковцями з різних етнічних українських регіонів. Природні вороги: [[рагулі]], [[Ґ-срач|анти-Ґ-фаґи]], [[Хохол-малорос|москвофіли]] та [[Бидло|бидло]], котре иншого не розуміє, крім того, що йому запихали в школі. Пересічним громадянам просто байдуже. | ||
Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери "Ґ", наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року. | |||
Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім тупорилі випадки скрипникофаґства. Наприклад, [[Курка Аалямб]] починав як скрипникофаґ на [[Демотіваторс.орґ.юа|demotivators.org.ua]] і просував заміну літери Ф буквосполученням ХВ. Чим усе завершилося — [[Fail|усім відомо]]. | |||
Цікавий факт: оригіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише "Правописний словник" Григорія Голоскевича 1929 року видання. | |||
Light-версія скрипникофаґа — проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, або ж той, хто користується [[Правопис 2019|правописом 2019 року]], де фактично майже ті ж самі зміни, що й в проєкті 1999 року. | |||
== Див. також == | |||
*[[Харківський правопис]] | |||
* [[Українські мовні срачі]] | |||
== Посилання == | |||
* [https://web.archive.org/web/20150326032817/http://dramatica.org.ua/Скрипникофаґ Архівна версія статті] | |||
{{Мови}} | |||
{{ | {{Типи людей}} | ||
{{РУВ|2=смажив дупи москалів ще до стінгера}} | |||
[[Категорія:Типи людей]] | |||
[[Категорія:Українство]] | [[Категорія:Українство]] | ||
[[Категорія:Мова]] | [[Категорія:Мова]] | ||
Поточна версія на 08:57, 12 травня 2023
Скрипникофаґ — людина, яка любить Харківський правопис і користується ним. Здебільшого такі люди аґресивні та намагаються усім нав'язати його, посилаючись на московщення українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіпливе опрацювання науковцями з різних етнічних українських регіонів. Природні вороги: рагулі, анти-Ґ-фаґи, москвофіли та бидло, котре иншого не розуміє, крім того, що йому запихали в школі. Пересічним громадянам просто байдуже.
Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери "Ґ", наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року.
Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім тупорилі випадки скрипникофаґства. Наприклад, Курка Аалямб починав як скрипникофаґ на demotivators.org.ua і просував заміну літери Ф буквосполученням ХВ. Чим усе завершилося — усім відомо.
Цікавий факт: оригіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише "Правописний словник" Григорія Голоскевича 1929 року видання.
Light-версія скрипникофаґа — проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, або ж той, хто користується правописом 2019 року, де фактично майже ті ж самі зміни, що й в проєкті 1999 року.
Див. також
Посилання
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
